Автоматичний обмін податковою інформацією за стандартом CRS

20/ 12/ 2018

Олександр Бондарчук. Керуючий партнер ЮА «Абсолют» Тема автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standart) не нова, тому що неодноразово висвітлювалася ЗМІ та виносилася на обговорення на конференціях й форумах. Однак, як показує практика спілкування з клієнтами, нажаль, багато хто не сприйняв інформацію належним чином або ж не надав значення суті даного процесу. У разі приєднання України до єдиного стандарту обміну податковою інформацією, багато непідготовлених громадяни ризикують отримати незручні питання від контролюючих органів або ще гірше – втратити відносно чесно нажите валютне та цінне майно за кордоном. На початок Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання та валютного контролю, а також Інструкції НБУ про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, інвестування валютних цінностей (у т.ч. корпоративні права) громадянами України за кордон, передбачає отримання індивідуальної ліцензії НБУ. Деякі українці вдавалися до процедур дарування та фізично переміщали кошти за межі України. Помякшення з боку НБУ у підходах до ліцензування валютних операцій резидентів України відбулося лише у 2017 році. Спочатку НБУ дозволив громадянам України розміщувати на зарубіжних рахунках фізичних осіб громадян України валютні цінності із зазначенням джерела походження за межами України, з обов’язковим декларуванням цих доходів та сплатою податків згідно з українським законодавством. Трохи пізніше НБУ спростив отримання індивідуальної валютної ліцензії, дозволивши фізичним особам громадянам України отримувати електронну ліцензію за спрощеною процедурою через уповноважений банк, обмеживши, все ж, суму інвестицій еквівалентом 50 тис. доларів США на рік. Отже, все, що знаходиться на особистих або корпоративних рахунках підконтрольних компаній за кордоном, без відповідних дозволів та декларування в Україні, розміщено не зовсім законно, а конфіденційність зарубіжних рахунків найближчим часом втратить актуальність. Тоді всю інформацію податкова інспекція країни Вашого податкового резидентства отримає автоматично. Сутність CRS-стандарту CRS-стандарт розроблений у 2013 – 2014 роках Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і, як багато інших програм та розробок цієї організації, створений для боротьби з ухиленням від сплати податків. CRS забезпечує щорічний автоматичний обмін податковою інформацією між країнами учасницями Багатосторонньої конвенції про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією (конвенції МСАА). Станом на жовтень 2014 року, до конвенції МСАА приєдналася 51 країна, на липень 2016 – 83 країни, а у січні 2018 року до даної конвенції приєдналася Панама, ставши 98-ю країною у списку. І цей список продовжує впевнено рости. У вересні 2018 року понад 100 країн обмінялися даними за стандартом CRS. Перший автоматичний обмін даними згідно зі стандартом CRS між державами-учасницями Конвенції МСАА стався у вересні 2017 року (за результатами 2016 року). І відбуватися цей процес буде щорічно в автоматичному режимі. Автоматичний обмін: деталі Автоматичний обмін податковою інформацією відбувається тільки між країнами-учасниками конвенції МСАА. До того ж, «обмін» включає рахунки фізичних осіб, якщо дана особа є податковим резидентом однієї з країн-учасниць конвенції МСАА (такі фізичні особи іменуються «підзвітними особами») і корпоративні рахунки компаній, бенефіціарами (контролерами) яких є «підзвітні особи» або компанії, у яких 50% доходів формується від пасивних операцій. Між країнами-учасниками МСАА відбувається обмін інформацією про рахунки нерезидентів країни, в якій вони мають активний рахунок або контролюють юридичну особу з корпоративним рахунком. Банківські установи, брокери, різні інвестиційні фонди, страхові компанії та ін., які ведуть діяльність у країнах-учасницях МСАА, збирають та передають фінансову інформацію до податкового органу своєї країни. У свою чергу, податковий орган країни-учасника передає отриману інформацію до країни податкового резидентства власника такого рахунку, але тільки у тому випадку, якщо дана країна є учасницею МСАА. Якщо у випадку з фізичною особою, інформація буде передана тільки в одну можливу країну, то інформація з корпоративних може бути передана і до країни податкового резидентства компанії, і до країни податкового резидентства її кінцевого бенефіціара (контролера). Яка інформація передається Для фізичних осіб. Персональні дані. Прізвище, імя, зареєстрована адреса у країні резидентства, податковий номер, дата та місце народження фізичної особи. Фінансова частина буде містити в собі інформацію про номер рахунку та банку, в якому він обслуговується, валюту рахунку, поточний баланс, суму надходжень на рахунок за звітні періоди та ін. Для юридичних осіб. Найменування компанії, реєстраційна адресу, податковий номер. Прізвище, імя, зареєстрована адресу у країні резидентства, податковий номер, дата та місце народження фізичної особи бенефіціара (контролера компанії). Фінансова частина буде містити в собі інформацію про номер рахунку і банку, в якому він обслуговується, валюту рахунку, поточний баланс, інформацію про виручку від активної комерційної діяльності та доходи від пасивних інвестиційних операцій та ін. В тому числі, буде зібрана й передана інформація про рахунки цінних паперів, депозитні рахунки та ін. Не підлягає обміну інформація про корпоративні рахунки, які були відкриті до 31.12.2015 року, та щорічний залишок якого не перевищував 250 000 доларів або еквівалент цієї суми. На конкретному прикладі це виглядає так: якщо Ви, будучи податковим резидентом України, звертаєтеся до банку країни-учасниці МСАА для відкриття особового рахунку або корпоративного рахунку підконтрольної компанії, то у процесі відкриття співробітник банку попросить Вас надати відповідний документ для визначення податкового резидентства. Як правило, переважна більшість українців, не маючи іншого документа, що підтверджує податкове резидентство, надають ідентифікаційний номер платника податків в Україні (ІПН). Потім предоставлені дані вносяться у програмний комплекс банку з позначкою «податковий резидент України» і щорічно, в автоматичному режимі, з особистих і корпоративних рахунків формується та відправляється звіт до місцевого податкового органу. Поки Україна не стане країною-учасницею МСАА, ця інформація не буде автоматично передаватися до податкового органу України. Універсального рішення для врегулювання даного положення справ не існує. Хтось із клієнтів й далі вважатиме за краще очікувальну позицію, сподіваючись на майбутнє помякшення валютного законодавства та можливу легалізацію зарубіжних активів з мінімальними втратами, а для когось універсальним засобом стане зміна або отримання другої податкової резидентства, або використання індивідуального номінального сервісу, який, втім, може унеможливити легалізацію доходів реального бенефіціара. Ще одним варіантом може виступити зміна країни обслуговуючого фінансового інституту… У будь-якому разі, світ рухається до фінансової прозорості, і платити податки доведеться всім, але вибір залишається за клієнтом – де та скільки платити.

Олександр Бондарчук

Керуючий партнер ЮА «Абсолют»

Тема автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standart) не нова, тому що неодноразово висвітлювалася ЗМІ та виносилася на обговорення на конференціях й форумах.

Однак, як показує практика спілкування з клієнтами, нажаль, багато хто не сприйняв інформацію належним чином або ж не надав значення суті даного процесу.

У разі приєднання України до єдиного стандарту обміну податковою інформацією, багато непідготовлених громадяни ризикують отримати незручні питання від контролюючих органів або ще гірше – втратити відносно чесно нажите валютне та цінне майно за кордоном.

На початок

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання та валютного контролю, а також Інструкції НБУ про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, інвестування валютних цінностей (у т.ч. корпоративні права) громадянами України за кордон, передбачає отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Деякі українці вдавалися до процедур дарування та фізично переміщали кошти за межі України. Пом’якшення з боку НБУ у підходах до ліцензування валютних операцій резидентів України відбулося лише у 2017 році.

Спочатку НБУ дозволив громадянам України розміщувати на зарубіжних рахунках фізичних осіб громадян України валютні цінності із зазначенням джерела походження за межами України, з обов’язковим декларуванням цих доходів та сплатою податків згідно з українським законодавством.

Трохи пізніше НБУ спростив отримання індивідуальної валютної ліцензії, дозволивши фізичним особам громадянам України отримувати електронну ліцензію за спрощеною процедурою через уповноважений банк, обмеживши, все ж, суму інвестицій еквівалентом 50 тис. доларів США на рік.

Отже, все, що знаходиться на особистих або корпоративних рахунках підконтрольних компаній за кордоном, без відповідних дозволів та декларування в Україні, розміщено не зовсім законно, а конфіденційність зарубіжних рахунків найближчим часом втратить актуальність.

Тоді всю інформацію податкова інспекція країни Вашого податкового резидентства отримає автоматично.

Сутність CRS-стандарту

CRS-стандарт розроблений у 2013 – 2014 роках Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і, як багато інших програм та розробок цієї організації, створений для боротьби з ухиленням від сплати податків.

CRS забезпечує щорічний автоматичний обмін податковою інформацією між країнами учасницями Багатосторонньої конвенції про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією (конвенції МСАА).

Станом на жовтень 2014 року, до конвенції МСАА приєдналася 51 країна, на липень 2016 – 83 країни, а у січні 2018 року до даної конвенції приєдналася Панама, ставши 98-ю країною у списку. І цей список продовжує впевнено рости.

У вересні 2018 року понад 100 країн обмінялися даними за стандартом CRS.

Перший автоматичний обмін даними згідно зі стандартом CRS між державами-учасницями Конвенції МСАА стався у вересні 2017 року (за результатами 2016 року). І відбуватися цей процес буде щорічно в автоматичному режимі.

Автоматичний обмін: деталі

Автоматичний обмін податковою інформацією відбувається тільки між країнами-учасниками конвенції МСАА.

До того ж, «обмін» включає рахунки фізичних осіб, якщо дана особа є податковим резидентом однієї з країн-учасниць конвенції МСАА (такі фізичні особи іменуються «підзвітними особами») і корпоративні рахунки компаній, бенефіціарами (контролерами) яких є «підзвітні особи» або компанії, у яких 50% доходів формується від пасивних операцій.

Між країнами-учасниками МСАА відбувається обмін інформацією про рахунки нерезидентів країни, в якій вони мають активний рахунок або контролюють юридичну особу з корпоративним рахунком.

Банківські установи, брокери, різні інвестиційні фонди, страхові компанії та ін., які ведуть діяльність у країнах-учасницях МСАА, збирають та передають фінансову інформацію до податкового органу своєї країни.

У свою чергу, податковий орган країни-учасника передає отриману інформацію до країни податкового резидентства власника такого рахунку, але тільки у тому випадку, якщо дана країна є учасницею МСАА.

Якщо у випадку з фізичною особою, інформація буде передана тільки в одну можливу країну, то інформація з корпоративних може бути передана і до країни податкового резидентства компанії, і до країни податкового резидентства її кінцевого бенефіціара (контролера).

Яка інформація передається

Для фізичних осіб. Персональні дані. Прізвище, ім’я, зареєстрована адреса у країні резидентства, податковий номер, дата та місце народження фізичної особи.

Фінансова частина буде містити в собі інформацію про номер рахунку та банку, в якому він обслуговується, валюту рахунку, поточний баланс, суму надходжень на рахунок за звітні періоди та ін.

Для юридичних осіб. Найменування компанії, реєстраційна адресу, податковий номер. Прізвище, ім’я, зареєстрована адресу у країні резидентства, податковий номер, дата та місце народження фізичної особи бенефіціара (контролера компанії).

Фінансова частина буде містити в собі інформацію про номер рахунку і банку, в якому він обслуговується, валюту рахунку, поточний баланс, інформацію про виручку від активної комерційної діяльності та доходи від пасивних інвестиційних операцій та ін.

В тому числі, буде зібрана й передана інформація про рахунки цінних паперів, депозитні рахунки та ін.

Не підлягає обміну інформація про корпоративні рахунки, які були відкриті до 31.12.2015 року, та щорічний залишок якого не перевищував 250 000 доларів або еквівалент цієї суми.

На конкретному прикладі це виглядає так: якщо Ви, будучи податковим резидентом України, звертаєтеся до банку країни-учасниці МСАА для відкриття особового рахунку або корпоративного рахунку підконтрольної компанії, то у процесі відкриття співробітник банку попросить Вас надати відповідний документ для визначення податкового резидентства.

Як правило, переважна більшість українців, не маючи іншого документа, що підтверджує податкове резидентство, надають ідентифікаційний номер платника податків в Україні (ІПН).

Потім предоставлені дані вносяться у програмний комплекс банку з позначкою «податковий резидент України» і щорічно, в автоматичному режимі, з особистих і корпоративних рахунків формується та відправляється звіт до місцевого податкового органу.

Поки Україна не стане країною-учасницею МСАА, ця інформація не буде автоматично передаватися до податкового органу України.

Універсального рішення для врегулювання даного положення справ не існує. Хтось із клієнтів й далі вважатиме за краще очікувальну позицію, сподіваючись на майбутнє пом’якшення валютного законодавства та можливу легалізацію зарубіжних активів з мінімальними втратами, а для когось універсальним засобом стане зміна або отримання другої податкової резидентства, або використання індивідуального номінального сервісу, який, втім, може унеможливити легалізацію доходів реального бенефіціара. Ще одним варіантом може виступити зміна країни обслуговуючого фінансового інституту…

У будь-якому разі, світ рухається до фінансової прозорості, і платити податки доведеться всім, але вибір залишається за клієнтом – де та скільки платити.