fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Повернути інвесторів до України — місія (не)здійсненна?

12/ 08/ 2021
  Анна Деревянко. Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації. Другий рік поспіль триває відтік інвестицій з економіки України. Індекс інвестиційної привабливості, який двічі на рік вимірює Європейська Бізнес Асоціація, демонструє, що настрої інвесторів суттєво знизилися минулого року та досі лишаються такими. Звісно, пандемія коронавірусу похитнула світову економіку у 2020 році. Компаніям довелося скорочувати витрати, а державам, натомість, їх збільшувати для подолання наслідків пандемії. Через це питання розвитку інвестклімату виходить на перший план, особливо в найбільш постраждалих галузях. В чому причини такого різкого падіння? Що треба зробити, аби втримати існуючих та залучити нових інвесторів? Навряд чи у всіх поточних проблемах можна звинувачувати пандемію. Головні перешкоди, які заважають бізнесу розвиватися, залишаються незмінними із року в рік — це, перш за все, відсутність довіри до судової системи, розгалужена корупція, високий рівень тіньової економіки. Бізнес не бачить суттєвих зрушень у цих основоположних для інвестклімату напрямках, так само як і відмічає повільний темп реформ. Ці та інші фактори впливають на те, що відсоток СЕО серед членських компаній Асоціації, які вважають поточний інвестиційний клімат несприятливим, є доволі суттєвим — 58%. І тільки 13% директорів задоволені діловим кліматом в Україні. Негативно впливає на ці показники і те, що бізнес вимушений працювати в умовах цілковитої невизначеності. Мені здається, багато компаній вже адаптувалися до такого стилю роботи і демонструють чемпіонський рівень гнучкості та готовності до змін, однак в таких умовах йдеться, швидше, про виживання підприємств, ніж про їх розвиток. На додачу до викликів пандемії, які досі відгукуються бізнесу, ситуацію постійно розхитують численні непередбачувані зміни в законодавстві, зміни умов, на яких бізнес заходив в Україну, постійні кадрові ротації у владних структурах, — все це не додає впевненості компаніям у завтрашньому дні. У розбудові відносин з інвесторами не буває дрібниць. Ми часто згадуємо про стратегічні речі, як-то корупція чи суди, але у щоденній рутинній роботі компаніям теж зустрічається чимало викликів. Це може бути тиск через перевірки, візити контролюючих органів, труднощі у взаємодії з митними та податковими органами тощо. Окреме місце у цьому анти-рейтингу проблем посідає знаменита українська бюрократія. Досі більшість процесів взаємодії з державою пов’язані з паперовою тяганиною та обтяжливими вимогами. Часом це настільки виснажливо та абсурдно, що іноземці, які мають бізнес в Україні, розмірковують над його згортанням через прикрі випадки бюрократичної тяганини. Так, зовсім нещодавно, спілкуючись з німецьким інвестором, який більше 20 років працює в Україні, я почула про його наміри закрити свою компанію в Україні та перенести її на інший ринок, залишивши тут тільки невеличке представництво. Причиною цьому є те, що коли він, загубивши свою посвідку на постійне проживання в Україні, звернувся до міграційної служби за перевипуском документу, йому не тільки не допомогли з видачею дублікату на заміну втраченого, а, зрештою, скасували дозвіл на проживання. І це після 20+ років роботи та сплати податків в Україні, без адекватних на це причин. Такі ситуації шокують, особливо іноземців. Спілкуючись з інвесторами, ми бачимо, що якби тільки в Україні були забезпечені їхні базові потреби та умови, ми б точно побачили притік інвестицій, оскільки головною перепоною цьому є неповоротка, нестабільна «державна машина». Певні спроби посприяти ситуації з боку влади все ж є, і їх відзначають підприємці, коментуючи наш Інвестіндекс. Так, на початку року з’явився закон про «інвестиційних нянь», який пропонує державну підтримку інвесторам, які готові втілювати проєкти з інвестиціями від 20 млн євро. Хоча ми поки що не знаємо, як працюватиме цей інструмент на практиці, але інтерес бізнесу до нього є. Так, за інформацією від UkraineInvest, які були уповноважені супроводжувати такі проєкти, їх офіс вже отримав 23 заявки на інвестпроєкти на загальну суму $1,35 млрд. При цьому половина заявок надійшла з України, а серед іноземних інвесторів є бізнеси з Туреччини, Литви, Мексики, Швейцарії та Грузії. Сподіваємось, цей інструмент допоможе пожвавити інвестиційну активність в Україні. Серед позитивних моментів бізнес-клімату на сьогоднішній день можна згадати стабілізацію ситуації з коронавірусом (сподіваємося, що осіння хвиля не буде такою болючою, як раніше), стабільний валютний курс, низьку облікову ставку, рух на діджиталізацію державних послуг, запуск ринку землі та початок зміни суспільного договору з олігархами, підтримку значних інвестиційних проєктів. У майбутнє генеральні директори наших компаній поглядають з обережністю, але і з оптимізмом. В рамках нашого опитування генеральні директори дещо покращують оцінку очікування розвитку бізнес-клімату. У найближчі пів року 25% СЕО, тобто кожен четвертий бізнесмен, очікують покращення інвестклімату. Тож це є своєрідним авансом від бізнесу, який розраховує на посилення позитивних змін до кінця 2021 року. Ми також запитали СЕО, чи вигідно буде, на їхню думку, новим інвесторам заходити в Україну в найближчі пів року. З усіх опитаних тільки кожен п’ятий СЕО вважає, що це буде вигідно. Але є речі, які можуть посприяти покращенню ситуації. На думку топ-менеджерів, поліпшення інвестиційного клімату можна досягти за рахунок впровадження реальної судової реформи, боротьби з корупцією та контрабандою, стабільного законодавства, передбачуваних та прозорих умов для роботи бізнесу, пришвидшення вакцинації населення та постійного результативного діалогу з бізнесом. Тож, сподіваюсь, наступна хвиля Індексу принесе країні вищі результати, адже пів року — час, достатній для втілення суттєвих змін, якщо на те буде політична воля. Джерело: Новое время, Бізнес
Анна Дерев'янко Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації
Другий рік поспіль триває відтік інвестицій з економіки України. Індекс інвестиційної привабливості, який двічі на рік вимірює Європейська Бізнес Асоціація, демонструє, що настрої інвесторів суттєво знизилися минулого року та досі лишаються такими.

Звісно, пандемія коронавірусу похитнула світову економіку у 2020 році. Компаніям довелося скорочувати витрати, а державам, натомість, їх збільшувати для подолання наслідків пандемії. Через це питання розвитку інвестклімату виходить на перший план, особливо в найбільш постраждалих галузях. В чому причини такого різкого падіння? Що треба зробити, аби втримати існуючих та залучити нових інвесторів?

Навряд чи у всіх поточних проблемах можна звинувачувати пандемію. Головні перешкоди, які заважають бізнесу розвиватися, залишаються незмінними із року в рік — це, перш за все, відсутність довіри до судової системи, розгалужена корупція, високий рівень тіньової економіки. Бізнес не бачить суттєвих зрушень у цих основоположних для інвестклімату напрямках, так само як і відмічає повільний темп реформ.

Ці та інші фактори впливають на те, що відсоток СЕО серед членських компаній Асоціації, які вважають поточний інвестиційний клімат несприятливим, є доволі суттєвим — 58%. І тільки 13% директорів задоволені діловим кліматом в Україні. Негативно впливає на ці показники і те, що бізнес вимушений працювати в умовах цілковитої невизначеності. Мені здається, багато компаній вже адаптувалися до такого стилю роботи і демонструють чемпіонський рівень гнучкості та готовності до змін, однак в таких умовах йдеться, швидше, про виживання підприємств, ніж про їх розвиток.

На додачу до викликів пандемії, які досі відгукуються бізнесу, ситуацію постійно розхитують численні непередбачувані зміни в законодавстві, зміни умов, на яких бізнес заходив в Україну, постійні кадрові ротації у владних структурах, — все це не додає впевненості компаніям у завтрашньому дні.

У розбудові відносин з інвесторами не буває дрібниць. Ми часто згадуємо про стратегічні речі, як-то корупція чи суди, але у щоденній рутинній роботі компаніям теж зустрічається чимало викликів. Це може бути тиск через перевірки, візити контролюючих органів, труднощі у взаємодії з митними та податковими органами тощо.

Окреме місце у цьому анти-рейтингу проблем посідає знаменита українська бюрократія. Досі більшість процесів взаємодії з державою пов’язані з паперовою тяганиною та обтяжливими вимогами. Часом це настільки виснажливо та абсурдно, що іноземці, які мають бізнес в Україні, розмірковують над його згортанням через прикрі випадки бюрократичної тяганини.

Так, зовсім нещодавно, спілкуючись з німецьким інвестором, який більше 20 років працює в Україні, я почула про його наміри закрити свою компанію в Україні та перенести її на інший ринок, залишивши тут тільки невеличке представництво. Причиною цьому є те, що коли він, загубивши свою посвідку на постійне проживання в Україні, звернувся до міграційної служби за перевипуском документу, йому не тільки не допомогли з видачею дублікату на заміну втраченого, а, зрештою, скасували дозвіл на проживання. І це після 20+ років роботи та сплати податків в Україні, без адекватних на це причин. Такі ситуації шокують, особливо іноземців.

Спілкуючись з інвесторами, ми бачимо, що якби тільки в Україні були забезпечені їхні базові потреби та умови, ми б точно побачили притік інвестицій, оскільки головною перепоною цьому є неповоротка, нестабільна «державна машина».

Певні спроби посприяти ситуації з боку влади все ж є, і їх відзначають підприємці, коментуючи наш Інвестіндекс. Так, на початку року з’явився закон про «інвестиційних нянь», який пропонує державну підтримку інвесторам, які готові втілювати проєкти з інвестиціями від 20 млн євро. Хоча ми поки що не знаємо, як працюватиме цей інструмент на практиці, але інтерес бізнесу до нього є. Так, за інформацією від UkraineInvest, які були уповноважені супроводжувати такі проєкти, їх офіс вже отримав 23 заявки на інвестпроєкти на загальну суму $1,35 млрд. При цьому половина заявок надійшла з України, а серед іноземних інвесторів є бізнеси з Туреччини, Литви, Мексики, Швейцарії та Грузії. Сподіваємось, цей інструмент допоможе пожвавити інвестиційну активність в Україні.

Серед позитивних моментів бізнес-клімату на сьогоднішній день можна згадати стабілізацію ситуації з коронавірусом (сподіваємося, що осіння хвиля не буде такою болючою, як раніше), стабільний валютний курс, низьку облікову ставку, рух на діджиталізацію державних послуг, запуск ринку землі та початок зміни суспільного договору з олігархами, підтримку значних інвестиційних проєктів.

У майбутнє генеральні директори наших компаній поглядають з обережністю, але і з оптимізмом. В рамках нашого опитування генеральні директори дещо покращують оцінку очікування розвитку бізнес-клімату. У найближчі пів року 25% СЕО, тобто кожен четвертий бізнесмен, очікують покращення інвестклімату. Тож це є своєрідним авансом від бізнесу, який розраховує на посилення позитивних змін до кінця 2021 року.

Ми також запитали СЕО, чи вигідно буде, на їхню думку, новим інвесторам заходити в Україну в найближчі пів року. З усіх опитаних тільки кожен п’ятий СЕО вважає, що це буде вигідно. Але є речі, які можуть посприяти покращенню ситуації. На думку топ-менеджерів, поліпшення інвестиційного клімату можна досягти за рахунок впровадження реальної судової реформи, боротьби з корупцією та контрабандою, стабільного законодавства, передбачуваних та прозорих умов для роботи бізнесу, пришвидшення вакцинації населення та постійного результативного діалогу з бізнесом.

Тож, сподіваюсь, наступна хвиля Індексу принесе країні вищі результати, адже пів року — час, достатній для втілення суттєвих змін, якщо на те буде політична воля.

Джерело: Новое время, Бізнес

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: