Чи потрібні ліцензії на імпорт алкоголю?

06/ 03/ 2018

У 2015 році уряд спробував скасувати ліцензії на право імпорту та експорту алкогольних напоїв, однак проект закону зазнав фіаско. Пора повернутися до цього питання Деякі норми регулювання зовнішньоекономічної діяльності мають надмірно обмежувальний вплив на торгівлю і взагалі не містять стимулюючого ефекту. Наприклад, імпорт або експорт алкогольних напоїв може здійснюватися тільки за наявності відповідної ліцензії. Такі ліцензії видаються на пять років на право експорту та імпорту алкогольних напоїв, а не на кожну зовнішньоекономічну операцію з імпорту або експорту. Вони не виконують регулятивної чи фіскальної функцій, не є інструментом боротьби з нелегальним обігом продукції і коштують всього 780 грн на рік. При цьому для реалізації імпортованої продукції необхідна ліцензія на оптову торгівлю, яка коштує 500 тис грн. Щороку від сплати за ліцензії до бюджету потрапляє близько 200 тис грн, при цьому на адміністрування цих ліцензій йде значно більша сума. У 2015 році уряд, проаналізувавши вигоди і втрати від імпортно-експортних ліцензій, зробив спробу їх скасувати і залишити лише оптові. Проект закону навіть пройшов перше читання, а от під час другого у 2016 році зазнав фіаско. За підрахунками депутатів, алкогольна продукція повинна була значно подешевшати, а населення, особливо молодь, — спитися. Проте якщо імпортер ввозить в середньому 1 тис літрів алкоголю на рік, то після скасування ліцензій кожен літр може стати дешевшим на 78 копійок. Саме може, бо важко уявити, що хтось буде знижувати вартість своєї продукції на копійки. Деякі депутати вважають, що скасування ліцензій убє національного виробника, але як він захищений від масового імпорту 780 гривнями? Узагалі не зрозуміло, чому цей вид діяльності ліцензується. Якщо українську продукцію купують за кордоном, то потрібно всіляко нарощувати експорт, а не стримувати його. Уряд пропонував спростити зовнішньоекономічну діяльність, зокрема у сфері експорту та імпорту алкогольних напоїв. Наповнення бюджету пропонувалося компенсувати завдяки збільшенню надходжень від сплати податків та інших митних платежів за імпорт та експорт зазначеної продукції. Для стимулювання бізнес-активності слід переглянути особливості ліцензування і в ідеалі зменшити регуляторне навантаження у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Іншими словами — спростити ведення бізнесу при експорті та імпорті алкогольних напоїв, підвищити привабливість України для іноземних субєктів господарювання та інвесторів, наростити зовнішньоторговельний оборот держави. Зі свого боку компанії-імпортери — члени Європейської бізнес-асоціації докладуть максимум зусиль для створення в Україні прозорих та чітких правил торгівлі алкоголем. Залишається сподіватися, що народні обранці будуть робити більш зважені висновки щодо питань, повязаних з ринком алкоголю. Джерело: Економічна правда

У 2015 році уряд спробував скасувати ліцензії на право імпорту та експорту алкогольних напоїв, однак проект закону зазнав фіаско. Пора повернутися до цього питання

Деякі норми регулювання зовнішньоекономічної діяльності мають надмірно обмежувальний вплив на торгівлю і взагалі не містять стимулюючого ефекту.

Наприклад, імпорт або експорт алкогольних напоїв може здійснюватися тільки за наявності відповідної ліцензії.

Такі ліцензії видаються на п’ять років на право експорту та імпорту алкогольних напоїв, а не на кожну зовнішньоекономічну операцію з імпорту або експорту.

Вони не виконують регулятивної чи фіскальної функцій, не є інструментом боротьби з нелегальним обігом продукції і коштують всього 780 грн на рік. При цьому для реалізації імпортованої продукції необхідна ліцензія на оптову торгівлю, яка коштує 500 тис грн.

Щороку від сплати за ліцензії до бюджету потрапляє близько 200 тис грн, при цьому на адміністрування цих ліцензій йде значно більша сума.

У 2015 році уряд, проаналізувавши вигоди і втрати від імпортно-експортних ліцензій, зробив спробу їх скасувати і залишити лише оптові. Проект закону навіть пройшов перше читання, а от під час другого у 2016 році зазнав фіаско.

За підрахунками депутатів, алкогольна продукція повинна була значно подешевшати, а населення, особливо молодь, — спитися.

Проте якщо імпортер ввозить в середньому 1 тис літрів алкоголю на рік, то після скасування ліцензій кожен літр може стати дешевшим на 78 копійок. Саме може, бо важко уявити, що хтось буде знижувати вартість своєї продукції на копійки.

Деякі депутати вважають, що скасування ліцензій уб’є національного виробника, але як він захищений від масового імпорту 780 гривнями? Узагалі не зрозуміло, чому цей вид діяльності ліцензується. Якщо українську продукцію купують за кордоном, то потрібно всіляко нарощувати експорт, а не стримувати його.

Уряд пропонував спростити зовнішньоекономічну діяльність, зокрема у сфері експорту та імпорту алкогольних напоїв. Наповнення бюджету пропонувалося компенсувати завдяки збільшенню надходжень від сплати податків та інших митних платежів за імпорт та експорт зазначеної продукції.

Для стимулювання бізнес-активності слід переглянути особливості ліцензування і в ідеалі зменшити регуляторне навантаження у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Іншими словами — спростити ведення бізнесу при експорті та імпорті алкогольних напоїв, підвищити привабливість України для іноземних суб’єктів господарювання та інвесторів, наростити зовнішньоторговельний оборот держави.

Зі свого боку компанії-імпортери — члени Європейської бізнес-асоціації докладуть максимум зусиль для створення в Україні прозорих та чітких правил торгівлі алкоголем. Залишається сподіватися, що народні обранці будуть робити більш зважені висновки щодо питань, пов’язаних з ринком алкоголю.

Джерело: Економічна правда