fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Україна повинна відстояти своє право не сплачувати вуглецевий податок при експорті в ЄС

23/ 09/ 2020
  Якщо Уряду вдасться синхронізувати екологічну та економічну політики з новими кліматичними амбіціями Євросоюзу, український бізнес зможе й надалі вільно торгувати з ЄС. Таку позицію напрацювали учасники Круглого столу Україна-ЄС щодо запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (ПВК) в ЄС, який відбувся 17 вересня на платформі Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації. Європейський союз є основним торговим партнером України. Протягом 2015-2019 років частка ЄС в українському експорті зросла з 34,1% до 41,5%. Відтак, українська продукція, очевидно, зазнає негативного впливу від запровадження ПВК. За оцінками експертів Асоціації, додаткове фінансове навантаження на компанії під час експорту до ЄС може зрости на 566,3 млн євро на рік. Майже 94% від цієї суми доведеться платити з товарів та послуг підприємствам металургійної промисловості та електроенергетики, що зробить вітчизняну продукцію неконкурентною на ринку ЄС, а також вдарить по кишені кінцевого споживача. У 2014 році, Україна, як сторона-партнер ЄС в Угоді про асоціацію, взяла на себе зобов’язання щодо гармонізації чинного законодавства до європейських норм та вимог, зокрема і у сфері захисту довкілля та протидії зміні клімату.  На початку 2020 року Україна заявила про свої наміри долучитись до ЄЗК та надіслала позиційний документ на розгляд Єврокомісії. Водночас, Україна, за оцінками МВФ, залишається країною зі слаборозвиненою економікою. А отже, запровадження додаткових економічних бар’єрів може потенційно зашкодити сталому розвитку країни в цілому. Таким чином, ми ще раз налоголошуємо на доцільності ініціювати діалог з ЄС щодо розробки диференційованого підходу до імплементації ПВК до товарів, що експортуються з України в країни ЄС. При цьому, Україна має розглядатись як безпосередній учасник внутрішнього ринку ЄС, тобто, щоб застосування цих вимог здійснювалось по зовнішніх кордонах України. Для цього критично важливо продемонструвати реальні кроки у розбудові екологічної політики та трансформації української промисловості, сільського господарства, енергетики, житлово комунального господарства, транспорту. Мова йде про встановлення реалістичних цілей щодо зменшення викидів парникових газів в другому Національно визначеному внеску України до Паризької угоди, створення умов для якомога швидшого запуску схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів, реформування екологічних фінансів та їх цільове використання тощо. Поглиблення євроінтеграційних процесів, продовження декарбонізації економіки, - ось основні критерії успішного розвитку України на найближчі роки.   ЕВА висловлює подяку усім учасникам заходу та сподівається на подальшу плідну співпрацю у сфері сталого розвитку.   Довідка: захід був організований European Roundtable on Climate Change and Sustainable Transition (ERCST) у партнерстві з Європейською Бізнес Асоціацією. До обговорення долучились представники європейської експертної спільноти: Андрей Марку, виконавчий директор ERCST, Майкл Мелінг, Заступник директора Центру досліджень енергетичної та екологічної політики Массачусетського технологічного інституту (CEEPR MIT), Аарон Косбі, економіст та фахівець зі сталого розвитку, старший радник ERCST, Хенінг Хадер, Європейська Асоціація виробників електроенергії Eurelectric та Георг Захман, представник експертного центру Bruegel. Українську сторону представляли Ірина Ставчук, Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань євроінтеграції, Тарас Качка, Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Торговий представник України, Роман Андарак, Заступник Представника України при ЄС, Віталій Кушніров, Генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики України та Станіслав Зінченко, Голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Асоціації   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.  

Якщо Уряду вдасться синхронізувати екологічну та економічну політики з новими кліматичними амбіціями Євросоюзу, український бізнес зможе й надалі вільно торгувати з ЄС. Таку позицію напрацювали учасники Круглого столу Україна-ЄС щодо запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (ПВК) в ЄС, який відбувся 17 вересня на платформі Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.

Європейський союз є основним торговим партнером України. Протягом 2015-2019 років частка ЄС в українському експорті зросла з 34,1% до 41,5%. Відтак, українська продукція, очевидно, зазнає негативного впливу від запровадження ПВК. За оцінками експертів Асоціації, додаткове фінансове навантаження на компанії під час експорту до ЄС може зрости на 566,3 млн євро на рік. Майже 94% від цієї суми доведеться платити з товарів та послуг підприємствам металургійної промисловості та електроенергетики, що зробить вітчизняну продукцію неконкурентною на ринку ЄС, а також вдарить по кишені кінцевого споживача.

У 2014 році, Україна, як сторона-партнер ЄС в Угоді про асоціацію, взяла на себе зобов’язання щодо гармонізації чинного законодавства до європейських норм та вимог, зокрема і у сфері захисту довкілля та протидії зміні клімату.  На початку 2020 року Україна заявила про свої наміри долучитись до ЄЗК та надіслала позиційний документ на розгляд Єврокомісії. Водночас, Україна, за оцінками МВФ, залишається країною зі слаборозвиненою економікою. А отже, запровадження додаткових економічних бар’єрів може потенційно зашкодити сталому розвитку країни в цілому.

Таким чином, ми ще раз налоголошуємо на доцільності ініціювати діалог з ЄС щодо розробки диференційованого підходу до імплементації ПВК до товарів, що експортуються з України в країни ЄС. При цьому, Україна має розглядатись як безпосередній учасник внутрішнього ринку ЄС, тобто, щоб застосування цих вимог здійснювалось по зовнішніх кордонах України. Для цього критично важливо продемонструвати реальні кроки у розбудові екологічної політики та трансформації української промисловості, сільського господарства, енергетики, житлово комунального господарства, транспорту. Мова йде про встановлення реалістичних цілей щодо зменшення викидів парникових газів в другому Національно визначеному внеску України до Паризької угоди, створення умов для якомога швидшого запуску схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів, реформування екологічних фінансів та їх цільове використання тощо. Поглиблення євроінтеграційних процесів, продовження декарбонізації економіки, – ось основні критерії успішного розвитку України на найближчі роки.  

ЕВА висловлює подяку усім учасникам заходу та сподівається на подальшу плідну співпрацю у сфері сталого розвитку.

 

Довідка: захід був організований European Roundtable on Climate Change and Sustainable Transition (ERCST) у партнерстві з Європейською Бізнес Асоціацією. До обговорення долучились представники європейської експертної спільноти: Андрей Марку, виконавчий директор ERCST, Майкл Мелінг, Заступник директора Центру досліджень енергетичної та екологічної політики Массачусетського технологічного інституту (CEEPR MIT), Аарон Косбі, економіст та фахівець зі сталого розвитку, старший радник ERCST, Хенінг Хадер, Європейська Асоціація виробників електроенергії Eurelectric та Георг Захман, представник експертного центру Bruegel.

Українську сторону представляли Ірина Ставчук, Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань євроінтеграції, Тарас Качка, Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Торговий представник України, Роман Андарак, Заступник Представника України при ЄС, Віталій Кушніров, Генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики України та Станіслав Зінченко, Голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Асоціації

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: