ТОП-3 проблеми бізнесу в ході перевірок інспекційних органів

17/ 10/ 2018

Органи, що здійснюють контроль та перевірки мають фокусуватись на прозорій оцінці бізнесу, не застосовуючи незаконні санкції. Дану тезу було озвучено 17 жовтня під час заходу «Перевірок.NET», який проходив в рамках Європейського тижня підприємництва. Голос бізнесу на зустрічі представила виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко. Так, вона озвучила ТОП-3 ключові проблеми, з якими зараз стикається бізнес в ході перевірок інспекційних органів. По-перше, питання стосується врегулювання роботи єдиного вікна та розробки відповідних підзаконних актів. Адже, ключова ідея була саме в оптимізації контрольних процедур, а не їх ускладненні. Крім того – подолання корупційних схем. Наразі, питання стосується ветеринарно-санітарного контролю. Згідно з Митним кодексом, потрібно затвердити перелік товарів для прозорості проходження офіційного контролю. Станом на сьогодні відповідний перелік відсутній. В той же час, Держпродспоживслужба видала лист, згідно якого абсолютно всі товари підлягають ветеринарно-санітарному контролю. Навіть якщо це товари не тваринного походження. Це створює умови для додаткових перевірок. «На кордоні перевіряється кожна машина. Такий підхід не відповідає законодавству та вимагає від компанії витрачати кошти на невідомий контроль», - наголосила Анна Дерев’янко. Має бути затверджений перелік продуктів, які становлять ризик і які варто перевіряти на кордоні. Наприклад, це продукція, що швидко псується. В той же час, в алкоголі, каві, олії немає елементів тваринного походження. Тож їх перевірки слід здійснювати на основі документації, що йде з кожною партією. Ветеринарний контроль має здійснюватись виключно на основі переліку, який потребує ветеринарного контролю. Бізнес-спільнота закликає врегулювати дане питання та відкликати лист Держпродспоживслужби (від 11 жовтня 2018 №14.2-5/7693 та лист ДФС №2581/99-99-18-03-01-18 від 12 жовтня 2018). Важливо розпочинати працювати прозоро, а не повертати ті ж проблеми з простоями товарів, що існували. По-друге, важливо зосереджувати увагу на виявленні небезпечної для споживачів продукції та перевірках того бізнесу, що реалізовує непризначені для ринку України товари. Тобто, без декларацій, маркування, інструкцій, гарантій, тощо. В той же час, замість цих перевірок, представники органів ринкового нагляду воліють притягувати до відповідальності компанії за надумані порушення, наприклад, в частині нанесення Національного знаку відповідності. Наприклад, за відсутність трилисника безпосередньо на самому товарі або за незначну деформацію знаку. Ці моменти трактуються інспекторами як невідповідність вимогам законодавства. Як наслідок, компаніям виписують штрафи, приписи про усунення порушень та обмежують доступ на ринок. В результаті представники бізнесу змушені відстоювати свої права в судах, що є тривалим та фінансово затратним процесом. Тому, зараз важливо підготувати роз’яснення, а в перспективі законодавчі зміни, щоб чітко зафіксувати два моменти. Виробник самостійно визначає чи є у нього можливість нанести знак відповідності безпосередньо на виріб або лише на упаковку та супровідну документацію, виходячи із особливостей виробничого процесу. Допускається відхилення в зображені знаку відповідності від затверджених параметрів, за умови що зображення знаку – чітке та розбірливе. По-третє, відповідно до Положення про Держпродспоживслужбу, вона проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу і видає за результатами її проведення відповідні висновки, порядок видачі яких регламентується Наказом МОЗ від 09 жовтня 2000 року № 247. Цей висновок є обов’язковим для ведення легального та законного бізнесу. Зокрема, без позитивного висновку неможливо виконати державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів. Однак, існує ініціатива скасувати цей Наказ. В такому разі виникне юридична колізія: висновок буде вимагатися законами України та, відповідно, контролюючими органами, наприклад, митницею. Але легальної процедури його видачі не буде. Це призведе до фактичної неможливості ввезення, виробництва та продажу значного асортименту нехарчової продукції. Тому, бізнес закликає не скасовувати Наказ до розробки альтернативних підзаконних актів або внесення змін до законів України.

Так, вона озвучила ТОП-3 ключові проблеми, з якими зараз стикається бізнес в ході перевірок інспекційних органів. По-перше, питання стосується врегулювання роботи єдиного вікна та розробки відповідних підзаконних актів. Адже, ключова ідея була саме в оптимізації контрольних процедур, а не їх ускладненні. Крім того – подолання корупційних схем. Наразі, питання стосується ветеринарно-санітарного контролю. Згідно з Митним кодексом, потрібно затвердити перелік товарів для прозорості проходження офіційного контролю. Станом на сьогодні відповідний перелік відсутній. В той же час, Держпродспоживслужба видала лист, згідно якого абсолютно всі товари підлягають ветеринарно-санітарному контролю. Навіть якщо це товари не тваринного походження. Це створює умови для додаткових перевірок. «На кордоні перевіряється кожна машина. Такий підхід не відповідає законодавству та вимагає від компанії витрачати кошти на невідомий контроль», – наголосила Анна Дерев’янко.

Має бути затверджений перелік продуктів, які становлять ризик і які варто перевіряти на кордоні. Наприклад, це продукція, що швидко псується. В той же час, в алкоголі, каві, олії немає елементів тваринного походження. Тож їх перевірки слід здійснювати на основі документації, що йде з кожною партією. Ветеринарний контроль має здійснюватись виключно на основі переліку, який потребує ветеринарного контролю. Бізнес-спільнота закликає врегулювати дане питання та відкликати лист Держпродспоживслужби (від 11 жовтня 2018 №14.2-5/7693 та лист ДФС №2581/99-99-18-03-01-18 від 12 жовтня 2018). Важливо розпочинати працювати прозоро, а не повертати ті ж проблеми з простоями товарів, що існували.

По-друге, важливо зосереджувати увагу на виявленні небезпечної для споживачів продукції та перевірках того бізнесу, що реалізовує непризначені для ринку України товари. Тобто, без декларацій, маркування, інструкцій, гарантій, тощо. В той же час, замість цих перевірок, представники органів ринкового нагляду воліють притягувати до відповідальності компанії за надумані порушення, наприклад, в частині нанесення Національного знаку відповідності. Наприклад, за відсутність трилисника безпосередньо на самому товарі або за незначну деформацію знаку. Ці моменти трактуються інспекторами як невідповідність вимогам законодавства. Як наслідок, компаніям виписують штрафи, приписи про усунення порушень та обмежують доступ на ринок. В результаті представники бізнесу змушені відстоювати свої права в судах, що є тривалим та фінансово затратним процесом.

Тому, зараз важливо підготувати роз’яснення, а в перспективі законодавчі зміни, щоб чітко зафіксувати два моменти. Виробник самостійно визначає чи є у нього можливість нанести знак відповідності безпосередньо на виріб або лише на упаковку та супровідну документацію, виходячи із особливостей виробничого процесу. Допускається відхилення в зображені знаку відповідності від затверджених параметрів, за умови що зображення знаку – чітке та розбірливе.

По-третє, відповідно до Положення про Держпродспоживслужбу, вона проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу і видає за результатами її проведення відповідні висновки, порядок видачі яких регламентується Наказом МОЗ від 09 жовтня 2000 року № 247. Цей висновок є обов’язковим для ведення легального та законного бізнесу. Зокрема, без позитивного висновку неможливо виконати державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів. Однак, існує ініціатива скасувати цей Наказ. В такому разі виникне юридична колізія: висновок буде вимагатися законами України та, відповідно, контролюючими органами, наприклад, митницею. Але легальної процедури його видачі не буде. Це призведе до фактичної неможливості ввезення, виробництва та продажу значного асортименту нехарчової продукції. Тому, бізнес закликає не скасовувати Наказ до розробки альтернативних підзаконних актів або внесення змін до законів України.