Нове законодавство США нівелює банківську таємницю та створює нові обов’язки для банків

21/ 05/ 2021

Прослухати онлайн Зупинити   Нещодавні зміни до законодавства США про боротьбу з відмиванням коштів [1] дозволяють США отримувати банківські дані де-факто щодо будь-якої особи або компанії, яка користується послугами банку, що проводить транзакції в доларах США (фактично будь-який великий банк). Нові правила превалюють над банківською таємницею та захищені значними штрафами. Запит на отримання даних: широкі повноваження Міністерство фінансів або Прокуратура США можуть вимагати від будь-якого неамериканського банку надати будь-яку інформацію, повязану з рахунком будь-якого з його клієнтів, якщо такий банк має кореспондентський рахунок у США. Дані можна запитувати, якщо вони є предметом: - будь-якого розслідування щодо порушення кримінального законодавства США; - будь-якого розслідування щодо порушення законодавства США про документи/звіти щодо грошових транзакцій; - справи щодо цивільно-правової конфіскації; - розслідування, повязаного з підозрами Міністерства фінансів США щодо відмивання коштів (щодо конкретних банків, класів операцій або юрисдикцій). Органи США не зобовязані вказувати деталі щодо такого розслідування у запиті або доводити обґрунтованість підозр стосовно власника рахунку. Єдиною деталлю, що буде розкриватися про таке розслідування, буде судовий округ, де воно здійснюється, щоб банк знав, в якому суді США можна оскаржити запит. У будь-який момент до кінцевої дати відповіді іноземний банк може звернутися до окружного суду США для оскарження з метою зміни або скасування запиту. Закон прямо виключає можливість використовувати аргументи щодо банківської таємниці на свій захист та передбачає, що порушення норм про конфіденційність у локальній юрисдикції банку не може бути єдиною підставою для скасування або зміни запиту. Наразі не зрозуміло, наскільки активними будуть спроби банків оскаржувати такі запити в суді – варто спостерігати за появою кейсів на практиці. Швидка процедура Новий закон дозволяє звертатись із запитом безпосередньо до банку та не застосовувати обтяжливу процедуру міжнародного співробітництва у кримінальних провадженнях. Це може суттєво скоротити строки збору доказів правоохоронними органами США. Зобовязання щодо нерозголошення Банку, що отримав запит, забороняється повідомляти про нього (прямо чи опосередковано) власнику рахунку або будь-якій особі, зазначеній у запиті. Така заборона може бути оскаржена банком в окружному суді США. За невиконання даного зобовязання передбачається штраф у розмірі: подвійної суми можливих доходів, отриманих злочинним шляхом, що пройшли через кореспондентський рахунок; або якщо таку суму неможливо встановити - до 250 тис. доларів США. Невиконання запиту Невиконання запиту тягне за собою щоденний штраф в розмірі до 50 тис. доларів США за кожен день прострочення. Цей штраф може бути оскаржений в суді США. Після 60 днів невиконання запиту відповідні органи США можуть звернутися до американського суду. Суд може зобовязати банк або надати відповідні відомості органам США, або дати показання щодо таких відомостей, а також в подальшому накласти стягнення за невиконання вимог як неповагу до суду. Припинення кореспондентських відносин Якщо іноземний банк (1) не виконав запит та (2) не досяг успіху в оскаржувані його в суді - американський банк-кореспондент зобовязаний припинити будь-які кореспондентські відносини з таким іноземним банком. Продовження кореспондентських відносин тягне накладення штрафу у розмірі до 25 тис. доларів США за кожен день. Суми усіх згаданих штрафів (щодо нерозголошення інформації, невиконання запиту тощо) можуть бути стягнуті шляхом конфіскації будь-яких коштів, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку в США. Штрафи та ризик втратити можливість проводити транзакції в доларах США є реальним стимулом для банків надавати відомості на запити. Враховуючи прецедентну природу американського правозастосування, варто стежити за позиціями судів щодо цього закону. Такі зміни продовжують тренд на відкритість інформації про фінансові потоки та активи у світі та актуалізують необхідність якісного структурування та документування транзакцій для уникнення надмірної уваги до них.  Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до партнера Сергія Гребенюка та радника Ореста Стасюка. [1] Розділ 6308 Закону США про національну оборону на 2021 фінансовий рік

Нещодавні зміни до законодавства США про боротьбу з відмиванням коштів [1] дозволяють США отримувати банківські дані де-факто щодо будь-якої особи або компанії, яка користується послугами банку, що проводить транзакції в доларах США (фактично будь-який великий банк). Нові правила превалюють над банківською таємницею та захищені значними штрафами.

Запит на отримання даних: широкі повноваження

• Міністерство фінансів або Прокуратура США можуть вимагати від будь-якого неамериканського банку надати будь-яку інформацію, пов’язану з рахунком будь-якого з його клієнтів, якщо такий банк має кореспондентський рахунок у США.
• Дані можна запитувати, якщо вони є предметом:

– будь-якого розслідування щодо порушення кримінального законодавства США;

– будь-якого розслідування щодо порушення законодавства США про документи/звіти щодо грошових транзакцій;

– справи щодо цивільно-правової конфіскації;

– розслідування, пов’язаного з підозрами Міністерства фінансів США щодо відмивання коштів (щодо конкретних банків, класів операцій або юрисдикцій).

Органи США не зобов’язані вказувати деталі щодо такого розслідування у запиті або доводити обґрунтованість підозр стосовно власника рахунку. Єдиною деталлю, що буде розкриватися про таке розслідування, буде судовий округ, де воно здійснюється, щоб банк знав, в якому суді США можна оскаржити запит.

• У будь-який момент до кінцевої дати відповіді іноземний банк може звернутися до окружного суду США для оскарження з метою зміни або скасування запиту.

Закон прямо виключає можливість використовувати аргументи щодо банківської таємниці на свій захист та передбачає, що порушення норм про конфіденційність у локальній юрисдикції банку не може бути єдиною підставою для скасування або зміни запиту.

Наразі не зрозуміло, наскільки активними будуть спроби банків оскаржувати такі запити в суді – варто спостерігати за появою кейсів на практиці.

Швидка процедура

• Новий закон дозволяє звертатись із запитом безпосередньо до банку та не застосовувати обтяжливу процедуру міжнародного співробітництва у кримінальних провадженнях. Це може суттєво скоротити строки збору доказів правоохоронними органами США.

Зобов’язання щодо нерозголошення

• Банку, що отримав запит, забороняється повідомляти про нього (прямо чи опосередковано) власнику рахунку або будь-якій особі, зазначеній у запиті.
• Така заборона може бути оскаржена банком в окружному суді США.
• За невиконання даного зобов’язання передбачається штраф у розмірі:
• подвійної суми можливих доходів, отриманих злочинним шляхом, що пройшли через кореспондентський рахунок; або
• якщо таку суму неможливо встановити – до 250 тис. доларів США.

Невиконання запиту

• Невиконання запиту тягне за собою щоденний штраф в розмірі до 50 тис. доларів США за кожен день прострочення. Цей штраф може бути оскаржений в суді США.
• Після 60 днів невиконання запиту відповідні органи США можуть звернутися до американського суду.

Суд може зобов’язати банк або надати відповідні відомості органам США, або дати показання щодо таких відомостей, а також в подальшому накласти стягнення за невиконання вимог як неповагу до суду.

Припинення кореспондентських відносин

• Якщо іноземний банк (1) не виконав запит та (2) не досяг успіху в оскаржувані його в суді – американський банк-кореспондент зобов’язаний припинити будь-які кореспондентські відносини з таким іноземним банком.
• Продовження кореспондентських відносин тягне накладення штрафу у розмірі до 25 тис. доларів США за кожен день.

Суми усіх згаданих штрафів (щодо нерозголошення інформації, невиконання запиту тощо) можуть бути стягнуті шляхом конфіскації будь-яких коштів, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку в США.

Штрафи та ризик втратити можливість проводити транзакції в доларах США є реальним стимулом для банків надавати відомості на запити.

Враховуючи прецедентну природу американського правозастосування, варто стежити за позиціями судів щодо цього закону.

Такі зміни продовжують тренд на відкритість інформації про фінансові потоки та активи у світі та актуалізують необхідність якісного структурування та документування транзакцій для уникнення надмірної уваги до них. 

Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до партнера Сергія Гребенюка та радника Ореста Стасюка.

[1] Розділ 6308 Закону США про національну оборону на 2021 фінансовий рік