ШІ, кібератаки та енергетика: нова реальність критичної інфраструктури 

18/ 05/ 2026

Прослухати онлайн Зупинити   13 травня Європейська Бізнес Асоціація провела експертний круглий стіл, присвячений кібербезпеці в енергетичному секторі. Захід об’єднав представників державних органів, енергетичних компаній, ІТ-бізнесу та міжнародних експертів.  Кібербезпека сьогодні виходить далеко за межі ІТ і безпосередньо стосується економічної та національної безпеки України, про що зазначила Світлана Михайловська, заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації. На тлі постійних кібератак, розвитку штучного інтелекту та цифровізації енергетики питання стійкості інфраструктури стає критичним як для держави, так і для бізнесу.  Держава vs бізнес: пошук балансу   Перша панель була присвячена сучасним кіберзагрозам в енергетичному секторі, регуляторним вимогам і взаємодії держави та бізнесу у сфері кіберзахисту.  Анжеліка Лівіцька, партнерка АО Arzinger та модераторка панелі, окреслила глобальні й українські тенденції у сфері кібербезпеки. За її словами, 67% енергетичних організацій у світі зазнали кібератак у 2024 році, а використання штучного інтелекту в атаках зросло на 89%. Водночас Україна залишається однією з ключових цілей російських кібератак — близько 25% усіх атак рф спрямовані саме проти неї.  Ліліана Лаврушко, керівниця експертної групи з кіберзахисту та координації у сфері цифрових технологійДиректорату з кіберзахисту та хмарних послуг Міністерства цифрової трансформації України, наголосила, що розвиток автоматизованих енергетичних систем і smart-технологій вимагає підвищеної уваги до кіберзахисту. Важливим пріоритетом вона назвала не лише технологічний розвиток, а й підготовку фахівців, здатних працювати з новими ризиками та інструментами ШІ.  Денис Шугалій, заступник Міністра енергетики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, підкреслив, що кількість атак зростатиме разом із розвитком штучного інтелекту. Водночас ключовим завданням енергетичного сектору має бути не лише захист, а й стійкість систем — здатність швидко відновлюватися після інцидентів.  Представник Держспецзв’язку Денис Зубков акцентував, що держава не прагне надмірного регулювання, а встановлює базові вимоги та дорожні карти для операторів критичної інфраструктури. Окремий фокус — навчальні програми, CTF-хакатони, розвиток професійної спільноти та залучення молодих спеціалістів.  Представниця РНБО України наголосила, що навіть після завершення війни кібервійна не припиниться. Вона підкреслила важливість координації між державою, бізнесом і міжнародними партнерами, а також розвитку кібергігієни та системного обміну інформацією про загрози.   Окремо було порушено питання гармонізації українського законодавства з європейськими підходами, зокрема щодо operational resilience, управління цифровими ризиками та відповідальності за кіберінциденти.   Практичні кейси: захист критичної інфраструктури та бізнесу  Друга панель зосередилася на реальних практиках кіберзахисту та досвіді компаній у забезпеченні стійкості критичної інфраструктури.   Представники Держспецзв’язку відзначили, що попри зростання кількості кібератак в Україні, кількість критичних інцидентів останніми роками зменшується. Це результат посиленої співпраці держави та бізнесу, розвитку систем раннього реагування та підвищення рівня підготовки фахівців.  Олександр Матенко, представник MODUS X, розповів про побудову Security Operations Center для групи компаній ДТЕК. SOC працює у режимі 24/7 і забезпечує автономне реагування на інциденти. Ефективність системи базується на безперервному моніторингу, регулярних тренуваннях, red teaming, метриках швидкості реагування та постійному вдосконаленні процесів.  Окремий акцент було зроблено на інвестиціях у кібербезпеку та навчання персоналу. Спікери підкреслювали, що людський фактор залишається одним із найслабших, але водночас найважливіших елементів захисту.  Урі Садот, виконавчий директор SolarDefend, представив європейський підхід до безпеки відновлюваної енергетики та ризиків дистанційного керування енергосистемами. У центрі дискусії були залежність від цифрових платформ, кіберсуверенітет і контроль над критичною інфраструктурою.  Погляд у майбутнє: ШІ, когнітивна безпека та євроінтеграція  Третя панель була присвячена майбутнім викликам кібербезпеки у контексті розвитку штучного інтелекту, цифровізації та євроінтеграції.   Леонід Полупан, CEO Seeton Group та модератор панелі, зазначив, що бізнес одночасно стикається з технологічними викликами та необхідністю швидкої адаптації до нових регуляторних вимог у сфері критичної інфраструктури.  Представники державного сектору пояснили, що вимоги до операторів критичної інфраструктури передбачають ідентифікацію критичних активів, формування планів захисту та впровадження систем управління ризиками. Водночас бізнесу залишають гнучкість у виборі конкретних інструментів.  Окрему увагу приділили формуванню культури кіберстійкості, де кібербезпека є не окремою функцією, а частиною стратегічного управління компанією.  Штучний інтелект розглядали як подвійний інструмент — і для захисту, і для атак. Спікери погодилися, що майбутнє кібербезпеки залежатиме від здатності швидко адаптуватися до нових технологій, інвестувати в людський капітал і розвивати культуру безперервного навчання.  Євгеній Бачинський, віце‑президент Sigma Software Group, наголосив, що досвід компанії у проведенні сотень аудитів безпеки та впровадженні комплексних рішень для міжнародних клієнтів доводить: реальний захист починається не з формальної відповідності, а з системного підходу. Саме тому Sigma Software розвиває практики security‑by‑design, автоматизацію комплаєнсу та інструменти для підвищення стійкості бізнесу, допомагаючи організаціям переходити від «паперової» відповідності до справжньої кіберстійкості.  Європейська Бізнес Асоціація дякує спікерам, модераторам та учасникам зустрічі за змістовну дискусію, практичні кейси та спільне бачення майбутнього кіберстійкості України. 

13 травня Європейська Бізнес Асоціація провела експертний круглий стіл, присвячений кібербезпеці в енергетичному секторі. Захід об’єднав представників державних органів, енергетичних компаній, ІТ-бізнесу та міжнародних експертів. 

Кібербезпека сьогодні виходить далеко за межі ІТ і безпосередньо стосується економічної та національної безпеки України, про що зазначила Світлана Михайловська, заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації. На тлі постійних кібератак, розвитку штучного інтелекту та цифровізації енергетики питання стійкості інфраструктури стає критичним як для держави, так і для бізнесу. 

Держава vs бізнес: пошук балансу  

Перша панель була присвячена сучасним кіберзагрозам в енергетичному секторі, регуляторним вимогам і взаємодії держави та бізнесу у сфері кіберзахисту. 

Анжеліка Лівіцька, партнерка АО Arzinger та модераторка панелі, окреслила глобальні й українські тенденції у сфері кібербезпеки. За її словами, 67% енергетичних організацій у світі зазнали кібератак у 2024 році, а використання штучного інтелекту в атаках зросло на 89%. Водночас Україна залишається однією з ключових цілей російських кібератак — близько 25% усіх атак рф спрямовані саме проти неї. 

Ліліана Лаврушко, керівниця експертної групи з кіберзахисту та координації у сфері цифрових технологійДиректорату з кіберзахисту та хмарних послуг Міністерства цифрової трансформації України, наголосила, що розвиток автоматизованих енергетичних систем і smart-технологій вимагає підвищеної уваги до кіберзахисту. Важливим пріоритетом вона назвала не лише технологічний розвиток, а й підготовку фахівців, здатних працювати з новими ризиками та інструментами ШІ. 

Денис Шугалій, заступник Міністра енергетики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, підкреслив, що кількість атак зростатиме разом із розвитком штучного інтелекту. Водночас ключовим завданням енергетичного сектору має бути не лише захист, а й стійкість систем — здатність швидко відновлюватися після інцидентів. 

Представник Держспецзв’язку Денис Зубков акцентував, що держава не прагне надмірного регулювання, а встановлює базові вимоги та дорожні карти для операторів критичної інфраструктури. Окремий фокус — навчальні програми, CTF-хакатони, розвиток професійної спільноти та залучення молодих спеціалістів. 

Представниця РНБО України наголосила, що навіть після завершення війни кібервійна не припиниться. Вона підкреслила важливість координації між державою, бізнесом і міжнародними партнерами, а також розвитку кібергігієни та системного обміну інформацією про загрози.  

Окремо було порушено питання гармонізації українського законодавства з європейськими підходами, зокрема щодо operational resilience, управління цифровими ризиками та відповідальності за кіберінциденти.  

Практичні кейси: захист критичної інфраструктури та бізнесу 

Друга панель зосередилася на реальних практиках кіберзахисту та досвіді компаній у забезпеченні стійкості критичної інфраструктури.  

Представники Держспецзв’язку відзначили, що попри зростання кількості кібератак в Україні, кількість критичних інцидентів останніми роками зменшується. Це результат посиленої співпраці держави та бізнесу, розвитку систем раннього реагування та підвищення рівня підготовки фахівців. 

Олександр Матенко, представник MODUS X, розповів про побудову Security Operations Center для групи компаній ДТЕК. SOC працює у режимі 24/7 і забезпечує автономне реагування на інциденти. Ефективність системи базується на безперервному моніторингу, регулярних тренуваннях, red teaming, метриках швидкості реагування та постійному вдосконаленні процесів. 

Окремий акцент було зроблено на інвестиціях у кібербезпеку та навчання персоналу. Спікери підкреслювали, що людський фактор залишається одним із найслабших, але водночас найважливіших елементів захисту. 

Урі Садот, виконавчий директор SolarDefend, представив європейський підхід до безпеки відновлюваної енергетики та ризиків дистанційного керування енергосистемами. У центрі дискусії були залежність від цифрових платформ, кіберсуверенітет і контроль над критичною інфраструктурою. 

Погляд у майбутнє: ШІ, когнітивна безпека та євроінтеграція 

Третя панель була присвячена майбутнім викликам кібербезпеки у контексті розвитку штучного інтелекту, цифровізації та євроінтеграції.  

Леонід Полупан, CEO Seeton Group та модератор панелі, зазначив, що бізнес одночасно стикається з технологічними викликами та необхідністю швидкої адаптації до нових регуляторних вимог у сфері критичної інфраструктури. 

Представники державного сектору пояснили, що вимоги до операторів критичної інфраструктури передбачають ідентифікацію критичних активів, формування планів захисту та впровадження систем управління ризиками. Водночас бізнесу залишають гнучкість у виборі конкретних інструментів. 

Окрему увагу приділили формуванню культури кіберстійкості, де кібербезпека є не окремою функцією, а частиною стратегічного управління компанією. 

Штучний інтелект розглядали як подвійний інструмент — і для захисту, і для атак. Спікери погодилися, що майбутнє кібербезпеки залежатиме від здатності швидко адаптуватися до нових технологій, інвестувати в людський капітал і розвивати культуру безперервного навчання. 

Євгеній Бачинський, віце‑президент Sigma Software Group, наголосив, що досвід компанії у проведенні сотень аудитів безпеки та впровадженні комплексних рішень для міжнародних клієнтів доводить: реальний захист починається не з формальної відповідності, а з системного підходу. Саме тому Sigma Software розвиває практики security‑by‑design, автоматизацію комплаєнсу та інструменти для підвищення стійкості бізнесу, допомагаючи організаціям переходити від «паперової» відповідності до справжньої кіберстійкості. 

Європейська Бізнес Асоціація дякує спікерам, модераторам та учасникам зустрічі за змістовну дискусію, практичні кейси та спільне бачення майбутнього кіберстійкості України.