Український бізнес на позитиві? Прогнози на 2022-й рік

20/ 10/ 2021

Прослухати онлайн Зупинити   Анна Деревянко. Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації. Нещодавно ми в Європейській Бізнес Асоціації провели дослідження, де визначили прогнози бізнесу на 2022 рік. Так ось, бізнес має дуже позитивні очікування щодо наступного року. 83% респондентів прогнозують зростання свого бізнесу. 67% — зростання доходу на рівні 10−20% у гривні. 85% керівників планують підвищувати розмір заробітної плати співробітникам. 58% топ-менеджерів планують розширювати штат. До речі, тільки 6% бізнесів будуть вимушені вдатися до скорочення персоналу. 32% планують впровадження нових інвестиційних проєктів наступного року (від 20 тисяч до 400 млн доларів). А майже половина СЕО планує наступного року інвестиції в соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку українського суспільства. Такі оптимістичні прогнози директорів, безумовно, дуже тішать. Мабуть, вперше після початку пандемії ми можемо говорити про суттєве покращення оцінок та настроїв топ-менеджерів щодо власних бізнес-планів. І, до речі, МВФ у своїх економічних прогнозах на наступний рік також спрогнозував зростання для України — на 3,4%. Водночас, Україні ще дійсно є і над чим працювати. Так, керівники компаній також визначили ТОП-3 завдання від бізнесу до влади на наступний рік. Другий рік поспіль перше місце займає необхідність проведення судової реформи та встановлення верховенства права, на другому місці - боротьба з корупцією, і на третьому — забезпечення політичної стабільності та ефективного менеджменту в країні. Про перший та другий пріоритети бізнес говорить вже дуже давно і довго. Але зміни, на жаль, поки рухаються дуже невпевнено. І в даному контексті потрібна політична воля рухатись вперед, впроваджувати ефективні зміни, якими б непопулярними вони не здавались. А ще — потрібен повноцінний запит від суспільства. Готовність з усіх сторін працювати та розвивати країну. Просто ефективно та якісно виконувати свої функції. Щодо третього аспекту. Система KPI відома своєю ефективністю. По цих показниках оцінюється буквально все в більшості компаній — від професіоналізму працівника до ліквідності компанії. Адже бізнес як велосипед. Аби справи рухались угору, потрібні зусилля, їх треба прораховувати й контролювати. А педалі вже можна крутити по-різному. Власне, з державним апаратом історія схожа. Потрібні показники ефективності, аби конкретно розуміти, хто і за що відповідає та якою є ціль. Потрібна мета і розуміння, хто крутитиме педалі. А ще, потрібен діалог. Адже всі ми існуємо в одній системі. Звісно, органи влади задають ритм та темп, створюють правила. І бізнес має грати за цими правила (рівність правил гри беремо як безумовний фактор). Водночас, в системі важлива синергія, де всі елементи взаємодіють між собою, доповнюють та підтримують. Якщо говорити про сьогодення загалом, то варто констатувати, що влада значно краще чує бізнес, ніж надцять років тому. І хоча, по деяким напрямках все ж бізнеси говорять, що комунікація трохи ускладнилась — загальна температура по палаті очевидно покращилась. Так, в контексті роботи бізнесу з більшістю міністерств та відомств працювати досить комфортно, колеги відкриті до діалогу та оперативно реагують на офіційні запити. Звісно, точкові питання є, як щодо змін до Податкового кодексу (законопроєкт 5600), видачі санітарно-епідеміологічних висновків, фторованих парникових газів, тощо. Але, сподіваюсь, по ним консенсусу вдасться досягти. Донедавна, важко йшла взаємодія з правоохоронними структурами, але минулого тижня відбулась зустріч з Денисом Монастирським, Міністром внутрішніх справ, яка пройшла досить конструктивно і дуже сподіваюсь, що діалог надалі буде мати місце. Тим паче, що було створено навіть Телеграм канал, аби спільнота могла оперативно повідомляти про ситуації, які потребують уваги. Щодо структур, що відповідають за охорону здоров’я — все ж відчувається відсутність узгодженої комплексної державної Стратегії розвитку галузі охорони здоров’я, проте комунікація триває. Водночас, часом складніше знаходити діалог з деякими Комітетами Верховної Ради та народними обранцями. Однак, ми маємо спільну мету, тож, думаю, і формування постійного діалогу — то питання часу, яке, здебільшого, залежить від системної та послідовної владної політики. А загалом, ми як країна з кожним роком стаємо сильніші, розумніші, привабливіші. Як з точки зору внутрішнього розвитку, так і міжнародної співпраці. Тож, впевнена, що і позитивні економічні прогнози зможемо втілити в життя. Джерело: НВ Бізнес

Анна Дерев'янко Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації

Нещодавно ми в Європейській Бізнес Асоціації провели дослідження, де визначили прогнози бізнесу на 2022 рік. Так ось, бізнес має дуже позитивні очікування щодо наступного року.

83% респондентів прогнозують зростання свого бізнесу. 67% — зростання доходу на рівні 10−20% у гривні. 85% керівників планують підвищувати розмір заробітної плати співробітникам. 58% топ-менеджерів планують розширювати штат. До речі, тільки 6% бізнесів будуть вимушені вдатися до скорочення персоналу.

32% планують впровадження нових інвестиційних проєктів наступного року (від 20 тисяч до 400 млн доларів). А майже половина СЕО планує наступного року інвестиції в соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку українського суспільства.

Такі оптимістичні прогнози директорів, безумовно, дуже тішать. Мабуть, вперше після початку пандемії ми можемо говорити про суттєве покращення оцінок та настроїв топ-менеджерів щодо власних бізнес-планів. І, до речі, МВФ у своїх економічних прогнозах на наступний рік також спрогнозував зростання для України — на 3,4%.

Водночас, Україні ще дійсно є і над чим працювати. Так, керівники компаній також визначили ТОП-3 завдання від бізнесу до влади на наступний рік. Другий рік поспіль перше місце займає необхідність проведення судової реформи та встановлення верховенства права, на другому місці – боротьба з корупцією, і на третьому — забезпечення політичної стабільності та ефективного менеджменту в країні.

Про перший та другий пріоритети бізнес говорить вже дуже давно і довго. Але зміни, на жаль, поки рухаються дуже невпевнено. І в даному контексті потрібна політична воля рухатись вперед, впроваджувати ефективні зміни, якими б непопулярними вони не здавались. А ще — потрібен повноцінний запит від суспільства. Готовність з усіх сторін працювати та розвивати країну. Просто ефективно та якісно виконувати свої функції.

Щодо третього аспекту. Система KPI відома своєю ефективністю. По цих показниках оцінюється буквально все в більшості компаній — від професіоналізму працівника до ліквідності компанії. Адже бізнес як велосипед. Аби справи рухались угору, потрібні зусилля, їх треба прораховувати й контролювати. А педалі вже можна крутити по-різному. Власне, з державним апаратом історія схожа. Потрібні показники ефективності, аби конкретно розуміти, хто і за що відповідає та якою є ціль. Потрібна мета і розуміння, хто крутитиме педалі.