fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Бізнес занепокоєний деякими положеннями Технічного регламенту на косметичну продукцію

22/ 01/ 2019
  Бізнес підтримує необхідність забезпечення високого рівня захисту здоров’я споживачів косметичної продукції. Створити чесні та прозорі умови європейського рівня у цій сфері покликаний Технічний регламент, який мав бути розроблений на основі Регламенту ЄС. В той же час, редакція, яка наразі пропонується, навряд допоможе створити належну систему контролю якості, уникнути подвійного регулювання та сприяти розвитку міжнародної торгівлі. Про це йшла мова на зустрічі Робочої групи щодо косметичної продукції Європейської Бізнес Асоціації минулого тижня. На думку бізнесу, внесення змін потребують питання маркування косметичних інгредієнтів, вимоги щодо маркування інформації про придатність та безпечність продукції, питання перехідного періоду, неясність щодо повної заборони тестування на тваринах, впровадження нотифікаційного порталу – веб-сайту, на який всі українські виробники та імпортери будуть надсилати інформацію щодо нових косметичних продуктів на ринку тощо. Так, варто звернути увагу на один з аспектів маркування – термін придатності косметичної продукції. Регламент ЄС визначає кілька варіантів маркування, залежно від особливостей продукції. До прикладу, деяка продукція має інформацію про дату мінімального терміну придатності. Для косметичної продукції, строк придатності якої більше 30 місяців, нанесення дати мінімальної придатності необов’язкове, але виробник вказує термін, після відкриття упаковки, протягом якого продукція є безпечною і може бути використана без шкоди для споживача. Символ може не наноситись на ту продукцію, відкриття упаковки якої і подальше застосування не робить її небезпечною (наприклад, парфумерія зі спреями тощо). В Україні пропонується зрівняти абсолютно всю продукцію. А в Технічному регламенті наразі йдеться виключно про нанесення дати мінімальної придатності та обов’язкового нанесення символу після відкриття для всіх абсолютно типів продукції – замість двох альтернативних способів. Очевидно, дана норма не відповідає європейському регулюванню косметичного ринку. Окремо хочемо зазначити, що хоча поточна редакція Технічного регламенту передбачає фактично продовження тестування на тваринах косметичних засобів в українських лабораторіях до прийняття та впровадження в країні альтернативного методу тестування. Хочемо звернути особливу увагу, що заборона тестування готового косметичного засобу на тваринах діє в ЄС з вересня 2004 року, а заборона тестування інгредієнтів косметичного продукту – з березня 2009 року. Формулювання відповідних положень Технічного регламенту є майже дослівним перекладом Технічного Регламенту ЄС, але різниця у тому, що в ЄС було запроваджено чіткі строки для прийняття і впровадження альтернативного методу (timetables). Саме тому пропонуємо також вказати у даному пункті чіткі строки прийняття і впровадження в Україні альтернативних методів тестування. Крім того, наразі проект Технічного регламенту встановлює вимогу маркування косметичних інгредієнтів державною мовою, незважаючи на те, що така вимога буде негармонізованою з європейською та міжнародною практикою та створить технічні бар’єри для допуску на ринок України косметичної продукції, що виробляється та вільно продається у країнах ЄС. Адже міжнародною мовою маркування косметичних інгредієнтів є система INCI, яка ведеться латиницею. INCI використовується у країнах ЄС, США, Австралії, Новій Зеландії, 10 азіатських країнах тощо. INCI налічує близько 17 000 зареєстрованих позначень косметичних інгредієнтів. Варто також наголосити на необхідності скасування подвійного регулювання, яке передбачається проектом Технічного регламенту. Адже наразі для косметики проводиться також державна санітарно-епідеміологічна експертиза, після якої оформлюється висновок Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів, який підтверджує відповідність критеріям. Оскільки Технічний регламент встановлює значно вищі вимоги до безпеки косметичної продукції (утричі розширений список заборонених речовин, передбачено обмеження на окремі речовини у складі продукції, надано вичерпний перелік дозволених барвників, консервантів тощо), ми пропонуємо скасувати проведення обов’язкової державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Адже існування подвійного регулювання створює невиправдане навантаження на бізнес. Так, наразі послуги державних лабораторій з оцінки безпечності продукції для подальшого отримання висновків є платними (від 3 800 грн. за один висновок), та його отримання займає інколи до 2.5 місяців. Також варто встановити адекватний перехідний період для вступу в силу положень щодо маркування косметичних засобів, про який бізнес вже неодноразово говорив. Так, зараз йдеться про 18 місяців. Однак, з практики міжнародних компаній розробка лише макетів нових етикеток може займати 9-12 місяців. Альтернативна опція - стікерування (наклеювання додаткової етикетки з необхідною або виправленою інформацією). Однак, це може призвести до підвищення собівартості продукції та удорожчання для споживачів. Тож бізнес пропонує встановити перехідних період на рівні щонайменше 24 місяців. Європейська Бізнес Асоціація підготувала пропозиції та коментарі щодо Технічного регламенту та звертається до Міністерства охорони здоров’я, Міністерства економічного розвитку і торгівлі  та Державної регуляторної служби з пропозиціями їх врахувати. Адже деякі положення документу матимуть безпосередній вплив на економічний розвиток, внутрішню та міжнародну торгівлю, а також діяльність добропорядного бізнесу в Україні. Тож важливо одразу розробити якісний документ, який не буде створювати ні бар’єрів, ні суперечностей.

Бізнес підтримує необхідність забезпечення високого рівня захисту здоров’я споживачів косметичної продукції. Створити чесні та прозорі умови європейського рівня у цій сфері покликаний Технічний регламент, який мав бути розроблений на основі Регламенту ЄС. В той же час, редакція, яка наразі пропонується, навряд допоможе створити належну систему контролю якості, уникнути подвійного регулювання та сприяти розвитку міжнародної торгівлі. Про це йшла мова на зустрічі Робочої групи щодо косметичної продукції Європейської Бізнес Асоціації минулого тижня.

На думку бізнесу, внесення змін потребують питання маркування косметичних інгредієнтів, вимоги щодо маркування інформації про придатність та безпечність продукції, питання перехідного періоду, неясність щодо повної заборони тестування на тваринах, впровадження нотифікаційного порталу – веб-сайту, на який всі українські виробники та імпортери будуть надсилати інформацію щодо нових косметичних продуктів на ринку тощо.

Так, варто звернути увагу на один з аспектів маркування – термін придатності косметичної продукції. Регламент ЄС визначає кілька варіантів маркування, залежно від особливостей продукції. До прикладу, деяка продукція має інформацію про дату мінімального терміну придатності. Для косметичної продукції, строк придатності якої більше 30 місяців, нанесення дати мінімальної придатності необов’язкове, але виробник вказує термін, після відкриття упаковки, протягом якого продукція є безпечною і може бути використана без шкоди для споживача. Символ може не наноситись на ту продукцію, відкриття упаковки якої і подальше застосування не робить її небезпечною (наприклад, парфумерія зі спреями тощо). В Україні пропонується зрівняти абсолютно всю продукцію. А в Технічному регламенті наразі йдеться виключно про нанесення дати мінімальної придатності та обов’язкового нанесення символу після відкриття для всіх абсолютно типів продукції – замість двох альтернативних способів. Очевидно, дана норма не відповідає європейському регулюванню косметичного ринку.

Окремо хочемо зазначити, що хоча поточна редакція Технічного регламенту передбачає фактично продовження тестування на тваринах косметичних засобів в українських лабораторіях до прийняття та впровадження в країні альтернативного методу тестування. Хочемо звернути особливу увагу, що заборона тестування готового косметичного засобу на тваринах діє в ЄС з вересня 2004 року, а заборона тестування інгредієнтів косметичного продукту – з березня 2009 року. Формулювання відповідних положень Технічного регламенту є майже дослівним перекладом Технічного Регламенту ЄС, але різниця у тому, що в ЄС було запроваджено чіткі строки для прийняття і впровадження альтернативного методу (timetables). Саме тому пропонуємо також вказати у даному пункті чіткі строки прийняття і впровадження в Україні альтернативних методів тестування.

Крім того, наразі проект Технічного регламенту встановлює вимогу маркування косметичних інгредієнтів державною мовою, незважаючи на те, що така вимога буде негармонізованою з європейською та міжнародною практикою та створить технічні бар’єри для допуску на ринок України косметичної продукції, що виробляється та вільно продається у країнах ЄС. Адже міжнародною мовою маркування косметичних інгредієнтів є система INCI, яка ведеться латиницею. INCI використовується у країнах ЄС, США, Австралії, Новій Зеландії, 10 азіатських країнах тощо. INCI налічує близько 17 000 зареєстрованих позначень косметичних інгредієнтів.

Варто також наголосити на необхідності скасування подвійного регулювання, яке передбачається проектом Технічного регламенту. Адже наразі для косметики проводиться також державна санітарно-епідеміологічна експертиза, після якої оформлюється висновок Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів, який підтверджує відповідність критеріям. Оскільки Технічний регламент встановлює значно вищі вимоги до безпеки косметичної продукції (утричі розширений список заборонених речовин, передбачено обмеження на окремі речовини у складі продукції, надано вичерпний перелік дозволених барвників, консервантів тощо), ми пропонуємо скасувати проведення обов’язкової державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Адже існування подвійного регулювання створює невиправдане навантаження на бізнес. Так, наразі послуги державних лабораторій з оцінки безпечності продукції для подальшого отримання висновків є платними (від 3 800 грн. за один висновок), та його отримання займає інколи до 2.5 місяців.

Також варто встановити адекватний перехідний період для вступу в силу положень щодо маркування косметичних засобів, про який бізнес вже неодноразово говорив. Так, зараз йдеться про 18 місяців. Однак, з практики міжнародних компаній розробка лише макетів нових етикеток може займати 9-12 місяців. Альтернативна опція – стікерування (наклеювання додаткової етикетки з необхідною або виправленою інформацією). Однак, це може призвести до підвищення собівартості продукції та удорожчання для споживачів. Тож бізнес пропонує встановити перехідних період на рівні щонайменше 24 місяців.

Європейська Бізнес Асоціація підготувала пропозиції та коментарі щодо Технічного регламенту та звертається до Міністерства охорони здоров’я, Міністерства економічного розвитку і торгівлі  та Державної регуляторної служби з пропозиціями їх врахувати. Адже деякі положення документу матимуть безпосередній вплив на економічний розвиток, внутрішню та міжнародну торгівлю, а також діяльність добропорядного бізнесу в Україні. Тож важливо одразу розробити якісний документ, який не буде створювати ні бар’єрів, ні суперечностей.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: