Стратегія розвитку енергетичної галузі базуватиметься на трьох принципах

12/ 02/ 2021

Прослухати онлайн Зупинити     Енергетична безпека повинна бути складовою національної безпеки України. Це один з принципів, за яким планується розвивати енергетику в нашій країні.  Серед інших базових засад — європейська інтеграція сектору та його сталий розвиток. Таким баченням майбутнього галузі поділився Юрій Вітренко, Т.в.о. Міністра енергетики України, під час зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією, що відбулася 11 лютого. В контексті енергобезпеки було піднято питання щодо імпорту електроенергії з Білорусі та Росії. Треба зазначити, що стан системи виробництва електроенергії в Україні є незадовільним, тому часто виникають проблеми з дефіцитом енергії. Щоб не залежати від аварійної допомоги з енергетичних систем Росії та Білорусі, до яких Україна наразі приєднана, наша країна має від’єднатися від неї і натомість приєднатися до енергосистеми країн Європейського Союзу. На думку пана Вітренка, така інтеграція буде реалізована вже у 2023 році. Окрім питань безпеки, це також дозволить країні отримати доступ до ліквідних ринків з прозорими правилами гри. Тому зі своєї сторони, Україні необхідно привести у відповідність з європейським законодавством свою нормативно-правову базу, а саме, мережеві кодекси. Фокус на сталому розвитку передбачає заміщення вугілля зеленою енергетикою, доповненою системами зберігання енергії, енергоефективністю та збільшенням маневреності атомної генерації. Також, підкреслив очільник Міненерго, сталий розвиток енергетики неможливий без захисту вразливих споживачів - як від зловживань учасниками ринку, так і від волатильності самого ринку. Було також наголошено, що Міністерство разом з Держпродспоживслужбою об’єднають зусилля для боротьби з сірим ринком нафтопродуктів. Зокрема, планується введення нульового акцизу на конденсатори, з яких переважно виробляють сіре пальне. Це дозволить Державній податковій службі та іншим органам краще відслідковувати рух підакцизного продукту. Застосування маркерів та  діджитализація також  розглядаються як ефективні заходи для врегулювання тіньового ринку. Пан Вітренко акцентував на тому, що ці плани ще знаходяться на стадії обговоренні. Тож будуть проведені окремі секторальні зустрічі, на яких бізнес має можливість подати свої пропозиції щодо боротьби з контрафактними нафтопродуктами. Йшла також мова про критичний дефіцит вугілля, який склався в Україні у поточному опалювальному сезоні. Так, Україна вирішує його за рахунок видобутку власного вугілля, а також закупками вугілля в Казахстані. Водночас, пан Вітренко зазначив, що зелена енергетика, атомна енергія майбутнього, а також системи зберігання електроенергії стануть альтернативою для вугільної генерації в Україні. Перспективною галуззю для України також є воднева енергетика, яка вже зацікавила німецьких інвесторів. Бізнес здійняв питання про те, що «ручне» регулювання ціни на газ Кабінетом Міністрів – це порушення умов співробітництва із МВФ та скасування реформи ринку. Пан Вітренко запевнив, що особисто за ринок і проти втручання держави в ситуаціях, коли вона не має втручатися. Однак, на його думку, держава має втручатися, коли ринок сам не може забезпечити чесну конкуренцію, інакше це погано і для чесних гравців на цьому ринку, і для його споживачів. Діюче державне регулювання ціни на газ є тимчасовим - воно дозволило усунути зловживання домінуючих гравців на роздрібному ринку і захистити людей під час холодів та карантину. З огляду на це даний захід не вплине на продовження співробітництва України з МВФ. Натоміть було напрацьоване системне бачення вирішення наявних в енергетиці проблем, і зараз воно конструктивно обговорюється з Фондом та іншими міжнародними партнерами. Водночас Міненерго продовжує працювати над питанням заборгованостей відповідно до своїх зобов’язань в рамках Меморандуму з виробниками відновлювальної енергетики. Для «швидкого» врегулювання ситуації уряд планує випустити зелені облігації на суму до 24 млрд грн. Для погашення боргів перед інвесторами Укренерго також частково використає 10,25 млрд грн кредитів від держбанків, що також частково вирішує проблему. За словами пана Вітренка, разом цього буде достатньо для покриття боргу, але у майбутньому необхідно думати над сталим варіантом роботи ринку, щоб уникнути повторного накопичування боргів. Зокрема, бізнесу було повідомлено, що пропонується нова модель покриття витрат ДП Гарантований покупець, яка передбачає пряме державне фінансування через надходження з вуглецевого податку. Під час зустрічі ми також обговорили інвестиційну привабливість української енергетики, платне користування газорозподільними мережами, перегляд концепції RAB-тарифів, впровадження анбандлінгу, державну стратегію щодо видобутку вуглеводів, тощо. Від імені Європейської Бізнес Асоціації щиро дякуємо пану Вітренко за цей професійний діалог! Сподіваємось, що найближчим часом буде прийняте остаточне рішення про призначення повноправного керівника Міненерго, аби забезпечити стабільне функціонування галузі, а також врегулювання наразі існуючих енергетичних проблем бізнесу!

Енергетична безпека повинна бути складовою національної безпеки України. Це один з принципів, за яким планується розвивати енергетику в нашій країні.  Серед інших базових засад — європейська інтеграція сектору та його сталий розвиток. Таким баченням майбутнього галузі поділився Юрій Вітренко, Т.в.о. Міністра енергетики України, під час зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією, що відбулася 11 лютого.

В контексті енергобезпеки було піднято питання щодо імпорту електроенергії з Білорусі та Росії. Треба зазначити, що стан системи виробництва електроенергії в Україні є незадовільним, тому часто виникають проблеми з дефіцитом енергії. Щоб не залежати від аварійної допомоги з енергетичних систем Росії та Білорусі, до яких Україна наразі приєднана, наша країна має від’єднатися від неї і натомість приєднатися до енергосистеми країн Європейського Союзу. На думку пана Вітренка, така інтеграція буде реалізована вже у 2023 році. Окрім питань безпеки, це також дозволить країні отримати доступ до ліквідних ринків з прозорими правилами гри. Тому зі своєї сторони, Україні необхідно привести у відповідність з європейським законодавством свою нормативно-правову базу, а саме, мережеві кодекси.

Фокус на сталому розвитку передбачає заміщення вугілля зеленою енергетикою, доповненою системами зберігання енергії, енергоефективністю та збільшенням маневреності атомної генерації. Також, підкреслив очільник Міненерго, сталий розвиток енергетики неможливий без захисту вразливих споживачів – як від зловживань учасниками ринку, так і від волатильності самого ринку.

Було також наголошено, що Міністерство разом з Держпродспоживслужбою об’єднають зусилля для боротьби з сірим ринком нафтопродуктів. Зокрема, планується введення нульового акцизу на конденсатори, з яких переважно виробляють сіре пальне. Це дозволить Державній податковій службі та іншим органам краще відслідковувати рух підакцизного продукту. Застосування маркерів та  діджитализація також  розглядаються як ефективні заходи для врегулювання тіньового ринку. Пан Вітренко акцентував на тому, що ці плани ще знаходяться на стадії обговоренні. Тож будуть проведені окремі секторальні зустрічі, на яких бізнес має можливість подати свої пропозиції щодо боротьби з контрафактними нафтопродуктами.

Йшла також мова про критичний дефіцит вугілля, який склався в Україні у поточному опалювальному сезоні. Так, Україна вирішує його за рахунок видобутку власного вугілля, а також закупками вугілля в Казахстані. Водночас, пан Вітренко зазначив, що “зелена” енергетика, атомна енергія майбутнього, а також системи зберігання електроенергії стануть альтернативою для вугільної генерації в Україні. Перспективною галуззю для України також є воднева енергетика, яка вже зацікавила німецьких інвесторів.

Бізнес здійняв питання про те, що «ручне» регулювання ціни на газ Кабінетом Міністрів – це порушення умов співробітництва із МВФ та скасування реформи ринку. Пан Вітренко запевнив, що особисто за ринок і проти втручання держави в ситуаціях, коли вона не має втручатися. Однак, на його думку, держава має втручатися, коли ринок сам не може забезпечити чесну конкуренцію, інакше це погано і для чесних гравців на цьому ринку, і для його споживачів. Діюче державне регулювання ціни на газ є тимчасовим – воно дозволило усунути зловживання домінуючих гравців на роздрібному ринку і захистити людей під час холодів та карантину. З огляду на це даний захід не вплине на продовження співробітництва України з МВФ. Натоміть було напрацьоване системне бачення вирішення наявних в енергетиці проблем, і зараз воно конструктивно обговорюється з Фондом та іншими міжнародними партнерами.

Водночас Міненерго продовжує працювати над питанням заборгованостей відповідно до своїх зобов’язань в рамках Меморандуму з виробниками відновлювальної енергетики. Для «швидкого» врегулювання ситуації уряд планує випустити зелені облігації на суму до 24 млрд грн. Для погашення боргів перед інвесторами “Укренерго” також частково використає 10,25 млрд грн кредитів від держбанків, що також частково вирішує проблему.

За словами пана Вітренка, разом цього буде достатньо для покриття боргу, але у майбутньому необхідно думати над сталим варіантом роботи ринку, щоб уникнути повторного накопичування боргів. Зокрема, бізнесу було повідомлено, що пропонується нова модель покриття витрат ДП “Гарантований покупець”, яка передбачає пряме державне фінансування через надходження з вуглецевого податку.

Під час зустрічі ми також обговорили інвестиційну привабливість української енергетики, платне користування газорозподільними мережами, перегляд концепції RAB-тарифів, впровадження анбандлінгу, державну стратегію щодо видобутку вуглеводів, тощо.

Від імені Європейської Бізнес Асоціації щиро дякуємо пану Вітренко за цей професійний діалог! Сподіваємось, що найближчим часом буде прийняте остаточне рішення про призначення повноправного керівника Міненерго, аби забезпечити стабільне функціонування галузі, а також врегулювання наразі існуючих енергетичних проблем бізнесу!