Бізнес озвучив 5 важливих моментів концепції ЦП «Дія.Сіті»

24/ 07/ 2020

Цього тижня, ІТ-спільнота Європейської Бізнес Асоціації зустрілась з віце-прем’єр-міністром - Міністром цифрової трансформації України Михайлом Федоровим та його заступником з питань розвитку ІТ - Олександром Борняковим. У зустрічі також взяли участь представники ITU та ACC. Основною метою зустрічі було обговорення критичних моментів концепції «Дія.Сіті» - своєрідної вільної, віртуальної економічної зони для ІТ. В свою чергу, представники ІТ-бізнесу озвучили «червоні лінії» - п’ять найбільш гострих та важливих пунктів концепту «Дія.Сіті», які матимуть вплив як на ефективність запропонованої економічної зони, так і подальшу успішність індустрії в цілому. Перш за все, йдеться про декларативний принцип вступу компаній до ЦП «Дія.Сіті». Так, щоб зробити процес якомога прозорим, законним та простим, індустрія пропонує сформувати низку критеріїв, за якими можна буде з легкістю ідентифікувати саме ІТ-компанію. Також, такі критерії дозволять «відсіяти» тих, хто насправді не являється зайнятим у сфері інформаційних технологій та має на меті зловживання умовами ЦП «Дія.Сіті». Також, щоб не створювати додаткові регуляційні державні органи, було запропоновано щоб саме Державна податкова служба України перевіряла компанії, які бажають стати резидентом, на виконання усіх умов та критеріїв. По-друге - орган управління ЦП «Дія.Сіті». У початковій концепції органом управління передбачалось державне підприємство, проте, такий формат, знову ж таки, має ризики додаткової регуляції та корупції. Відтак, ІТ-спільнота запропонувала створити недержавну неприбуткову самоврядну організацію, яка не може вводити ніякого додаткового регулювання для резидентів. Основна її функція - практична реалізація засад ЦП «Дія.Сіті», досягнення її мети цього та обстоювання принципів спеціального правового режиму для ІТ-індустрії. По-третє - збереження існуючих, ефективних «правил гри». Дане питання вийшло найбільш резонансним та спірним, адже мова йде про збереження контрактної моделі співпраці між компаніями та ФОП. Індустрія підкреслила важливість збереження даного механізму, адже саме він допоміг креативній та гнучкій ІТ-сфері добитися значного росту та з легкістю конкурувати з іншими державами на глобальному ринку. Якщо ж взяти до уваги нинішні умови – період карантинних обмежень та глобальну кризу – такий інструмент ідеально вписується в сучасні умови віддаленої роботи. Саме тому, ІТ пропонує залишити співпрацю з ФОП, аби не заганяти індустрію в нові рамки та дозволити органічно розвиватись й надалі, адже доки інші країни шукають вихід – у нас вже він існує та 15 років доводить свою ефективність. Міністерство цифрової трансформації запевнило, що запланована система офіційного працевлаштування в зоні «Дія.Сіті» стане не менш гнучкою, зручною для ІТ, адже вона повністю дублюватиме нинішні умови співпраці «компанія-ФОП». Наразі, концепцію таких трудових відносин ще не було представлено, тому робити висновки про її майбутній вплив доволі важко. Сподіваємось, нам все ж вдасться дійти до компромісу та балансу в цьому питанні. По-четверте - термін дії режиму. Попередньо, створення ЦП «Дія.Сіті» передбачалось лише на 10 років з можливою пролонгацією. Проте, ІТ-спільнота вбачає певні ризики у 10 роках, оскільки бізнесу та інвесторам необхідна прогнозованість в часи і без того складних та непередбачуваних умов. Тому наразі необхідно прописати чіткі та прозорі умови пролонгації дії режиму, або ж – збільшити початкову тривалість режиму до 40-50 років. По-п‘яте - умови оподаткування. Враховуючи глобальну кризу та політику підтримки власного, внутрішнього виробника багатьма провідними країнами світу – конкурувати в таких умовах ставатиме дедалі важче. Тому, ІТ-спільнота запропонувала залишити нинішні умови оподаткування допоки не будуть подолані наслідки нинішньої ситуації. В той самий час, поступове підвищення податкового навантаження залишається можливим по завершенню кризи та його рівень (ПДФО/єдиний податок + ЄСВ) після підвищення не повинен перевищувати 10%. Загалом, Міністерство цифрової трансформації з розумінням ставиться до потреб ІТ й запевняє, що основною метою ЦП «Дія.Сіті» є саме створення зручних та інноваційних умов для індустрії, аби дозволити їй і надалі розвиватись. Враховуючи цю спільну мету, нам вдалось дійти компромісу з більшості питань, і бізнес-спільнота сподіваємось, спірні моменти, з часом, також будуть вирішені. Тож дякуємо Михайлу Федорову та Олександру Борнякову за відкритість до діалогу та продовжуємо нашу спільну роботу над проєктом «Дія.Сіті».

Цього тижня, ІТ-спільнота Європейської Бізнес Асоціації зустрілась з віце-прем’єр-міністром – Міністром цифрової трансформації України Михайлом Федоровим та його заступником з питань розвитку ІТ – Олександром Борняковим. У зустрічі також взяли участь представники ITU та ACC. Основною метою зустрічі було обговорення критичних моментів концепції «Дія.Сіті» – своєрідної вільної, віртуальної економічної зони для ІТ. В свою чергу, представники ІТ-бізнесу озвучили «червоні лінії» – п’ять найбільш гострих та важливих пунктів концепту «Дія.Сіті», які матимуть вплив як на ефективність запропонованої економічної зони, так і подальшу успішність індустрії в цілому.

Перш за все, йдеться про декларативний принцип вступу компаній до ЦП «Дія.Сіті». Так, щоб зробити процес якомога прозорим, законним та простим, індустрія пропонує сформувати низку критеріїв, за якими можна буде з легкістю ідентифікувати саме ІТ-компанію. Також, такі критерії дозволять «відсіяти» тих, хто насправді не являється зайнятим у сфері інформаційних технологій та має на меті зловживання умовами ЦП «Дія.Сіті». Також, щоб не створювати додаткові регуляційні державні органи, було запропоновано щоб саме Державна податкова служба України перевіряла компанії, які бажають стати резидентом, на виконання усіх умов та критеріїв.

По-друге – орган управління ЦП «Дія.Сіті». У початковій концепції органом управління передбачалось державне підприємство, проте, такий формат, знову ж таки, має ризики додаткової регуляції та корупції. Відтак, ІТ-спільнота запропонувала створити недержавну неприбуткову самоврядну організацію, яка не може вводити ніякого додаткового регулювання для резидентів. Основна її функція – практична реалізація засад ЦП «Дія.Сіті», досягнення її мети цього та обстоювання принципів спеціального правового режиму для ІТ-індустрії.

По-третє – збереження існуючих, ефективних «правил гри». Дане питання вийшло найбільш резонансним та спірним, адже мова йде про збереження контрактної моделі співпраці між компаніями та ФОП. Індустрія підкреслила важливість збереження даного механізму, адже саме він допоміг креативній та гнучкій ІТ-сфері добитися значного росту та з легкістю конкурувати з іншими державами на глобальному ринку. Якщо ж взяти до уваги нинішні умови – період карантинних обмежень та глобальну кризу – такий інструмент ідеально вписується в сучасні умови віддаленої роботи. Саме тому, ІТ пропонує залишити співпрацю з ФОП, аби не заганяти індустрію в нові рамки та дозволити органічно розвиватись й надалі, адже доки інші країни шукають вихід – у нас вже він існує та 15 років доводить свою ефективність. Міністерство цифрової трансформації запевнило, що запланована система офіційного працевлаштування в зоні «Дія.Сіті» стане не менш гнучкою, зручною для ІТ, адже вона повністю дублюватиме нинішні умови співпраці «компанія-ФОП». Наразі, концепцію таких трудових відносин ще не було представлено, тому робити висновки про її майбутній вплив доволі важко. Сподіваємось, нам все ж вдасться дійти до компромісу та балансу в цьому питанні.

По-четверте – термін дії режиму. Попередньо, створення ЦП «Дія.Сіті» передбачалось лише на 10 років з можливою пролонгацією. Проте, ІТ-спільнота вбачає певні ризики у 10 роках, оскільки бізнесу та інвесторам необхідна прогнозованість в часи і без того складних та непередбачуваних умов. Тому наразі необхідно прописати чіткі та прозорі умови пролонгації дії режиму, або ж – збільшити початкову тривалість режиму до 40-50 років.

По-п‘яте – умови оподаткування. Враховуючи глобальну кризу та політику підтримки власного, внутрішнього виробника багатьма провідними країнами світу – конкурувати в таких умовах ставатиме дедалі важче. Тому, ІТ-спільнота запропонувала залишити нинішні умови оподаткування допоки не будуть подолані наслідки нинішньої ситуації. В той самий час, поступове підвищення податкового навантаження залишається можливим по завершенню кризи та його рівень (ПДФО/єдиний податок + ЄСВ) після підвищення не повинен перевищувати 10%.

Загалом, Міністерство цифрової трансформації з розумінням ставиться до потреб ІТ й запевняє, що основною метою ЦП «Дія.Сіті» є саме створення зручних та інноваційних умов для індустрії, аби дозволити їй і надалі розвиватись. Враховуючи цю спільну мету, нам вдалось дійти компромісу з більшості питань, і бізнес-спільнота сподіваємось, спірні моменти, з часом, також будуть вирішені. Тож дякуємо Михайлу Федорову та Олександру Борнякову за відкритість до діалогу та продовжуємо нашу спільну роботу над проєктом «Дія.Сіті».