Бізнес пропонує зробити українську економіку більш енергоефективною 

03/ 03/ 2021

Прослухати онлайн Зупинити   3 березня Верховна Рада мала розглядати у першому читанні проєкт Закону №4507 «Про енергетичну ефективність». Однак, на жаль, станом на 14 годину пленарний день закінчено, а розгляд документу – перенесено. За попередньою інформацією, законопроєкт буде розглянуто 4 березня. Варто зауважити, що документ мав бути поставлений на голосування ще минулого тижня, однак , його розгляд було також перенесено. Водночас, проєкт Закону покликаний оновити застаріле законодавство по енергозбереженню 1994 року та сприяти впровадженню кращих європейських практик Директиви 2012/27/ЄС. Він має стати рамковим та встановити основні засади у сфері забезпечення енергоефективності, в тому числі, під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Проте, його щотижневе відтермінування щоразу відтягує реалізацію цієї мети. Серед позитивних новацій, які передбачені документом, можна назвати, зокрема: Запровадження фінансових та податкових механізмів здійснення заходів з енергоефективності, до прикладу, надання кредитів (субсидій), державних гарантій під кредити, тощо. Створення Національного плану дій з енергоефективності, який затверджується Кабміном та переглядається кожні 3 роки. Створення та робота Фонду енергоефективності, через який, ймовірно, будуть профінансовані заходи з енергоефективності для підприємств. Запровадження інтелектуальних систем обліку енергоспоживання. Створення ринку енергосервісу (ЕСКО). Водночас, в законопроєкті недостатньо чітко визначено, яким чином та ким буде перевірятись ефект від впровадження заходів з енергоефективності та подальше накладення штрафних санкцій. Відповідно, це може призвести до неоднозначного трактування з боку бізнесу та влади і можливих зловживань. Відтак, бізнес сподівається, що вже до другого читання це питання вдасться урегулювати. Ольга Бойко. Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації. Показник енергоємності ВВП України (тобто, кількість електроенергії, що витрачається на виробництво продукції) є утричі вищим ніж у Польщі та вдвічі перевищує середньосвітовий, що робить нашу економіку однією з найменш енергоефективних у світі. Сьогодні в Україні ухвалено більш ніж 250 нормативно-правових актів щодо енергоефективності та енергозбереження, але якщо ми дійсно прагнемо стати частиною Європейського зеленого курсу та йти шляхом декарбонізації, прийняття цього законопроєкту є необхідним. Адже він задає напрям, куди рухатись та як швидко. Тож спільнота очікує, що найближчим часом законопроєкт буде прийнято в першому читанні та курс на енергоефективність буде законодавчо започатковано!   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

3 березня Верховна Рада мала розглядати у першому читанні проєкт Закону №4507 «Про енергетичну ефективність». Однак, на жаль, станом на 14 годину пленарний день закінчено, а розгляд документу – перенесено. За попередньою інформацією, законопроєкт буде розглянуто 4 березня. Варто зауважити, що документ мав бути поставлений на голосування ще минулого тижня, однак , його розгляд було також перенесено.

Водночас, проєкт Закону покликаний оновити застаріле законодавство по енергозбереженню 1994 року та сприяти впровадженню кращих європейських практик Директиви 2012/27/ЄС. Він має стати рамковим та встановити основні засади у сфері забезпечення енергоефективності, в тому числі, під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Проте, його щотижневе відтермінування щоразу відтягує реалізацію цієї мети.

Серед позитивних новацій, які передбачені документом, можна назвати, зокрема:

1. Запровадження фінансових та податкових механізмів здійснення заходів з енергоефективності, до прикладу, надання кредитів (субсидій), державних гарантій під кредити, тощо.
2. Створення Національного плану дій з енергоефективності, який затверджується Кабміном та переглядається кожні 3 роки.
3. Створення та робота Фонду енергоефективності, через який, ймовірно, будуть профінансовані заходи з енергоефективності для підприємств.
4. Запровадження інтелектуальних систем обліку енергоспоживання.
5. Створення ринку енергосервісу (ЕСКО).

Водночас, в законопроєкті недостатньо чітко визначено, яким чином та ким буде перевірятись ефект від впровадження заходів з енергоефективності та подальше накладення штрафних санкцій. Відповідно, це може призвести до неоднозначного трактування з боку бізнесу та влади і можливих зловживань. Відтак, бізнес сподівається, що вже до другого читання це питання вдасться урегулювати.

Ольга Бойко Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації

Показник енергоємності ВВП України (тобто, кількість електроенергії, що витрачається на виробництво продукції) є утричі вищим ніж у Польщі та вдвічі перевищує середньосвітовий, що робить нашу економіку однією з найменш енергоефективних у світі. Сьогодні в Україні ухвалено більш ніж 250 нормативно-правових актів щодо енергоефективності та енергозбереження, але якщо ми дійсно прагнемо стати частиною Європейського зеленого курсу та йти шляхом декарбонізації, прийняття цього законопроєкту є необхідним. Адже він задає напрям, куди рухатись та як швидко.

Тож спільнота очікує, що найближчим часом законопроєкт буде прийнято в першому читанні та курс на енергоефективність буде законодавчо започатковано!

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.