Інвестувати попри невизначеність

Чому доступ до фінансування став одним із ключових чинників стійкості та конкурентоспроможності українського бізнесу

У межах програми REMARKET Caritas Switzerland разом із партнерами співпрацює з фінансовими установами та іншими учасниками ринку, щоб допомогти українським підприємствам долати інвестиційні бар’єри, підвищувати продуктивність і розширювати доступ до фінансування.

Повномасштабна війна змінила саме значення інвестицій для українського бізнесу. Сьогодні підприємства вкладають кошти не лише у зростання. Для одних це спосіб адаптувати виробництво до нових умов, для інших — підвищити енергетичну стійкість, автоматизувати процеси, компенсувати дефіцит працівників або відповідати вимогам нових покупців.

Ширший контекст української економіки включає також відновлення діяльності після втрат і релокацію підприємств із прифронтових територій. Ці потреби різні й не можуть бути закриті одним фінансовим інструментом. Комусь потрібен невеликий інвестиційний поштовх, комусь — кредит на модернізацію, а комусь — поєднання банківського фінансування з додатковою підтримкою, що допомагає зменшити фінансове навантаження на бізнес.

Попри різні стартові позиції, підприємства стикаються зі спільним питанням: чи можуть вони дозволити собі інвестувати саме зараз?

Бізнес залишається опорою економічної стійкості

Малі та середні підприємства формують основу української економіки: створюють робочі місця, працюють із місцевими постачальниками, підтримують виробництво, виходять на експорт і забезпечують економічну активність громад.

За оцінками Helvetas, малі та середні підприємства генерують понад 60% доходів бізнесу в Україні та забезпечують близько 75% робочих місць. Тому доступ до фінансування для МСП має значення не лише для розвитку окремих компаній, а й для зайнятості, місцевих ланцюгів постачання та економічної стійкості громад. Особливо помітною є роль підприємств у виробничих секторах.

За даними Державної податкової служби, у січні–квітні 2026 року переробна промисловість забезпечила 18,1% усіх податкових надходжень до бюджету, а платежі підприємств сектору зросли на 19,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. За цими цифрами стоять конкретні рішення бізнесу — продовжувати виробництво, зберігати робочі місця та інвестувати попри високий рівень невизначеності.

Тому інвестиції в обладнання, енергоефективність, автоматизацію, підвищення якості та відповідність стандартам мають значення далеко за межами окремої компанії. За даними останньої Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення Світового банку (RDNA), приватне фінансування потенційно може покрити близько 40% інвестицій, необхідних для відновлення України. Без банківського фінансування, приватного капіталу та власних інвестицій підприємств забезпечити необхідний масштаб змін буде неможливо.

Саме тому дедалі більшого значення набувають партнерські програми, у яких банки, міжнародні організації та самі підприємства працюють із різними частинами інвестиційного ризику.

Кредитування відновлюється, але доступ до інвестиційного фінансування залишається складним

Українська банківська система продемонструвала значну стійкість. За даними Національного банку України, у 2025 році чистий гривневий кредитний портфель бізнесу зріс приблизно на 36%, а співвідношення чистих кредитів бізнесу до ВВП досягло 8,7%. Це свідчить про поступове відновлення кредитування підприємств. Водночас роль банківського фінансування в економіці все ще залишається нижчою, ніж до повномасштабного вторгнення.

Для підприємства доступ до фінансування — це не лише можливість отримати позитивне кредитне рішення. Важливо, чи може бізнес дозволити собі вартість кредиту, виконати вимоги банку, зберегти достатню ліквідність і обслуговувати борг до моменту, коли інвестиція почне приносити результат.

Ці бар’єри підтверджують і опитування українського бізнесу. У 2025 році 67% опитаних МСП назвали високі відсоткові ставки однією з основних перешкод для доступу до фінансування, 43% — вимоги щодо застави, 31% — складні процедури, а 26% — відсутність фінансових продуктів, які відповідали б їхнім потребам.

В умовах війни це особливо складно. Горизонт планування скоротився, витрати можуть зростати вже під час реалізації проєкту, а строки поставки, запуску обладнання чи виходу на запланований обсяг виробництва залишаються менш передбачуваними.

Тому між наявністю кредитного ресурсу і фактичною інвестицією все ще існує розрив. Бізнес має бути готовим взяти на себе довгострокове зобов’язання, банк — переконатися, що позичальник зможе його обслуговувати, а сама інвестиція — залишатися економічно виправданою навіть за складнішого сценарію.

Чому доступний кредит ще не означає доступну інвестицію

За оцінкою Райффайзен Банку, під час війни горизонт планування багатьох компаній суттєво скоротився. Інвестиції, які зазвичай планують на три–п’ять років, сьогодні бізнес часто змушений співвідносити з можливістю прогнозувати діяльність лише на найближчі три–шість місяців.

Навіть підприємство зі стабільною бізнес-моделлю, постійними клієнтами та зрозумілою потребою в модернізації враховує значно ширший спектр ризиків: перебої з енергопостачанням, дефіцит персоналу, зміни попиту, зростання витрат, пошкодження активів і довший строк окупності.

Отримання кредиту — це лише перший крок. Далі підприємству потрібно придбати обладнання, організувати його доставку, монтаж і введення в експлуатацію. У багатьох випадках також необхідно навчити персонал, перш ніж інвестиція почне приносити додатковий дохід. Якщо йдеться про імпортне обладнання, цей процес може тривати кілька місяців. При цьому після перетину українського кордону обладнання потрапляє в середовище підвищених воєнних ризиків, що може впливати на строки доставки, введення в експлуатацію та загальну реалізацію інвестиційного проєкту.

У цей період бізнес уже має фінансові зобов’язання, але новий актив ще не працює і не генерує додаткового доходу. Саме цей часовий, фінансовий і безпековий розрив часто змушує підприємства відкладати навіть економічно обґрунтовані інвестиції.

Банк бачить ту саму невизначеність — з іншого боку

Під час війни інвестиційне кредитування є складним не лише для бізнесу, а й для банків. Вони мають одночасно підтримувати економічну активність, захищати кошти вкладників і зберігати якість кредитного портфелю.

Тому під час оцінювання проєкту Райффайзен Банк Україна дивиться не лише на фінансову звітність. Важливі грошові потоки, ринки збуту, галузеві та регіональні ризики, забезпечення, структура угоди й те, чи зробить інвестиція бізнес ефективнішим і стійкішим. Окремо враховуються робочі місця, енергоефективність і відповідність принципам сталого розвитку.

«Завдання банку полягає не лише у фінансуванні проєкту, а й у забезпеченні того, щоб залучений кредит був комфортним для обслуговування та сприяв розвитку підприємства», — зазначає Райффайзен Банк.

Така оцінка не обмежує доступ до фінансування, а робить його відповідальнішим. Кредит має підтримати розвиток підприємства, а не створити навантаження, яке воно не зможе витримати.

Навіщо потрібні партнерські механізми

Банки й підприємства стикаються зі спільним практичним викликом: як реалізовувати економічно життєздатні інвестиції, коли ризики зросли, а строки окупності стали менш передбачуваними.

Партнерські механізми допомагають працювати з різними складовими цього виклику. Кредитні гарантії зменшують ризик для банків, компенсація відсоткової ставки знижує вартість запозичення, технічна допомога підвищує інвестиційну готовність підприємства, а післяінвестиційний cash-back допомагає зменшити фінансове навантаження на бізнес після здійснення інвестиції.

Міжнародні програми дедалі частіше використовують логіку змішаного фінансування та спів інвестування: державні або донорські ресурси застосовуються цільово, щоб знизити вартість фінансування, розподілити частину ризику або залучити більший обсяг приватного капіталу. Йдеться не про заміну комерційного фінансування грантами, а про створення умов, за яких економічно життєздатна інвестиція може бути реалізована.

Такий підхід дедалі частіше застосовується в міжнародних програмах фінансування України. У 2026 році ЄБРР та Європейський Союз розширили програму, яка поєднує банківське кредитування українських ММСП із гарантіями, технічною допомогою та інвестиційними стимулами. Це відображає ширший перехід до використання цільової державної та донорської підтримки для залучення комерційного фінансування й допомоги економічно життєздатним інвестиціям реалізовуватися попри додаткові обмеження, спричинені війною.

Access to Finance: партнерське рішення для інвестиційного бар’єра

Одним із прикладів такого партнерства є компонент Access to Finance програми REMARKET. Програму реалізує Caritas Switzerland разом із Caritas Ukraine, Caritas-Spes Ukraine та SPARK за фінансування Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва та If Foundation, Управління закордонних справ Князівства Ліхтенштейн і за підтримки Caritas Austria, Cordaid і Trócaire. Компонент впроваджується у партнерстві з Райффайзен Банком.

У цій моделі банківське фінансування поєднується з обмеженим інвестиційним стимулом з боку REMARKET. Підприємство самостійно визначає інвестиційну потребу, звертається до банку та проходить повну оцінку. У разі позитивного рішення воно отримує кредит на придбання основних засобів. Після придбання, доставки та введення активів в експлуатацію, а також підтвердження відповідності  інвестиції вимогам програми, підприємство може отримати cash-back грант у розмірі до 10% суми кредиту, але не більше 10 000 швейцарських франків.

Райффайзен Банк розробляє умови кредитування для учасників програми, проводить незалежну оцінку позичальника та інвестиційного проєкту і самостійно ухвалює кредитне рішення. Підприємство бере на себе кредитне зобов’язання та відповідає за реалізацію інвестиції і повернення фінансування. REMARKET не видає кредитів і не гарантує їх отримання, а надає обмежений стимул лише після того, як інвестицію фактично здійснено та підтверджено.

Для багатьох ММСП доступ до фінансування — це не лише питання отримання кредиту. Механізм cash-back спрямований на конкретний етап інвестиційного циклу. Він не замінює банківське фінансування, а надає додаткову підтримку після завершення та підтвердження інвестиції. Знижуючи фактичну вартість інвестиції, покращуючи ліквідність після її здійснення та скорочуючи строк окупності, цей механізм допомагає бізнесу пройти період до моменту, коли новий актив почне приносити дохід.

Водночас механізм не робить слабкий проєкт життєздатним і не усуває кредитний ризик банку. Він працює там, де інвестиція вже має зрозумілу економічну логіку та пройшла незалежну банківську оцінку.

Різні інвестиційні потреби потребують різних фінансових рішень

Універсального фінансового інструменту, який підходив би кожному бізнесу, не існує. Усунення окремого виробничого обмеження, тестування нового рішення чи масштабна модернізація потребують різного обсягу капіталу, різного рівня готовності підприємства та різних підходів до ризику.

REMARKET використовує різні фінансові інструменти, оскільки підприємства стикаються з різними обмеженнями й перебувають на різних етапах інвестиційної готовності. Одним потрібна підтримка, щоб усунути конкретне операційне обмеження або зробити перший інвестиційний крок. Інші вже готові до більшої інвестиції із залученням комерційного фінансування. Access to Finance орієнтований саме на цю групу: він допомагає життєздатним підприємствам залучити банківське фінансування та водночас зменшити конкретний фінансовий бар’єр за допомогою цільового cash-back стимулу.

Інвестиції визначатимуть майбутню конкурентоспроможність

Відновлення України залежатиме не лише від обсягу міжнародної допомоги чи державних програм. Не менш важливо, чи зможе приватний бізнес і надалі вкладати кошти в продуктивність, якість, енергоефективність, робочі місця та вихід на нові ринки.

Кредитування вже відновлюється. Але шлях від кредитної можливості до повноцінно реалізованої інвестиції залишається складним і для підприємства, і для банку.

Саме тому партнерства між фінансовим сектором і програмами розвитку мають практичну цінність. Вони не замінюють ринок, а допомагають життєздатним інвестиціям відбутися.

Саме тому партнерства між фінансовим сектором і програмами розвитку мають практичну цінність. Вони не замінюють ринок, а допомагають життєздатним інвестиціям відбутися. Роль державних і донорських ресурсів у такій моделі полягає в тому, щоб цільово знижувати бар’єри, стимулювати комерційне фінансування та поступово зменшувати залежність бізнесу від безповоротної підтримки.

Економічна стійкість України залежить не лише від того, чи продовжує бізнес працювати сьогодні. Вона залежить і від того, чи може він інвестувати в те, як працюватиме завтра.

Джерела

• Національний банк України, Річний звіт 2025
• Державна податкова служба України: надходження від великих платників у 2025 році
• World Bank Group Support to Ukraine, March 2026
• World Bank, Updated Ukraine Recovery and Reconstruction Needs Assessment, February 2026
• Райффайзен Банк: cash-back гранти REMARKET
• Helvetas, Access to Finance for SMEs: Market Systems and Co-investment Approaches — Ukraine’s Recovery, Growth and Competitiveness, 2025–2026