Бізнес не підтримує збільшення акцизного податку

09/ 10/ 2020

З 1 січня 2021 року в Україні пропонується збільшення ставок акцизного податку на лікеро-горілчані вироби на 11,6%. Відповідна ініціатива запроваджується законопроєктом №4101 та альтернативними до нього, зареєстрованим у Верховній Раді у вересні. Водночас, за даними експертів Асоціації, збільшення ставок акцизного податку протягом останніх років призводить до скорочення реалізації легальної продукції та не сприяє збільшенню надходжень до державного бюджету, як це зазначається в поясненні до проєкту Закону №4101. Так, у 2017 році акцизний податок на лікеро-горілчані вироби було збільшено на 20%, проте, це не тільки не забезпечило додаткових надходжень до державного бюджету, як передбачалось, але й призвело до їх зменшення. Загалом, в період з 2014 по 2017 роки ставка акцизного податку на лікеро-горілчані вироби зросла на 125% (з 56,42 гривень за 1 л 100% спирту до 126,96 гривень за 1 л 100% спирту). Проте, надходження зросли лише на 14%. За даними Державної казначейської служби України, за січень-червень 2020 року від виробництва лікеро-горілчаних напоїв отримано майже на 13% більше надходжень акцизного податку, а від імпорту – на понад 22% (ніж за аналогічний період минулого року). Бізнес вкотре наголошує на важливості стабільного податкового навантаження, задля досягнення розвитку тієї чи іншої сфери. Також хотіли б звернути увагу на те, що в грудні 2019 було прийнято закон про демонополізацію спиртової галузі, який вступив в силу з 1 липня 2020 року та передбачає, у тому числі, приватизацію спиртових заводів. Однак, основним споживачем спиртової галузі України станом на 2020 рік залишаються виробники лікеро-горілчаних виробів (80% від усього виробленого спирту ректифікованого використовується на їх виробництво), а частка експорту спирту не перевищує 2% від загального обсягу виробництва. Окрім цього, згідно з Угодою про асоціацію Україна ЄС встановлена квота на експорт етанолу до ЄС у розмірі 85400 тон, яка у 2021 році складатиме 100000 тон та поки не передбачається її перегляд, що також є певним бар’єром у експорті як готової продукції так і сировини. А це означає, що інвестори, які зацікавлені будуть у придбанні спиртзаводів вимушені будуть сконцентровані на внутрішньому спадаючому ринку виробництва та збуту продукції та сировини. Проте, фактори, які сприятимуть негативній тенденції галузі (а саме - збільшення ставок акцизного податку на 11,6%) можуть вплинути на інвестиційну привабливість придбання спиртзаводів, а отже, і на надходження до державного бюджету. Водночас, частка нелегального ринку алкогольної продукції продовжує зростати, а чергове збільшення ставок акцизного податку лише сприятиме розвитку цієї негативної тенденції. Так, за оцінками Державної служби статистики України, уже понад 50% обсягу міцного алкоголю на ринку є нелегальним, і саме через це легальний бізнес зазнає серйозних втрат. Більше того, збільшення державою податкового навантаження у період економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19, може поставити легальних операторів ринку алкогольних напоїв в Україні у ще більш скрутне фінансове становище, поглибити кризові явища в галузі та обмежити можливості для системного розвитку. Тож Європейська Бізнес Асоціація закликає утриматись від підвищення фіскального тиску в період кризи, що, в цілому, стосується норм законопроєкту №4101. В протилежному випадку, втрати для бізнесу будуть ще болючішими, а деякі компанії, імовірно, взагалі будуть вимушені призупинити свою діяльність. Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

Водночас, за даними експертів Асоціації, збільшення ставок акцизного податку протягом останніх років призводить до скорочення реалізації легальної продукції та не сприяє збільшенню надходжень до державного бюджету, як це зазначається в поясненні до проєкту Закону №4101.

Так, у 2017 році акцизний податок на лікеро-горілчані вироби було збільшено на 20%, проте, це не тільки не забезпечило додаткових надходжень до державного бюджету, як передбачалось, але й призвело до їх зменшення. Загалом, в період з 2014 по 2017 роки ставка акцизного податку на лікеро-горілчані вироби зросла на 125% (з 56,42 гривень за 1 л 100% спирту до 126,96 гривень за 1 л 100% спирту). Проте, надходження зросли лише на 14%.

За даними Державної казначейської служби України, за січень-червень 2020 року від виробництва лікеро-горілчаних напоїв отримано майже на 13% більше надходжень акцизного податку, а від імпорту – на понад 22% (ніж за аналогічний період минулого року).

Бізнес вкотре наголошує на важливості стабільного податкового навантаження, задля досягнення розвитку тієї чи іншої сфери. Також хотіли б звернути увагу на те, що в грудні 2019 було прийнято закон про демонополізацію спиртової галузі, який вступив в силу з 1 липня 2020 року та передбачає, у тому числі, приватизацію спиртових заводів. Однак, основним споживачем спиртової галузі України станом на 2020 рік залишаються виробники лікеро-горілчаних виробів (80% від усього виробленого спирту ректифікованого використовується на їх виробництво), а частка експорту спирту не перевищує 2% від загального обсягу виробництва. Окрім цього, згідно з Угодою про асоціацію Україна ЄС встановлена квота на експорт етанолу до ЄС у розмірі 85400 тон, яка у 2021 році складатиме 100000 тон та поки не передбачається її перегляд, що також є певним бар’єром у експорті як готової продукції так і сировини. А це означає, що інвестори, які зацікавлені будуть у придбанні спиртзаводів вимушені будуть сконцентровані на внутрішньому спадаючому ринку виробництва та збуту продукції та сировини. Проте, фактори, які сприятимуть негативній тенденції галузі (а саме – збільшення ставок акцизного податку на 11,6%) можуть вплинути на інвестиційну привабливість придбання спиртзаводів, а отже, і на надходження до державного бюджету.

Водночас, частка нелегального ринку алкогольної продукції продовжує зростати, а чергове збільшення ставок акцизного податку лише сприятиме розвитку цієї негативної тенденції. Так, за оцінками Державної служби статистики України, уже понад 50% обсягу міцного алкоголю на ринку є нелегальним, і саме через це легальний бізнес зазнає серйозних втрат.

Більше того, збільшення державою податкового навантаження у період економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19, може поставити легальних операторів ринку алкогольних напоїв в Україні у ще більш скрутне фінансове становище, поглибити кризові явища в галузі та обмежити можливості для системного розвитку.

Тож Європейська Бізнес Асоціація закликає утриматись від підвищення фіскального тиску в період кризи, що, в цілому, стосується норм законопроєкту №4101. В протилежному випадку, втрати для бізнесу будуть ще болючішими, а деякі компанії, імовірно, взагалі будуть вимушені призупинити свою діяльність.

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.