Наскільки малі підприємці задоволені онлайн-послугами від держави і чого чекати далі

04/ 06/ 2021

Олена Еро. Менеджер проєкту Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації. Нині йде другий рік карантину, і слід відзначити, що тенденція до створення цифрових рішень для бізнесу нікуди не поділася, а діджиталізація є в пріоритеті органів державної влади. Прискорені темпи цифровізації є одним з визначальних трендів минулого року. Водночас карантин хоч і заважав час від часу фізичній діяльності малого бізнесу, адміністративної тяганини не скасовував, якщо так можна висловитись. Від підприємців все ще вимагалося справно сплачувати податки, подавати звітну інформацію, оформлювати різноманітні ліцензії й довідки тощо. Це, власне, лише підкріпило тенденцію до цифровізації. Нині йде другий рік карантину, і слід відзначити, що тенденція до створення цифрових рішень для бізнесу нікуди не поділася, а діджиталізація є в пріоритеті органів державної влади. Але все ж питання щодо якості впровадження деяких нововведень є. Тож наскільки мікро- та малі підприємці задоволені онлайн-послугами від держави і чого можна очікувати далі? Портал Дія та виплата карантинних 8 тис. грн. Велика кількість нових електронних сервісів для бізнесу є доступними на платформі Дія, розробленої Міністерством цифрової трансформації. Зокрема, слід зазначити послугу відкриття/закриття/зміни ФОП в дистанційному режимі на сайті. За даними Мінцифри, до запуску порталу Дія тільки 4% підприємців реєстрували свій малий бізнес онлайн, наразі ж цей показник зріс до понад 50%. Водночас у Міністерстві роблять акцент на швидкість процедури, заявляючи, що на реєстрацію ФОП потрібно лише десять хвилин часу і пару натискань миші, проте на практиці Дія є лише технічним реалізатором послуги, через неї тільки подаються заяви, і остаточне рішення щодо відкриття ФОП залишається за реєстраторами. Тож були випадки, коли заяву від підприємця розглядали декілька тижнів. Водночас нещодавно у Мінцифри запустили послугу автоматичної реєстрації ФОП без посередництва держслужбовців, що може стати рішенням та варіантом більш швидкого розгляду заяв. Крім того, на платформі Дії була реалізована можливість податися на програму одноразової державної допомоги бізнесу у розмірі 8 тисяч гривень. Ця ініціатива від уряду користувалася попитом у представників малого бізнесу, що зазнали втрат через впровадження жорсткого карантину цього року. У січні охочим податися до програми був кожен третій підприємець згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, проведеним серед учасників Unlimit Ukraine. А у квітні через велику кількість запитів вийшла з ладу система Дія у першу годину після відкриття реєстрації на програму. Незважаючи на те, що достатня частка підприємців отримала компенсацію за цією програмою (у січні – близько 480 тисяч людей, у квітні-травні — 125 тисяч людей), все ж далеко не у всіх подача пройшла успішно. За даними вищезазначеного опитування, 9% ФОПів не змогли податися на програму через технічні проблеми з платформою. Тим не менш, треба визнати, що процедура подачі була досить швидкою й потребувала мінімум зусиль від власників бізнесу — декілька кліків для затвердження заяви та ведення реквізиту своєї банківської карти. Такий мінімалізм при взаємодії з державою не може не радувати, однак все ще є нюанси з технічною стороною питання. Нова — стара податкова. З року в рік підприємці виказують незадоволення системою оподаткування в Україні. Про це свідчать результати опитування Індекс настроїв малого бізнесу, яке з 2017 року щорічно проводиться Європейською Бізнес Асоціацією. На питання Яку одну сферу в житті країни ви б змінили на користь свого бізнесу? підприємці зазвичай вказують на необхідність прогресивних змін у сфері оподаткування, зокрема щодо спрощення процедури сплати податків. Так, минулого року Державна податкова служба, за інформацією від служби, проводила роботу щодо цифровізації своїх послуг, в результаті чого кількість електронних адміністративних сервісів ДПС виросла до 128. Так, наразі розвитку набуває InfoTAX, за допомогою якого в месенджерах Telegram та Viber підприємці можуть отримувати повідомлення щодо реєстрації податкових накладних, прийняття податкової звітності тощо. Водночас слід відзначити, що цей сервіс є суто інформаційним. Звичайно, це зручно, що після подачі звітності чи сплати податку одразу на телефон приходить квитанція та інформація про зарахування коштів, але така інновація від ДПС мало як вирішує проблеми, що завдають головного болю бізнесу в цій сфері — складність адміністрування, необґрунтоване блокування накладних, несправедливі штрафи тощо. І якщо подивитися в ретроспективі на дослідження Індексу настроїв малого бізнесу ЕВА, можна помітити, що частка МСБ, які вважають податкове навантаження та складність адміністрування податків головною перешкодою на шляху розвитку бізнесу, коливалася в межах 40-56 % впродовж докарантинних 2017-2019 років та зменшилася до 12% у 2020 році. Водночас важко стверджувати, що зменшення незадоволеності сталося лише внаслідок появи нових цифрових послуг. Загалом ми бачимо, що країна розвивається, не стоїть на місці. Відповідно, і податкова сфера також. Крім того, минулоріч на заваді бізнесу встав непередбачуваний фактор пандемії разом з низькою купівельною спроможністю населення. Цифрові зміни реальні?. Спрощення адміністративних процедур, в тому числі і через їх цифровізацію, завжди підтримувалося бізнесом. Наприкінці травня на Дії відбувся запуск цілого комплексу податкових сервісів, багато з яких спрямовані саме на представників малого бізнесу. Для ФОП на спрощеній системі оподаткування створили можливість подавати свою податкову декларацію онлайн, що дійсно зручніше, ніж заповнювати безліч паперових форм. Водночас деякі з нових послуг поки що є доступними тільки в обмеженій кількості областей і працюють в тестовому режимі. Тож потрібно більше часу, щоб оцінити, наскільки успішно ці нововведення будуть інтегровані у роботу підприємців та чи дійсно покращаться у зв’язку з цим умови для введення бізнесу. Адже переведення послуг онлайн — це лише половина справи. У гонитві за кількістю запущених ініціатив, якість сервісного продукту та практична їх реалізація не завжди ставляться держорганами у пріоритет. Водночас цифрова трансформація держпослуг є дійсно корисним та якісним кроком. Проте трансформуватися мають також підходи держави до вирішення фундаментальних питань у відносинах з бізнесом — це стосується ефективної боротьби з корупцією, рівних правил гри, якісної та прозорої роботи судової та правоохоронної системи. А в комплексі всі ці зміни приведуть до реальних результатів, які допоможуть Україні стати дійсно привабливим місцем для ведення бізнесу. Джерело: Delo.ua

Олена Еро Менеджер проєкту Unlimit Ukraine Європейської Бізнес Асоціації

Нині йде другий рік карантину, і слід відзначити, що тенденція до створення цифрових рішень для бізнесу нікуди не поділася, а діджиталізація є в пріоритеті органів державної влади.

Прискорені темпи цифровізації є одним з визначальних трендів минулого року. Водночас карантин хоч і заважав час від часу фізичній діяльності малого бізнесу, адміністративної тяганини не скасовував, якщо так можна висловитись. Від підприємців все ще вимагалося справно сплачувати податки, подавати звітну інформацію, оформлювати різноманітні ліцензії й довідки тощо. Це, власне, лише підкріпило тенденцію до цифровізації.

Нині йде другий рік карантину, і слід відзначити, що тенденція до створення цифрових рішень для бізнесу нікуди не поділася, а діджиталізація є в пріоритеті органів державної влади. Але все ж питання щодо якості впровадження деяких нововведень є.

Тож наскільки мікро- та малі підприємці задоволені онлайн-послугами від держави і чого можна очікувати далі?

Портал “Дія” та виплата “карантинних” 8 тис. грн

Велика кількість нових електронних сервісів для бізнесу є доступними на платформі “Дія”, розробленої Міністерством цифрової трансформації. Зокрема, слід зазначити послугу відкриття/закриття/зміни ФОП в дистанційному режимі на сайті. За даними Мінцифри, до запуску порталу “Дія” тільки 4% підприємців реєстрували свій малий бізнес онлайн, наразі ж цей показник зріс до понад 50%. Водночас у Міністерстві роблять акцент на швидкість процедури, заявляючи, що на реєстрацію ФОП потрібно лише десять хвилин часу і пару натискань миші, проте на практиці “Дія” є лише технічним реалізатором послуги, через неї тільки подаються заяви, і остаточне рішення щодо відкриття ФОП залишається за реєстраторами. Тож були випадки, коли заяву від підприємця розглядали декілька тижнів. Водночас нещодавно у Мінцифри запустили послугу автоматичної реєстрації ФОП без посередництва держслужбовців, що може стати рішенням та варіантом більш швидкого розгляду заяв.

Крім того, на платформі “Дії” була реалізована можливість податися на програму одноразової державної допомоги бізнесу у розмірі 8 тисяч гривень. Ця ініціатива від уряду користувалася попитом у представників малого бізнесу, що зазнали втрат через впровадження жорсткого карантину цього року. У січні охочим податися до програми був кожен третій підприємець згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, проведеним серед учасників Unlimit Ukraine. А у квітні через велику кількість запитів вийшла з ладу система “Дія” у першу годину після відкриття реєстрації на програму. Незважаючи на те, що достатня частка підприємців отримала компенсацію за цією програмою (у січні – близько 480 тисяч людей, у квітні-травні — 125 тисяч людей), все ж далеко не у всіх подача пройшла успішно. За даними вищезазначеного опитування, 9% ФОПів не змогли податися на програму через технічні проблеми з платформою. Тим не менш, треба визнати, що процедура подачі була досить швидкою й потребувала мінімум зусиль від власників бізнесу — декілька кліків для затвердження заяви та ведення реквізиту своєї банківської карти. Такий мінімалізм при взаємодії з державою не може не радувати, однак все ще є нюанси з технічною стороною питання.

“Нова — стара” податкова

З року в рік підприємці виказують незадоволення системою оподаткування в Україні. Про це свідчать результати опитування “Індекс настроїв малого бізнесу”, яке з 2017 року щорічно проводиться Європейською Бізнес Асоціацією. На питання “Яку одну сферу в житті країни ви б змінили на користь свого бізнесу?” підприємці зазвичай вказують на необхідність прогресивних змін у сфері оподаткування, зокрема щодо спрощення процедури сплати податків.

Так, минулого року Державна податкова служба, за інформацією від служби, проводила роботу щодо цифровізації своїх послуг, в результаті чого кількість електронних адміністративних сервісів ДПС виросла до 128. Так, наразі розвитку набуває InfoTAX, за допомогою якого в месенджерах Telegram та Viber підприємці можуть отримувати повідомлення щодо реєстрації податкових накладних, прийняття податкової звітності тощо. Водночас слід відзначити, що цей сервіс є суто інформаційним. Звичайно, це зручно, що після подачі звітності чи сплати податку одразу на телефон приходить квитанція та інформація про зарахування коштів, але така інновація від ДПС мало як вирішує проблеми, що завдають головного болю бізнесу в цій сфері — складність адміністрування, необґрунтоване блокування накладних, несправедливі штрафи тощо.

І якщо подивитися в ретроспективі на дослідження Індексу настроїв малого бізнесу ЕВА, можна помітити, що частка МСБ, які вважають податкове навантаження та складність адміністрування податків головною перешкодою на шляху розвитку бізнесу, коливалася в межах 40-56 % впродовж докарантинних 2017-2019 років та зменшилася до 12% у 2020 році. Водночас важко стверджувати, що зменшення незадоволеності сталося лише внаслідок появи нових цифрових послуг. Загалом ми бачимо, що країна розвивається, не стоїть на місці. Відповідно, і податкова сфера також. Крім того, минулоріч на заваді бізнесу встав непередбачуваний фактор пандемії разом з низькою купівельною спроможністю населення.

Цифрові зміни реальні?

Спрощення адміністративних процедур, в тому числі і через їх цифровізацію, завжди підтримувалося бізнесом. Наприкінці травня на “Дії” відбувся запуск цілого комплексу податкових сервісів, багато з яких спрямовані саме на представників малого бізнесу. Для ФОП на спрощеній системі оподаткування створили можливість подавати свою податкову декларацію онлайн, що дійсно зручніше, ніж заповнювати безліч паперових форм.

Водночас деякі з нових послуг поки що є доступними тільки в обмеженій кількості областей і працюють в тестовому режимі. Тож потрібно більше часу, щоб оцінити, наскільки успішно ці нововведення будуть інтегровані у роботу підприємців та чи дійсно покращаться у зв’язку з цим умови для введення бізнесу.

Адже переведення послуг онлайн — це лише половина справи. У гонитві за кількістю запущених ініціатив, якість сервісного продукту та практична їх реалізація не завжди ставляться держорганами у пріоритет. Водночас цифрова трансформація держпослуг є дійсно корисним та якісним кроком. Проте “трансформуватися” мають також підходи держави до вирішення фундаментальних питань у відносинах з бізнесом — це стосується ефективної боротьби з корупцією, рівних правил гри, якісної та прозорої роботи судової та правоохоронної системи. А в комплексі всі ці зміни приведуть до реальних результатів, які допоможуть Україні стати дійсно привабливим місцем для ведення бізнесу.

Джерело: Delo.ua