Manezh. Кайдзен. Маленькі кроки до великого щастя

01/ 06/ 2020

Останнім часом ми все частіше чуємо про нову систему управління та ведення бізнесу під японською назвою кайдзен, яка вже активно поширюється світом. Виявляється, що це ціла філософія життя. Разом з партнером рубрики компанією MANEZH, яка вже більше 10 років є послом кайдзену в Україні, спробуємо розібратися у цьому питанні. Появою кайдзену ми завдячуємо японцям. Піонером у цьому стала компанія Toyota. Після Другої світової війни правила гри змінилися, і попередні методи у бізнесі просто не спрацьовували, тому, щоб конкурувати на світовому ринку, потрібно було шукати інші концепції організації виробництва та управління. Toyota взяла краще від кращих. Наприклад, від Cadillac — взаємозамінність деталей і працівників та стандартизацію процесів, від взірця індустрії Ford — масову конвеєрну збірку і, як наслідок, зниження собівартості виробів та зростання продуктивності. Так поступово викристалізувалася філософія кайдзену, суть якої полягає у постійному вдосконаленні. Це прагнення взагалі притаманне японській культурі та світогляду. Діяльність компанії MANEZH організована за принципом ощадливого виробництва Ієрогліф «кайдзен» складається з двох частин. Частинка kai означає «зміни», а zen — «добре», що разом визначає квінтесенцію філософії кайдзену — хороші зміни або зміни на краще. Сам термін з’явився лише в 1986 р., коли світ побачила книга Масаакі Імаї «Кайдзен: ключ до успіху японських компаній», хоча концепція бізнесу, що описувалася цим словом у книзі, почала застосовуватися десь за три-чотири десятиліття до цього. Частинка Kai означає зміни, а Zen — добре, що разом дає квінтесенцію філософії кайдзен — хороші зміни або зміни на краще. Згідно з поняттям кайдзену, до процесу вдосконалення залучаються всі — від менеджерів до робітників, причому його реалізація вимагає відносно невеликих матеріальних витрат. Філософія кайдзену передбачає, що наше життя в цілому (трудове, громадське та приватне) повинно бути орієнтованим на постійне поліпшення. Ця думка настільки природна і очевидна для багатьох японців, що вони користуються нею абсолютно не замислюючись! Чи не цим пояснюється той факт, що країна, яка, по суті, програла війну, не маючи якихось особливих ресурсів, в тому числі територіальних, майже миттєво оговталася від втрат, давши життя компаніям, які досить скоро склали конкуренцію західним, та таким чином, що потім це увійде в усі підручники як «японське економічне диво»? Багато з цих компаній і сьогодні на перших місцях мирового ринку. Фрагмент інтер’єру офісно-виробничого комплексу компанії MANEZH, Черкаси І тут потрібно звернути увагу на різницю у підході до змін на Заході і у Японії. Як відомо, вони бувають різкі та повільні. Так ось західний менеджмент більше схиляється до інновацій — масштабних змін для досягнення технологічних проривів, а також новітніх концепцій менеджменту або виробничих технологій. Інновація передбачає кардинальну зміну, на якій зосереджено основну увагу, тоді як маленькі майже ігноруються. Японський менеджмент надає перевагу саме повільним змінам. Ясна річ, що як у бізнесі, виробництві, так і у звичайному житті трапляються і такі та інші, але японці намагаються уникати раптових коливань, вважаючи, що маленькі, але постійні кроки є гармонійним шляхом до успіху. Хоча удосконалення в кайдзені невеликі й поступові, через деякий час їх впровадження дає вражаючі результати. Це пояснює, чому японські компанії не зупиняються у своєму розвитку, тоді як у західних корпораціях після різких злетів та стрімкого прориву зазвичай наступає період стагнації. «Однак інновація подібна одиночному пострілу, і її результати часто неоднозначні, тоді як процес кайдзен, заснований на здоровому глузді і малих витратах, забезпечує неухильний прогрес, який виправдовує себе в довгостроковій перспективі», — пише Масаакі Імаї у своїй іншій книзі «Гемба кайдзен: шлях до зниження витрат і підвищення якості». Кайдзен — це система постійного вдосконалення, оптимізація процесів задля кращого результату при меншій витраті ресурсів. Кайдзен — процес нерідко прозаїчний і не спадає на очі. А ще це підхід, який характеризується малим ризиком. Менеджери завжди можуть безболісно повернутися до колишніх способів роботи. Більшість «справді японських» методів менеджменту, наприклад, «загальний контроль якості» або «контроль якості в масштабі всієї компанії», «гуртки якості» і сам стиль трудових відносин, можна описати одним словом «кайдзен». Всі вони не обов’язково обмежені рамками японського стилю управління. Навпаки, їх скоріше варто розглядати як важливі принципи, що повинні застосовуватися менеджерами в усьому світі. Правильні підходи і продумане використання відповідних процесів дозволяють будь-якій компанії, де б вона не знаходилась отримати вигоду з кайдзену. Головне питання — чи буде працювати ця система в наших реаліях? Чи підходить вона до наших ментальних характеристик? Виявилось, що працює і досить ефективно. Вже більше 10 років інноваційний лідер у галузі проєктування та виробництва сонцезахисних систем компанія MANEZH успішно впроваджує кайдзен у себе. Марина Дяченко, засновник та керівник компанії MANEZH «Виробництво — це процес від ідеї до певного продукту. Це як життєвий шлях: ставиш цілі, ухвалюєш рішення, проходиш певні етапи і водночас отримуєш задоволення від самого процесу. Тобто виробництво — це задоволення в процесі», — розповідає керівник компанії MANEZH Марина Дяченко. За фахом вона інженер-електромеханік, а свій бізнес починала 23 роки тому зі звичайного гаража, одного 20‑футового контейнера та орендованого кабінету у колишньому спорткомплексі «Манеж» у Черкасах. «Про кайдзен я дізналася випадково в 2008 р., — згадує Марина, — коли познайомилась із Сергієм Снісаренком з Кременчука, який займався виробництвом виставкового обладнання та впроваджував цю систему у своїй компанії. Саме він, зігравши з нами дві гри, допоміг визначити, з одного боку, системні недоліки в компанії, а з іншого — проблеми в нас самих, наприклад, небажання працювати ефективно (а робити по‑старому), впроваджувати зміни і діяти новими методами. Мене зацікавила ця інформація. За його ж рекомендацією я почала читати книги про кайдзен, розбиратися в питанні. Додатковим каталізатором стала криза 2008 р., яка не оминула MANEZH і змусила мене як керівника шукати нові засоби підвищення ефективності й побудови команди для виходу з непростої ситуації». Офісно-виробничий комплекс компанії MANEZH, Черкаси. Архітектор - Іван Попель У тому ж році MANEZH переїхав до нового офісно-виробничого комплексу. Але, зі слів Марини, переїжджали вони туди ще з філософією старого формату, того самого гаражу. Наприклад, цехи горизонтальних, вертикальних, дерев’яних жалюзі спочатку були організовані окремо та відгороджені одне від одного стійками, де збереглося забагато комплектуючих та зайвих інструментів. Зараз зовсім інша картина: простір повністю переформатований, комплектуючі розсортовані, а зберігається їх стільки, скільки потрібно для виробництва певного обсягу продукції, обладнання мобільне, з розкладними частинами, є дошки візуалізації та дошки з інструментами. Головним результатом впровадження Кайдзену стає абсолютно інша, зріла корпоративна культура. Впроваджувати кайдзен у компанії почали з аналізу та підсумку втрат: часу, витраченого на зайві переміщення персоналу по виробничих площах; браку, що накопичився на складах та в цехах, кількості комплектуючих на головному складі, нераціонального використання місця під обладнання. «Таким чином ми визначили, — пояснює Марина, — де найбільше втрачаємо часу і ресурсів. На основі проведеного аналізу оптимізували виробничі площі, а далі вбудували в процес виготовлення продукту перевірку якості, не дозволяючи бракованим деталям потрапляти на подальшу обробку, впровадили таку систему постачання комплектації зі складу, коли на виробництво доставляється тільки необхідна кількість деталей». Сортування — важливий принцип кайдзену, якого також дотримуються на виробництві MANEZH Щоб наочно показати, як застосування кайдзену вплинуло на стан виробництва MANEZH, Марина наводить кілька цифр. Завдяки впровадженню змін компанія знизила кількість запасів на виробництві на 80% (тобто на складах зберігається стільки, скільки потрібно доставити, без зайвого накопичування готової продукції), скоротила час виконання замовлення на 43% і збільшила продуктивність на 50%, а оптимізувавши виробничі площі, звільнила 350 кв. м для додаткових одиниць нового обладнання. Більше того, перевірка якості на всіх етапах допомогла знизити кількість дефектів і переробок на 44%, тоді як впровадження стандартизованих процедур прискорило процес навчання персоналу на 66%. З чого почати?. З ретельного аналізу та інформування. Кайдзен передбачає залучення кожного співробітника у процес постійного і безперервного вдосконалення. В ідеалі працівники сприймають кайдзен як свою власну життєву філософію. Тому важливо відразу знайти однодумців. Їx не буде багато, адже враховуючи ригідність мислення, боязкі люди інстинктивно опиратимуться, адже жити і працювати як зазвичай значно спокійніше. Але навіть кількох заангажованих співробітників досить, щоб почати процес і з часом змінити всю систему роботи. Завдяки кайдзену просунутий керівник платить за руки, але зрештою завойовує уми і серця людей. Двоє — це вже команда, а вона повинна працювати злагоджено. Щоб досягти цього, треба спочатку проінформувати людей про те, що відбувається в компанії, які є проєкти, підрядники, розказати про цілі, стратегію та про систему кайдзен та її переваги загалом. I тут у нагоді стануть інформаційні дошки, корпоративний сайт, індивідуальні або командні п’ятихвилинки, презентації, розсилка тощо. Інформування дає співробітникам розуміння того, куди вони крокують і для чого. Це можливість об’єднувати людей за програмними цілями, за результатами, аналізувати помилки і вчасно їх позбуватися. Вже більше 10 років компанія успішно впроваджує кайдзен на своєму виробництві Кайдзен — оптимізація процесів з метою досягти кращого результату з меншою витратою ресурсів. Витрати найчастіше зумовлені рутиною: зайві переміщення і рухи тіла, витрачання часу на пошук потрібного, однотипні дрібні помилки і т. под. Мінімізувавши їх за допомогою зазначених інструментів кайдзену, керівник або будь-який працівник вивільняє час для нових ідей та справ. «Наприклад, кожен наш працівник може присвятити 2—3 години робочого часу улюбленій справі, — зазначає Марина. — Тому наші люди виготовляють власний вітряк і оригінальні лампи із залишків алюмінієвих профілів, програму управління сонцезахисними конструкціями зі смартфона, розробляють системи освітлення і навіть пишуть казки для підлітків! Завдяки кайдзену люди мимоволі вчаться аналізувати своє життя, формувати життєву стратегію і ставити цілі, бути зрілими й усвідомленими». Наталія Коваль, керівник виробництва MANEZH Робота з втратами передбачає відмову від всіх зайвих дій, які не сприяють цінності продукту, а отже, підвищує ефективність людини і команди. Тобто потрібно прагнути тільки тих основних дій, без яких головна мета не буде досягнута. Це концептуальна зміна способу мислення від споживацтва до позиції «я можу дати більше і зробити краще». Вдосконалюючись через роботу, людина реалізує себе не просто як функцію, а відчуває причетність до результатів роботи всієї команди, до надзавдання. Тоді сенс життя людей стає більш усвідомленим, яскравим, повним. Хоча філософія кайдзену з’явилася як система управління саме у виробництві, але їїможна і треба застосовувати у всіх сферах життя. «Завдяки кайдзену просунутий керівник платить за руки, але зрештою завойовує уми і серця людей. Такафілософія надає реальні інструменти командної роботи кожній людині і допомагає створити умови, в якихвона щодня приходить на роботу з натхненням і говорить: «У мене є ідея!»», — розказує Марина Дяченко. Територія офісно-виробничого комплексу компанії MANEZH у Черкасах Найцікавіше те, що хоча філософія кайдзену з’явилась як система управління саме у виробництві, та її можна (і потрібно) застосовувати у всіх сферах життя: професійному, соціальному, особистому, навіть для ведення домашнього господарства. Кайдзен придатний для людини будь-якого фаху, у тому числі творчого, до того ж не обов’язково застосовувати всі його інструменти, але якщо хоч базові ви зробите складовою свого життя, то невдовзі побачите, як все змінюється на краще.

Появою кайдзену ми завдячуємо японцям. Піонером у цьому стала компанія Toyota. Після Другої світової війни правила гри змінилися, і попередні методи у бізнесі просто не спрацьовували, тому, щоб конкурувати на світовому ринку, потрібно було шукати інші концепції організації виробництва та управління. Toyota взяла краще від кращих. Наприклад, від Cadillac — взаємозамінність деталей і працівників та стандартизацію процесів, від взірця індустрії Ford — масову конвеєрну збірку і, як наслідок, зниження собівартості виробів та зростання продуктивності. Так поступово викристалізувалася філософія кайдзену, суть якої полягає у постійному вдосконаленні. Це прагнення взагалі притаманне японській культурі та світогляду.

Діяльність компанії MANEZH організована за принципом ощадливого виробництва

Ієрогліф «кайдзен» складається з двох частин. Частинка kai означає «зміни», а zen — «добре», що разом визначає квінтесенцію філософії кайдзену — хороші зміни або зміни на краще. Сам термін з’явився лише в 1986 р., коли світ побачила книга Масаакі Імаї «Кайдзен: ключ до успіху японських компаній», хоча концепція бізнесу, що описувалася цим словом у книзі, почала застосовуватися десь за три-чотири десятиліття до цього.

Частинка Kai означає зміни, а Zen — добре, що разом дає квінтесенцію філософії кайдзен — хороші зміни або зміни на краще.

Згідно з поняттям кайдзену, до процесу вдосконалення залучаються всі — від менеджерів до робітників, причому його реалізація вимагає відносно невеликих матеріальних витрат. Філософія кайдзену передбачає, що наше життя в цілому (трудове, громадське та приватне) повинно бути орієнтованим на постійне поліпшення. Ця думка настільки природна і очевидна для багатьох японців, що вони користуються нею абсолютно не замислюючись! Чи не цим пояснюється той факт, що країна, яка, по суті, програла війну, не маючи якихось особливих ресурсів, в тому числі територіальних, майже миттєво оговталася від втрат, давши життя компаніям, які досить скоро склали конкуренцію західним, та таким чином, що потім це увійде в усі підручники як «японське економічне диво»? Багато з цих компаній і сьогодні на перших місцях мирового ринку.

Фрагмент інтер’єру офісно-виробничого комплексу компанії MANEZH, Черкаси

І тут потрібно звернути увагу на різницю у підході до змін на Заході і у Японії. Як відомо, вони бувають різкі та повільні. Так ось західний менеджмент більше схиляється до інновацій — масштабних змін для досягнення технологічних проривів, а також новітніх концепцій менеджменту або виробничих технологій. Інновація передбачає кардинальну зміну, на якій зосереджено основну увагу, тоді як маленькі майже ігноруються. Японський менеджмент надає перевагу саме повільним змінам.

Ясна річ, що як у бізнесі, виробництві, так і у звичайному житті трапляються і такі та інші, але японці намагаються уникати раптових коливань, вважаючи, що маленькі, але постійні кроки є гармонійним шляхом до успіху. Хоча удосконалення в кайдзені невеликі й поступові, через деякий час їх впровадження дає вражаючі результати. Це пояснює, чому японські компанії не зупиняються у своєму розвитку, тоді як у західних корпораціях після різких злетів та стрімкого прориву зазвичай наступає період стагнації. «Однак інновація подібна одиночному пострілу, і її результати часто неоднозначні, тоді як процес кайдзен, заснований на здоровому глузді і малих витратах, забезпечує неухильний прогрес, який виправдовує себе в довгостроковій перспективі», — пише Масаакі Імаї у своїй іншій книзі «Гемба кайдзен: шлях до зниження витрат і підвищення якості».

Кайдзен — це система постійного вдосконалення, оптимізація процесів задля кращого результату при меншій витраті ресурсів.

Кайдзен — процес нерідко прозаїчний і не спадає на очі. А ще це підхід, який характеризується малим ризиком. Менеджери завжди можуть безболісно повернутися до колишніх способів роботи. Більшість «справді японських» методів менеджменту, наприклад, «загальний контроль якості» або «контроль якості в масштабі всієї компанії», «гуртки якості» і сам стиль трудових відносин, можна описати одним словом «кайдзен». Всі вони не обов’язково обмежені рамками японського стилю управління. Навпаки, їх скоріше варто розглядати як важливі принципи, що повинні застосовуватися менеджерами в усьому світі. Правильні підходи і продумане використання відповідних процесів дозволяють будь-якій компанії, де б вона не знаходилась отримати вигоду з кайдзену.

Головне питання — чи буде працювати ця система в наших реаліях? Чи підходить вона до наших ментальних характеристик? Виявилось, що працює і досить ефективно. Вже більше 10 років інноваційний лідер у галузі проєктування та виробництва сонцезахисних систем компанія MANEZH успішно впроваджує кайдзен у себе.

Марина Дяченко, засновник та керівник компанії MANEZH

«Виробництво — це процес від ідеї до певного продукту. Це як життєвий шлях: ставиш цілі, ухвалюєш рішення, проходиш певні етапи і водночас отримуєш задоволення від самого процесу. Тобто виробництво — це задоволення в процесі», — розповідає керівник компанії MANEZH Марина Дяченко. За фахом вона інженер-електромеханік, а свій бізнес починала 23 роки тому зі звичайного гаража, одного 20‑футового контейнера та орендованого кабінету у колишньому спорткомплексі «Манеж» у Черкасах.

«Про кайдзен я дізналася випадково в 2008 р., — згадує Марина, — коли познайомилась із Сергієм Снісаренком з Кременчука, який займався виробництвом виставкового обладнання та впроваджував цю систему у своїй компанії. Саме він, зігравши з нами дві гри, допоміг визначити, з одного боку, системні недоліки в компанії, а з іншого — проблеми в нас самих, наприклад, небажання працювати ефективно (а робити по‑старому), впроваджувати зміни і діяти новими методами. Мене зацікавила ця інформація. За його ж рекомендацією я почала читати книги про кайдзен, розбиратися в питанні. Додатковим каталізатором стала криза 2008 р., яка не оминула MANEZH і змусила мене як керівника шукати нові засоби підвищення ефективності й побудови команди для виходу з непростої ситуації».

Офісно-виробничий комплекс компанії MANEZH, Черкаси. Архітектор – Іван Попель

У тому ж році MANEZH переїхав до нового офісно-виробничого комплексу. Але, зі слів Марини, переїжджали вони туди ще з філософією старого формату, того самого гаражу. Наприклад, цехи горизонтальних, вертикальних, дерев’яних жалюзі спочатку були організовані окремо та відгороджені одне від одного стійками, де збереглося забагато комплектуючих та зайвих інструментів. Зараз зовсім інша картина: простір повністю переформатований, комплектуючі розсортовані, а зберігається їх стільки, скільки потрібно для виробництва певного обсягу продукції, обладнання мобільне, з розкладними частинами, є дошки візуалізації та дошки з інструментами.

Головним результатом впровадження Кайдзену стає абсолютно інша, зріла корпоративна культура.

Впроваджувати кайдзен у компанії почали з аналізу та підсумку втрат: часу, витраченого на зайві переміщення персоналу по виробничих площах; браку, що накопичився на складах та в цехах, кількості комплектуючих на головному складі, нераціонального використання місця під обладнання. «Таким чином ми визначили, — пояснює Марина, — де найбільше втрачаємо часу і ресурсів. На основі проведеного аналізу оптимізували виробничі площі, а далі вбудували в процес виготовлення продукту перевірку якості, не дозволяючи бракованим деталям потрапляти на подальшу обробку, впровадили таку систему постачання комплектації зі складу, коли на виробництво доставляється тільки необхідна кількість деталей».

Сортування — важливий принцип кайдзену, якого також дотримуються на виробництві MANEZH

Щоб наочно показати, як застосування кайдзену вплинуло на стан виробництва MANEZH, Марина наводить кілька цифр. Завдяки впровадженню змін компанія знизила кількість запасів на виробництві на 80% (тобто на складах зберігається стільки, скільки потрібно доставити, без зайвого накопичування готової продукції), скоротила час виконання замовлення на 43% і збільшила продуктивність на 50%, а оптимізувавши виробничі площі, звільнила 350 кв. м для додаткових одиниць нового обладнання. Більше того, перевірка якості на всіх етапах допомогла знизити кількість дефектів і переробок на 44%, тоді як впровадження стандартизованих процедур прискорило процес навчання персоналу на 66%.

З чого почати?

З ретельного аналізу та інформування. Кайдзен передбачає залучення кожного співробітника у процес постійного і безперервного вдосконалення. В ідеалі працівники сприймають кайдзен як свою власну життєву філософію. Тому важливо відразу знайти однодумців. Їx не буде багато, адже враховуючи ригідність мислення, боязкі люди інстинктивно опиратимуться, адже жити і працювати як зазвичай значно спокійніше. Але навіть кількох заангажованих співробітників досить, щоб почати процес і з часом змінити всю систему роботи.

Завдяки кайдзену просунутий керівник платить за руки, але зрештою завойовує уми і серця людей.

Двоє — це вже команда, а вона повинна працювати злагоджено. Щоб досягти цього, треба спочатку проінформувати людей про те, що відбувається в компанії, які є проєкти, підрядники, розказати про цілі, стратегію та про систему кайдзен та її переваги загалом. I тут у нагоді стануть інформаційні дошки, корпоративний сайт, індивідуальні або командні п’ятихвилинки, презентації, розсилка тощо. Інформування дає співробітникам розуміння того, куди вони крокують і для чого. Це можливість об’єднувати людей за програмними цілями, за результатами, аналізувати помилки і вчасно їх позбуватися.

Вже більше 10 років компанія успішно впроваджує кайдзен на своєму виробництві

Кайдзен — оптимізація процесів з метою досягти кращого результату з меншою витратою ресурсів. Витрати найчастіше зумовлені рутиною: зайві переміщення і рухи тіла, витрачання часу на пошук потрібного, однотипні дрібні помилки і т. под. Мінімізувавши їх за допомогою зазначених інструментів кайдзену, керівник або будь-який працівник вивільняє час для нових ідей та справ.

«Наприклад, кожен наш працівник може присвятити 2—3 години робочого часу улюбленій справі, — зазначає Марина. — Тому наші люди виготовляють власний вітряк і оригінальні лампи із залишків алюмінієвих профілів, програму управління сонцезахисними конструкціями зі смартфона, розробляють системи освітлення і навіть пишуть казки для підлітків! Завдяки кайдзену люди мимоволі вчаться аналізувати своє життя, формувати життєву стратегію і ставити цілі, бути зрілими й усвідомленими».

Наталія Коваль, керівник виробництва MANEZH

Робота з втратами передбачає відмову від всіх зайвих дій, які не сприяють цінності продукту, а отже, підвищує ефективність людини і команди. Тобто потрібно прагнути тільки тих основних дій, без яких головна мета не буде досягнута.

Це концептуальна зміна способу мислення від споживацтва до позиції «я можу дати більше і зробити краще». Вдосконалюючись через роботу, людина реалізує себе не просто як функцію, а відчуває причетність до результатів роботи всієї команди, до надзавдання. Тоді сенс життя людей стає більш усвідомленим, яскравим, повним.

Хоча філософія кайдзену з’явилася як система управління саме у виробництві, але їїможна і треба застосовувати у всіх сферах життя.

«Завдяки кайдзену просунутий керівник платить за руки, але зрештою завойовує уми і серця людей. Такафілософія надає реальні інструменти командної роботи кожній людині і допомагає створити умови, в якихвона щодня приходить на роботу з натхненням і говорить: «У мене є ідея!»», — розказує Марина Дяченко.

Територія офісно-виробничого комплексу компанії MANEZH у Черкасах

Найцікавіше те, що хоча філософія кайдзену з’явилась як система управління саме у виробництві, та її можна (і потрібно) застосовувати у всіх сферах життя: професійному, соціальному, особистому, навіть для ведення домашнього господарства. Кайдзен придатний для людини будь-якого фаху, у тому числі творчого, до того ж не обов’язково застосовувати всі його інструменти, але якщо хоч базові ви зробите складовою свого життя, то невдовзі побачите, як все змінюється на краще.