Хто може вплинути на розвиток cashless economy*

04/ 04/ 2017

Бізнес знає, як прискорити розвиток сфери безготівкових платежів. Необхідні лише рішення Нацбанку, Верховної Ради та Мінінфраструктури. Нещодавно я відвідав захід Безготівкова стратегія: виклики і наступні кроки. Його учасниками були представники міжнародних платіжних систем, провідних банків, НБУ та Мінінфраструктури. В рамках однієї з панельних дискусій експерти ринку та представники державних органів поділилися власним баченням стосовно дій, які б могли дати новий поштовх розвитку безготівкової економіки в Україні. Офіційно-формальна частина статті закінчена, а далі… У радянському фільмі Москва сльозам не вірить є епізод, коли головна героїня, ставши начальником, дає коментарі для телебачення і говорить: Если у мужчин есть свои дела, они спокойно могут заняться ими. Наша продукция больше заинтересует женщин. Так і моя стаття буде корисною не для бізнесу, а для представників державних органів, які своїми рішеннями так чи інакше впливають на вітчизняний cashless. Чому так? Бізнес бачить і розуміє поточні тренди та можливості, генерує ідеї, пропонує інновації та рішення, які стимулюватимуть розвиток сфери безготівкових платежів завдяки зацікавленості споживачів та підвищенню попиту на технології. У той же час від Верховної Ради, уряду та НБУ хотілося б більшої оперативності і гнучкості в ухваленні рішень, позитивного сприйняття пропозицій бізнесу. Власне, до конкретики. Під час згаданого заходу банкіри і чиновники виділили три речі, необхідні для нової хвилі популяризації та просування безготівкових платежів. Водночас для втілення їх у життя необхідні дії саме державних органів. Перше. Восени 2016 року Нацбанк офіційно запустив довгоочікуваний власний сервіс BankID. На той момент йшли розмови про доцільність запуску сервісу під управлінням НБУ з огляду на те, що сервіс ідентифікації громадян вже був створений і запущений одним з українських банків. При виборі двох сервісів ідентифікації з більш-менш однаковим функціоналом я оберу той, що супроводжується НБУ — нейтральною структурою на банківському ринку. Однак уже помітні його недоліки, і від успішності їх усунення залежить подальший розвиток проекту і, можливо, його існування. Що необхідно зробити? Розширити перелік реєстрів та адміністративних послуг, доступ до отримання яких можливий через BankID. У першу чергу — підключити всі реєстри Мінюсту та Мінекономрозвитку і торгівлі, а також адміністративних послуг, які надаються підпорядкованими органами зазначених міністерств. Спростити доступ до отримання адміністративних послуг з використанням BankID, оскільки наразі, крім верифікації користувача через BankID, необхідно здійснювати підтвердження дій за допомогою ЕЦП, а це ускладнює процес доступу і стає причиною відмови потенційних користувачів від використання BankID. Передбачити у нормативно-правових актах однакову юридичну силу документів, отриманих з використанням BankID і отриманих традиційними способами. Впровадити можливість використання ідентифікації через BankID при відкритті рахунків у банках. Ці кроки важливі в контексті позиціонування банками переваг використання BankID для своїх клієнтів, формування попиту на користування сервісом, забезпечення його подальшого розвитку та розширення сфер застосування. Звичайно, навіть після цього ми не будемо претендувати на рівень Естонії у даній сфері, однак якщо НБУ оперативно не відреагує на потреби ринку та споживачів, проект можна буде закривати як такий, що втратив свою актуальність. Друге. В Україні недостатній рівень розвитку банківської інфраструктури: мало POS-терміналів (крім великих міст та роздрібних мереж), зменшується кількість відділень у регіонах. Складається ситуація, коли громадяни втрачають можливість доступу до банківських послуг. Про який cashless може йти мова? Частковим вирішенням цієї проблеми може стати впровадження послуги видачі готівки з карткових рахунків та їх поповнення на касах торгових точок. Послуга зручна і користуватиметься попитом. Підтверджено досвідом європейського, американського та азіатського ринків, де вона успішно впроваджена. Врегулювання законодавчих перепон на шляху до масового запровадження такої послуги передбачене проектом закону №4658, розробленого за участю експертів комітету з електронних платежів Європейської бізнес-асоціації. Проект також спрощує процедуру фіскалізації операцій з оплати товарів та послуг у безготівковій формі. Документ передбачає переваги для власників платіжних карток, банків і торговців. Крім розширення доступу клієнтів до банківської інфраструктури, він дозволяє бізнесу інтегрувати РРО з POS-терміналами. На жаль, законопроект не викликав ажіотажу у Верховній Раді і майже за рік від моменту реєстрації не був розглянутий навіть профільним комітетом. Третє. Поштовхом для розвитку сфери безготівкових платежів може стати впровадження електронного квитка в міському транспорті. Недавні законодавчі зміни дають значні можливості для реалізації цієї ініціативи. Зокрема, вводяться поняття електронного квитка та автоматизованої системи обліку оплати проїзду. Разом з тим, досі не вирішені деякі питання, які стосуються запровадження безготівкових методів оплати проїзду за допомогою банківських платіжних карток, смартфонів, годинників та інших пристроїв для безконтактної оплати. Так, при здійсненні операцій з оплати проїзду у транспорті вимагається або застосування РРО, або видача паперових талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю. Застосування РРО вимагає облаштування ними рухомого складу, що є надто витратним та технічно складним процесом, а видача паперових квитків необґрунтовано ускладнює механізм оплати проїзду за допомого банківської платіжної карти та збільшує час, необхідний на виконання такої операції. Цю проблему вирішує проект закону №4658. Міністерству інфраструктури, яке опікується питаннями транспорту, варто було б звернути увагу на цей момент і посприяти якнайшвидшому розгляду законопроекту. Що у підсумку? Є три завдання, виконання яких прискорить розвиток сфери безготівкових платежів шляхом розбудови інфраструктури та створення умов для зростання попиту з боку споживачів. Бізнес має пропозиції щодо виконання цих завдань, необхідні лише рішення НБУ, Верховної Ради та Мінінфраструктури. * - безготівкова економіка Джерело: Економічна правда

Бізнес знає, як прискорити розвиток сфери безготівкових платежів. Необхідні лише рішення Нацбанку, Верховної Ради та Мінінфраструктури.

Нещодавно я відвідав захід “Безготівкова стратегія: виклики і наступні кроки”.

Його учасниками були представники міжнародних платіжних систем, провідних банків, НБУ та Мінінфраструктури.

В рамках однієї з панельних дискусій експерти ринку та представники державних органів поділилися власним баченням стосовно дій, які б могли дати новий поштовх розвитку безготівкової економіки в Україні.

Офіційно-формальна частина статті закінчена, а далі… У радянському фільмі “Москва сльозам не вірить” є епізод, коли головна героїня, ставши начальником, дає коментарі для телебачення і говорить: “Если у мужчин есть свои дела, они спокойно могут заняться ими. Наша продукция больше заинтересует женщин”.

Так і моя стаття буде корисною не для бізнесу, а для представників державних органів, які своїми рішеннями так чи інакше впливають на вітчизняний cashless.

Чому так? Бізнес бачить і розуміє поточні тренди та можливості, генерує ідеї, пропонує інновації та рішення, які стимулюватимуть розвиток сфери безготівкових платежів завдяки зацікавленості споживачів та підвищенню попиту на технології.

У той же час від Верховної Ради, уряду та НБУ хотілося б більшої оперативності і гнучкості в ухваленні рішень, позитивного сприйняття пропозицій бізнесу.

Власне, до конкретики. Під час згаданого заходу банкіри і чиновники виділили три речі, необхідні для нової хвилі популяризації та просування безготівкових платежів. Водночас для втілення їх у життя необхідні дії саме державних органів.

Перше. Восени 2016 року Нацбанк офіційно запустив довгоочікуваний власний сервіс BankID. На той момент йшли розмови про доцільність запуску сервісу під управлінням НБУ з огляду на те, що сервіс ідентифікації громадян вже був створений і запущений одним з українських банків.

При виборі двох сервісів ідентифікації з більш-менш однаковим функціоналом я оберу той, що супроводжується НБУ — нейтральною структурою на банківському ринку. Однак уже помітні його недоліки, і від успішності їх усунення залежить подальший розвиток проекту і, можливо, його існування. Що необхідно зробити?

Розширити перелік реєстрів та адміністративних послуг, доступ до отримання яких можливий через BankID. У першу чергу — підключити всі реєстри Мін’юсту та Мінекономрозвитку і торгівлі, а також адміністративних послуг, які надаються підпорядкованими органами зазначених міністерств.
Спростити доступ до отримання адміністративних послуг з використанням BankID, оскільки наразі, крім верифікації користувача через BankID, необхідно здійснювати підтвердження дій за допомогою ЕЦП, а це ускладнює процес доступу і стає причиною відмови потенційних користувачів від використання BankID.
Передбачити у нормативно-правових актах однакову юридичну силу документів, отриманих з використанням BankID і отриманих традиційними способами.
Впровадити можливість використання ідентифікації через BankID при відкритті рахунків у банках.

Ці кроки важливі в контексті позиціонування банками переваг використання BankID для своїх клієнтів, формування попиту на користування сервісом, забезпечення його подальшого розвитку та розширення сфер застосування.

Звичайно, навіть після цього ми не будемо претендувати на рівень Естонії у даній сфері, однак якщо НБУ оперативно не відреагує на потреби ринку та споживачів, проект можна буде закривати як такий, що втратив свою актуальність.

Друге. В Україні недостатній рівень розвитку банківської інфраструктури: мало POS-терміналів (крім великих міст та роздрібних мереж), зменшується кількість відділень у регіонах. Складається ситуація, коли громадяни втрачають можливість доступу до банківських послуг. Про який cashless може йти мова?

Частковим вирішенням цієї проблеми може стати впровадження послуги видачі готівки з карткових рахунків та їх поповнення на касах торгових точок. Послуга зручна і користуватиметься попитом. Підтверджено досвідом європейського, американського та азіатського ринків, де вона успішно впроваджена.

Врегулювання законодавчих перепон на шляху до масового запровадження такої послуги передбачене проектом закону №4658, розробленого за участю експертів комітету з електронних платежів Європейської бізнес-асоціації.

Проект також спрощує процедуру фіскалізації операцій з оплати товарів та послуг у безготівковій формі. Документ передбачає переваги для власників платіжних карток, банків і торговців. Крім розширення доступу клієнтів до банківської інфраструктури, він дозволяє бізнесу інтегрувати РРО з POS-терміналами.

На жаль, законопроект не викликав ажіотажу у Верховній Раді і майже за рік від моменту реєстрації не був розглянутий навіть профільним комітетом.

Третє. Поштовхом для розвитку сфери безготівкових платежів може стати впровадження електронного квитка в міському транспорті. Недавні законодавчі зміни дають значні можливості для реалізації цієї ініціативи. Зокрема, вводяться поняття електронного квитка та автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Разом з тим, досі не вирішені деякі питання, які стосуються запровадження безготівкових методів оплати проїзду за допомогою банківських платіжних карток, смартфонів, годинників та інших пристроїв для безконтактної оплати.

Так, при здійсненні операцій з оплати проїзду у транспорті вимагається або застосування РРО, або видача паперових талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

Застосування РРО вимагає облаштування ними рухомого складу, що є надто витратним та технічно складним процесом, а видача паперових квитків необґрунтовано ускладнює механізм оплати проїзду за допомого банківської платіжної карти та збільшує час, необхідний на виконання такої операції.

Цю проблему вирішує проект закону №4658. Міністерству інфраструктури, яке опікується питаннями транспорту, варто було б звернути увагу на цей момент і посприяти якнайшвидшому розгляду законопроекту.

Що у підсумку? Є три завдання, виконання яких прискорить розвиток сфери безготівкових платежів шляхом розбудови інфраструктури та створення умов для зростання попиту з боку споживачів. Бізнес має пропозиції щодо виконання цих завдань, необхідні лише рішення НБУ, Верховної Ради та Мінінфраструктури.

* – безготівкова економіка

Джерело: Економічна правда