fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Державне регулювання – політика обмежень чи пошук співпраці?

05/ 03/ 2020
  Дмитро Кирилюк. Координатор Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації. Існують певні нетарифні регулювання, які на сьогодні ускладнюють ведення бізнесу в агросекторі та потребують додаткового допрацювання. Кількісні показники свідчать про привабливість та розвиток сільського господарства України. Так, за останні 5 років експорт аграрної продукції зріс майже на $2 млрд і займає близько 40% від всього експорту України, а виробництво становить приблизно 10% від ВВП країни або 360,8 млрд грн. Крім того, Україна займає лідируючі позиції в світі по експорту соняшникової олії та шроту, ріпаку, кукурудзи, жита, меду, м‎яса птиці, тощо. Водночас, існують певні нетарифні регулювання, які все ж на сьогодні ускладнюють ведення бізнесу в агросекторі та потребують додаткового регулювання. В цьому контексті варто зауважити, що проблеми виникають не стільки з надмірним регулюванням, як більше з його відсутністю. Першим питанням є ліцензування роздрібної торгівлі ветеринарними лікарськими засобами, яке було відмінено в 2015 році. Так, скасування ліцензування 5 років тому призвело до того, що на ринку сьогодні з‎явилось багато продавців, які не дотримуються елементарних вимог зберігання ліків, їх транспортування та використання. Власне тому бізнес виступив з ініціативою щодо запровадження ліцензування виробництва, імпорту та реалізації ветеринарних лікарських засобів, запропонувавши зміни до проекту оновленої редакції закону Про ветеринарну медицину, який зараз опрацьовується Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Тут варто відзначити питання готовності влади чути представників бізнесу. З одного боку, в оновленій редакції ветеринарного законодавства було внесено норму щодо запровадження ліцензування, з іншого — реалізація цієї норми в нинішньому вигляді призведе до збільшення затрат імпортерів і великих дистриб‎юторів та майже знищення маленьких ветеринарних аптек. Адже норма передбачає перевірку державними інспекторами місць виробництва кожного препарату. Це означає, що і великий дистриб‎ютор, і маленька аптека в однакових умовах повинні будуть оплатити інспекції в різні країни світу на кожен завод, де виробляється препарат, який вони продають. Теоретично, цю норму можна пояснити як захист внутрішнього виробника та сприяння розвитку власного виробництва. Однак, є кілька але. По-перше, не всі іноземні ветеринарні ліки мають українські аналоги тож, відповідно, це обмежує можливості використання нових методів лікування тварин. По-друге, великі компанії, які займаються експортом, надають перевагу лікам відомих міжнародних брендів, які підтверджені сертифікатами якості різних країн, що, в свою чергу, підвищує довіру іноземних споживачів до української продукції тваринництва. Тож, на думку бізнесу, рішенням даної ситуації може бути ліцензування продукції виробниками продукції, в основі якої лежить перевірка виробництва уповноваженими державними інспекторами, тоді як дистриб‎юторам надати можливість працювати за договором з виробником або його офіційним представником в Україні. Переконатись у оригінальності препаратів можна буде на підставі договору з виробником і це не потребуватиме додаткових грошових та часових затрат на інспектування виробництва як з боку аптеки, так і з боку держави. Другим питанням є гармонізація українського законодавства відповідно до норм ЄС та можливість використання новацій. До прикладу, останні директиви Європейського Парламенту у сфері ветеринарної медицини були прийняті в кінці 2019 року та мають на меті посилити контроль за використанням антибіотиків — йдеться саме про зменшення їх використання в тваринництві. Україна також декларує підтримку цієї ініціативи. Однак, в той час, коли європейці мають альтернативи заміни антибіотиків, позиція в нашій країні — достатньо просто змусити виробників перестати використовувати антибіотики. Проте, кількість захворювань, на жаль, меншою від цього не стає і необхідність оперативного лікування так само все ж має місце. Лідером в галузі тваринництва як за обсягами виробництва, так і за обсягами споживання антибіотиків є галузь птахівництва. Тому, птахівники і об‎єднуються та намагаються розробити єдині правила використання антибіотиків, запровадити відповідні галузеві стандарти. Одним із важливих викликів в птахівництві є поширення сальмонельозу птиці. Дане захворювання є небезпечним, в тому числі, і для людей. Водночас, антибіотики не можуть знищити сальмонелли (бактерії даної хвороби), проте, можуть загальмувати їх розвиток до рівня, за якого в лабораторії дану бактерію буде неможливо ідентифікувати. В Європі знайшли вихід з даної ситуації — використовуючи живі та/або інактивовані вакцини. Так, для розуміння, живі вакцини використовуються з перших днів життя курчати шляхом випоювання, інактивовані — з 3 тижня життя птиці шляхом вколювання. В Україні ж використання живих вакцин є забороненим, тому антибіотики для птиці використовуються з перших днів, аби зупинити активність можливих сальмонел. Для врегулювання даної ситуації експертами Європейської Бізнес Асоціації спільно з представниками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства були напрацьовані зміни до чинної Інструкції щодо профілактики та ліквідації сальмонельозу, аби все ж дати доступ новація в птахівництві та використовувати живі вакцини. Станом на сьогодні зміни до інструкції знаходяться на погодженні в Держпродспоживслужбі, а безпосередньо дискусії з цього питання тривають з березня минулого року. Тому все ж, сподіваюсь, цього року ці питання таки вдасться вирішити, аби галузь і надалі продовжило розвиток. Адже Україна експортувала в 2018/2019 маркетинговому році продукції тваринництва на $1 млрд, з яких близько $600 млн — це м‎ясо та яйця птиці. А врегулювання вище згаданих питань допоможе зробити ще один крок вперед, який сприятиме нарощенню експорту та виробництву як продукції птахівництва, так і інших продуктів тваринництва таких як мед, молоко та молочні продукти. Джерело: Delo.ua
Дмитро Кирилюк Координатор Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації
Існують певні нетарифні регулювання, які на сьогодні ускладнюють ведення бізнесу в агросекторі та потребують додаткового допрацювання.

Кількісні показники свідчать про привабливість та розвиток сільського господарства України. Так, за останні 5 років експорт аграрної продукції зріс майже на $2 млрд і займає близько 40% від всього експорту України, а виробництво становить приблизно 10% від ВВП країни або 360,8 млрд грн.

Крім того, Україна займає лідируючі позиції в світі по експорту соняшникової олії та шроту, ріпаку, кукурудзи, жита, меду, м‎’яса птиці, тощо.

Водночас, існують певні нетарифні регулювання, які все ж на сьогодні ускладнюють ведення бізнесу в агросекторі та потребують додаткового регулювання. В цьому контексті варто зауважити, що проблеми виникають не стільки з надмірним регулюванням, як більше з його відсутністю.

Першим питанням є ліцензування роздрібної торгівлі ветеринарними лікарськими засобами, яке було відмінено в 2015 році.

Так, скасування ліцензування 5 років тому призвело до того, що на ринку сьогодні з‎’явилось багато продавців, які не дотримуються елементарних вимог зберігання ліків, їх транспортування та використання. Власне тому бізнес виступив з ініціативою щодо запровадження ліцензування виробництва, імпорту та реалізації ветеринарних лікарських засобів, запропонувавши зміни до проекту оновленої редакції закону “Про ветеринарну медицину”, який зараз опрацьовується Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Тут варто відзначити питання готовності влади чути представників бізнесу. З одного боку, в оновленій редакції ветеринарного законодавства було внесено норму щодо запровадження ліцензування, з іншого — реалізація цієї норми в нинішньому вигляді призведе до збільшення затрат імпортерів і великих дистриб‎’юторів та майже знищення маленьких ветеринарних аптек. Адже норма передбачає перевірку державними інспекторами місць виробництва кожного препарату. Це означає, що і великий дистриб‎’ютор, і маленька аптека в однакових умовах повинні будуть оплатити інспекції в різні країни світу на кожен завод, де виробляється препарат, який вони продають.

Теоретично, цю норму можна пояснити як захист внутрішнього виробника та сприяння розвитку власного виробництва. Однак, є кілька “але”. По-перше, не всі іноземні ветеринарні ліки мають українські аналоги тож, відповідно, це обмежує можливості використання нових методів лікування тварин. По-друге, великі компанії, які займаються експортом, надають перевагу лікам відомих міжнародних брендів, які підтверджені сертифікатами якості різних країн, що, в свою чергу, підвищує довіру іноземних споживачів до української продукції тваринництва.

Тож, на думку бізнесу, рішенням даної ситуації може бути ліцензування продукції виробниками продукції, в основі якої лежить перевірка виробництва уповноваженими державними інспекторами, тоді як дистриб‎’юторам надати можливість працювати за договором з виробником або його офіційним представником в Україні. Переконатись у оригінальності препаратів можна буде на підставі договору з виробником і це не потребуватиме додаткових грошових та часових затрат на інспектування виробництва як з боку аптеки, так і з боку держави.

Другим питанням є гармонізація українського законодавства відповідно до норм ЄС та можливість використання новацій. До прикладу, останні директиви Європейського Парламенту у сфері ветеринарної медицини були прийняті в кінці 2019 року та мають на меті посилити контроль за використанням антибіотиків — йдеться саме про зменшення їх використання в тваринництві.

Україна також декларує підтримку цієї ініціативи. Однак, в той час, коли європейці мають альтернативи заміни антибіотиків, позиція в нашій країні — достатньо просто змусити виробників перестати використовувати антибіотики. Проте, кількість захворювань, на жаль, меншою від цього не стає і необхідність оперативного лікування так само все ж має місце.

Лідером в галузі тваринництва як за обсягами виробництва, так і за обсягами споживання антибіотиків є галузь птахівництва. Тому, птахівники і об‎’єднуються та намагаються розробити єдині правила використання антибіотиків, запровадити відповідні галузеві стандарти.

Одним із важливих викликів в птахівництві є поширення сальмонельозу птиці. Дане захворювання є небезпечним, в тому числі, і для людей. Водночас, антибіотики не можуть знищити сальмонелли (бактерії даної хвороби), проте, можуть загальмувати їх розвиток до рівня, за якого в лабораторії дану бактерію буде неможливо ідентифікувати. В Європі знайшли вихід з даної ситуації — використовуючи живі та/або інактивовані вакцини.

Так, для розуміння, живі вакцини використовуються з перших днів життя курчати шляхом випоювання, інактивовані — з 3 тижня життя птиці шляхом вколювання. В Україні ж використання живих вакцин є забороненим, тому антибіотики для птиці використовуються з перших днів, аби зупинити активність можливих сальмонел.

Для врегулювання даної ситуації експертами Європейської Бізнес Асоціації спільно з представниками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства були напрацьовані зміни до чинної Інструкції щодо профілактики та ліквідації сальмонельозу, аби все ж дати доступ новація в птахівництві та використовувати живі вакцини. Станом на сьогодні зміни до інструкції знаходяться на погодженні в Держпродспоживслужбі, а безпосередньо дискусії з цього питання тривають з березня минулого року.

Тому все ж, сподіваюсь, цього року ці питання таки вдасться вирішити, аби галузь і надалі продовжило розвиток. Адже Україна експортувала в 2018/2019 маркетинговому році продукції тваринництва на $1 млрд, з яких близько $600 млн — це м‎’ясо та яйця птиці. А врегулювання вище згаданих питань допоможе зробити ще один крок вперед, який сприятиме нарощенню експорту та виробництву як продукції птахівництва, так і інших продуктів тваринництва таких як мед, молоко та молочні продукти.

Джерело: Delo.ua

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: