fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Ми готові бути рупором від бізнесу в розвитку освіти

12/ 09/ 2018
    В освіті назріли трансформації. Як взаємодіяти бізнесу та науці, як врегулювати питання якості та інноваційності освіти йшла мова на зустрічі бізнес-спільноти з Міністром освіти та науки Лілією Гриневич 11 вересня в Європейській Бізнес Асоціації. Так, пані Лілія розказала, що передбачено комплексні зміни в початковій школі, профтехосвіті, вищій освіті, перекваліфікації вчителів. Замість табелю успішності планується запровадити свідоцтво досягнень, де для першого класу передбачено відстеження  прогресу дитини за 51 показником. Наприклад, характеристики щодо вміння лічити від 1 до 100, писати диктант, брати на себе відповідальність, вирішувати конфлікти. Це допоможе учню в подальшому бути більш успішним в особистому та прфесійному житті. «Ми маємо елітарну математичну освіту. Цього року юні українці вибороли 4 золоті медалі на світовій олімпіаді. Однак, я не впевнена, що медалісти, які приїхали з олімпіади залишаться в Україні. Вони вже отримують багато пропозицій. Маю питання і чи повернуться вони потім в Україну», - зазначила вона. Саме тому, освіту потрібно зробити якісною для всіх українських дітей. І тут важлива взаємодія бізнесу та освіти. Цікавим напрямом є дуальна освіта. Коли, наприклад, училища працюють з конкретним бізнесом, проводять там відповідне навчання. Але не точково, як відбувається зараз, а системно та комплексно. В той же час, необхідно розвивати всі освітні напрямки. Зараз близько 80% безробітних мають вищу освіту. Тому питання профтехосвіти потрібно вирішувати. Оновлювати обладнання, запроваджувати нові стандарти.  «У 2018 році передбачено створення 50 сучасних навчально-практичних центрів по 4 напрямам – з механічної обробки металу, зварювальних технологій, електротехнічних технологій, «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва». Вкладати в таку освіту – це вкладати у виробництво», - прокоментувала Лілія Гриневич. І додала, що створення таких центрів вже розпочалось. Також важливо забезпечувати інклюзивність освіти. Зараз створюється Мережа інклюзивних ресурсних центрів. Їх мета, в тому числі, розробляти індивідуальні освітні плани, надавати рекомендації батькам, яка школа вже стала інклюзивною.  Законом про вищу освіту визначено, що приватні заклади вищої освіти можуть претендувати на державне замовлення, якщо їх обирають абітурієнти з найвищими балами ЗНО. В законодавстві дана норма є ще з 2014 року. Але для її виконання необхідно внести зміни в Бюджетний кодекс. Так, планується, що будуть конкретні показники для університетів, яким може бути доступне таке державне замовлення. В той же час, необхідна думка від бізнесу, у виході на ринок праці яких саме висококваліфікованих працівників він зацікавлений. Зі свого боку, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко наголосила, що бізнес-спільнота готова підтримувати якісні зміни в освіті, ділитись практичним досвідом. «Ми в Асоціації маємо IT-комітет з акцентом на освітні ініціативи. Тож впроваджувати нові технології в освіті та бути рупором від бізнесу в цьому питанні, безумовно, готові», - додала вона. Адже європейські цінності це те, чого потребує на сьогодні освіта в країні.
01/

 

В освіті назріли трансформації. Як взаємодіяти бізнесу та науці, як врегулювати питання якості та інноваційності освіти йшла мова на зустрічі бізнес-спільноти з Міністром освіти та науки Лілією Гриневич 11 вересня в Європейській Бізнес Асоціації.

Так, пані Лілія розказала, що передбачено комплексні зміни в початковій школі, профтехосвіті, вищій освіті, перекваліфікації вчителів. Замість табелю успішності планується запровадити свідоцтво досягнень, де для першого класу передбачено відстеження  прогресу дитини за 51 показником. Наприклад, характеристики щодо вміння лічити від 1 до 100, писати диктант, брати на себе відповідальність, вирішувати конфлікти. Це допоможе учню в подальшому бути більш успішним в особистому та прфесійному житті.

«Ми маємо елітарну математичну освіту. Цього року юні українці вибороли 4 золоті медалі на світовій олімпіаді. Однак, я не впевнена, що медалісти, які приїхали з олімпіади залишаться в Україні. Вони вже отримують багато пропозицій. Маю питання і чи повернуться вони потім в Україну», – зазначила вона.

Саме тому, освіту потрібно зробити якісною для всіх українських дітей. І тут важлива взаємодія бізнесу та освіти. Цікавим напрямом є дуальна освіта. Коли, наприклад, училища працюють з конкретним бізнесом, проводять там відповідне навчання. Але не точково, як відбувається зараз, а системно та комплексно.

В той же час, необхідно розвивати всі освітні напрямки. Зараз близько 80% безробітних мають вищу освіту. Тому питання профтехосвіти потрібно вирішувати. Оновлювати обладнання, запроваджувати нові стандарти.  «У 2018 році передбачено створення 50 сучасних навчально-практичних центрів по 4 напрямам – з механічної обробки металу, зварювальних технологій, електротехнічних технологій, «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва». Вкладати в таку освіту – це вкладати у виробництво», – прокоментувала Лілія Гриневич. І додала, що створення таких центрів вже розпочалось.

Також важливо забезпечувати інклюзивність освіти. Зараз створюється Мережа інклюзивних ресурсних центрів. Їх мета, в тому числі, розробляти індивідуальні освітні плани, надавати рекомендації батькам, яка школа вже стала інклюзивною. 

Законом про вищу освіту визначено, що приватні заклади вищої освіти можуть претендувати на державне замовлення, якщо їх обирають абітурієнти з найвищими балами ЗНО. В законодавстві дана норма є ще з 2014 року. Але для її виконання необхідно внести зміни в Бюджетний кодекс. Так, планується, що будуть конкретні показники для університетів, яким може бути доступне таке державне замовлення. В той же час, необхідна думка від бізнесу, у виході на ринок праці яких саме висококваліфікованих працівників він зацікавлений.

Зі свого боку, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко наголосила, що бізнес-спільнота готова підтримувати якісні зміни в освіті, ділитись практичним досвідом. «Ми в Асоціації маємо IT-комітет з акцентом на освітні ініціативи. Тож впроваджувати нові технології в освіті та бути рупором від бізнесу в цьому питанні, безумовно, готові», – додала вона. Адже європейські цінності це те, чого потребує на сьогодні освіта в країні.

Звіти та фотогалереї

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: