Оновлення правил трансферного ціноутворення на 2018 рік

31/ 01/ 2018

1 січня 2018 року набрав чинності Закон України № 2245-VIII від 7 грудня 2017 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» («Закон»). Нижче наведено найбільш важливі зміни правил трансфертного ціноутворення («ТЦУ»), які починають діяти з 2018 року. Постійне представництво нерезидента та вартісні критерії для цілей ТЦУ. Господарські операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні вважатимуться контрольованими операціями («КО») за умови, що річний обсяг таких операцій перевищує 10 млн грн. Для цього виду КО не вимагається виконання критерію річного доходу (тобто нема жодних критеріїв щодо обсягу доходу постійного представництва). Для інших КО, що підпадають під правила ТЦУ, як і раніше, річний дохід резидента має становити 150 млн грн та більше, а річний обсяг операцій між резидентом та нерезидентом має дорівнювати або перевищувати 10 млн грн. Для цілей визначення обсягу операцій розрахунок має проводитись за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки». Раніше розрахунок проводився за договірними цінами. Нерезиденти: «низькоподаткові» юрисдикції та організаційно-правові форми. Операції українських компаній з нерезидентами, що зареєстровані в «низькоподаткових» юрисдикціях, та з нерезидентами спеціальних організаційно-правових форм можуть підлягати контролю з ТЦУ, навіть якщо сторони цих операцій не є повязаними. Перелік «низькоподаткових» юрисдикцій затверджується Кабінетом Міністрів та включає держави та території: в яких ставка податку на прибуток підприємств на 5% і більше нижче, ніж в Україні; які не мають угод про уникнення подвійного оподаткування з Україною; які не надають своєчасно та у повному обсязі податкову інформацію на вимогу українських податкових органів. Закон передбачає, що даний перелік має також включати держави та території, які надають пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування дозволяють не сплачувати податок на прибуток підприємств або сплачувати його за ставкою нижчою на 5% і більше ніж в Україні. Перелік організаційно-правових форм нерезидентів було вперше затверджено у 2017 році. Перелік переважно містить податково-прозорі організаційно-правові форми, такі як LLP у Великобританії або K/S у Данії та багато інших (близько 90 організаційно-правових форм з 27 юрисдикцій). Закон уточнює, що зміни, які вносяться до переліку організаційно-правових форм нерезидентів вступають в силу з 1 січня року наступного за роком внесення таких змін. Зміст документації з ТЦУ. В Україні досі немає вимог щодо трьохрівневої структури звітності з ТЦУ, яку запропоновано ОЕСР у межах Плану BEPS. Натомість, вимоги щодо змісту документації з ТЦУ деталізовано наступним чином: Інформація про осіб, які є сторонами КО, та про пов’язаних осіб платника податків повинна зазначатись за період здійснення операції та на момент подання документації. Опис структури управління платника податків та схема його організаційної структури мають містити інформацію про загальну кількість працюючих осіб (в розрізі окремих підрозділів) станом на дату операції або на кінець звітного періоду. Перевірки з ТЦУ та самостійне коригування. КО, здійснені у 2013 та 2014 роках, підлягають перевірці з ТЦУ з урахуванням особливостей редакції ст. 39 Податкового кодексу, що діяла до 1 січня 2015 року. Самостійне коригування щодо контрольованих операцій, які були здійснені у 2015 та 2016 роках, проводиться відповідно до норм ст.39 Податкового кодексу в редакції на день проведення самостійного коригування. Договори про попереднє узгодження ціноутворення. З 2018 року оновлені правила дозволяють застосовувати договір про попереднє ціноутворення («Договір») ретроспективно щодо періодів, які передують даті його укладення. Для укладення Договору платник повинен мати статус великого платника податків. Для платників, які уклали Договір, гарантовано, що його умови залишатимуться без змін у разі внесення змін до процедури укладення, зміни або припинення таких Договорів, а також у разі втрати платником статусу великого платника. При внесенні змін до критеріїв визначення відповідності принципу «витягнутої руки» або якщо законодавчі зміни впливають на діяльність великого платника, податкові органи та платник мають право внести зміни до Договору. У разі незгоди однієї зі сторін із запропонованими змінами, дія Договору припиняється. У разі недотримання умов Договору платником податків, такий Договір втрачає силу з дня набрання ним чинності. В такому разі податкові органи можуть донараховувати податкові зобов’язання та застосувати фінансові санкції стосовно КО, які не відповідають принципу «витягнутої руки». Ключові висновки. Хоча зміни правил ТЦУ не спрямовані на впровадження міжнародних стандартів, рекомендованих ОЕСР в межах Плану BEPS, вони запроваджують деякі істотні зміни з 1 січня 2018 року. Серед змін слід виділити розповсюдження контролю з ТЦО на операції між головним офісом нерезидента та його українським постійним представництвом. Такі операції тепер будуть предметом перевірки щодо відповідності принципу «витягнутої руки». Важливим також є і те, що замість договірних цін обсяг операцій повинен розраховуватись з огляду на ціни, які відповідають принципу «витягнутої» руки. Крім того, документації з ТЦУ тепер повинна містити більший обсяг інформації. Позитивним кроком у розвитку правил ТЦУ є оновлення положень щодо договорів про попереднє ціноутворення, оскільки це дозволяє платникам податків краще захистити свою позицію. Іншим позитивним кроком є закріплення можливості здійснення самостійних коригувань щодо контрольованих операцій відповідно до норм Податкового кодексу, які дають на дату здійснення таких коригувань. Якщо у вас виникли питання щодо застосування цих правил, будь ласка, звяжіться з авторами.

Постійне представництво нерезидента та вартісні критерії для цілей ТЦУ

Господарські операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні вважатимуться контрольованими операціями («КО») за умови, що річний обсяг таких операцій перевищує 10 млн грн. Для цього виду КО не вимагається виконання критерію річного доходу (тобто нема жодних критеріїв щодо обсягу доходу постійного представництва). Для інших КО, що підпадають під правила ТЦУ, як і раніше, річний дохід резидента має становити 150 млн грн та більше, а річний обсяг операцій між резидентом та нерезидентом має дорівнювати або перевищувати 10 млн грн.

Для цілей визначення обсягу операцій розрахунок має проводитись за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки». Раніше розрахунок проводився за договірними цінами.

Нерезиденти: «низькоподаткові» юрисдикції та організаційно-правові форми

Операції українських компаній з нерезидентами, що зареєстровані в «низькоподаткових» юрисдикціях, та з нерезидентами спеціальних організаційно-правових форм можуть підлягати контролю з ТЦУ, навіть якщо сторони цих операцій не є пов’язаними.

Перелік «низькоподаткових» юрисдикцій затверджується Кабінетом Міністрів та включає держави та території: в яких ставка податку на прибуток підприємств на 5% і більше нижче, ніж в Україні; які не мають угод про уникнення подвійного оподаткування з Україною; які не надають своєчасно та у повному обсязі податкову інформацію на вимогу українських податкових органів. Закон передбачає, що даний перелік має також включати держави та території, які надають пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування дозволяють не сплачувати податок на прибуток підприємств або сплачувати його за ставкою нижчою на 5% і більше ніж в Україні.

Перелік організаційно-правових форм нерезидентів було вперше затверджено у 2017 році. Перелік переважно містить податково-прозорі організаційно-правові форми, такі як LLP у Великобританії або K/S у Данії та багато інших (близько 90 організаційно-правових форм з 27 юрисдикцій). Закон уточнює, що зміни, які вносяться до переліку організаційно-правових форм нерезидентів вступають в силу з 1 січня року наступного за роком внесення таких змін.

Зміст документації з ТЦУ

В Україні досі немає вимог щодо трьохрівневої структури звітності з ТЦУ, яку запропоновано ОЕСР у межах Плану BEPS. Натомість, вимоги щодо змісту документації з ТЦУ деталізовано наступним чином:

Інформація про осіб, які є сторонами КО, та про пов’язаних осіб платника податків повинна зазначатись за період здійснення операції та на момент подання документації.
Опис структури управління платника податків та схема його організаційної структури мають містити інформацію про загальну кількість працюючих осіб (в розрізі окремих підрозділів) станом на дату операції або на кінець звітного періоду.

Перевірки з ТЦУ та самостійне коригування

КО, здійснені у 2013 та 2014 роках, підлягають перевірці з ТЦУ з урахуванням особливостей редакції ст. 39 Податкового кодексу, що діяла до 1 січня 2015 року.

Самостійне коригування щодо контрольованих операцій, які були здійснені у 2015 та 2016 роках, проводиться відповідно до норм ст.39 Податкового кодексу в редакції на день проведення самостійного коригування.

Договори про попереднє узгодження ціноутворення

З 2018 року оновлені правила дозволяють застосовувати договір про попереднє ціноутворення («Договір») ретроспективно щодо періодів, які передують даті його укладення. Для укладення Договору платник повинен мати статус великого платника податків.

Для платників, які уклали Договір, гарантовано, що його умови залишатимуться без змін у разі внесення змін до процедури укладення, зміни або припинення таких Договорів, а також у разі втрати платником статусу великого платника. При внесенні змін до критеріїв визначення відповідності принципу «витягнутої руки» або якщо законодавчі зміни впливають на діяльність великого платника, податкові органи та платник мають право внести зміни до Договору. У разі незгоди однієї зі сторін із запропонованими змінами, дія Договору припиняється.

У разі недотримання умов Договору платником податків, такий Договір втрачає силу з дня набрання ним чинності. В такому разі податкові органи можуть донараховувати податкові зобов’язання та застосувати фінансові санкції стосовно КО, які не відповідають принципу «витягнутої руки».

Ключові висновки

Хоча зміни правил ТЦУ не спрямовані на впровадження міжнародних стандартів, рекомендованих ОЕСР в межах Плану BEPS, вони запроваджують деякі істотні зміни з 1 січня 2018 року. Серед змін слід виділити розповсюдження контролю з ТЦО на операції між головним офісом нерезидента та його українським постійним представництвом. Такі операції тепер будуть предметом перевірки щодо відповідності принципу «витягнутої руки». Важливим також є і те, що замість договірних цін обсяг операцій повинен розраховуватись з огляду на ціни, які відповідають принципу «витягнутої» руки. Крім того, документації з ТЦУ тепер повинна містити більший обсяг інформації.

Позитивним кроком у розвитку правил ТЦУ є оновлення положень щодо договорів про попереднє ціноутворення, оскільки це дозволяє платникам податків краще захистити свою позицію. Іншим позитивним кроком є закріплення можливості здійснення самостійних коригувань щодо контрольованих операцій відповідно до норм Податкового кодексу, які дають на дату здійснення таких коригувань.

Якщо у вас виникли питання щодо застосування цих правил, будь ласка, зв’яжіться з авторами.