Чим запам’ятається 2021 рік?

24/ 09/ 2021

Олексій Сошенко. Керуючий партнер Redcliffe Partners Однією з головних подій 2021 року став новий імпульс судової реформи. Зокрема, мова йде про прийняття законів, якими передбачається перезавантаження Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Звісно, ці закони не уособлюють повноцінну судову реформу, але вони свідчать про те, що реформа зрушила з мертвої точки. Зважаючи позитивний досвід із залученням міжнародних експертів до відбору суддів Вищого антикорупційного суду, ми позитивно сприймаємо новину про залучення міжнародних експертів до формування ВРП та ВККС. Окрім нових поштовхів у розвитку судової реформи, 2021 рік запамятався розвитком галузевого законодавства. У серпні Президент підписав закон, що запроваджує так званий правовий режим Дія Сіті, метою якого є стимулювання розвитку цифрової економіки, а у вересні Верховна Рада прийняла закон про віртуальні активи, який закладає основи для створення повноцінного регулювання галузі криптовалют. Продовжилась реформа фінансового сектору та ринків капіталу. Внаслідок прийняття закону про так званий спліт, було ліквідовано Національну комісію з регулювання ринку фінансових послуг та повноваження з регулювання фінансового ринку були розподілені між Національним банком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Національний банк став регулятором, зокрема, фінансових установ, страхових та лізингових компаній. Були встановлені фінансові нормативи та пруденційні показники для небанківських фінансових установ з метою формування прозорого та фінансово стійкого сектору небанківських фінансових установ в Україні, який відповідає міжнародним стандартам. З 1 липня 2021 року почав діяти новий режим діяльності професійних учасників ринку цінних паперів (інвестиційних фірм) в Україні, наближений до режиму діяльності інвестиційних компаній за законодавством ЄС, а також, поміж інших змін, почали діяти нові стандарти захисту інвесторів в цінні папери та створено правове поле та інфраструктура для функціонування ринку позабіржових деривативних контрактів в Україні. Впровадження рекомендацій OECD щодо заходів із протидії розмиванню податкової бази разом із переглядом умов оподаткування окремих галузей та наданням податковим органам додаткових важелів, а також прискіпливий контроль транскордонних операцій і запуск Бюро економічної безпеки формуватимуть новий податковий ландшафт для бізнесу. Оподаткування контрольованих іноземних компаній, амністія капіталів, автоматичний обмін інформацією за стандартом CRS (приєднання до якого є питанням лише часу), ймовірні непрямі методи оподаткування доходів громадян - це виклики і водночас можливості для держави і для суспільства. Тож відшукати баланс між наповненням бюджету і стимулюванням економічного розвитку - задача не з простих. Щиро сподіваємося, що вже наступного року Україна, український та міжнародний бізнес, якщо не відчує, то побачить упевнений рух до того, що верховенство права, правова визначеність, реальне зростання економіки, залучення іноземних інвестицій і партнерські відносини бізнесу і держави – не просто абстрактні поняття або гасла.

Олексій Сошенко

Керуючий партнер Redcliffe Partners

Однією з головних подій 2021 року став новий імпульс судової реформи. Зокрема, мова йде про прийняття законів, якими передбачається перезавантаження Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Звісно, ці закони не уособлюють повноцінну судову реформу, але вони свідчать про те, що реформа зрушила з мертвої точки. Зважаючи позитивний досвід із залученням міжнародних експертів до відбору суддів Вищого антикорупційного суду, ми позитивно сприймаємо новину про залучення міжнародних експертів до формування ВРП та ВККС.

Окрім нових поштовхів у розвитку судової реформи, 2021 рік запам’ятався розвитком галузевого законодавства. У серпні Президент підписав закон, що запроваджує так званий правовий режим “Дія Сіті”, метою якого є стимулювання розвитку цифрової економіки, а у вересні Верховна Рада прийняла закон про віртуальні активи, який закладає основи для створення повноцінного регулювання галузі криптовалют.

Продовжилась реформа фінансового сектору та ринків капіталу. Внаслідок прийняття закону про так званий “спліт”, було ліквідовано Національну комісію з регулювання ринку фінансових послуг та повноваження з регулювання фінансового ринку були розподілені між Національним банком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Національний банк став регулятором, зокрема, фінансових установ, страхових та лізингових компаній. Були встановлені фінансові нормативи та пруденційні показники для небанківських фінансових установ з метою формування прозорого та фінансово стійкого сектору небанківських фінансових установ в Україні, який відповідає міжнародним стандартам.

З 1 липня 2021 року почав діяти новий режим діяльності професійних учасників ринку цінних паперів (інвестиційних фірм) в Україні, наближений до режиму діяльності інвестиційних компаній за законодавством ЄС, а також, поміж інших змін, почали діяти нові стандарти захисту інвесторів в цінні папери та створено правове поле та інфраструктура для функціонування ринку позабіржових деривативних контрактів в Україні.

Впровадження рекомендацій OECD щодо заходів із протидії розмиванню податкової бази разом із переглядом умов оподаткування окремих галузей та наданням податковим органам додаткових важелів, а також прискіпливий контроль транскордонних операцій і запуск Бюро економічної безпеки формуватимуть новий податковий ландшафт для бізнесу. Оподаткування контрольованих іноземних компаній, амністія капіталів, автоматичний обмін інформацією за стандартом CRS (приєднання до якого є питанням лише часу), ймовірні непрямі методи оподаткування доходів громадян – це виклики і водночас можливості для держави і для суспільства. Тож відшукати баланс між наповненням бюджету і стимулюванням економічного розвитку – задача не з простих.

Щиро сподіваємося, що вже наступного року Україна, український та міжнародний бізнес, якщо не відчує, то побачить упевнений рух до того, що верховенство права, правова визначеність, реальне зростання економіки, залучення іноземних інвестицій і партнерські відносини бізнесу і держави – не просто абстрактні поняття або гасла.