fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Правові колізії подання й розгляду електронних документів у суді – підсумки онлайн-дискусії

16/ 06/ 2020
  12 червня компанія ЛІГА:ЗАКОН спільно із сервісом документообігу «Вчасно» та AMCP Ukraine провели онлайн-дискусію, де обговорювали проблеми розгляду електронних документів у судах. Проблема пов’язана з тим, що суди мають різні підходи до поданих процесуальних документів в електронному вигляді та немає єдиних вимог до їх подання. Захід відбувся в межах програми підтримки судів LIGA360. Учасники дискусії, серед яких були представники Верховної Ради України, ДСАУ, Мінцифри, суддів та НААУ, погодились, що кожен суддя по-своєму визначає вимоги до таких документів. Окремі суди відмовляються приймати до розгляду документи в електронному вигляді, посилаючись на те, що немає технічного забезпечення для роботи з ними, перевірки й підтвердження електронного цифрового підпису. «На законодавчому рівні є всі необхідні передумови для використання документів в електронному вигляді. Майже всі центральні органи виконавчої влади працюють із системою електронного документообігу», — зазначила Людмила Рабчинська, заступник Міністра цифрової трансформації з розвитку публічних послуг. Вона наголосила, що всі технічні можливості для перевірки електронних підписів передбачено, ними можна скористатися онлайн на державних сайтах. «Ми готові співпрацювати з усіх питань, проте як виконавча гілка влади не можемо впливати на судову гілку влади стосовно використання електронних документів», — зауважила пані Людмила.  «Вирішення питання з електронними документами дуже б розвантажило суди», — уважає  Тарас Тарасенко, народний депутат України (у минулому адвокат й арбітражний керуючий). «У минулому році ДСА України витратила на поштову відправку 460 млн гривень. Це пуста витрата коштів, адже з доставкою пошти є проблеми — більшість такої кореспонденції не отримується відповідачами й повертається», — переконаний депутат. За його словами, сьогодні на обговоренні перебуває два законопроєкти (від народних депутатів України та від ДСАУ) щодо запровадження єдиної обов’язкової електронної адреси для всіх юридичних осіб. «Враховуючи кризу, яка є з відправкою поштової кореспонденції, ця ситуація є нагальною, тож, можливо, уже на наступному тижні цей законопроєкт буде внесено у Верховну Раду, і намагатимемося його проголосувати якомога швидше», — зазначив депутат. «Карантин вніс певні труднощі у процес повідомлення осіб та істотно збільшив строк розгляду справи, оскільки досить часто люди не мають можливості отримати поштову кореспонденцію. Тому, ураховуючи рекомендації, надані Радою суддів України, у тому числі у Верховному Суді, ми використовуємо засоби електронного листування та просимо сторін також за можливості звертатися до суду за допомогою електронних засобів», — зазначив Єгор Краснов, член Ради суддів України, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Він зауважив, що достатньої практики із цього питання ще не сформовано: справ не так багато, і питання про допустимість чи недопустимість електронних доказів не було предметом розгляду в суді касаційної інстанції. Прийняття документів і їх оцінку здійснюють суди першої та апеляційної інстанцій.  Водночас ДСАУ наполягає, що уніфікацію для прийому процесуальних документів судами вже розроблено з використанням системи «Електронний суд». «Проблеми як такої немає: технічно будь-який громадянин, зареєстрований в Електронному суді, може відправити до суду відповідний документ, і цей документ буде зареєстрований», — зазначив Сергій Чорнуцький, заступник ДСА України. На його думку, більш складним питанням є неоднозначна позиція судів щодо можливості застосування цієї системи й отримання документів в електронному вигляді без запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Щоб зняти цю невизначеність, ДСАУ підготувала Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, а також відповідні зміни до процесуальних кодексів, якими передбачено можливість поступового запровадження окремих підсистем ЕСІТС, зокрема й системи «Електронний суд». Пан Чорнуцький під час круглого столу зазначив, що всі технічні проблеми, які були раніше, виправлено, тож із 1 червня можна подавати процесуальні документи через Електронний суд.  Отже, сьогодні поступово створюються передумови для роботи судів з електронними документами, але рішення про те, приймати їх чи ні, усе-таки залишається лише за ними. 

12 червня компанія ЛІГА:ЗАКОН спільно із сервісом документообігу «Вчасно» та AMCP Ukraine провели онлайн-дискусію, де обговорювали проблеми розгляду електронних документів у судах. Проблема пов’язана з тим, що суди мають різні підходи до поданих процесуальних документів в електронному вигляді та немає єдиних вимог до їх поданняЗахід відбувся в межах програми підтримки судів LIGA360.

Учасники дискусії, серед яких були представники Верховної Ради України, ДСАУ, Мінцифри, суддів та НААУ, погодились, що кожен суддя по-своєму визначає вимоги до таких документів.

Окремі суди відмовляються приймати до розгляду документи в електронному вигляді, посилаючись на те, що немає технічного забезпечення для роботи з ними, перевірки й підтвердження електронного цифрового підпису.

«На законодавчому рівні є всі необхідні передумови для використання документів в електронному вигляді. Майже всі центральні органи виконавчої влади працюють із системою електронного документообігу»,  зазначила Людмила Рабчинська, заступник Міністра цифрової трансформації з розвитку публічних послуг. Вона наголосила, що всі технічні можливості для перевірки електронних підписів передбачено, ними можна скористатися онлайн на державних сайтах. «Ми готові співпрацювати з усіх питань, проте як виконавча гілка влади не можемо впливати на судову гілку влади стосовно використання електронних документів»,  зауважила пані Людмила

«Вирішення питання з електронними документами дуже б розвантажило суди», — уважає  Тарас Тарасенко, народний депутат України (у минулому адвокат й арбітражний керуючий). «У минулому році ДСА України витратила на поштову відправку 460 млн гривень. Це пуста витрата коштів, адже з доставкою пошти є проблеми  більшість такої кореспонденції не отримується відповідачами й повертається»,  переконаний депутат.

За його словами, сьогодні на обговоренні перебуває два законопроєкти (від народних депутатів України та від ДСАУ) щодо запровадження єдиної обов’язкової електронної адреси для всіх юридичних осіб«Враховуючи кризу, яка є з відправкою поштової кореспонденції, ця ситуація є нагальною, тож, можливо, уже на наступному тижні цей законопроєкт буде внесено у Верховну Раду, і намагатимемося його проголосувати якомога швидше», зазначив депутат.

«Карантин вніс певні труднощі у процес повідомлення осіб та істотно збільшив строк розгляду справи, оскільки досить часто люди не мають можливості отримати поштову кореспонденцію. Тому, ураховуючи рекомендації, надані Радою суддів України, у тому числі у Верховному Суді, ми використовуємо засоби електронного листування та просимо сторін також за можливості звертатися до суду за допомогою електронних засобів»,  зазначив Єгор Краснов, член Ради суддів України, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного СудуВін зауважив, що достатньої практики із цього питання ще не сформовано: справ не так багато, і питання про допустимість чи недопустимість електронних доказів не було предметом розгляду в суді касаційної інстанції. Прийняття документів і їх оцінку здійснюють суди першої та апеляційної інстанцій. 

Водночас ДСАУ наполягає, що уніфікацію для прийому процесуальних документів судами вже розроблено з використанням системи «Електронний суд»«Проблеми як такої немає: технічно будь-який громадянин, зареєстрований в Електронному суді, може відправити до суду відповідний документ, і цей документ буде зареєстрований», — зазначив Сергій Чорнуцькийзаступник ДСА УкраїниНа його думку, більш складним питанням є неоднозначна позиція судів щодо можливості застосування цієї системи й отримання документів в електронному вигляді без запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Щоб зняти цю невизначеність, ДСАУ підготувала Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, а також відповідні зміни до процесуальних кодексів, якими передбачено можливість поступового запровадження окремих підсистем ЕСІТС, зокрема й системи «Електронний суд». Пан Чорнуцький під час круглого столу зазначив, що всі технічні проблеми, які були раніше, виправлено, тож із 1червня можна подавати процесуальні документи через Електронний суд. 

Отже, сьогодні поступово створюються передумови для роботи судів з електронними документами, але рішення про те, приймати їх чи ні, усе-таки залишається лише за ними. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: