Бізнес закликає послабити регуляторний тиск на небанківські фінустанови

24/ 04/ 2023

1 травня 2023 року спливає термін дії ліцензій небанківських фінансових установ на переказ коштів у національній валюті, виданих Національним банком України до початку введення в дію Закону України «Про платіжні послуги». Для продовження роботи після цієї дати такі фінансові установи повинні пройти процедуру авторизацію їхньої діяльності в порядку, визначеному Нацбанком. Експерти Європейської Бізнес Асоціації відмічають, що небанківські фінансові установи, які планують продовжувати діяльність з переказу коштів без відкриття рахунків, ризикують не встигнути отримати авторизацію до 1 травня через довгий термін розгляду документів та складну процедуру переліцензування для вже діючих учасників ринку. За повідомленнями компаній, розгляд поданих пакетів документів наразі затягується – Нацбанк вимагає додаткові документи, не передбачені законодавством, та оригінали документів у письмовій чи електронній формі, що може бути проблематично в умовах воєнного часу. Фінустанови вкрай занепокоєні тим, що строк на отримання нових ліцензій сплине вже наприкінці наступного тижня, тоді як Нацбанком досі не було видано жодної ліцензії. Відсутність ліцензій у небанківських надавачів фінансових послуг може спричинити перебої в роботі платіжного ринку України вже в найближчі тижні, а також призвести до значного скорочення обсягів безготівкових розрахунків та відкату безготівкової економіки, до розвитку якої Нацбанк доклав багато зусиль протягом останніх років. За оцінкою експертів Асоціації, ймовірне падіння ринку безготівкових платежів на 35-40%. Сьогодні, завдяки створеній платіжній інфраструктурі, населення може придбавати товари та отримувати сервіси онлайн. При скороченні і збереженні регуляторного тиску на цей сегмент фінансового ринку відбудеться значне скорочення онлайн сервісів і магазинів, що вцілому негативно вплине на економіку країни. За даними НБУ, оплата товарів і послуг в інтернеті у травні-грудні 2022 року продовжила зростати і на кінець року становила більше чверті за кількістю (28%) та майже п’яту частину за сумою (18%) від усіх безготівкових операцій із платіжними картками, а середня сума однієї операції з оплати товарів та послуг у мережі Інтернет – 424 грн, тоді як в торговельній мережі – 328 грн. Таким чином, в Україні зберігається тенденція щодо надання переваги користувачами платіжних послуг до розрахунків онлайн. Крім того, війна негативно вплинула на стан платіжної інфраструктури для приймання платіжних карток. За оцінкою Національного банку, кількість активних платіжних терміналів у торговельній та сервісній мережах за 2022 рік зменшилася на 6,5% (в окремі місяці до 15% терміналів не працювали), а кількість банкоматів – на 15% (до 20% у квітні 2022 року) . Це пов’язано з тим, що значна кількість таких платіжних пристроїв розташована в місцях, де ведуться активні бойові дії або на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою. Також не всі торговельні підприємства відновили роботу на територіях, які були звільнені Збройними Силами України. Тому платіжна інфраструктура для онлайн бізнесу є критичною як для повсякденних оплат населення країни, так і для всіх спеціальних проєктів з благочинної діяльності і держави в цілому. Варто зазначити, що 94% сум переказів коштів в межах України у 2022 році здійснені у системах переказу, створених небанківськими установами. Таким чином, збереження можливості здійснення платежів із використанням послуг небанківських фінустанов є життєво необхідним для збереження показників безготівкових розрахунків, та забезпечення доступу до фінансових послуг для клієнтів (тим більше, що кількість емітованих платіжних карток зросла у 2022 році на 20%). Європейська Бізнес Асоціація неодноразово зверталась до регулятора щодо цього питання. Хоча у 2022 році граничний термін переліцензування було подовжено на три місяці, пропозиції бізнесу щодо зменшення тиску на учасників ринку залишились без розгляду. З огляду на це бізнес закликає Нацбанк оптимізувати процедуру переліцензування для успішно діючих небанківських надавачів платіжних послуг, щоб зменшити тиск на учасників ринку та сприяти впровадженню технологічних інновацій, передбачених Законом України «Про платіжні послуги».

Експерти Європейської Бізнес Асоціації відмічають, що небанківські фінансові установи, які планують продовжувати діяльність з переказу коштів без відкриття рахунків, ризикують не встигнути отримати авторизацію до 1 травня через довгий термін розгляду документів та складну процедуру переліцензування для вже діючих учасників ринку.

За повідомленнями компаній, розгляд поданих пакетів документів наразі затягується – Нацбанк вимагає додаткові документи, не передбачені законодавством, та оригінали документів у письмовій чи електронній формі, що може бути проблематично в умовах воєнного часу. Фінустанови вкрай занепокоєні тим, що строк на отримання нових ліцензій сплине вже наприкінці наступного тижня, тоді як Нацбанком досі не було видано жодної ліцензії.

Відсутність ліцензій у небанківських надавачів фінансових послуг може спричинити перебої в роботі платіжного ринку України вже в найближчі тижні, а також призвести до значного скорочення обсягів безготівкових розрахунків та відкату безготівкової економіки, до розвитку якої Нацбанк доклав багато зусиль протягом останніх років. За оцінкою експертів Асоціації, ймовірне падіння ринку безготівкових платежів на 35-40%. Сьогодні, завдяки створеній платіжній інфраструктурі, населення може придбавати товари та отримувати сервіси онлайн. При скороченні і збереженні регуляторного тиску на цей сегмент фінансового ринку відбудеться значне скорочення онлайн сервісів і магазинів, що вцілому негативно вплине на економіку країни.

За даними НБУ, оплата товарів і послуг в інтернеті у травні-грудні 2022 року продовжила зростати і на кінець року становила більше чверті за кількістю (28%) та майже п’яту частину за сумою (18%) від усіх безготівкових операцій із платіжними картками, а середня сума однієї операції з оплати товарів та послуг у мережі Інтернет – 424 грн, тоді як в торговельній мережі – 328 грн. Таким чином, в Україні зберігається тенденція щодо надання переваги користувачами платіжних послуг до розрахунків онлайн.

Крім того, війна негативно вплинула на стан платіжної інфраструктури для приймання платіжних карток. За оцінкою Національного банку, кількість активних платіжних терміналів у торговельній та сервісній мережах за 2022 рік зменшилася на 6,5% (в окремі місяці до 15% терміналів не працювали), а кількість банкоматів – на 15% (до 20% у квітні 2022 року) . Це пов’язано з тим, що значна кількість таких платіжних пристроїв розташована в місцях, де ведуться активні бойові дії або на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою. Також не всі торговельні підприємства відновили роботу на територіях, які були звільнені Збройними Силами України.

Тому платіжна інфраструктура для онлайн бізнесу є критичною як для повсякденних оплат населення країни, так і для всіх спеціальних проєктів з благочинної діяльності і держави в цілому.

Варто зазначити, що 94% сум переказів коштів в межах України у 2022 році здійснені у системах переказу, створених небанківськими установами.

Таким чином, збереження можливості здійснення платежів із використанням послуг небанківських фінустанов є життєво необхідним для збереження показників безготівкових розрахунків, та забезпечення доступу до фінансових послуг для клієнтів (тим більше, що кількість емітованих платіжних карток зросла у 2022 році на 20%).

Європейська Бізнес Асоціація неодноразово зверталась до регулятора щодо цього питання. Хоча у 2022 році граничний термін переліцензування було подовжено на три місяці, пропозиції бізнесу щодо зменшення тиску на учасників ринку залишились без розгляду.

З огляду на це бізнес закликає Нацбанк оптимізувати процедуру переліцензування для успішно діючих небанківських надавачів платіжних послуг, щоб зменшити тиск на учасників ринку та сприяти впровадженню технологічних інновацій, передбачених Законом України «Про платіжні послуги».