fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Нові зміни в регулюванні трудових відносин в умовах воєнного стану: до чого готуватись роботодавцям та працівникам

30/ 05/ 2022
  Анна Мовчан. Старший юрист ADER HABER Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 7251 щодо оптимізації трудових відносин в умовах воєнного стану.  Зокрема, пропонується розширити перелік підстав для припинення трудових відносин та встановити порядок призупинення дії трудового договору. Зміни також стосуватимуться відпусток та проведення перевірок роботодавців в умовах війни. Детальніше в аналізі старшого юриста ADER HABER Анни Мовчан. Припинення трудових відносин . Трудовий договір може бути припинений через смерть працівника або смерть фізичної особи, яка використовує найману працю. Для припинення трудових відносин внаслідок смерті роботодавця працівнику потрібно звернутись до центру зайнятості із відповідною заявою. Роботодавець матиме право звільнити працівника, якщо він відсутній на роботі понад 4 місяці і немає інформації про причини відсутності. Ще однією підставою для звільнення може стати неможливість роботодавця забезпечити працівнику умови праці внаслідок знищення майна роботодавця через бойові дії. При звільненні за цією підставою строк повідомлення працівників та профспілки скорочується до 10 днів. Порядок призупинення трудового договору. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає можливість призупинити дію трудового договору. Про призупинення трудового договору сторони за можливості мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб. Законопроект № 7251 пропонує обмежити тривалість призупинення трудового договору дією воєнного стану. Також буде змінений порядок призупинення трудового договору. Як вбачається з оновленого порядку, рішення про призупинення трудового договору приймає роботодавець. Рішення про призупинення трудового договору потрібно буде погоджувати з військово-цивільною адміністрацією. Очевидно таке правило встановлюється з метою запобігання зловживанням з боку роботодавців. Призупинення трудового договору буде оформлюватись наказом, в якому необхідно вказати інформацію про причини призупинення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватись, та умови відновлення дії трудового договору. Примірна форма наказу буде затверджена Мінекономіки. Ті роботодавці, які вже призупинили дію трудових договорів, повинні будуть погодити це рішення з військово-цивільними адміністраціями протягом 10 днів з дня набрання чинності законом. Непогоджені рішення визнаються такими, що втратили чинність через 14 днів з дня набрання чинності законом. Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що відшкодування заробітної плати та інших виплат на час призупинення трудового договору покладається на державу, які здійснює військову агресію, тобто на РФ. Законопроект визначає, що порядок відшкодування працівникам та роботодавцям втрачених грошових сум буде встановлений КМУ. Зміни щодо відпусток. При переведенні працівника на іншу роботу компенсація за невикористану відпустку перераховуватись на рахунок іншого підприємства не буде. Час, коли призваний або прийнятий на військову службу працівник фактично не працював, але за ним зберігалось робоче місце, посада і середній заробіток, зараховуватись до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не буде. Додаткова оплачувана відпустка учасникам бойових дій та іншим окремим категоріям громадян скорочується до 7 днів на рік. Фонд соціального страхування не фінансуватиме відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На період воєнного стану тривалість відпустки обмежується 24 календарними днями. Якщо тривалість відпустки працівника перевищує 24 календарні дні, то невикористані дні відпустки зберігаються і можуть бути використані працівником після закінчення дії воєнного стану. Якщо працівник звільняється в період воєнного стану, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні основної відпустки. В період воєнного стану при визначенні тривалості відпустки враховуються святкові та неробочі дні. Інші зміни. Всі документи та повідомлення з питань трудових відносин на час воєнного стану можуть вестись в електронній формі. В період дії воєнного стану тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень тільки працівникам критичної інфраструктури. Якщо в період воєнного стану працівник залучається до роботи у вихідний день, роботодавець повинен компенсувати це в порядку статті 72 КЗпП України. Нарешті в КЗпП України планують закріпити визначення поняття «сумісництво» - це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж, або іншому підприємстві, або у ФОП. Обмеження тривалості щодо роботи за сумісництвом в КЗпП України не встановлюються, однак продовжують діяти обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом працівників державних підприємств (не більше 4 годин на день), встановлені постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 року № 245. На період воєнного стану не будуть застосуватись обмеження щодо роботи за сумісництвом для державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виробничих посад), які стали внутрішньо переміщеними особами, а також трудовий договір з якими призупинено. Законопроектом пропонується передбачити, що під час воєнного стану Держпраці може проводити позапланові перевірки в частині додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та припинення трудового договору.

Анна Мовчан

Старший юрист ADER HABER

Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 7251 щодо оптимізації трудових відносин в умовах воєнного стану.  Зокрема, пропонується розширити перелік підстав для припинення трудових відносин та встановити порядок призупинення дії трудового договору. Зміни також стосуватимуться відпусток та проведення перевірок роботодавців в умовах війни. Детальніше в аналізі старшого юриста ADER HABER Анни Мовчан.

Припинення трудових відносин 

Трудовий договір може бути припинений через смерть працівника або смерть фізичної особи, яка використовує найману працю. Для припинення трудових відносин внаслідок смерті роботодавця працівнику потрібно звернутись до центру зайнятості із відповідною заявою.

Роботодавець матиме право звільнити працівника, якщо він відсутній на роботі понад 4 місяці і немає інформації про причини відсутності.

Ще однією підставою для звільнення може стати неможливість роботодавця забезпечити працівнику умови праці внаслідок знищення майна роботодавця через бойові дії. При звільненні за цією підставою строк повідомлення працівників та профспілки скорочується до 10 днів.

Порядок призупинення трудового договору

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає можливість призупинити дію трудового договору. Про призупинення трудового договору сторони за можливості мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.

Законопроект № 7251 пропонує обмежити тривалість призупинення трудового договору дією воєнного стану. Також буде змінений порядок призупинення трудового договору.

Як вбачається з оновленого порядку, рішення про призупинення трудового договору приймає роботодавець. Рішення про призупинення трудового договору потрібно буде погоджувати з військово-цивільною адміністрацією. Очевидно таке правило встановлюється з метою запобігання зловживанням з боку роботодавців.

Призупинення трудового договору буде оформлюватись наказом, в якому необхідно вказати інформацію про причини призупинення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватись, та умови відновлення дії трудового договору. Примірна форма наказу буде затверджена Мінекономіки.

Ті роботодавці, які вже призупинили дію трудових договорів, повинні будуть погодити це рішення з військово-цивільними адміністраціями протягом 10 днів з дня набрання чинності законом. Непогоджені рішення визнаються такими, що втратили чинність через 14 днів з дня набрання чинності законом.

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що відшкодування заробітної плати та інших виплат на час призупинення трудового договору покладається на державу, які здійснює військову агресію, тобто на РФ. Законопроект визначає, що порядок відшкодування працівникам та роботодавцям втрачених грошових сум буде встановлений КМУ.

Зміни щодо відпусток

При переведенні працівника на іншу роботу компенсація за невикористану відпустку перераховуватись на рахунок іншого підприємства не буде.

Час, коли призваний або прийнятий на військову службу працівник фактично не працював, але за ним зберігалось робоче місце, посада і середній заробіток, зараховуватись до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не буде.

Додаткова оплачувана відпустка учасникам бойових дій та іншим окремим категоріям громадян скорочується до 7 днів на рік.

Фонд соціального страхування не фінансуватиме відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

На період воєнного стану тривалість відпустки обмежується 24 календарними днями. Якщо тривалість відпустки працівника перевищує 24 календарні дні, то невикористані дні відпустки зберігаються і можуть бути використані працівником після закінчення дії воєнного стану. Якщо працівник звільняється в період воєнного стану, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні основної відпустки.

В період воєнного стану при визначенні тривалості відпустки враховуються святкові та неробочі дні.

Інші зміни

Всі документи та повідомлення з питань трудових відносин на час воєнного стану можуть вестись в електронній формі.

В період дії воєнного стану тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень тільки працівникам критичної інфраструктури.

Якщо в період воєнного стану працівник залучається до роботи у вихідний день, роботодавець повинен компенсувати це в порядку статті 72 КЗпП України.

Нарешті в КЗпП України планують закріпити визначення поняття «сумісництво» – це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж, або іншому підприємстві, або у ФОП. Обмеження тривалості щодо роботи за сумісництвом в КЗпП України не встановлюються, однак продовжують діяти обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом працівників державних підприємств (не більше 4 годин на день), встановлені постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 року № 245.

На період воєнного стану не будуть застосуватись обмеження щодо роботи за сумісництвом для державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виробничих посад), які стали внутрішньо переміщеними особами, а також трудовий договір з якими призупинено.

Законопроектом пропонується передбачити, що під час воєнного стану Держпраці може проводити позапланові перевірки в частині додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та припинення трудового договору.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: