Багато позитивних змін у нашій країні відбуваються не завдяки владі, а всупереч їй

Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко в ексклюзивному інтерв’ю FEG розповіла на що звертають увагу інвестори, приймаючи рішення вкладати гроші в українську економіку і чому бізнес побоюється нових податкових ініціатив влади.

Автор: Руслан Поліщук

У середині вересня прем’єр повідомив, що “потенційні інвестиції” в рамках програми підтримки проектів зі значними інвестиціями “UkraineInvest” за півроку склали $2 млрд. Чи є передумови сподіватися на поліпшення інвестиційного клімату в найближчому майбутньому? І як ви оціните ефективність такого механізму, як “інвестняні”?

Сам по собі такий інструмент як “інвестняня” – це хороше ноу-хау. Але він точно не може бути самодостатнім. Перш за все, інвестори дивляться на фундаментальні основи і на ті умови, які створюються для них. Ці фундаментальні умови впираються в наявність верховенства права в державі, в ефективно працюючі правоохоронні інституції, наявність рівних правил гри. І вже потім вони дивляться на те, які є додаткові стимули для інвестування.

Якщо ми говоримо про “інвестнянь”, класно, що такий закон є. Але минуло вже більше року, а нових проектів, на жаль, поки ще немає. Вони всі тільки готуються, знаходяться лише в стадії інкубації. Сподіваюся, що незабаром перші проекти все-таки вийдуть в життя.

Нових проектів немає в силу тих причин,що Ви сказали – відсутності фундаментальних основ?

Частково, так. Але не зовсім. Коли проект заходить в контекст “інвестняні” і “UkraineInvest”, то там виникають вже дещо інші речі, які впливають на тривалість цього процесу. І частково вони зав’язані на ефективності роботи регуляторної машини. Ми ж знаємо, що швидкість ухвалення рішень у нашій державі не дуже висока. Ось ця нестабільність теж не є привабливим моментом для того, щоб інвестори розглядали Україну як комфортне місце для вкладання грошей.

В цілому ж, і інвестори, які йдуть через “UkraineInvest”, і всі інші інвестори – дивляться на фундаментальні основи інвестклімату: на правоохоронні органи, на рівні правила гри. Безумовно, інвестори є, але могло б бути ще більше, якби ці фундаментальні основи в нашій країні змінилися в кращу сторону.

Тому, якщо говорити про настрій бізнесу в цілому, то він не є райдужним. За нашим індексом інвестиційної привабливості, який, по суті, є барометром того, як бізнес сприймає ситуацію всередині країни, настрої поки ще знаходяться в негативній площині. Останні показники знаходяться на рівні 2,84 пункту в порівнянні з попереднім показником в 2,4 (1 – найгірший показник, 5 – найкращий). Виходить, що ми ще навіть до медіани не дотягуємо.

Тобто, клімат і настрої, начебто, поліпшуються, але все одно за п’ятибальною шкалою ми ще перебуваємо в негативній площині. Плюс, до всього нашого внутрішнього колориту додаються ще й геополітичні ризики, пов’язані із зовнішніми загрозами. Це також впливає на настрої бізнесу. Адже в європейських і світових ЗМІ все сурмлять про те, що є такий ризик і він дуже істотний. Тому, описуючи інвестклімат, не можна на це не звернути уваги.

Україна отримала черговий транш МВФ. З одного боку, як любить говорити наш глава Нацбанку, МВФ – це не про гроші, а про довіру. Але з іншого – Фонд не дає транші благополучним країнам, а програма з МВФ – це свідчення структурних соціально-економічних проблем в нашій країні. Так про що ж, все-таки, цей транш – про гроші, довіру або про щось ще?

Я б не змішувала ці речі. Це правда, що якщо у країни все добре, то вона не буде просити грошей у МВФ. І те, що Україна співпрацює з МВФ, вже є певним маркером. Наступне питання – дають або не дають гроші? Я вважаю, що якщо дають гроші в такій ситуації, це добре. Тому що міжнародна інституція бачить, що Україна “не виходить з берегів”, вважає, що Україні безпечно давати гроші. Адже МВФ явно не цікаво давати комусь гроші без повернення.

У той же час, звичайно, шкода, що в фундаментальних речах у нас мало що змінюється. Так, перетворення у нас відбуваються, наприклад, йде активна діджиталізація. Спостерігається розвиток креативних індустрій, є прекрасне сільське господарство. Але дуже багато позитивних змін в нашій країні відбуваються не завдяки владі, а всупереч їй. І дуже часто саме бізнес є двигуном якихось змін і новацій в нашій державі.

До речі, діджиталізація в цьому контексті є хорошим винятком. Мені здається, що команда, яка працює над цим напрямком у державній машині, робить дуже хорошу роботу.

В даний час відбуваються тектонічні зрушення внаслідок пандемії коронавірусу, які призводять до істотних змін в логістиці та економічних зв’язках. Ймовірно, з метою нейтралізувати ці ризики, країни Європи змушені будуть диверсифікувати поставки товарів і комплектуючих і розміщувати виробництва ближче до своїх кордонів. У зв’язку з цим, чи бачите Ви нові перспективи для України?

У нас перспектив повно. І можливостей безліч. Ми останні кілька десятиліть тільки і говоримо про те, що наша країна має величезний потенціал і можливості. Але, на жаль, не завжди повною мірою користується цими можливостями.

Не хочу, щоб ви мене зрозуміли хибно. Я досить оптимістично дивлюся на Україну і на ситуацію з бізнесом. Тому що вірю в бізнес і бачу, що він робить великі речі, дійсно змінює обличчя нашої держави. Це дає мені великий заряд оптимізму. Але мені здається, що є речі, які повинні робитися і владою. На жаль, наша командна робота поки ще не призводить до реалізації тих можливостей, про які ви говорите.

Ми живемо з держбюджетом з досить високим дефіцитом. Прогнози на наступний бюджетний рік теж не райдужні. У бізнесу немає побоювань, що податкова буде закручувати гайки, перевіряти, штрафувати і т. д.?

Цей рік не був таким, щоб можна було говорити про “закручування гайок” і податки (плюс-мінус) залишалися стабільними. Якогось великого хвилювання серед бізнесу я не відчуваю. Але такі побоювання виникають, коли з’являються законопроекти типу №5600. Чому? Саме тому, що ми не бачимо ефективної боротьби з тінню. Ми не бачимо, що держава націлена на те, щоб всіх повернути в прозору площину. У такій ситуації ми розуміємо – якщо будуть підвищуватися податки або відбуватися якісь бюджетні виплати, то будуть дивитися в кишені саме прозорому бізнесу. А цього допускати не хотілося б.

Які наслідки для бюджету і для бізнесу будуть від прийняття т. зв. “ресурсного” законопроекту 5600?

Представники бізнесу проти цього законопроекту в запропонованому вигляді. Ми сприймаємо його, як елемент тиску на бізнес. Що дійсно турбує в тій версії, яка була підготовлена до другого читання? Неможливість перенесення збитків попередніх років, збільшення акцизу на алкоголь і тютюн, підвищення рентної плати, збільшення штрафів за порушення термінів реєстрації ПДВ-накладних, скорочення термінів оскарження блокування ПДВ-накладних. І цей перелік ще не повний.

Є ряд речей, які вносять зміни в адміністрування податків, а також в розмір податків, які повинні бути сплачені. Прозорий бізнес і так має досить велике податкове навантаження. Варто все ж почати дивитися і на тіньовий бізнес, і які реальні методи можуть бути використані для боротьби з ним.

За інформацією Мінфіну, з того моменту, коли стартувала програма “доступні кредити 5-7-9%” на 1 листопада представники мікро, малого та середнього підприємництва отримали від уповноважених банків майже 26 тисяч кредитів на загальну суму 68,3 млрд грн. Як би ви оцінили динаміку, ефект від кредитування бізнесу і доступність кредитів?

Спочатку не всі бізнесмени, особливо малі підприємці, могли користуватися цим інструментом. Скаржилися на високу бюрократизацію процедури і складність отримання цих кредитів. Тому хтось навіть не намагався їх отримати або намагався, але не отримував. Потім поступово знайшли ключики до вирішення цього питання, і доступність кредитів стала вище.

Для нашої країни такі кредитні програми – це завжди плюс. Особливо в пандемічний час, коли для дрібного і середнього бізнесу були не найкращі часи. А якщо ми говоримо про бізнес, який сильно постраждав (ресторанний, туристичний), то для них таке кредитування стало б дуже позитивним. Єдиний нюанс в тому, що є умови, за якими ти можеш брати кредит і не під все такий кредит дають. Все ж існують складнощі з отриманням цих кредитів. У будь-якому випадку, для бізнесу хоч якийсь елемент підтримки буде істотним.

Як позначився на бізнесі тривалий період зміцнення національної валюти?

Зізнаюся, бізнес не очікував такого зміцнення. Але це як дорога з двостороннім рухом. Для когось добре, для когось погано. Зміцнення валюти для експортерів-це очевидний мінус, для імпортерів ситуація трохи краща. Але тут потрібно розуміти, чого держава хоче досягти, проводячи саме таку валютну політику. Мені здається, для виробництв тут важлива стабільність і вона зараз є. Хоча багато хто побоювався істотної девальвації, але протягом цього і минулого років ми спостерігали стабільність. Це була одна з позитивних рис, яку бізнес відзначав, відповідаючи на наші опитування про інвестклімат.

Сьогодні ж ніхто не прогнозує подальшого істотного зміцнення гривні. Як не прогнозує і серйозної девальвації.

Закінчується третій місяць добровільного одноразового декларування. Поки що цифри дуже скромні. Який, на вашу думку, буде економічний ефект від податкової амністії?

Є багато тих, хто підтримує дану ініціативу. Але я не буду прихильником таких ідей до тих пір, поки в Україні не з’явиться заможна система правосуддя. Тому що якщо її немає, то ми можемо нескінченно проводити податкові амністії. Більше того, це підриватиме довіру до податкової системи та інших інституцій у нашій державі. Мені здається, що ми не з того боку підійшли до цього питання. Спочатку треба встановити справедливу судову систему і правоохоронні органи відповідного рівня.

Якщо ви зараз запитаєте у бізнесу, чи довіряють вони цим двом інституціям, то вони вам дадуть відповідь, що ні. Ми бачимо дуже сильний тиск з боку правоохоронних органів на бізнес, а система правосуддя не може забезпечити захист законних прав представників бізнесу.

Скоро має запрацювати Бюро економічної безпеки. Які у бізнесу очікування від цього нового органу?

ЄБА була однією з тих структур, яка пропонувала виокремити економічну функцію з усіх правоохоронних органів. Але були побоювання щодо того, хто буде керувати цим супер-органом і як це управління буде здійснюватися. Головне, щоб не вийшло так, що паралельно з цим новим органом економічні функції збережуться у інших правоохоронних органів. Нас запевняли, що такі дублювання функцій приберуть, і процес налагодиться, але поки що ми бачимо, що вони потенційно залишаються. Тому ми будемо дивитися на практичну роботу БЕБ. Якщо ми будемо бачити явні перекоси, то мовчати не станемо.

Але також важливо, як на це реагуватиме влада. Тому що на сьогоднішній день ми бачимо, що СБУ дуже часто втручається в справи бізнесу і часто не обґрунтовано. Також нас хвилює те, як буде працювати саме БЕБ, як там побудують нову корпоративну культуру, маючи велику кількість старих кадрів.

Джерело: Finance Economy Governance