fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Бізнес долучився до презентації альтернативного законопроєкту щодо реалізації «Дія City»

25/ 11/ 2020
  Сьогодні, 25 листопада, відбулась презентація альтернативного законопроєкту про створення спеціального правового режиму для ІТ – «Дія City» (№4303-2), за участі представників ІТ-комітету Європейської Бізнес Асоціації. Варто зауважити, що ще на початку місяця у стінах Верховної Ради України було зареєстровано та оприлюднено законопроєкт №4303 про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, тобто світ нарешті побачив викладену юридичною мовою концепцію майбутнього режиму для покращення життя ІТ.  Водночас, незважаючи на концептуальну підтримку індустрією «Дія City», зареєстрований проєкт містить ряд ключових положень, котрі можуть мати ризики для розвитку індустрії інформаційних технологій в майбутньому. ІТ-спільнота неодноразово наголошувала на цих критичних пунктах, як-от: Значне збільшення регуляторного навантаження на галузь, створення нових регуляторних органів та надання їм широких повноважень; Не до кінця прозора та декларативна процедуру набуття статусу члена «Дія City», як і його втрата; Неповний перелік видів діяльності у сфері ІТ, що може здійснювати резидент у рамках запропонованого режиму; Обмеження співпраці компаній з фізичним особами-підприємцями.  Ольга Куничак. Менеджер ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації. «Європейська Бізнес Асоціація неодноразово підтримувала інноваційний режим Дія Сіті та цілі Міністерства цифрової трансформації, спрямовані на розвиток ІТ-галузі, бажання створити сотні тисяч нових робочих місць, збільшити інвестиційну привабливість країни, збільшити у найближчі роки частку ІТ у ВВП України до 10%, стати новою операційною платформою для транснаціональних компаній, що сприятиме притоку інвестицій та іноземної валюти, а також забезпечить сталий розвиток економіки України. Однак, в поточній редакції ініціатива «Дія City», імплементована Проєктом Закону №4303, не враховує належним чином загальних принципів функціонування галузі. Аби нівелювати зазначені ризики, 18 листопада народними депутатами України на чолі з Кірою Рудик (лідерка партії «Голос») та Андрієм Ніколаєнко (фракція «Батьківщина», член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ) був поданий альтернативний законопроєкт №4303-2. Він був підтриманий 16 представниками наступних політичних сил: партія «Голос», фракції партій «Всеукраїнське обєднання «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Слуга народу» та депутатська група «Партія «За майбутнє». Законопроєкт розроблявся у тісній співпраці з індустрією, представленою найбільшими бізнес-об’єднаннями України: Європейською Бізнес Асоціацією, Асоціацією «ІТ Ukraine», Американською торговельною палатою в Україні, Українською асоціацією венчурного та приватного капіталу із залученням юридичної фірми «Саєнко Харенко». Серед головних відмінностей, які передбачає альтернативний законопроєкт, Кіра Рудик, народна депутатка та лідерка партії «Голос», виділила наступні:  Заміна жорсткої ролі регулятора на прості та зрозумілі правила вступу та виходу з правового режиму «Дія City», тобто створення повноцінно декларативного принципу; Відсутність інструменту прихованого додаткового оподаткування у вигляді обов’язкових членських внесків резидентів; Збереження існуючої моделі взаємодії компанії з фізичними особами-підприємцями без будь-яких обмежень та з нівелюванням існуючих ризиків перекваліфікації таких відносин у трудові.  Андрій Ніколаєнко, представник Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ, відзначив, що у податкових змінах основного законопроєкту, обговорення якого відбувались в комітеті, передбачається взаємодія із ФОП, проте з обмеженнями у розмірі 20% від загальних витрат, і частка таких контрактів буде щороку зменшуватись. Варто зауважити, що протягом останніх 2 місяців Андрій Ніколаєнко очолював робочу групу з питань напрацювання положень законопроекту щодо оподаткування в ІТ галузі. Крім того, введення поняття гіг-працівників – доволі трудомісткий процес, адже необхідно вносити численні зміни у застарілий КЗпП, та найголовніше – не відомо, як така система буде прийнята ІТ-спільнотою. Найоптимальнішим варіантом наразі, поряд із введенням нових «правил гри» залишити й існуючі, які вже більше 10 років доводять свою ефективність, допомогли вивести Україну в ТОП ІТ-країн світу. Тобто, важливо піти повністю демократичним та ліберальним шляхом: дозволити компаніям дійсно обирати систему, яка для них є зручною (чи гіг-працівники, що регулюватимуться КЗпП, чи вільна взаємодія з ФОП). У разі, якщо нова система гіг-контрактів буде дійсно бездоганною – ринок сам врегулює необхідний баланс стосовно найоптимальнішої моделі форми співпраці для окремого бізнесу.  Одним з головних аспектів розвитку ІТ, на думку бізнесу, є саме відсутність її регуляції, свобода вибору та прозорі умови. Саме ці ключові пункти дозволили вийти на показник у $4,5 млрд експорту у 2019 році, 200 000 фахівців та стабільний ріст компаній 20-30% щорічно. Це підкреслює важливість забезпечення існуючих механізмів поряд зі створенням нових.  Тож бізнес однозначно підтримує концепцію «Дія City» та дякує команді Міністерства цифрової трансформації України за ініціативу. Проте, щоб масштабувати цю ідею та зробити її максимально корисною для усього ІТ, уникнути істотних бюрократичних та регуляторних ризиків, врахувати необхідні механізми, що вже допомогли розвинутись ІТ та дійсно забезпечити win-win платформу для держави та індустрії – для цих цілей альтернативний проєкт №4303-2 все ж виглядає більш консолідованим та демократичним. Сподіваємось, ми врешті-решт зможемо поєднати наші напрацювання й зусилля задля здійснення цілі, що нас об’єднує – створення технологічно сучасної та потужної країни, яка наразі має вражаючий ІТ-потенціал.   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.  

Сьогодні, 25 листопада, відбулась презентація альтернативного законопроєкту про створення спеціального правового режиму для ІТ – «Дія City» (№4303-2), за участі представників ІТ-комітету Європейської Бізнес Асоціації. Варто зауважити, що ще на початку місяця у стінах Верховної Ради України було зареєстровано та оприлюднено законопроєкт №4303 про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, тобто світ нарешті побачив викладену юридичною мовою концепцію майбутнього режиму для покращення життя ІТ. 

Водночас, незважаючи на концептуальну підтримку індустрією «Дія City», зареєстрований проєкт містить ряд ключових положень, котрі можуть мати ризики для розвитку індустрії інформаційних технологій в майбутньому. ІТ-спільнота неодноразово наголошувала на цих критичних пунктах, як-от:

  • Значне збільшення регуляторного навантаження на галузь, створення нових регуляторних органів та надання їм широких повноважень;
  • Не до кінця прозора та декларативна процедуру набуття статусу члена «Дія City», як і його втрата;
  • Неповний перелік видів діяльності у сфері ІТ, що може здійснювати резидент у рамках запропонованого режиму;
  • Обмеження співпраці компаній з фізичним особами-підприємцями. 
Ольга Куничак Менеджер ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації
«Європейська Бізнес Асоціація неодноразово підтримувала інноваційний режим Дія Сіті та цілі Міністерства цифрової трансформації, спрямовані на розвиток ІТ-галузі, бажання створити сотні тисяч нових робочих місць, збільшити інвестиційну привабливість країни, збільшити у найближчі роки частку ІТ у ВВП України до 10%, стати новою операційною платформою для транснаціональних компаній, що сприятиме притоку інвестицій та іноземної валюти, а також забезпечить сталий розвиток економіки України. Однак, в поточній редакції ініціатива «Дія City», імплементована Проєктом Закону №4303, не враховує належним чином загальних принципів функціонування галузі.

Аби нівелювати зазначені ризики, 18 листопада народними депутатами України на чолі з Кірою Рудик (лідерка партії «Голос») та Андрієм Ніколаєнко (фракція «Батьківщина», член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ) був поданий альтернативний законопроєкт №4303-2. Він був підтриманий 16 представниками наступних політичних сил: партія «Голос», фракції партій «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Слуга народу» та депутатська група «Партія «За майбутнє».

Законопроєкт розроблявся у тісній співпраці з індустрією, представленою найбільшими бізнес-об’єднаннями України: Європейською Бізнес Асоціацією, Асоціацією «ІТ Ukraine», Американською торговельною палатою в Україні, Українською асоціацією венчурного та приватного капіталу із залученням юридичної фірми «Саєнко Харенко».

Серед головних відмінностей, які передбачає альтернативний законопроєкт, Кіра Рудик, народна депутатка та лідерка партії «Голос», виділила наступні: 

  1. Заміна жорсткої ролі регулятора на прості та зрозумілі правила вступу та виходу з правового режиму «Дія City», тобто створення повноцінно декларативного принципу;
  2. Відсутність інструменту прихованого додаткового оподаткування у вигляді обов’язкових членських внесків резидентів;
  3. Збереження існуючої моделі взаємодії компанії з фізичними особами-підприємцями без будь-яких обмежень та з нівелюванням існуючих ризиків перекваліфікації таких відносин у трудові. 

Андрій Ніколаєнко, представник Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ, відзначив, що у податкових змінах основного законопроєкту, обговорення якого відбувались в комітеті, передбачається взаємодія із ФОП, проте з обмеженнями у розмірі 20% від загальних витрат, і частка таких контрактів буде щороку зменшуватись. Варто зауважити, що протягом останніх 2 місяців Андрій Ніколаєнко очолював робочу групу з питань напрацювання положень законопроекту щодо оподаткування в ІТ галузі.

Крім того, введення поняття гіг-працівників – доволі трудомісткий процес, адже необхідно вносити численні зміни у застарілий КЗпП, та найголовніше – не відомо, як така система буде прийнята ІТ-спільнотою. Найоптимальнішим варіантом наразі, поряд із введенням нових «правил гри» залишити й існуючі, які вже більше 10 років доводять свою ефективність, допомогли вивести Україну в ТОП ІТ-країн світу. Тобто, важливо піти повністю демократичним та ліберальним шляхом: дозволити компаніям дійсно обирати систему, яка для них є зручною (чи гіг-працівники, що регулюватимуться КЗпП, чи вільна взаємодія з ФОП). У разі, якщо нова система гіг-контрактів буде дійсно бездоганною – ринок сам врегулює необхідний баланс стосовно найоптимальнішої моделі форми співпраці для окремого бізнесу. 

Одним з головних аспектів розвитку ІТ, на думку бізнесу, є саме відсутність її регуляції, свобода вибору та прозорі умови. Саме ці ключові пункти дозволили вийти на показник у $4,5 млрд експорту у 2019 році, 200 000 фахівців та стабільний ріст компаній 20-30% щорічно. Це підкреслює важливість забезпечення існуючих механізмів поряд зі створенням нових. 

Тож бізнес однозначно підтримує концепцію «Дія City» та дякує команді Міністерства цифрової трансформації України за ініціативу. Проте, щоб масштабувати цю ідею та зробити її максимально корисною для усього ІТ, уникнути істотних бюрократичних та регуляторних ризиків, врахувати необхідні механізми, що вже допомогли розвинутись ІТ та дійсно забезпечити win-win платформу для держави та індустрії – для цих цілей альтернативний проєкт №4303-2 все ж виглядає більш консолідованим та демократичним. Сподіваємось, ми врешті-решт зможемо поєднати наші напрацювання й зусилля задля здійснення цілі, що нас об’єднує – створення технологічно сучасної та потужної країни, яка наразі має вражаючий ІТ-потенціал.

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: