fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

IT по-українськи: чого очікувати від законодавчої ініціативи «Дія.City»

01/ 02/ 2021
  Що пропонується затвердити законопроєктом про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні Законотворці час від часу виступають з ініціативами, здатними сильно зачепити інтереси бізнесу. Mind відстежує, що саме пропонують затвердити «під куполом» автори певних проєктів.  Сьогодні розглянемо законопроєкт №4303 про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні («Дія.City»). Недоліки документа й можливості, які він надає підприємцям, проаналізували для Mind експерти Європейської Бізнес Асоціації. Номер і дата реєстрації: №4303 від 2.11.2020. Автор: Міністерство цифрової трансформації України. Поданий Є. Чернєвим, Д. Гетманцевим.  Етап: Доопрацьовується та готується до першого читання у вигляді поєднаного депутатського законопроєкту 4303-д. Ціна питання. За прогнозами авторів законопроєкту очікується, що українська ІТ-індустрія до 2025 року становитиме 10% загального ВВП країни, налічуватиме 450 000 ІТ-спеціалістів, які генеруватимуть у сукупності $11,8 млрд. Очевидно, що при зростанні ІТ-індустрії та кількості зайнятих у ній фахівців податкові надходження до державного бюджету також зростуть. Проте миттєвий економічний вплив на податкові надходження після запуску проєкту досі невідомий. Зміст. Законопроєктом 4303 передбачається створення спеціального правового режиму для ІТ-індустрії – «Дія.City». Останній пропонує нові правила працевлаштування (створення нової концепції «GIG-контрактів» замість наявного механізму взаємодії компаній із фізичними особами-підприємцями). Крім того, передбачено запровадження елементів англійського права, поняття договорів про нерозголошення, непереманювання та неконкуренції. Також вводиться орган-регулятор (Міністерство цифрової трансформації України), який має контролювати діяльність компаній у межах режиму, а також ухвалювати рішення про вступ і виключення компаній без права на оскарження таких дій. Внаслідок зазначених нововведень автори очікують, що Україна стане потужним ІТ-осередком Європи шляхом капіталізації ІТ-компаній всередині країни, розвитку стартап-екосистеми, дозволить залучення іноземних інвестицій. Хто виграє. Якщо закон буде прийнятий у цій редакції – окремі ІТ-відділи компаній, за умови, що вони будуть оформлені в нову юридичну особу (йдеться про оптимізацію – перехід від традиційних трудових договорів до системи «GIG-контрактів), продуктовий ІТ-бізнес (перехід від традиційних трудових договорів до системи «GIG-контрактів», введення механізмів IPR), держава (матиме контроль над індустрією). Якщо ж законопроєкт буде редагований у тісній співпраці з індустрією – існують всі шанси на позитив і для сервісних компаній (понад 70% загального ІТ-ринку). Хто програє. За чинною редакцією програють сервісні ІТ-компанії (понад 70% загального ІТ-ринку. Насамперед через зміни «правил гри», заміну взаємодії з ФОП на  систему «GIG-контрактів», посилений контроль з боку регулятора, приховане оподаткування у вигляді обов’язкових членських внесків), частково ІТ-фахівці (зміна умов оподаткування, підвищена регуляція, оскільки концепції «GIG-контрактів» базується на нормах застарілого КЗпП), держава та ІТ-індустрія загалом (якщо нові «правила гри» виявляться неефективними, існує велика ймовірність еміграції спеціалістів). Прогнозована позиція фракцій. «Слуга Народу» підтримає законопроєкт частково, «Голос» не підтримає чинну редакцію, інші фракції – невідомо. Шанс на прийняття. Середній. Попри те, що законопроєкт перебуває на початковій стадії парламентського розгляду й тільки готується до першого читання, автори активно просувають проєкт та заручаються підтримкою окремих компаній, асоціацій і депутатів. Проте загалом індустрія доволі неоднозначно оцінює цей документ та вбачає низку загрозливих пунктів, оскільки режим створює нерівні правила гри для ІТ-компаній, замінює ефективну та зрозумілу модель взаємодії з ФОП на новий механізм «GIG» (який базується на нормах застарілого КЗпП 1971 року), не ліквідує загрозу неправомірних дій правоохоронних органів (так звані маски-шоу), а також, за висновком НАЗК від 18 січня 2021 року, проєкт закону містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання. Альтернативні законопроекти.  Проєкт Закону «Про особливості регулювання господарської діяльності у сфері інформаційних технологій» 4303-1 (подав: В. Борт ) Проєкт Закону «про стимулювання розвитку сфери інформаційних технологій в Україні» 4303-2. (подали: К. Рудик , А. Ніколаєнко та ще 16 депутатів). Оцінка EBA. Неоднозначна. Сама ініціатива виглядає позитивною, адже пропонується імплементація елементів англійського права, договорів NDA, NCA та NSA, що спрощує доступ інвесторів до стартапів і створює додаткові механізми захисту інтелектуальної власності. Також вводиться нове поняття «GIG-контрактів», що за своєю концепцією являється чимось середнім між традиційними трудовими відносинами за КЗпП та взаємодією з ФОП, що надає певні соціальні гарантії для ІТ-фахівців, а також декларується мінімум 15 років незмінності умов. Проте редакція тексту законопроєкту містить низку загроз для ІТ-індустрії, що існує, та багато корупційних ризиків, як-от: необмежені повноваження регулятора; непрозорі правила вступу та виходу з режиму; приховане додаткове оподаткування у вигляді обов’язкових членських внесків; неповний перелік КВЕДів, за якими дозволяється бути резидентом спеціального режиму; відсутність зареєстрованої податкової частини концепції, та найголовніше – зміна наявної системи взаємодії компаній з ФОП, яка продемонструвала свою ефективність і дозволила вивести українське ІТ у світові лідери. Індустрія зазначає, що сама собою концепція «GIG-контрактів» – загалом позитивне явище. Проте така масштабна ініціатива потребує значного часу на доопрацювання, приведення всіх підзаконних актів у відповідність до неї. Однозначно такі зміни «правил гри» потребують декількох років перехідного періоду, щоб впевнитися в їх ефективності.    Крім цього, залишається низка важливих питань для індустрії, які наразі не вирішуються ініціативою: неправомірні дії правоохоронних органів (перевірки, обшуки, вилучення майна), розвиток ІТ-освіти. Джерело: Mind.UA

Що пропонується затвердити законопроєктом про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні

Законотворці час від часу виступають з ініціативами, здатними сильно зачепити інтереси бізнесу. Mind відстежує, що саме пропонують затвердити «під куполом» автори певних проєктів. 

Сьогодні розглянемо законопроєкт №4303 про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні («Дія.City»). Недоліки документа й можливості, які він надає підприємцям, проаналізували для Mind експерти Європейської Бізнес Асоціації.

  • Номер і дата реєстрації: №4303 від 2.11.2020.
  • Автор: Міністерство цифрової трансформації України. Поданий Є. Чернєвим, Д. Гетманцевим. 
  • Етап: Доопрацьовується та готується до першого читання у вигляді поєднаного депутатського законопроєкту 4303-д.

Ціна питання. За прогнозами авторів законопроєкту очікується, що українська ІТ-індустрія до 2025 року становитиме 10% загального ВВП країни, налічуватиме 450 000 ІТ-спеціалістів, які генеруватимуть у сукупності $11,8 млрд. Очевидно, що при зростанні ІТ-індустрії та кількості зайнятих у ній фахівців податкові надходження до державного бюджету також зростуть. Проте миттєвий економічний вплив на податкові надходження після запуску проєкту досі невідомий.

Зміст. Законопроєктом 4303 передбачається створення спеціального правового режиму для ІТ-індустрії – «Дія.City». Останній пропонує нові правила працевлаштування (створення нової концепції «GIG-контрактів» замість наявного механізму взаємодії компаній із фізичними особами-підприємцями). Крім того, передбачено запровадження елементів англійського права, поняття договорів про нерозголошення, непереманювання та неконкуренції.

Також вводиться орган-регулятор (Міністерство цифрової трансформації України), який має контролювати діяльність компаній у межах режиму, а також ухвалювати рішення про вступ і виключення компаній без права на оскарження таких дій. Внаслідок зазначених нововведень автори очікують, що Україна стане потужним ІТ-осередком Європи шляхом капіталізації ІТ-компаній всередині країни, розвитку стартап-екосистеми, дозволить залучення іноземних інвестицій.

Хто виграє. Якщо закон буде прийнятий у цій редакції – окремі ІТ-відділи компаній, за умови, що вони будуть оформлені в нову юридичну особу (йдеться про оптимізацію – перехід від традиційних трудових договорів до системи «GIG-контрактів), продуктовий ІТ-бізнес (перехід від традиційних трудових договорів до системи «GIG-контрактів», введення механізмів IPR), держава (матиме контроль над індустрією). Якщо ж законопроєкт буде редагований у тісній співпраці з індустрією – існують всі шанси на позитив і для сервісних компаній (понад 70% загального ІТ-ринку).

Хто програє. За чинною редакцією програють сервісні ІТ-компанії (понад 70% загального ІТ-ринку. Насамперед через зміни «правил гри», заміну взаємодії з ФОП на  систему «GIG-контрактів», посилений контроль з боку регулятора, приховане оподаткування у вигляді обов’язкових членських внесків), частково ІТ-фахівці (зміна умов оподаткування, підвищена регуляція, оскільки концепції «GIG-контрактів» базується на нормах застарілого КЗпП), держава та ІТ-індустрія загалом (якщо нові «правила гри» виявляться неефективними, існує велика ймовірність еміграції спеціалістів).

Прогнозована позиція фракцій. «Слуга Народу» підтримає законопроєкт частково, «Голос» не підтримає чинну редакцію, інші фракції – невідомо.

Шанс на прийняття. Середній. Попри те, що законопроєкт перебуває на початковій стадії парламентського розгляду й тільки готується до першого читання, автори активно просувають проєкт та заручаються підтримкою окремих компаній, асоціацій і депутатів. Проте загалом індустрія доволі неоднозначно оцінює цей документ та вбачає низку загрозливих пунктів, оскільки режим створює нерівні правила гри для ІТ-компаній, замінює ефективну та зрозумілу модель взаємодії з ФОП на новий механізм «GIG» (який базується на нормах застарілого КЗпП 1971 року), не ліквідує загрозу неправомірних дій правоохоронних органів (так звані маски-шоу), а також, за висновком НАЗК від 18 січня 2021 року, проєкт закону містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання.

Альтернативні законопроекти. 

  1. Проєкт Закону «Про особливості регулювання господарської діяльності у сфері інформаційних технологій» 4303-1 (подав: В. Борт )
  2. Проєкт Закону «про стимулювання розвитку сфери інформаційних технологій в Україні» 4303-2. (подали: К. Рудик , А. Ніколаєнко та ще 16 депутатів).

Оцінка EBA. Неоднозначна. Сама ініціатива виглядає позитивною, адже пропонується імплементація елементів англійського права, договорів NDA, NCA та NSA, що спрощує доступ інвесторів до стартапів і створює додаткові механізми захисту інтелектуальної власності. Також вводиться нове поняття «GIG-контрактів», що за своєю концепцією являється чимось середнім між традиційними трудовими відносинами за КЗпП та взаємодією з ФОП, що надає певні соціальні гарантії для ІТ-фахівців, а також декларується мінімум 15 років незмінності умов.

Проте редакція тексту законопроєкту містить низку загроз для ІТ-індустрії, що існує, та багато корупційних ризиків, як-от:

  • необмежені повноваження регулятора;
  • непрозорі правила вступу та виходу з режиму;
  • приховане додаткове оподаткування у вигляді обов’язкових членських внесків;
  • неповний перелік КВЕДів, за якими дозволяється бути резидентом спеціального режиму;
  • відсутність зареєстрованої податкової частини концепції,
  • та найголовніше – зміна наявної системи взаємодії компаній з ФОП, яка продемонструвала свою ефективність і дозволила вивести українське ІТ у світові лідери.

Індустрія зазначає, що сама собою концепція «GIG-контрактів» – загалом позитивне явище. Проте така масштабна ініціатива потребує значного часу на доопрацювання, приведення всіх підзаконних актів у відповідність до неї. Однозначно такі зміни «правил гри» потребують декількох років перехідного періоду, щоб впевнитися в їх ефективності.   

Крім цього, залишається низка важливих питань для індустрії, які наразі не вирішуються ініціативою: неправомірні дії правоохоронних органів (перевірки, обшуки, вилучення майна), розвиток ІТ-освіти.

Джерело: Mind.UA

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: