Коли запрацюють митні склади в Україні

23/ 11/ 2017

Чи запрацює у нас в повній мірі режим митного складу або чому Україна не використовує переваги свого географічного положення. Перш ніж відповісти на це питання, давайте спробуємо розібратися, що таке режим митного складу та які переваги він несе для бізнесу. Митний кодекс України тлумачить: митний склад – це режим, за якого товари до трьох років можуть зберігатися під митним контролем без сплати митних платежів та заходів нетарифного регулювання (статті 121-129 МКУ). Цей режим має дозволити Україні стати регіональним транзитним хабом та зручним майданчиком для торгівлі з сусідніми країнами. За цього режиму українські компанії могли б ввозити на територію нашої держави товари, в тому числі, з метою подальшого реекспорту в країни регіону, наприклад, Молдову або країни Кавказу, за які часто відповідають українські офіси транснаціональних компаній. Відповідають значить відображають дохід від реалізації в Україні, а отже – сплачують податки до українського бюджету. Реалізація зазначеного положення МКУ, серед іншого, мала б наслідком підвищення міжнародного логістичного, транзитного, портового та торговельного потенціалу України. Окрім цього, це сприяло б формуванню складських комплексів з консолідації товарів з метою їх подальшого перепродажу на ринки ЄС та СНД. На жаль, незважаючи на те, що існування цього режиму не лише є нормальною міжнародною практикою, а й закріплено в МКУ, він не працює. Транснаціональні компанії, які могли б використовували цей режим, щоб реалізовувати товар на ринках сусідніх з нами країн, переорієнтовують товарні потоки з України на інші держави. Чому так відбувається і що робиться задля того аби вирішити проблему та надати можливість бізнесу в Україні в повній мірі реалізувати можливості ведення господарської діяльності, передбачені Митним кодексом? Проблема полягає в тому, що чинна редакція Інструкції Нацбанку про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями не дозволяє банкам знімати з контролю операції, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, із ввезенням в Україну товарів у режимі IM-74 митний склад. Більше того, така ж проблема постає і для товарів, які компанії хотіли б ввезти на територію України у режимі IM-51 переробка на митній території. На практиці це означає, що про кожний платіж за товар, який пізніше буде реекспортовано, банк звітує в податкові органи, звертаючи увагу останніх на факт виведення валюти закордон. А останні, в свою чергу, кожного разу здійснюють виїзну або невиїзну перевірку таких операцій. Цілком зрозуміло, що за таких умов компанії, частіш за все приймають рішення не використовувати ці режими аби не привертати зайвої уваги контролюючих органів. Теоретично цю проблему можна дуже швидко вирішити, прийнявши зміни до Інструкції. Зокрема, необхідно включити митні декларації (МД) IM-74 та IM-51 до переліку декларацій, передбачених Інструкцією для передачі банкам у складі відповідного реєстру МД з метою зняття валютної операції з контролю. Компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації неодноразово звертали увагу представників органів влади, зокрема, Національного банку України, Державної фіскальної служби України та Міністерства фінансів України на необхідність внесення таких змін до Інструкції. Питання тягнеться вже близько п’яти років і, на жаль, не дуже віриться, що його вдасться вирішити в цьому році. За весь цей час ми отримали дуже багато відповідей або точніше відписок державних органів щодо порушеної проблеми. Переважно вони зводились до того, що питання має комплексний характер, потребує додаткового аналізу, тощо. Був період, коли державні органи намагались перевести стрілки один на одного, начебто ми не проти внесення змін, але нібито проти інше відповідальне відомство. Нарешті, наприкінці 2016 року нам вдалося зібрати представників всіх трьох органів в офісі Асоціації та дійти згоди щодо відсутності критичних ризиків або причин, які б унеможливили внесення необхідних змін до Інструкції. Проте минув рік, а зміни до Інструкції все ще не прийняті. А бізнес й досі не має відповіді на питання, коли в Україні нормально запрацюють митні склади. Джерело: Новое время

Чи запрацює у нас в повній мірі режим митного складу або чому Україна не використовує переваги свого географічного положення.

Перш ніж відповісти на це питання, давайте спробуємо розібратися, що таке режим митного складу та які переваги він несе для бізнесу. Митний кодекс України тлумачить: митний склад – це режим, за якого товари до трьох років можуть зберігатися під митним контролем без сплати митних платежів та заходів нетарифного регулювання (статті 121-129 МКУ).

Цей режим має дозволити Україні стати регіональним транзитним хабом та зручним майданчиком для торгівлі з сусідніми країнами. За цього режиму українські компанії могли б ввозити на територію нашої держави товари, в тому числі, з метою подальшого реекспорту в країни регіону, наприклад, Молдову або країни Кавказу, за які часто “відповідають” українські офіси транснаціональних компаній. “Відповідають” значить відображають дохід від реалізації в Україні, а отже – сплачують податки до українського бюджету.

Реалізація зазначеного положення МКУ, серед іншого, мала б наслідком підвищення міжнародного логістичного, транзитного, портового та торговельного потенціалу України. Окрім цього, це сприяло б формуванню складських комплексів з консолідації товарів з метою їх подальшого перепродажу на ринки ЄС та СНД.

На жаль, незважаючи на те, що існування цього режиму не лише є нормальною міжнародною практикою, а й закріплено в МКУ, він не працює. Транснаціональні компанії, які могли б використовували цей режим, щоб реалізовувати товар на ринках сусідніх з нами країн, переорієнтовують товарні потоки з України на інші держави. Чому так відбувається і що робиться задля того аби вирішити проблему та надати можливість бізнесу в Україні в повній мірі реалізувати можливості ведення господарської діяльності, передбачені Митним кодексом?

Проблема полягає в тому, що чинна редакція Інструкції Нацбанку про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями не дозволяє банкам знімати з контролю операції, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, із ввезенням в Україну товарів у режимі IM-74 “митний склад”. Більше того, така ж проблема постає і для товарів, які компанії хотіли б ввезти на територію України у режимі IM-51 “переробка на митній території”.

На практиці це означає, що про кожний платіж за товар, який пізніше буде реекспортовано, банк звітує в податкові органи, звертаючи увагу останніх на факт виведення валюти закордон. А останні, в свою чергу, кожного разу здійснюють виїзну або невиїзну перевірку таких операцій. Цілком зрозуміло, що за таких умов компанії, частіш за все приймають рішення не використовувати ці режими аби не привертати зайвої уваги контролюючих органів.

Теоретично цю проблему можна дуже швидко вирішити, прийнявши зміни до Інструкції. Зокрема, необхідно включити митні декларації (МД) IM-74 та IM-51 до переліку декларацій, передбачених Інструкцією для передачі банкам у складі відповідного реєстру МД з метою зняття валютної операції з контролю.

Компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації неодноразово звертали увагу представників органів влади, зокрема, Національного банку України, Державної фіскальної служби України та Міністерства фінансів України на необхідність внесення таких змін до Інструкції.

Питання тягнеться вже близько п’яти років і, на жаль, не дуже віриться, що його вдасться вирішити в цьому році. За весь цей час ми отримали дуже багато відповідей або точніше відписок державних органів щодо порушеної проблеми. Переважно вони зводились до того, що питання має комплексний характер, потребує додаткового аналізу, тощо. Був період, коли державні органи намагались перевести стрілки один на одного, начебто ми не проти внесення змін, але нібито проти інше відповідальне відомство.

Нарешті, наприкінці 2016 року нам вдалося зібрати представників всіх трьох органів в офісі Асоціації та дійти згоди щодо відсутності критичних ризиків або причин, які б унеможливили внесення необхідних змін до Інструкції. Проте минув рік, а зміни до Інструкції все ще не прийняті. А бізнес й досі не має відповіді на питання, коли в Україні нормально запрацюють митні склади.

Джерело: Новое время