Бізнес покращив оцінку податкової системи України

В рамках регулярного дослідження Європейської Бізнес Асоціації – Податкового Індексу – 82 експерти Податкового комітету поставили оцінки податковій системі Україні.

Результати опитування показали, що за період квітень-жовтень 2018 року показник Індексу склав 2,97 балів (з 5 можливих), що є найвищим результатом за всю історію досліджень з 2011 року. Хоча індекс все ще знаходиться в негативній площині, проте його значення вперше максимально наблизилося до нейтральної позначки.

Переглянути презентацію

Під час розрахунків до уваги традиційно бралися 4 критерії:

• Якість податкового законодавства;
• Обтяжливість/легкість адміністрування податків;
• Фіскальний тиск;
• Якість податкового обслуговування (роботи податківців).

Нагадуємо, що загальне значення Податкового Індексу являє собою інтегральний розрахунок середнього значення кожного з вищенаведених факторів. Давайте переглянемо, що саме вплинуло на результати дослідження та якою на сьогодні є податкова система України, на думку експертів Асоціації.

ПОДАТКОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Цьогорічне дослідження демонструє позитивні зміни у оцінках експертів – 48% експертів вважають якість податкового законодавства України задовільним, тоді як всього лише 27% респондентів не задоволені його якістю і вважають, що воно потребує вдосконалення. Нагадаємо, в аналогічному періоді дослідження 2017 року частка невдоволених податковим законодавством досягала 70%.

Цікаво, що думки експертів розділилися щодо того, наскільки чинний податковий режим сприяє веденню бізнесу – 33% респондентів оцінили режим як сприятливий, а 32% – як перешкоджаючий. Якщо ж проаналізувати структуру респондентів, то сприятливим даний податковий режим схильні вважати переважно представники середнього та малого бізнесу, тоді як представники великого бізнесу дотримуються протилежної позиції.

«Це можете свідчити про приховане незадоволення якістю правил. Перелік «претензій» до законодавства (постійні зміни, об’єм документів, що їх мають складати платники, протиріччя та неоднозначні положення) свідчить про наявність системних вад, які не виправити одним «яскравим» нормативним актом. А от повторюваність цих претензій свідчить про їх застарілість, тобто невирішуваність протягом довгого часу, що не може не пригнічувати інвестиційні настрої.

Такі висновки підтверджуються відповідями щодо адміністрування – незважаючи на позитивну динаміку майже половина респондентів вважають процедури адміністрування обтяжливими. Сумно, що низки названих проблемних питань (поспішне запровадження нових правил, нечіткі правила та роз’яснення до них, недосконалість електронних сервісів) абсолютно реалістично можна було б уникнути за умови проведення регулярної та своєчасної роботи з удосконалення нормативних актив. Підкреслю – без «штурмівщини» та кампаній «під ялинку».

Привертають увагу традиційно високі відсотки «нейтральних» відповідей. Чи є це свідченням байдужості та зневіри, або ж, навпаки, стриманого оптимізму, покаже час та результати бізнесу».

АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ

Позитивну динаміку можемо спостерігати і в оцінках експертами процесу адміністрування податків та підготовки податкової звітності. 30% експертів оцінили даний процес позитивно. Натомість 45% вважають процедуру обтяжливою. Минулого року позитивну оцінку дали 23% респондентів, а негативну – 66%. 

Основні фактори, які негативно впливають на підготовку податкової звітності та адміністрування, у порядку пріоритетності для респондентів:

• Поспішне запровадження нових правил та недостатність часу для пристосування до них;
• Недосконалість електронної системи звітності;
• Незрозумілість правил та роз’яснень щодо підготовки податкової звітності та проведення платежів;
• Кількість часу, витраченого на підготовку податкової звітності та сплату податків;
• Кількість платежів.

ФІСКАЛЬНИЙ ТИСК

У квітні-жовтні 2018 року прояви фіскального тиску відчули на собі 29% опитаних (минулого року цей відсоток сягнув 45%). 28% повідомили про те, що тиск був майже відсутній і 21% експертів взагалі не зіштовхнулися з цим явищем впродовж досліджуваного періоду. 

Серед методів тиску, які все ще спостерігаються, бізнес назвав такі:

• Необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами та несприйняття ними контраргументів/пояснень;
• Необґрунтовані інформаційні запити;
• «Пропозиції» сплати податків авансом;
• Упереджені рішення фіскальних органів.

ПОДАТКОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Результати опитування показали, що кількість незадоволених якістю податкових сервісів зменшилася – таких наразі тільки 26% (минулого року – 52%). Натомість 33% опитаних підтвердили, що задоволені якістю податкового обслуговування і ще 40% продемонстрували нейтральне ставлення. 

АКТУАЛЬНІ ЗМІНИ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЇХ ВПЛИВ НА БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩЕ

Традиційно ми запитуємо наших експертів про важливі, на їх погляд, кроки, які мали б значно полегшити ведення бізнесу у площині оподаткування. Цього року звучали такі пропозиції:

• Зниження ставки податку на прибуток та ПДВ;
• Необхідність якісніше прописати законодавство для унеможливлення двоякого трактування;
• Забезпечення стабільності та передбачуваності законодавства, дотримання принципу стабільності оподаткування;
• Зниження навантаження на оплату праці;
• Боротьба з контрабандою та податковим шахрайством;
• Прозорість та спрощення процедури нарахування податків, зниження податкового навантаження;
• Реформування ДФС та впровадження персональної відповідальності податкових аудиторів/інспекторів;
• Зміна персонального оподаткування, перегляд податкових пільг та спецрежимів.

Ми також поставили нашим експертам два додаткових запитання – попросили оцінити вплив  на діяльність їхньої компанії (1) збільшення розміру мінімальної заробітної плати на наступний рік та (2) скасування максимальної бази нарахування та запровадження регресивної шкали для ЄСВ.

Результати демонструють, що 38% вважають, що підвищення мінімальної заробітної плати негативне вплине на діяльність їхньої компанії, 22% – позитивно та 40% демонструють нейтральне ставлення. Щодо скасування максимальної бази нарахування та запровадження регресивної шкали для ЄСВ, то переважна більшість опитуваних – 66% – оцінили такий крок негативно, тоді як у його підтримку висловились тільки 8,5%, а 25,5% зайняли нейтральну позицію.

Партнер дослідження