Секрети кібербезпеки: протидія цифровим загрозам при віддаленій роботі
Чому компанії переводять працівників на віддалений режим роботи?
Пандемія коронавірусу змусила підприємства різних секторів економіки переводити працівників на віддалений режим роботи. Проте в епоху цифровізації економіки концепція віддаленої роботи набуває особливої популярності і збережеться й після завершення коронакризи. Існує ряд чинників, які пояснюють рішення компаній переводити працівників на віддалений режим роботи або ж запроваджувати змішану модель взаємодії з ними.
Одним із ключових чинників, які пояснюють популярність концепції віддаленої роботи, є продуктивність. Провідні компанії, зокрема Twitter і Square, проаналізували рівень продуктивності працівників як у режимі офісної роботи, так і в режимі віддаленої співпраці, і дійшли висновку про відсутність значимої різниці між обома режимами. Як наслідок, даючи можливість працівникам працювати віддалено, компанії можуть мінімізувати свої витрати, пов’язані із орендою та утриманням офісів. Зекономлені кошти вони можуть спрямувати на підвищення рівня заробітньої плати працівників.
Водночас, компанії мають доступ до сучасного програмного забезпечення, здатного забезпечити ефективну взаємодію між працівниками та керівництвом на віддаленій основі. Завдяки наявності опції віддаленої роботи компанії можуть залучати спеціалістів, які проживають в інших містах або країнах. Таким чином, пропозиція робочої сили для компаній зростає, що дає їм можливість працевлаштовувати більш конкурентних кандидатів. Запровадження моделі віддаленої або змішаної роботи має позитивний вплив на емоційний стан працівників, оскільки звільняє їх від необхідності витрачати час в дорозі та зазнавати стресу, пов’язаного із заторами або іншими неприємностями.
Важливо також відзначити позитивний вплив від запровадження можливості для працівників працювати віддалено на імідж компанії на ринку. Чим більше можливостей компанія пропонує для своїх підопічних, тим більшою є її привабливість для потенційних кандидатів. Слід також врахувати вплив від запровадження режиму віддаленої роботи на стійкість компанії до ризиків, які є поза межами її контролю. Наприклад, у випадку надзвичайних природніх ситуацій або суспільно-політичних заворушень, компанії, які практикують віддалений режим роботи, не зазнають значного негативного впливу, у той час як підприємства, які функціонують виключно за традиційною моделлю, стикнуться із значними труднощами, пов’язаними із неможливістю для працівників потрапити на робоче місце.
Ризики цифровій безпеці компаній та їх працівників, пов’язані із віддаленою роботою
Віддалений режим роботи передбачає переміщення усього процесу взаємодії між компанією та працівниками у віртуальний формат. Як наслідок, це автоматично призводить до зростання рівня загроз кібербезпеці підприємств. Найбільші ризики цифровій безпеці компаній виникають тоді, коли перехід на віддалений режим роботи є спонтанним, в результаті чого фахівці з кібербезпеки не встигають вжити усіх належних заходів для протидії потенційним загрозам.
Одним із основних ризиків безпеці даних, з якими стикаються компанії, які перевели працівників на віддалений режим роботи, є фішинг атаки. Хакери відправляють замасковані повідомлення працівникам, у яких містяться небезпечні посилання, або ж вступають з ними у комунікацію, використовуючи фейкові акаунти, з метою отримання від останніх інформації, розголошення якої стороннім особам може завдати шкоди безпеці компаній, або отримання доступу до баз даних компаній через комп’ютер працівників.
Працюючи віддалено, працівники часто нехтують захищеністю своїх паролів або ж взагалі забувають їх встановлювати. Окрім цього, в силу різних обставин, пароль до персональних комп’ютерів працівників, які працюють віддалено, часто є відомим членам їх сімей, друзям або сусідам. Відповідно, чим більша кількість людей має доступ до пристроїв працівника, тим більший простір для маневру отримують хакери. У випадку використання працівниками особистих пристроїв для роботи, можливості системних адміністраторів компаній запобігти викраденню паролів можуть бути недостатніми.
Віддалений режим роботи передбачає не лише можливість для працівників працювати виключно з дому, але й використання з цією метою будь-якої локації, зокрема коворкінгів або закладів громадського харчування чи дозвілля. Підключаючи свої пристрої до незахищених мереж Wi-Fi, працівники одразу стають легкою мішенню для хакерів. Заходячи у бази даних компаній або внутрішні ресурси, використовуючи незахищені мережі, працівники, по суті, дають хакерам ключі для відкриття сховищ даних. Хакери, у свою чергу, використовуючи отриману інформацію, заходять у внутрішні ресурси компаній з метою викрадення важливих даних або розповсюдження небезпечного контенту іншим працівникам, масштабуючи таким чином свої злодіяння.
При віддаленому режимі роботи компанії є вразливими до атак з використанням грубої сили (brute force attacks). Рівень використання VPN-сервісів при віддаленій роботі різко зростає. Хакери націлюються на VPN-портал, який використовується працівниками, і закидують його спробами аутентифікації, використовуючи попередньо зібрані облікові дані. Даний вид загрози набуває хакактеру підбору реєстраційних даних (credential stuffing). Якщо одна із комбінацій спрацьовує, хакер отримує доступ до ресурсів компанії. Існує також загроза перехоплення інформації, яку працівники компанії, які працюють віддалено, пересилають між собою або у головний офіс. Нехтування компанією важливістю шифрування цієї інформації може призвести до її перехоплення хакерами.
Методи організації безпечної віддаленої роботи
Незважаючи на стрімке зростання активності злочинних груп та індивідуальних хакерів у кіберпросторі, компанії здатні мінімізувати ризики своїй кібербезпеці за допомогою вжиття ряду заходів. Одним із найбільш ефективних заходів протидії цифровим загрозам є забезпечення працівників корпоративними пристроями для виконання роботи у віддаленому режимі та напрацювання чітких правил їх використання. Не менш важливим заходом є навчання працівників основам кібербезпеки. Зазначимо, що саме підприємства, які працюють віддалено, найчастіше попадають у поле зору кіберзлочинців для проведення психологічних атак. Hacken рекомендує компаніям зосередити свою увагу на запобіганні цифрових загроз у формі психологічної атаки на працівників за допомогою перевірки їх обізнаності та стійкості до таких викликів шляхом проведення спеціальних тестувань. Як наслідок, у реальних обставинах працівники зможуть визначити, принаймні, найпростіші види кібератак і проінформувати про це внутрішніх спеціалістів компанії з цифрової безпеки. Найважливішими навичками для працівників є розуміння необхідності встановлення надійних паролів, під’єднання лише до перевірених мереж Wi-Fi та використання корпоративних пристроїв виключно у професійних цілях.
Встановлення систем мережевого захисту (firewalls) допоможе компаніям контролювати обсяг і тип трафіку, який переміщується між мережами. Як наслідок, компанія зможе відфільтровувати підозрілий або загрозливий трафік. Працівники повинні зберігати інформацію лише на тих хмарних сховищах даних, безпека яких максимально гарантується системними адміністраторами. Одним із обов’язків працівників повинно бути регулярне підвищення рівня безпеки домашньої мережі Wi-Fi за допомогою встановлення регулярних безпекових оновлень, які випускаються провайдером послуг і надання доступу до домашньої мережі лише перевіреним пристроям.
Кодування інформації є одним із найбільш дієвих методів захисту інформації, яка пересилається між працівниками та компанією і зберігається на їх пристроях. У випадку перехоплення закодованої інформації хакер не зможе її використати для вчинення масштабних злодіянь,зокрема атак з вимогою викупу (ransomware attacks). Встановлення багатофакторної аутентифікації на усіх ресурсах компаній, необхідних працівникам, які працюють віддалено, значно мінімізує шанси хакерів отримати несанкціонований доступ до ресурсів.
Компанії повинні чітко усвідомлювати, що запровадження віддаленого режиму роботи працівників – це комплексний захід, який потребує належного інвестування у системи безпеки з метою мінімізації рівня цифрових загроз. У більшості випадків внутрішніх ресурсів компанії може бути недостатньо для формування ефективної стратегії цифрової безпеки при віддаленому режимі роботи. Саме тому підприємствам слід звертатись за допомогою до професійних компаній, рівень обізнаності яких про кіберзагрози та здатність належно на них реагувати є значно більшими. Компанія Hacken, яка є визнаним спеціалістом та консультантом з питань кібербезпеки, надає послуги із цілодобового захисту компаній від фішингу та атак з використання підставних акаунтів. Окрім цього, компанія Hacken оцінює рівень ефективності політики кібербезпеки компаній, а також перевіряє навички працівників по протидії цифровим загрозам та їх уникнення шляхом симуляції типових та нестандартних кібератак. Загалом, компанії, які прагнуть посилити свою кібербезпеку на тлі зростаючих загроз можуть отримати цілий комплекс послуг компанії Hacken, спрямованих на перевірку їх безпеки.
Загалом, компанії, які переводять працівників на віддалений режим роботи, повинні вжити ряд заходів з метою підвищення своєї стійкості до існуючих та потенційних кіберзагроз. Найефективнішими стратегіями забезпечення безпечної віддаленої роботи працівників є їх навчання, регулярний аудит внутрішніх ресурсів професійними компаніями та вчасне реагування на цифрові виклики. Вигоди від віддаленої роботи працівників отримують лише ті компанії, які здатні мінімізувати пов’язані із нею безпекові ризики.
