Бізнес закликає не купувати фальсифіковану продукцію

25/ 06/ 2019

Питання боротьби з фальсифікованою або нелегально ввезеною продукцією з кожним роком стає все більш актуальним для легального бізнесу, який працює в Україні. Від цих негативних явищ потерпають ринок кави, алкогольних напоїв, агрохімічної продукції, оливкової олії, побутової електротехніки тощо. Про це представники Європейської Бізнес Асоціації вкотре наголосили під час публічної дискусії «Я купую справжнє!», організованої Представництвом ЄС в Україні спільно з Європейською Бізнес Асоціацією, Мінекономрозвитку та Українським альянсом по боротьбі з підробками та піратством з нагоди Діалогу між ЄС та Україною щодо прав інтелектуальної власності 25 червня. За даними компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, минулого року обсяг фальсифікованої або нелегально ввезеної продукції складав: кави – 40% (приблизно 25 млн дол.), алкогольних напоїв – 60% (приблизно 400 млн дол.), агрохімічної продукції – 25% (приблизно 200 млн дол.), побутової техніки та електроніки по окремим категоріям від 50 до 70% (300-400 млн дол.) тощо. Сергій Вербов. Координатор проекту Coffee Fair Trade Європейської Бізнес Асоціації. До прикладу, процес виробництва підробленої/фальсифікованої кавової продукції починається із завезення сировини в гуртових обсягах зі світових фабрик по виробництву розчинної кави із заниженням митної вартості в 2-3 рази. Минулого року, за інформацією компаній-членів, такої кави було імпортовано приблизно 3,8 тис. тон. Лише по кавовій продукції це призвело до втрат державного бюджету понад 17 млн дол. Однозначно, заниження митної вартості впливає на вартість кави для споживача. Але потрібно розуміти, що у підробленої кави і якість, і смак значно гірші, ніж в оригінальної продукції. Підробна продукція може реалізовуватись в мережі Інтернет або на стихійних ринках, де, на сьогодні, недоброчесні підприємці не несуть відповідальність перед покупцем за неякісну або небезпечну для здоров’я харчову продукцію. Менеджер комітетів Європейської Бізнес Асоціації, Крістіна Лініченко наголосила, що на сьогодні актуальним питанням є також утилізація продукції, яку було конфісковано. До прикладу, більшість сайтів, які реалізовують підробну продукцію, закрити можна – але лише за рішенням суду. Проте, що трапляється з продукцією після конфіскації – незрозуміло. І тут, вочевидь, потрібно розробити прозорий ланцюг простежуваності потрапляння на ринок та утилізації. Тож купуючи підробку, споживач робить не усвідомлену інвестицію в нелегальний бізнес, який пізніше завдає збитків не тільки державному бюджету, але і безпосередньо споживачу у вигляді відсутності наступного державного фінансування соціально-економічних сфер (медицина, освіта, соціальне забезпечення) – внаслідок несплати відповідних податків та зборів. Занепокоєння викликають і обсяги фальсифікації молочної продукції, найпоширенішим способом якої є заміна молочного жиру на рослинний. Це створює нечесну конкуренцію, підриває довіру до вітчизняного ринку молочної продукції та вводить в оману споживачів, адже заміна рослинними жирами не супроводжується відповідним маркуванням. Окрім того, існування та зростання ринку фальсифікованої продукції в Україні обмежує подальший розвиток українського бізнесу та створює серйозні ризики для інвестицій в Україну. Тож бізнес закликає споживачів бути свідомими та не купувати підроблену продукцію, яка, хоч і по нижчій вартості, але є менш якісною та навіть може завдати суттєвою шкоди здоров’ю (наприклад, алкогольна продукція). Водночас, уваги митної служби потребує ситуація із заниженням митної вартості, а правоохоронних органів та профільних державних органів – питання регулювання торгівлі в Інтернеті та на стихійних ринках. Зокрема, серед пропозицій бізнесу – запровадження реєстру сайтів з прив’язкою до ліцензій на право реалізації алкогольних напоїв. Таким чином, якщо в реєстрі немає сайту, він є нелегальним і має бути заблокованим. Також, необхідно обмежити пересилання алкогольних напоїв фізичними особами, як це є в багатьох країнах. Зі свого боку, бізнес готовий до активного діалогу та співпраці, щоб врешті напрацювати дієвий механізм захисту прав споживачів та виробників, права яких порушуються внаслідок існування на ринку фальсифікованої та контрафактної продукції.

За даними компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, минулого року обсяг фальсифікованої або нелегально ввезеної продукції складав: кави – 40% (приблизно 25 млн дол.), алкогольних напоїв – 60% (приблизно 400 млн дол.), агрохімічної продукції – 25% (приблизно 200 млн дол.), побутової техніки та електроніки по окремим категоріям від 50 до 70% (300-400 млн дол.) тощо.

Сергій Вербов Координатор проекту Coffee Fair Trade Європейської Бізнес Асоціації

До прикладу, процес виробництва підробленої/фальсифікованої кавової продукції починається із завезення сировини в гуртових обсягах зі світових фабрик по виробництву розчинної кави із заниженням митної вартості в 2-3 рази. Минулого року, за інформацією компаній-членів, такої кави було імпортовано приблизно 3,8 тис. тон. Лише по кавовій продукції це призвело до втрат державного бюджету понад 17 млн дол. Однозначно, заниження митної вартості впливає на вартість кави для споживача. Але потрібно розуміти, що у підробленої кави і якість, і смак значно гірші, ніж в оригінальної продукції.

Підробна продукція може реалізовуватись в мережі Інтернет або на стихійних ринках, де, на сьогодні, недоброчесні підприємці не несуть відповідальність перед покупцем за неякісну або небезпечну для здоров’я харчову продукцію.

Менеджер комітетів Європейської Бізнес Асоціації, Крістіна Лініченко наголосила, що на сьогодні актуальним питанням є також утилізація продукції, яку було конфісковано. До прикладу, більшість сайтів, які реалізовують підробну продукцію, закрити можна – але лише за рішенням суду. Проте, що трапляється з продукцією після конфіскації – незрозуміло. І тут, вочевидь, потрібно розробити прозорий ланцюг простежуваності потрапляння на ринок та утилізації.

Тож купуючи підробку, споживач робить не усвідомлену інвестицію в нелегальний бізнес, який пізніше завдає збитків не тільки державному бюджету, але і безпосередньо споживачу у вигляді відсутності наступного державного фінансування соціально-економічних сфер (медицина, освіта, соціальне забезпечення) – внаслідок несплати відповідних податків та зборів.

Занепокоєння викликають і обсяги фальсифікації молочної продукції, найпоширенішим способом якої є заміна молочного жиру на рослинний. Це створює нечесну конкуренцію, підриває довіру до вітчизняного ринку молочної продукції та вводить в оману споживачів, адже заміна рослинними жирами не супроводжується відповідним маркуванням.

Окрім того, існування та зростання ринку фальсифікованої продукції в Україні обмежує подальший розвиток українського бізнесу та створює серйозні ризики для інвестицій в Україну.

Тож бізнес закликає споживачів бути свідомими та не купувати підроблену продукцію, яка, хоч і по нижчій вартості, але є менш якісною та навіть може завдати суттєвою шкоди здоров’ю (наприклад, алкогольна продукція).

Водночас, уваги митної служби потребує ситуація із заниженням митної вартості, а правоохоронних органів та профільних державних органів – питання регулювання торгівлі в Інтернеті та на стихійних ринках.

Зокрема, серед пропозицій бізнесу – запровадження реєстру сайтів з прив’язкою до ліцензій на право реалізації алкогольних напоїв. Таким чином, якщо в реєстрі немає сайту, він є нелегальним і має бути заблокованим. Також, необхідно обмежити пересилання алкогольних напоїв фізичними особами, як це є в багатьох країнах.

Зі свого боку, бізнес готовий до активного діалогу та співпраці, щоб врешті напрацювати дієвий механізм захисту прав споживачів та виробників, права яких порушуються внаслідок існування на ринку фальсифікованої та контрафактної продукції.