Бізнес закликає деталізувати «мовний» законопроект

24/ 10/ 2018

Бізнес-спільнота підтримує прийняття законопроекту, який створюватиме умови для розвитку та функціонування української мови в країні і не перешкоджатиме бізнес-процесам. Важливо пам’ятати, що ми - європейська країна. Тож маємо бути відкритими та зрозумілими для сусідів. Маємо створювати умови для виходу бізнесу на міжнародні ринки і не обмежувати можливості співпраці із закордонними партнерами. Так, на початку жовтня Верховна Рада України розглянула законопроекти, спрямовані на врегулювання державної мовної політики та прийняла за основу законопроект №5670-д. Бізнес-спільнота підтримує необхідність прийняття проекту закону. Одночасно, деякі його положення потребують уточнень та доопрацювань. Наприклад, щодо мови маркування на етикетках, програмного інтерфейсу, технічної документації, мови реклами та терміну, коли нові правила набудуть чинності. Закон є стратегічним документом, що визначає загальну концепцію. Вважаємо, що врегулювання питання, на кшталт розміру шрифту на етикетці, є питанням галузевого законодавства. Адже розмір шрифту може залежати від особливостей самої продукції. Так, для інформування споживача на етикетці може застосовуватись як українська, так і іноземна мова. В той же час, різні країни мають різні вимоги до маркування та до змісту самої інформації на етикетці. Тому, просто переклад тексту на етикетці різними мовами не буде забезпечувати надання необхідної інформації споживачу. Є загальноприйняті стандарти, які варто враховувати, якщо ми хочемо виходити на міжнародні ринки. Тож, в цій частині проект закону вимагає змін. Також, в проекті закону не врегульовано питання мови реклами, що, на думку бізнесу, є важливим аспектом. Так, якщо реклама розрахована на іншомовного споживача або зйомка здійснювалась закордоном, її трансляція виключно українською мовою може бути незрозумілою для певного кола споживачів. Тому, наприклад, говорячи про відео-рекламу, трансляція, але з перекладом українською мовою може, бути якісною альтернативою. Крім того, введення вимоги щодо перекладу користувацького інтерфейсу та всієї технічної документації українською мовою може призвести до затримок із постачанням продукції в Україну і поставити під ризик постачання деяких одиниць товарів. Компанії-члени Асоціації зазначають, що введення нових вимог щодо маркування та інтерфейсу може призвести до зниження асортименту деяких видів продукції до 40%. Також, це може стати причиною збільшення вартості імпортних товарів, наприклад, побутової техніки та медичних виробів для пацієнтів. Вважаємо, що користувацький інтерфейс та технічна документація можуть готуватися офіційними мовами Європейського Союзу, наприклад, англійською. Переклад державною мовою технічної документації варто здійснювати у обсязі, необхідному для здійснення перевірки товару контролюючими органами. Контроль за використанням державної мови, відповідно до законопроекту, має здійснювати Уповноважений із захисту державної мови шляхом проведення мовної експертизи. Передбачається, що дана особа має право безперешкодно відвідувати підприємства, одержувати всі документи для проведення мовного інспектування. Однак, такий загальний функціонал викликає занепокоєння у бізнесу, оскільки існуватиме ризик зловживань. Тож бізнес-спільнота пропонує деталізувати повноваження такого Уповноваженого. Варто також зауважити, що кожен закон має враховувати практичну сторону впровадження вимог та реалістичність термінів. В даному випадку, наприклад, виникає питання, що робити з товарами, які вже є в обігу або які буде найближчим часом ввезено. Відповідно до європейської практики, переведення маркування на нові стандарти зазвичай займає до трьох років. На жаль, у законопроекті №5670-д йдеться лише про 6 місяців. Бізнес-спільнота Європейської Бізнес Асоціації підготувала відповідні пропозиції та звертається до Комітету ВР з питань культури та духовності з проханням врахувати їх та доопрацювати законопроект перед другим читанням. Важливо це зробити зараз, враховуючи європейський досвід та практичне впровадження нових вимог на території України, аби потім отримати дієвий Закон, а не витрачати час на внесення правок.

Важливо пам’ятати, що ми – європейська країна. Тож маємо бути відкритими та зрозумілими для сусідів. Маємо створювати умови для виходу бізнесу на міжнародні ринки і не обмежувати можливості співпраці із закордонними партнерами.

Так, на початку жовтня Верховна Рада України розглянула законопроекти, спрямовані на врегулювання державної мовної політики та прийняла за основу законопроект №5670-д. Бізнес-спільнота підтримує необхідність прийняття проекту закону. Одночасно, деякі його положення потребують уточнень та доопрацювань. Наприклад, щодо мови маркування на етикетках, програмного інтерфейсу, технічної документації, мови реклами та терміну, коли нові правила набудуть чинності.

Закон є стратегічним документом, що визначає загальну концепцію. Вважаємо, що врегулювання питання, на кшталт розміру шрифту на етикетці, є питанням галузевого законодавства. Адже розмір шрифту може залежати від особливостей самої продукції. Так, для інформування споживача на етикетці може застосовуватись як українська, так і іноземна мова. В той же час, різні країни мають різні вимоги до маркування та до змісту самої інформації на етикетці. Тому, просто переклад тексту на етикетці різними мовами не буде забезпечувати надання необхідної інформації споживачу. Є загальноприйняті стандарти, які варто враховувати, якщо ми хочемо виходити на міжнародні ринки. Тож, в цій частині проект закону вимагає змін.

Також, в проекті закону не врегульовано питання мови реклами, що, на думку бізнесу, є важливим аспектом. Так, якщо реклама розрахована на іншомовного споживача або зйомка здійснювалась закордоном, її трансляція виключно українською мовою може бути незрозумілою для певного кола споживачів. Тому, наприклад, говорячи про відео-рекламу, трансляція, але з перекладом українською мовою може, бути якісною альтернативою.

Крім того, введення вимоги щодо перекладу користувацького інтерфейсу та всієї технічної документації українською мовою може призвести до затримок із постачанням продукції в Україну і поставити під ризик постачання деяких одиниць товарів. Компанії-члени Асоціації зазначають, що введення нових вимог щодо маркування та інтерфейсу може призвести до зниження асортименту деяких видів продукції до 40%. Також, це може стати причиною збільшення вартості імпортних товарів, наприклад, побутової техніки та медичних виробів для пацієнтів. Вважаємо, що користувацький інтерфейс та технічна документація можуть готуватися офіційними мовами Європейського Союзу, наприклад, англійською. Переклад державною мовою технічної документації варто здійснювати у обсязі, необхідному для здійснення перевірки товару контролюючими органами.

Контроль за використанням державної мови, відповідно до законопроекту, має здійснювати Уповноважений із захисту державної мови шляхом проведення мовної експертизи. Передбачається, що дана особа має право безперешкодно відвідувати підприємства, одержувати всі документи для проведення мовного інспектування. Однак, такий загальний функціонал викликає занепокоєння у бізнесу, оскільки існуватиме ризик зловживань. Тож бізнес-спільнота пропонує деталізувати повноваження такого Уповноваженого.

Варто також зауважити, що кожен закон має враховувати практичну сторону впровадження вимог та реалістичність термінів. В даному випадку, наприклад, виникає питання, що робити з товарами, які вже є в обігу або які буде найближчим часом ввезено. Відповідно до європейської практики, переведення маркування на нові стандарти зазвичай займає до трьох років. На жаль, у законопроекті №5670-д йдеться лише про 6 місяців.

Бізнес-спільнота Європейської Бізнес Асоціації підготувала відповідні пропозиції та звертається до Комітету ВР з питань культури та духовності з проханням врахувати їх та доопрацювати законопроект перед другим читанням. Важливо це зробити зараз, враховуючи європейський досвід та практичне впровадження нових вимог на території України, аби потім отримати дієвий Закон, а не витрачати час на внесення правок.