Mediation Pledge в Україні?

19/ 02/ 2019

Галина Єрьоменко. Керівник та викладач Українського Центру Медіації [kmbs], к.ю.н., медіатор, акредитований у CEDR (Великобританія) Медіація - послуга посередництва в переговорах, заснована на принципах добровільності участі сторін в процесі переговорів, нейтральності посередника, конфіденційності, відповідальності сторін переговорів за пошук рішення, яке буде справедливим для всіх. Медіатор (посередник) відповідає за ефективний процес переговорів, а також за допомогою запитань допомагає сторонам усвідомити їх справжні реальні інтереси, оцінити реалістичність і якість їх альтернатив переговорів, згенерувати якомога більшу кількість варіантів рішень і вибрати з них найкращі. Цінність медіатора стає очевидною в ситуаціях, коли сторони не вміють вести переговори, беручи до уваги лише інтереси сторін, або не хочуть розмовляти один з одним через високу ескалацію конфлікту. В обох випадках вони втрачають, залишаючи на столі переговорів додану цінність, відносини, партнерство і т.д. Дослідження показують, що втрата довіри, відносин, можливості співпраці веде до втрат, що обчислюються в дуже конкретних фінансових показниках. І навпаки, якісні переговори - це можливість отримати додаткові ресурси без вкладення додаткових інвестицій. Наприклад, продуктивність роботи співробітників, які лояльні до своєї компанії, зростає до 40%! Співробітники воліють залишатися працювати в компанії, якій довіряють, навіть в разі, якщо їм пропонують в інших компаніях зарплату до 10% вище! Можливо цим пояснюється все наростаюче в світі рух 21st Century Corporate ADR Pledge. Більш ніш 4,000 великих корпорацій, 1500 добре відомих в світі юридичних команії, державні установи підписуючи ADR Рledge приймають на себе зобовязання використовувати альтернативні методи вирішення спорів і конфліктів (такі як медіація, переговори, арбітраж) перш, ніж вони звернуться до суду. Чому вони це роблять? Для одних компаній - це пошук більш ефективних рішень: як меншими ресурсами отримувати більше. Саме тому великі німецькі компанії такі як Bombardier, Audi, Areva, Bayer, Siemens, SAP, Lufthansa Technik, ABB і інші на регулярній основі є учасниками Круглого столу з медіації (Round Table Mediation und Konfliktmanagement der deutschen Wirtschaft (RTMKM). Круглий стіл організовується корпоративними медіаторами цих компаній, які спільно шукають найкращі способи застосування своїх навичок для вирішення конфліктів всередині компаній, вирішення спорів з незадоволеними клієнтами (B2C), дозволу зовнішніх комерційних суперечок (B2B). Якщо говорити мовою цифр, за оцінками дослідження, проведеного Центром ефективного вирішення спорів в 2014 році, щорічно в Великобританії проводиться близько 9500 медіацій у цивільних і комерційних спорах. Більше 75% цих суперечок вирішуються протягом одного дня і ще 11% декількома днями пізніше. Таким чином, 86% всіх проведених медіацій закінчуються угодою сторін. При цьому економія для бізнесу становить близько 2,4 млрд фунтів на рік у вигляді скорочення втрат робочого часу керівництва, збереження ділових відносин, припинення падіння продуктивності і зменшення витрат на юридичні послуги. Всього, починаючи з 1990 року, медіація як вид діяльності внесла у скарбничку зекономлених коштів для підприємств близько 17,5 млрд фунтів стерлінгів. Для порівняння, дослідження CEDR передбачає, що сукупна вартість послуг медіаторів не перевищила 22,5 мільйона фунтів стерлінгів за цей же час. Для інших компаній - підписання ADR Pledge, це питання етики ведення бізнесу та корпоративної соціальної відповідальності. «Екологічне» вирішення конфліктів направлено на збереження ресурсів компанії, яка бере на себе відповідальність за пошук рішень у власному суперечці, а також держави, тому що НЕ задіється державна система вирішення спорів, що економить державні кошти. Крім цього, наприклад, в латиноамериканських країнах впровадження медіації призвело до зниження рівня корупції. Для України особливого значення набувають соціальні діалоги - загальні платформи, на яких обговорюються проекти «зеленої економіки» - ефективного партнерства держави, бізнесу, місцевих органів територіального управління, жителів певних територій і т.д. Такі діалоги є ефективними тільки тоді, коли учасники здатні висловлювати свої інтереси і розуміти інтереси інших, аналізувати їх, правильно управляти процесом переговорів, керувати емоціями власними та інших учасників, будувати або відновлювати довіру і т.д. Такими навичками володіють люди, які вчилися бути професійними медіаторами і можуть застосовувати навички як в процесі медіації, допомагаючи іншим, так і у власних переговорних процесах. Акцент в даному випадку на те, що навички і вміння проведення медіацій розвиваються на спеціальних навчальних програмах. Існує стійка омана, що всі, хто був хоч раз посередником в переговорах є медіаторами. Невміння посередника працювати з інтересами сторін і вибудовувати ефективний процес: 1) знижує можливість знайти додаткову цінність для всіх; 2) дискредитує репутацію послуги. Якщо медіація так цінна, чому про неї так мало відомо бізнесу? По-перше, бізнес-медіація явище досить молоде в Україні, яке активно почало розвиватися близько восьми років як результат реалізації спільного проекту Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) та Києво-Могилянської Бізнес-Школи (Український Центр Медіації при kmbs). За ці роки напрацьовано досвід проведення медіацій, який доводить цінність цієї послуги для українського бізнесу, а саме її затребуваність і ефективність для вирішення будь-яких суперечок всередині компанії і за її межами. Друга причина, - довіра до послуги і до тих, хто її надає (медіаторів). Процес проводиться конфіденційно, тому використовувати успішний досвід медіацій для реклами послуг вкрай складно. Напрацювання довіри - процес складний і поступовий. Третя причина - проблеми залучення в процес переговорів другої сторони. Сторона, яку запрошують в медіацію, зазвичай боїться бути ініціатором переговорів, щоб не виглядати як слабка сторона. Тому більшу значимість набуває введення в контракти mediation clauses - медіаційних застережень, розпорядчих спробувати вирішити спір за допомогою медіації перш, ніж звертатися в арбітраж і суд. Апелювання до процедур, встановлених в контрактах дозволяє запросити в медіацію другу сторону, зберігши при цьому обличчя запрошуваних сторін. Для того, щоб компанії знаходити додатковий ресурс за допомогою медіатора, не завжди потрібно запрошувати незалежного зовнішнього фахівця. Внутрішні in-house медіатори, hr-менеджери, compliance-менеджери, корпоративні юристи, project-менеджери володіють компетенціями медіатора - це золотий фонд компанії, що дозволяє в наш непростий час робити гроші з повітря: все, що ми не втрачаємо (а конфлікт - це завжди втрати), ми знаходимо. Щоб почати - потрібне бажання спробувати. Що компанія при цьому втрачає?

Галина Єрьоменко

Керівник та викладач Українського Центру Медіації [kmbs], к.ю.н., медіатор, акредитований у CEDR (Великобританія)

Медіація – послуга посередництва в переговорах, заснована на принципах добровільності участі сторін в процесі переговорів, нейтральності посередника, конфіденційності, відповідальності сторін переговорів за пошук рішення, яке буде справедливим для всіх.

Медіатор (посередник) відповідає за ефективний процес переговорів, а також за допомогою запитань допомагає сторонам усвідомити їх справжні реальні інтереси, оцінити реалістичність і якість їх альтернатив переговорів, згенерувати якомога більшу кількість варіантів рішень і вибрати з них найкращі.

Цінність медіатора стає очевидною в ситуаціях, коли сторони не вміють вести переговори, беручи до уваги лише інтереси сторін, або не хочуть розмовляти один з одним через високу ескалацію конфлікту. В обох випадках вони втрачають, залишаючи на столі переговорів додану цінність, відносини, партнерство і т.д.

Дослідження показують, що втрата довіри, відносин, можливості співпраці веде до втрат, що обчислюються в дуже конкретних фінансових показниках. І навпаки, якісні переговори – це можливість отримати додаткові ресурси без вкладення додаткових інвестицій. Наприклад, продуктивність роботи співробітників, які лояльні до своєї компанії, зростає до 40%! Співробітники воліють залишатися працювати в компанії, якій довіряють, навіть в разі, якщо їм пропонують в інших компаніях зарплату до 10% вище!

Можливо цим пояснюється все наростаюче в світі рух 21st Century Corporate ADR Pledge. Більш ніш 4,000 великих корпорацій, 1500 добре відомих в світі юридичних команії, державні установи підписуючи ADR Рledge приймають на себе зобов’язання використовувати альтернативні методи вирішення спорів і конфліктів (такі як медіація, переговори, арбітраж) перш, ніж вони звернуться до суду.

Чому вони це роблять?

Для одних компаній – це пошук більш ефективних рішень: як меншими ресурсами отримувати більше. Саме тому великі німецькі компанії такі як Bombardier, Audi, Areva, Bayer, Siemens, SAP, Lufthansa Technik, ABB і інші на регулярній основі є учасниками Круглого столу з медіації (Round Table Mediation und Konfliktmanagement der deutschen Wirtschaft (RTMKM). Круглий стіл організовується корпоративними медіаторами цих компаній, які спільно шукають найкращі способи застосування своїх навичок для вирішення конфліктів всередині компаній, вирішення спорів з незадоволеними клієнтами (B2C), дозволу зовнішніх комерційних суперечок (B2B).

Якщо говорити мовою цифр, за оцінками дослідження, проведеного Центром ефективного вирішення спорів в 2014 році, щорічно в Великобританії проводиться близько 9500 медіацій у цивільних і комерційних спорах. Більше 75% цих суперечок вирішуються протягом одного дня і ще 11% декількома днями пізніше. Таким чином, 86% всіх проведених медіацій закінчуються угодою сторін. При цьому економія для бізнесу становить близько 2,4 млрд фунтів на рік у вигляді скорочення втрат робочого часу керівництва, збереження ділових відносин, припинення падіння продуктивності і зменшення витрат на юридичні послуги. Всього, починаючи з 1990 року, медіація як вид діяльності внесла у скарбничку зекономлених коштів для підприємств близько 17,5 млрд фунтів стерлінгів. Для порівняння, дослідження CEDR передбачає, що сукупна вартість послуг медіаторів не перевищила 22,5 мільйона фунтів стерлінгів за цей же час.

Для інших компаній – підписання ADR Pledge, це питання етики ведення бізнесу та корпоративної соціальної відповідальності. «Екологічне» вирішення конфліктів направлено на збереження ресурсів компанії, яка бере на себе відповідальність за пошук рішень у власному суперечці, а також держави, тому що НЕ задіється державна система вирішення спорів, що економить державні кошти. Крім цього, наприклад, в латиноамериканських країнах впровадження медіації призвело до зниження рівня корупції.

Для України особливого значення набувають соціальні діалоги – загальні платформи, на яких обговорюються проекти «зеленої економіки» – ефективного партнерства держави, бізнесу, місцевих органів територіального управління, жителів певних територій і т.д. Такі діалоги є ефективними тільки тоді, коли учасники здатні висловлювати свої інтереси і розуміти інтереси інших, аналізувати їх, правильно управляти процесом переговорів, керувати емоціями власними та інших учасників, будувати або відновлювати довіру і т.д.

Такими навичками володіють люди, які вчилися бути професійними медіаторами і можуть застосовувати навички як в процесі медіації, допомагаючи іншим, так і у власних переговорних процесах. Акцент в даному випадку на те, що навички і вміння проведення медіацій розвиваються на спеціальних навчальних програмах. Існує стійка омана, що всі, хто був хоч раз посередником в переговорах є медіаторами. Невміння посередника працювати з інтересами сторін і вибудовувати ефективний процес: 1) знижує можливість знайти додаткову цінність для всіх; 2) дискредитує репутацію послуги.

Якщо медіація так цінна, чому про неї так мало відомо бізнесу?

По-перше, бізнес-медіація явище досить молоде в Україні, яке активно почало розвиватися близько восьми років як результат реалізації спільного проекту Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) та Києво-Могилянської Бізнес-Школи (Український Центр Медіації при kmbs). За ці роки напрацьовано досвід проведення медіацій, який доводить цінність цієї послуги для українського бізнесу, а саме її затребуваність і ефективність для вирішення будь-яких суперечок всередині компанії і за її межами.

Друга причина, – довіра до послуги і до тих, хто її надає (медіаторів). Процес проводиться конфіденційно, тому використовувати успішний досвід медіацій для реклами послуг вкрай складно. Напрацювання довіри – процес складний і поступовий.

Третя причина – проблеми залучення в процес переговорів другої сторони. Сторона, яку запрошують в медіацію, зазвичай боїться бути ініціатором переговорів, щоб не виглядати як слабка сторона. Тому більшу значимість набуває введення в контракти mediation clauses – медіаційних застережень, розпорядчих спробувати вирішити спір за допомогою медіації перш, ніж звертатися в арбітраж і суд. Апелювання до процедур, встановлених в контрактах дозволяє запросити в медіацію другу сторону, зберігши при цьому обличчя запрошуваних сторін.

Для того, щоб компанії знаходити додатковий ресурс за допомогою медіатора, не завжди потрібно запрошувати незалежного зовнішнього фахівця. Внутрішні in-house медіатори, hr-менеджери, compliance-менеджери, корпоративні юристи, project-менеджери володіють компетенціями медіатора – це золотий фонд компанії, що дозволяє в наш непростий час робити гроші з повітря: все, що ми не втрачаємо (а конфлікт – це завжди втрати), ми знаходимо. Щоб почати – потрібне бажання спробувати. Що компанія при цьому втрачає?