Прийняття закону – відправна точка для приходу інвестора в країну

13/ 11/ 2018

12 листопада бізнес-спільнота зустрілась з Віктором Галасюком, Головою Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва. На зустрічі обговорювався ряд законодавчих ініціатив, які, на сьогодні, розглядаються Комітетами ВР або ж знаходяться на стадії розробки. Представники бізнесу наголосили на необхідності активізації роботи над гармонізацією системи технічного регулювання в Україні, законодавчого регулювання ринку лісу, якнайскоріше прийняття закону щодо Уповноваженого економічного оператора, доступ на український ринок RND продукції та інвестицій саме в наукову розробку в сфері насінництва та засобів захисту рослин. Також говорили про законодавчі ініціативи щодо безкоштовно підключення до інженерних мереж та перегляд митних тарифів. Так, бізнес піднімав питання законодавчих парадоксів в країні. До прикладу, в сфері інновацій в агрохімії. За два роки дії обмеження щодо ввезення препаратів нового покоління для державних випробувань та наукових дослідів, більше 100 інноваційних препаратів не заїхали до України. Інвестиції в науково-дослідну діяльність в агрохімічному секторі зменшилися на 60%, а в найближчій перспективі і взагалі можуть впасти до 0. У той же час законопроект №6606, покликаний на вирішення цього питання, уже другий рік лежить у Верховній Раді України. Також було наголошено на необхідності усунути недоліки в сфері оцінки відповідності та технічного регламенту. Так, з 1 січня 2019 обмежується дія сертифікатів на відповідність. Бізнес підтримує ідею оновлення та гармонізації законодавства. В той же час, навіщо встановлювати обмеження на сертифікати, що вже видані, а не розпочинати видавати нові вже за оновленою процедурою. В свою чергу, пан Галасюк повідомив, що законопроект №6235, в якому про це йдеться, було рекомендовано до прийняття в другому читанні, а відповідну норму рекомендовано виключити. Окремо, піднімалось питання необхідності впровадження перехідних періодів при прийнятті нових версій технічних регламентів по аналогії з перехідними періодами, які існують в ЄС. Наразі вже прийнято майже 60 техрегламентів. До прикладу, щодо маркування побутової техніки та багато інших. У разі внесення змін у такі регламенти або прийняття їх нових версій, необхідно передбачувати адекватні перехідні періоди, протягом якого бізнес зможе підготуватись до виконання нових вимог. Так, зокрема, необхідно внести зміни у виробничі процеси, перейти до нових процедур оцінки відповідності, підготувати нові сертифікати, декларації відповідності, тощо. Положення щодо того, що технічний регламент набере чинності через 6 місяців з моменту його прийняття, не можна вважати нормальним перехідним періодом, адже це лише відстрочка. Тому, надзвичайно важливим є запровадження перехідних періодів протягом яких можна використовувати як старий, так і новий технічний регламент на вибір виробника. Таке нововведення дозволить виробникам безболісно підготуватись до виконання нових вимог і його можна внести в законодавство в рамках проекту Закону 6235, який наразі розглядається в Парламенті. В контексті інвестиційного клімату йшла мова про пайові внески у розвиток інфраструктури населеного пункту, принцип яких вже близько 18 років працює в Україні. Так, якщо інвестор хоче зайти на український ринок, то до 10% від суми він має переховувати, так би мовити, на розвиток інфраструктури. Його сума залежить він конкретного регіону, але не є фіксованою. В той же час, це може створювати корупційні ризики. Крім того, коштів явно недостатньо для створення нових об’єктів соціальної інфраструктури. Тож система потребує врегулювання, адже це не сприяє інвестиціям в країну. Як варіант – робити фіксовані ставки по видам об’єктів різного призначення. Однак, для створення дієвого механізму важливо, щоб як промислові підприємці, так і будівельники долучались до обговорень. Окремо йшла мова про впровадження інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) для прискорення проходження митного оформлення вантажів при здійсненні експортно-імпортних операцій. Прийняття відповідного закону України щодо запровадження АЕО є зобовязанням України в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС. Зараз існує два законопроекти проект закону №4777 і №7473, в яких детально визначено статус таких операторів та їх функції. Наряду з впровадженням єдиного вікна, запровадження АЕО значно спростить процес митного оформлення вантажів для прозорого та легального бізнесу. Однак, вже близько 2 років триває робота у комітетах ВРУ. Сподіваємось, нам вдалось переконати пана Галасюка у важливості у найкоротший термін винести законопроект на голосування у ВРУ, щоб наряду з іншими ініціативами, повязаними з митницею, забезпечити прозорий та зрозумілий механізм проходження митного контролю для українських компаній, що виробляють та експортують свою продукцію закордон.

01/

12 листопада бізнес-спільнота зустрілась з Віктором Галасюком, Головою Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва.

На зустрічі обговорювався ряд законодавчих ініціатив, які, на сьогодні, розглядаються Комітетами ВР або ж знаходяться на стадії розробки. Представники бізнесу наголосили на необхідності активізації роботи над гармонізацією системи технічного регулювання в Україні, законодавчого регулювання ринку лісу, якнайскоріше прийняття закону щодо Уповноваженого економічного оператора, доступ на український ринок RND продукції та інвестицій саме в наукову розробку в сфері насінництва та засобів захисту рослин. Також говорили про законодавчі ініціативи щодо безкоштовно підключення до інженерних мереж та перегляд митних тарифів.

Так, бізнес піднімав питання законодавчих парадоксів в країні. До прикладу, в сфері інновацій в агрохімії. За два роки дії обмеження щодо ввезення препаратів нового покоління для державних випробувань та наукових дослідів, більше 100 інноваційних препаратів не заїхали до України. Інвестиції в науково-дослідну діяльність в агрохімічному секторі зменшилися на 60%, а в найближчій перспективі і взагалі можуть впасти до 0. У той же час законопроект №6606, покликаний на вирішення цього питання, уже другий рік лежить у Верховній Раді України.

Також було наголошено на необхідності усунути недоліки в сфері оцінки відповідності та технічного регламенту. Так, з 1 січня 2019 обмежується дія сертифікатів на відповідність. Бізнес підтримує ідею оновлення та гармонізації законодавства. В той же час, навіщо встановлювати обмеження на сертифікати, що вже видані, а не розпочинати видавати нові вже за оновленою процедурою. В свою чергу, пан Галасюк повідомив, що законопроект №6235, в якому про це йдеться, було рекомендовано до прийняття в другому читанні, а відповідну норму рекомендовано виключити.

Окремо, піднімалось питання необхідності впровадження перехідних періодів при прийнятті нових версій технічних регламентів по аналогії з перехідними періодами, які існують в ЄС. Наразі вже прийнято майже 60 техрегламентів. До прикладу, щодо маркування побутової техніки та багато інших. У разі внесення змін у такі регламенти або прийняття їх нових версій, необхідно передбачувати адекватні перехідні періоди, протягом якого бізнес зможе підготуватись до виконання нових вимог. Так, зокрема, необхідно внести зміни у виробничі процеси, перейти до нових процедур оцінки відповідності, підготувати нові сертифікати, декларації відповідності, тощо. Положення щодо того, що технічний регламент набере чинності через 6 місяців з моменту його прийняття, не можна вважати нормальним перехідним періодом, адже це лише відстрочка. Тому, надзвичайно важливим є запровадження перехідних періодів протягом яких можна використовувати як старий, так і новий технічний регламент на вибір виробника. Таке нововведення дозволить виробникам безболісно підготуватись до виконання нових вимог і його можна внести в законодавство в рамках проекту Закону 6235, який наразі розглядається в Парламенті.

В контексті інвестиційного клімату йшла мова про пайові внески у розвиток інфраструктури населеного пункту, принцип яких вже близько 18 років працює в Україні. Так, якщо інвестор хоче зайти на український ринок, то до 10% від суми він має переховувати, так би мовити, на розвиток інфраструктури. Його сума залежить він конкретного регіону, але не є фіксованою. В той же час, це може створювати корупційні ризики. Крім того, коштів явно недостатньо для створення нових об’єктів соціальної інфраструктури. Тож система потребує врегулювання, адже це не сприяє інвестиціям в країну. Як варіант – робити фіксовані ставки по видам об’єктів різного призначення. Однак, для створення дієвого механізму важливо, щоб як промислові підприємці, так і будівельники долучались до обговорень.

Окремо йшла мова про впровадження інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) для прискорення проходження митного оформлення вантажів при здійсненні експортно-імпортних операцій. Прийняття відповідного закону України щодо запровадження АЕО є зобов’язанням України в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС. Зараз існує два законопроекти проект закону №4777 і №7473, в яких детально визначено статус таких операторів та їх функції. Наряду з впровадженням “єдиного вікна”, запровадження АЕО значно спростить процес митного оформлення вантажів для прозорого та легального бізнесу. Однак, вже близько 2 років триває робота у комітетах ВРУ. Сподіваємось, нам вдалось переконати пана Галасюка у важливості у найкоротший термін винести законопроект на голосування у ВРУ, щоб наряду з іншими ініціативами, повя’заними з митницею, забезпечити прозорий та зрозумілий механізм проходження митного контролю для українських компаній, що виробляють та експортують свою продукцію закордон.