Бізнес погіршив оцінку стану справ у сфері оподаткування

21/ 12/ 2020

Про це свідчить нова хвиля опитування «Податковий індекс», яку Європейська Бізнес Асоціація провела разом з EY в Україні. Інтегральний показник індексу склав 2,90 балів з 5-ти можливих (2,95 у попередньому періоді) та продовжує залишатися у негативній площині. Результати Податкового індексу демонструють невтішну стабільність настроїв податкових експертів другий рік поспіль. До того ж, протягом всієї історії дослідження з 2011 року індекс жодного разу не перетнув позначку у 3 бали. Переглянути презентацію Серед складників податкового індексу найгіршу оцінку отримала якість податкового законодавства – 2,74 бали, а найкращу – ситуація щодо фіскального тиску – 3,13 балів з 5-ти можливих. Втім, незважаючи на загальне покращення оцінки щодо фіскального тиску, у порівнянні з початком року збільшилась кількість респондентів, які повідомили про відчутні прояви тиску – 32% (24% у минулому періоді). Ще 23% опитаних повідомили, що фіскальний тиск був майже відсутній, а 18% не помітили жодних проявів тиску. У попередній хвилі опитування таких було 49% та 11% відповідно. Більшість, а саме 27% експертів оцінили рівень тиску як нейтральний. Серед методів фіскального тиску, які все ще спостерігаються, бізнес назвав такі: Необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами та інформаційні запити; «Пропозиції» сплати податків авансом; Невчасне подання звітності через технічні збої роботи серверу ДПС є причиною штрафів; Нарахування спірних штрафних санкцій, обтяжливі перевірки, тощо. Спостерігається тривожна поляризація оцінок експертів щодо якості податкового обслуговування. Хоча більшість респондентів, зокрема 52% вказали на задовільний рівень послуг, однак кількість задоволених роботою податківців зменшилася до 24% (32% у попередньому періоді). Також зросла кількість незадоволених до 24% (17% на початку року). Світлана Михайловська. Заступник директора з представництва інтересів компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації. «Цього року було прийнято низку радикальних змін, які стосувалися багатьох податків, що, звісно, додало клопоту компаніям. Бізнесу довелося оперативно пристосовуватися до нових правил, а отже, не викликає подиву те, що податкові експерти скаржаться на незрозумілість правил та роз’яснень або на їх відсутність, а також поспішне запровадження нових вимог. Прогнозованість та стабільність – критично важливі для бізнесу, особливо якщо йдеться про впровадження податкових нововведень. Традиційно найнижчими виявилися оцінки якості податкового законодавства та процесу адміністрування податків і підготовки звітності. Так, кількість незадоволених якістю податкового законодавства залишилась незмінною з попереднього періоду та склала 30%. Дещо зросла частка задоволених – з 7% у попередньому періоді до поточних 10%. Ще 60% експертів вважають якість податкового законодавства України задовільним. Більшість респондентів, а саме 60% оцінили процес підготовки податкової звітності та адміністрування податків на задовільному рівні, тоді як 30% переконані, що він є обтяжливим. Всього 12% респондентів вважають цю процедуру легкою. Експерти вказують на такі фактори, що негативно впливають на підготовку податкової звітності та адміністрування, у порядку пріоритетності: Кількість часу, витраченого на підготовку податкової звітності та сплату податків; Незрозумілість правил та роз’яснень щодо підготовки податкової звітності та проведення платежів; Поспішне запровадження нових правил та недостатність часу для пристосування до них; Недосконалість електронної системи звітності; Кількість платежів. Варто відзначити, що традиційний лідер цього анти-рейтингу «Кількість платежів» цього разу опинився на останньому місці. На перше місце вийшов критерій кількості часу, який витрачається на підготовку звітності. Така оцінка зрозуміла, оскільки на період, за який проводилося опитування, припало прийняття значних змін до податкового законодавства, що збільшило навантаження на персонал, відповідальний за підготовку податкової звітності. В цілому, лише 7% експертів вважають, що чинний податковий режим сприяє розвитку їхнього бізнесу. Для покращення умов ведення бізнесу в контексті податкової сфери експерти виділили три пріоритетні напрямки для подальшого вдосконалення – оподаткування прибутку підприємств, податок на додану вартість та оподаткування персональних доходів. Володимир Котенко. Керівник податково-юридичної практики EY в Україні, голова Податкового комітету Асоціації. Традиційно низькі оцінки якості податкового законодавства та нищівні 7% на користь сприятливого характеру системи оподаткування мали б спонукати владу до змістовного діалогу з громадськістю щодо бажаних змін. Опитування показало, що бізнес має позицію з приводу того, які зміни потрібні. Варто починати розмову. Довідково: Дослідження «Податковий індекс» Європейської Бізнес Асоціації проводиться з 2011 року. Індекс складається з чотирьох рівнозначних компонентів: Якість податкового законодавства; Обтяжливість/легкість адміністрування податків; Фіскальний тиск; Якість податкового обслуговування. У поточній хвилі опитування взяв участь 91 фахівець у сфері податків та фінансів членських компаній Асоціації. Партнер дослідження - EY в Україні, аналітичний партнер – Gemius. Партнер дослідження Аналітичний партнер

Про це свідчить нова хвиля опитування «Податковий індекс», яку Європейська Бізнес Асоціація провела разом з EY в Україні. Інтегральний показник індексу склав 2,90 балів з 5-ти можливих (2,95 у попередньому періоді) та продовжує залишатися у негативній площині. Результати Податкового індексу демонструють невтішну стабільність настроїв податкових експертів другий рік поспіль. До того ж, протягом всієї історії дослідження з 2011 року індекс жодного разу не перетнув позначку у 3 бали.

Переглянути презентацію

Серед складників податкового індексу найгіршу оцінку отримала якість податкового законодавства – 2,74 бали, а найкращу – ситуація щодо фіскального тиску – 3,13 балів з 5-ти можливих.

Втім, незважаючи на загальне покращення оцінки щодо фіскального тиску, у порівнянні з початком року збільшилась кількість респондентів, які повідомили про відчутні прояви тиску – 32% (24% у минулому періоді). Ще 23% опитаних повідомили, що фіскальний тиск був майже відсутній, а 18% не помітили жодних проявів тиску. У попередній хвилі опитування таких було 49% та 11% відповідно. Більшість, а саме 27% експертів оцінили рівень тиску як нейтральний.

Серед методів фіскального тиску, які все ще спостерігаються, бізнес назвав такі:

Необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами та інформаційні запити;
«Пропозиції» сплати податків авансом;
Невчасне подання звітності через технічні збої роботи серверу ДПС є причиною штрафів;
Нарахування спірних штрафних санкцій, обтяжливі перевірки, тощо.

Спостерігається тривожна поляризація оцінок експертів щодо якості податкового обслуговування. Хоча більшість респондентів, зокрема 52% вказали на задовільний рівень послуг, однак кількість задоволених роботою податківців зменшилася до 24% (32% у попередньому періоді). Також зросла кількість незадоволених до 24% (17% на початку року).

Світлана Михайловська Заступник директора з представництва інтересів компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації

«Цього року було прийнято низку радикальних змін, які стосувалися багатьох податків, що, звісно, додало клопоту компаніям. Бізнесу довелося оперативно пристосовуватися до нових правил, а отже, не викликає подиву те, що податкові експерти скаржаться на незрозумілість правил та роз’яснень або на їх відсутність, а також поспішне запровадження нових вимог. Прогнозованість та стабільність – критично важливі для бізнесу, особливо якщо йдеться про впровадження податкових нововведень.

Традиційно найнижчими виявилися оцінки якості податкового законодавства та процесу адміністрування податків і підготовки звітності. Так, кількість незадоволених якістю податкового законодавства залишилась незмінною з попереднього періоду та склала 30%. Дещо зросла частка задоволених – з 7% у попередньому періоді до поточних 10%. Ще 60% експертів вважають якість податкового законодавства України задовільним.

Більшість респондентів, а саме 60% оцінили процес підготовки податкової звітності та адміністрування податків на задовільному рівні, тоді як 30% переконані, що він є обтяжливим. Всього 12% респондентів вважають цю процедуру легкою. Експерти вказують на такі фактори, що негативно впливають на підготовку податкової звітності та адміністрування, у порядку пріоритетності:

Кількість часу, витраченого на підготовку податкової звітності та сплату податків;
Незрозумілість правил та роз’яснень щодо підготовки податкової звітності та проведення платежів;
Поспішне запровадження нових правил та недостатність часу для пристосування до них;
Недосконалість електронної системи звітності;
Кількість платежів.

Варто відзначити, що традиційний лідер цього анти-рейтингу «Кількість платежів» цього разу опинився на останньому місці. На перше місце вийшов критерій кількості часу, який витрачається на підготовку звітності. Така оцінка зрозуміла, оскільки на період, за який проводилося опитування, припало прийняття значних змін до податкового законодавства, що збільшило навантаження на персонал, відповідальний за підготовку податкової звітності.

В цілому, лише 7% експертів вважають, що чинний податковий режим сприяє розвитку їхнього бізнесу. Для покращення умов ведення бізнесу в контексті податкової сфери експерти виділили три пріоритетні напрямки для подальшого вдосконалення – оподаткування прибутку підприємств, податок на додану вартість та оподаткування персональних доходів.

Володимир Котенко Керівник податково-юридичної практики EY в Україні, голова Податкового комітету Асоціації

Традиційно низькі оцінки якості податкового законодавства та нищівні 7% на користь сприятливого характеру системи оподаткування мали б спонукати владу до змістовного діалогу з громадськістю щодо бажаних змін. Опитування показало, що бізнес має позицію з приводу того, які зміни потрібні. Варто починати розмову.

Довідково:

Дослідження «Податковий індекс» Європейської Бізнес Асоціації проводиться з 2011 року.

Індекс складається з чотирьох рівнозначних компонентів: