fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Допоможемо тим, хто цього потребує – Bayer

17/ 03/ 2022
  З найперших днів війни глобальні колеги «Байєр» організували волонтерську ініціативу з прихистку українських колег та їх родичів у своїх домівках. У новинах вони побачили, як українці вимушено покидають свої селища і міста, і вирішили одразу діяти. За декілька днів колеги польського представництва «Байєр» організували гарячу лінію, групу в месенджері, послуги з перевезення та прихисток. Хочемо поділитись історіями  байєрівців з України, які отримали підтримку та допомогу від небайдужих колег за кордоном. Тетяна, асистент відділу маркетингу з 6-річним сином виїхала з Києва в перший день війни. Спочатку вона жила у Волинській області. Згодом рушила до Польщі і зупинилась у готелі. Як тільки Тетяна звернулась на гарячу лінію «Байєр» по допомогу, вона отримала повідомлення, що за нею вже виїхав колега. У той самий день, подолавши 300 км, Тетяна опинилась в новому домі. «Тепер ви у безпеці. Мій дім – це ваш дім». – це були перші слова, які Тетяна почула від польського співробітника «Байєр». «Сина одразу ж влаштували до садочка, а також у футбольну секцію. Адже він займався футболом вже два роки. Сусіди навіть принесли форму, коли почули, що син грає у футбол», - розповідає Тетяна. – взагалі словами не описати, що роблять наші колеги у Польщі і як підтримують». Оксана, дружина ESH-координатора з «Байєр» сиділа тиждень вдома у Фастові з двома малими дітьми. Не дивлячись на постійні вибухи, обстріли та сирени, Оксана чекала на кінець війни. Але краще не ставало, тоді вона звернулась на гарячу лінію «Байєр». «Компанія «Байєр» в перші дні написала всім працівникам детальний алгоритм роботи евакуації в країни Європи. Ми зв’язались з дівчатками-координаторами і вони знайшли родину в Польщі, яка була готова нас прийняти та зустріти. Все було дуже швидко і ефективно. Вночі другого дня на кордоні нас зустрічала Анна Вебер з чоловіком. Видно було, що вони дуже переймаються та співчувають. Нас відігріли, виділили кімнату і допомагають і на даний час дуже сильно. Ми вдячні компанії Байєр за їх турботу і підтримку нашої родини, як морально, так і фінансово. Вдячні за уважних і чуйних координаторів, за колег чоловіка, які нас оберігають як свою родину, вдячна, що нам з дітками надали медичне страхування та інформацію про всі можливі деталі проживання в одній з країн Європи». Вагітна дружина та 7-річний син Максима, менеджера з маркетингу «Байєр», перетнули українсько-польський кордон зранку 8 березня. Організація зустрічі сім’ї Максима представником компанії «Байєр» почалася увечері напередодні з повідомлення: «Hello, my name is Przemek». За словами Максима сім’ю зустрічав чемний оптиміст у яскравій помаранчевій шапці одразу після перетину кордону. Przemek, за домовленістю, повіз сім’ю Максима до Варшави. Дорогою до столиці дружньої до українців Польщі, Przemek пригощав родину Максима смаколиками. «Оскільки до вильоту у літака з аеропорту Варшави залишалося ще багато часу, мою родину прийняла інша колега. Коротко показавши Варшаву, вона запросила мою дружину та сина до себе додому, що було доречно після довгої подорожі моєї родини з дому до Варшави», - розповідає Максим. Всі герої нашої розповіді одноголосно говорять про неймовірну гостинність закордонних колег і поступове заспокоєння їх дітей, який настає після у мирній країні.

З найперших днів війни глобальні колеги «Байєр» організували волонтерську ініціативу з прихистку українських колег та їх родичів у своїх домівках. У новинах вони побачили, як українці вимушено покидають свої селища і міста, і вирішили одразу діяти.
За декілька днів колеги польського представництва «Байєр» організували гарячу лінію, групу в месенджері, послуги з перевезення та прихисток.

Хочемо поділитись історіями  байєрівців з України, які отримали підтримку та допомогу від небайдужих колег за кордоном.

Тетяна, асистент відділу маркетингу з 6-річним сином виїхала з Києва в перший день війни. Спочатку вона жила у Волинській області. Згодом рушила до Польщі і зупинилась у готелі. Як тільки Тетяна звернулась на гарячу лінію «Байєр» по допомогу, вона отримала повідомлення, що за нею вже виїхав колега. У той самий день, подолавши 300 км, Тетяна опинилась в новому домі.
«Тепер ви у безпеці. Мій дім – це ваш дім». – це були перші слова, які Тетяна почула від польського співробітника «Байєр».
«Сина одразу ж влаштували до садочка, а також у футбольну секцію. Адже він займався футболом вже два роки. Сусіди навіть принесли форму, коли почули, що син грає у футбол», – розповідає Тетяна. – взагалі словами не описати, що роблять наші колеги у Польщі і як підтримують».

Оксана, дружина ESH-координатора з «Байєр» сиділа тиждень вдома у Фастові з двома малими дітьми. Не дивлячись на постійні вибухи, обстріли та сирени, Оксана чекала на кінець війни. Але краще не ставало, тоді вона звернулась на гарячу лінію «Байєр».
«Компанія «Байєр» в перші дні написала всім працівникам детальний алгоритм роботи евакуації в країни Європи. Ми зв’язались з дівчатками-координаторами і вони знайшли родину в Польщі, яка була готова нас прийняти та зустріти. Все було дуже швидко і ефективно. Вночі другого дня на кордоні нас зустрічала Анна Вебер з чоловіком. Видно було, що вони дуже переймаються та співчувають. Нас відігріли, виділили кімнату і допомагають і на даний час дуже сильно. Ми вдячні компанії Байєр за їх турботу і підтримку нашої родини, як морально, так і фінансово. Вдячні за уважних і чуйних координаторів, за колег чоловіка, які нас оберігають як свою родину, вдячна, що нам з дітками надали медичне страхування та інформацію про всі можливі деталі проживання в одній з країн Європи».

Вагітна дружина та 7-річний син Максима, менеджера з маркетингу «Байєр», перетнули українсько-польський кордон зранку 8 березня.

Організація зустрічі сім’ї Максима представником компанії «Байєр» почалася увечері напередодні з повідомлення: «Hello, my name is Przemek». За словами Максима сім’ю зустрічав чемний оптиміст у яскравій помаранчевій шапці одразу після перетину кордону. Przemek, за домовленістю, повіз сім’ю Максима до Варшави. Дорогою до столиці дружньої до українців Польщі, Przemek пригощав родину Максима смаколиками.

«Оскільки до вильоту у літака з аеропорту Варшави залишалося ще багато часу, мою родину прийняла інша колега. Коротко показавши Варшаву, вона запросила мою дружину та сина до себе додому, що було доречно після довгої подорожі моєї родини з дому до Варшави», – розповідає Максим.

Всі герої нашої розповіді одноголосно говорять про неймовірну гостинність закордонних колег і поступове заспокоєння їх дітей, який настає після у мирній країні.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: