Реальна частота і вартість некомерційних посилок українців – аргументи для справжньої реформи системи “поштового імпорту”, – експерти

20/ 10/ 2017

19 жовтня в Інформаційному агентстві ЛІГАБізнесІнформ під час круглого столу на тему Поштовий імпорт: наслідки для економіки і законодавче врегулювання експерти, представники бізнес-асоціацій і соціологи обговорили ситуацію з оподаткуванням комерційних поштових посилок. Круглий стіл ініціювали спільно Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації і компанія ЛІГА:ЗАКОН. Ситуація, що склалася з онлайн покупками за кордоном досить неоднозначна, оскільки українські недобросовісні торговці, використовуючи пільгу для фізичних осіб, мінімізують податки, дроблять великі комерційні партії, і, таким чином, порушують правила добросовісної конкуренції, що сприяє зростанню тіньової економіки. У той же час, звичайні громадяни, які купують товари в зарубіжних інтернет-магазинах для особистих потреб, не повинні бути обмежені в реалізації своїх прав і свобод, їх оподаткування для держави є недоцільним. Розвиток транскордонної інтернет-торгівлі ставить перед митними адміністраціями усього світу серйозно виклики, - підкреслив Андрій Саварець, експерт з правових питань дослідного центру CASE Україна. - По-перше, це втрати доходів бюджету, а, по-друге, дискримінація імпортерів. Для України є ще один виклик - використання пільг для поштових посилок з метою «дроблення товарної партії». Спробу відокремити чесних покупців від нечесних торговців зробили учасники круглого столу про якість поштового імпорту в Україні. В ході соцопитування Онлайн-покупки для власного вживання в Україні та за кордоном експерти GfK Ukraine опитали 818 он-лайн-покупців у віці від 16 років і старше, які купують товари в інтернеті як в Україні, так і за кордоном (похибка склала 3, 5%). У лідерах категорії товарів - одяг, дрібні аксесуари для техніки, взуття, косметика, парфумерія, смартфони. Згідно із дослідженням, середня частота он-лайн покупок покупців з українських сайтів становить близько 12 покупок в 2017 році (минулого року ця цифра становила 9 покупок), а з-за кордону - 13 покупок в 2017 році (10 - у 2016 році). В середньому, вартість 1 замовлення з доставкою з України становить від 1515 грн, а при доставці з-за кордону 1292грн. Відносно дорогі онлайн-замовлення (від 5000 грн.) за останній рік здійснювало близько 10% тих, хто це робив на зарубіжних сайтах, і близько 17% тих, хто це робив на українських сайтах. У структурі опитаних, які за останній рік купували товари на зарубіжних сайтах, 94% здійснювали такі покупки для особистого користування, а 15% - для перепродажу знайомим або незнайомим особам. При цьому якщо говорити про аудиторію, яка купувала товари на зарубіжних сайтах з метою їх подальшого перепродажу, то вони в середньому робили це частіше ніж ті, хто купував товари для особистого використання (в середньому 28 проти 13 разів за рік). Таким чином, опитування показало, що пропозиції, які сьогодні напрацьовують експерти не зачеплять звичайних покупців - фізичних осіб-покупців, - зазначив директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський, - а реформа системи поштового імпорту повинна бути спрямована на тих, хто ухиляється від оподаткування. Дане дослідження показує, що торгівля з українських сайтів з доставкою з-за кордону досягла 7%, і це маркетплейси українських сайтів, коли доставка товару проводиться з європейських складів під норму безмитного ввезення. Ми бачимо, що частка таких продажів стрімко зростає. Згадайте литовський чек від відомого бренду, виявлений в попередньому дослідженні активістами Центру незалежних експертиз ТЕСТ - http://bit.ly/2jJhx2H, проведеного методом «таємного покупця» в секторі он-лайн торгівлі смартфонами. Експерти круглого столу також представили міжнародний досвід - аналітичну роботу Поштові відправлення і особистий імпорт: міжнародна практика та реалії України. Важливо забезпечити рівні умови для підприємницької діяльності, які, в тому числі, повинні унеможливити зловживання діючими пільгами, призначені для особистих покупок громадян, - резюмує Андрій Бутін, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. - Забезпечення рівних і прозорих умов ведення бізнесу не повинно відбуватися за рахунок ускладнення покупок громадян. Наведене підтверджує необхідність пошуку оптимального варіанта саме для українських реалій з урахуванням інтересів громадян, легального бізнесу і держави. В роботі круглого столу взяли участь Євген Капінус, державний секретар Міністерства фінансів України та Олександр Москаленко, директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України, а також Олег Платонов, голова громадської ради при Мінекономіки. Про те, що представлені дослідження надали коректний вектор процесу відділення комерційних посилок від некомерційних, повідомила представник профільного об’єднання малого бізнесу Надія Бедричук, директор Української асоціації прямих продажів; Свою оцінку опитуванням фізичних осіб-покупців дала представник Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова, повідомивши, що детінізація як система реформ повинна створити рівну конкуренцію продавців і зміцнити права споживачів. Окрім цього, Вікторія зазначила, що на днях в офісі Асоціації відбулась зустріч представників всіх зацікавлених в даному питанні індустрій, в тому числі, роздрібних мереж та поштово-логістичних компаній, на якій сторони обговорили існуючі законодавчі ініціативи та дійшли згоди, що компромісним варіантом може стати проект закону, який розробляється Міністерством фінансів України. Зазначений проект закону передбачає можливість здійснювати до трьох поштових покупок з-за кордону сумою до 150 євро в місяць без сплати податків та митних платежів. Позицію поштово-логістичних операторів озвучила координатор Комітету з логістики Ярина Скороход, наголошуючи, що наразі багато країн збільшують безмитний ліміт для посилок, оскільки витрати на адміністрування оформлення та оплати зборів за посилки з митом перевищують надходження від цих платежів. До того ж, українські споживачі вказують про відсутність простого механізму оплати споживачем цих митних зборів. Нагадаємо, що проекти Законів №6755 та № 6756 залишають вартість на рівні 150 євро, але встановлюють ліміт щодо ввезення таких товарів один раз на місяць. У Міністерстві фінансів України також готують законопроект, що регулюватиме оподаткування поштового імпорту в Україні з метою детінізації.

19 жовтня в Інформаційному агентстві ЛІГАБізнесІнформ під час круглого столу на тему “Поштовий імпорт”: наслідки для економіки і законодавче врегулювання” експерти, представники бізнес-асоціацій і соціологи обговорили ситуацію з оподаткуванням комерційних поштових посилок.

Круглий стіл ініціювали спільно Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації і компанія ЛІГА:ЗАКОН.

Ситуація, що склалася з онлайн покупками за кордоном досить неоднозначна, оскільки українські недобросовісні торговці, використовуючи пільгу для фізичних осіб, мінімізують податки, дроблять великі комерційні партії, і, таким чином, порушують правила добросовісної конкуренції, що сприяє зростанню тіньової економіки.

У той же час, звичайні громадяни, які купують товари в зарубіжних інтернет-магазинах для особистих потреб, не повинні бути обмежені в реалізації своїх прав і свобод, їх оподаткування для держави є недоцільним.

“Розвиток транскордонної інтернет-торгівлі ставить перед митними адміністраціями усього світу серйозно виклики, – підкреслив Андрій Саварець, експерт з правових питань дослідного центру CASE Україна. – По-перше, це втрати доходів бюджету, а, по-друге, дискримінація імпортерів. Для України є ще один виклик – використання пільг для поштових посилок з метою «дроблення товарної партії».

Спробу відокремити чесних покупців від нечесних торговців зробили учасники круглого столу про якість поштового імпорту в Україні.

В ході соцопитування “Онлайн-покупки для власного вживання в Україні та за кордоном” експерти GfK Ukraine опитали 818 он-лайн-покупців у віці від 16 років і старше, які купують товари в інтернеті як в Україні, так і за кордоном (похибка склала 3, 5%). У лідерах категорії товарів – одяг, дрібні аксесуари для техніки, взуття, косметика, парфумерія, смартфони.

Згідно із дослідженням, середня частота он-лайн покупок покупців з українських сайтів становить близько 12 покупок в 2017 році (минулого року ця цифра становила 9 покупок), а з-за кордону – 13 покупок в 2017 році (10 – у 2016 році). В середньому, вартість 1 замовлення з доставкою з України становить від 1515 грн, а при доставці з-за кордону 1292грн.

Відносно дорогі онлайн-замовлення (від 5000 грн.) за останній рік здійснювало близько 10% тих, хто це робив на зарубіжних сайтах, і близько 17% тих, хто це робив на українських сайтах.

У структурі опитаних, які за останній рік купували товари на зарубіжних сайтах, 94% здійснювали такі покупки для особистого користування, а 15% – для перепродажу знайомим або незнайомим особам. При цьому якщо говорити про аудиторію, яка купувала товари на зарубіжних сайтах з метою їх подальшого перепродажу, то вони в середньому робили це частіше ніж ті, хто купував товари для особистого використання (в середньому 28 проти 13 разів за рік).

“Таким чином, опитування показало, що пропозиції, які сьогодні напрацьовують експерти не зачеплять звичайних покупців – фізичних осіб-покупців, – зазначив директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський, – а реформа системи поштового імпорту повинна бути спрямована на тих, хто ухиляється від оподаткування. Дане дослідження показує, що торгівля з українських сайтів з доставкою з-за кордону досягла 7%, і це маркетплейси українських сайтів, коли доставка товару проводиться з європейських складів під норму безмитного ввезення. Ми бачимо, що частка таких продажів стрімко зростає. Згадайте литовський чек від відомого бренду, виявлений в попередньому дослідженні активістами Центру незалежних експертиз ТЕСТ – http://bit.ly/2jJhx2H, проведеного методом «таємного покупця» в секторі он-лайн торгівлі смартфонами.”

Експерти круглого столу також представили міжнародний досвід – аналітичну роботу “Поштові відправлення і особистий імпорт: міжнародна практика та реалії України”.

“Важливо забезпечити рівні умови для підприємницької діяльності, які, в тому числі, повинні унеможливити зловживання діючими пільгами, призначені для особистих покупок громадян, – резюмує Андрій Бутін, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. – Забезпечення рівних і прозорих умов ведення бізнесу не повинно відбуватися за рахунок ускладнення покупок громадян. Наведене підтверджує необхідність пошуку оптимального варіанта саме для українських реалій з урахуванням інтересів громадян, легального бізнесу і держави.”

В роботі круглого столу взяли участь Євген Капінус, державний секретар Міністерства фінансів України та Олександр Москаленко, директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України, а також Олег Платонов, голова громадської ради при Мінекономіки. Про те, що представлені дослідження надали коректний вектор процесу відділення комерційних посилок від некомерційних, повідомила представник профільного об’єднання малого бізнесу Надія Бедричук, директор Української асоціації прямих продажів;

Свою оцінку опитуванням фізичних осіб-покупців дала представник Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова, повідомивши, що детінізація як система реформ повинна створити рівну конкуренцію продавців і зміцнити права споживачів. Окрім цього, Вікторія зазначила, що на днях в офісі Асоціації відбулась зустріч представників всіх зацікавлених в даному питанні індустрій, в тому числі, роздрібних мереж та поштово-логістичних компаній, на якій сторони обговорили існуючі законодавчі ініціативи та дійшли згоди, що компромісним варіантом може стати проект закону, який розробляється Міністерством фінансів України. Зазначений проект закону передбачає можливість здійснювати до трьох поштових покупок з-за кордону сумою до 150 євро в місяць без сплати податків та митних платежів. Позицію поштово-логістичних операторів озвучила координатор Комітету з логістики Ярина Скороход, наголошуючи, що наразі багато країн збільшують безмитний ліміт для посилок, оскільки витрати на адміністрування оформлення та оплати зборів за посилки з митом перевищують надходження від цих платежів. До того ж, українські споживачі вказують про відсутність простого механізму оплати споживачем цих митних зборів.

Нагадаємо, що проекти Законів №6755 та № 6756 залишають вартість на рівні 150 євро, але встановлюють ліміт щодо ввезення таких товарів один раз на місяць. У Міністерстві фінансів України також готують законопроект, що регулюватиме оподаткування поштового імпорту в Україні з метою детінізації.