fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Асоціація домагатиметься від ДФС чіткого врегулювання експорту шроту і макухи

25/ 10/ 2018
  Європейська Бізнес Асоціація має намір домагатися від Державної фіскальної служби (ДФС) чіткого врегулювання питання експорту шроту і макухи через українську митницю. Виконавчий директор Комітету зернових і олійних культур Європейської Бізнес Асоціації Ірина Душник розповіла iAgro, що на початку жовтня Державна фіскальна служба видала два листи, відповідно до яких компанії при експорті шроту і макухи тепер повинні надавати на митницю додаткові документи – письмову згоду від Міністерства природи на транскордонне перевезення цієї продукції. Ця вимога ДФС викликала значні труднощі у компаній-експортерів, оскільки на отримання таких документів від міністерства потрібен додатковий час. Ще в 2014 році з метою зменшення бюрократичного навантаження на експортерів та спрощення умов ведення бізнесу Кабінет міністрів дерегулював сферу експорту макухи та шроту, виключивши необхідність отримувати згоду від Мінприроди при експорті даної продукції. Шрот і макуха – це побічні продукти переробки олійних, а згоду Мінприроди необхідно отримувати на відходи, включені до Базельської конвенції. Побічні продукти ж до цієї конвенції не включені. Ірина Душник зазначила, що після проведеної роботи вдалося заручитися згодою ДФС щодо того, що вона не вимагатиме додаткових документів від експортерів шроту і макухи. Однак Європейська бізнес асоціація вважає, що доцільніше буде домогтися чіткого врегулювання цього питання в документах, щоб ситуація не залежала від людського фактора, коли різні чиновники трактуватимуть це питання по-своєму. Ірина Душник. Виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур. Тому ми зараз готуємо звернення, щоб це питання було врегульоване в документах самої ДФС таким чином, щоб не виникало різночитань, і цю прогалину було усунуто. За словами представника компанії-члена асоціації «Укроліяпром», який попросив не називати його імені, подача документів до Мінприроди при експорті шроту і макухи – дуже стара проблема, однак у 2014 році норма екологічного контролю при експорті цих продуктів була скасована. Він зазначив, що жодної потреби в подібному контролі немає, оскільки виробництво й експорт цих продуктів знаходяться під жорстким контролем Держпродспоживслужби, яка бере участь у впровадженні на українських підприємствах HACCP і GMP – систем безпеки кормів, а також видає міжнародний ветеринарний сертифікат, який гарантує якість і безпеку кормової продукції. «Тому вимагати від компаній, які поставляють шрот, якусь письмову згоду від Мінприроди, ніякої потреби немає», – сказав він, додавши, що український закон «Про зерно» відносить шрот і макуху до побічних продуктів, а не до відходів. Представник компанії нагадав, що в цьому році для поставки українського шроту було відкрито китайський ринок, і представники влади Китаю вимагають дотримання 14 пунктів, але і там немає екологічного контролю. За словами представника компанії, норма про екологічний контроль при експорті шроту лише примножує корупцію – замість того, щоб одним-єдиним листом від Мінприроди врегулювати це питання, за отриманням документу повинна приходити кожна компанія окремо. «На розгляд документів у міністерстві та отримання заповітного листа відводиться термін до 45 діб, а у тебе вже судно стоїть під завантаженням. І в результаті з’являються різні компанії, які обіцяють прискорити цей процес до 2-3 днів», – розповів він. Як повідомляв iAgro, обсяг світового імпорту соняшникового шроту в 2017/18 МР досяг порядку 7-7,1 млн тонн. Його ключовими покупцями в минулому сезоні були ЄС (53% загального обсягу), Туреччина (13%), Білорусь (9%), Марокко (5%), Ізраїль (4%), Індія (4%) інші. Україна – один з найбільших постачальників соняшникової шроту на світові ринки. Так, у 2017/18 МР (вересень-травень) на експорт було відправлено близько 3,6 млн тонн цієї продукції. Джерело: АгроІнсайдер

Європейська Бізнес Асоціація має намір домагатися від Державної фіскальної служби (ДФС) чіткого врегулювання питання експорту шроту і макухи через українську митницю.

Виконавчий директор Комітету зернових і олійних культур Європейської Бізнес Асоціації Ірина Душник розповіла iAgro, що на початку жовтня Державна фіскальна служба видала два листи, відповідно до яких компанії при експорті шроту і макухи тепер повинні надавати на митницю додаткові документи – письмову згоду від Міністерства природи на транскордонне перевезення цієї продукції. Ця вимога ДФС викликала значні труднощі у компаній-експортерів, оскільки на отримання таких документів від міністерства потрібен додатковий час.

Ще в 2014 році з метою зменшення бюрократичного навантаження на експортерів та спрощення умов ведення бізнесу Кабінет міністрів дерегулював сферу експорту макухи та шроту, виключивши необхідність отримувати згоду від Мінприроди при експорті даної продукції.

Шрот і макуха – це побічні продукти переробки олійних, а згоду Мінприроди необхідно отримувати на відходи, включені до Базельської конвенції. Побічні продукти ж до цієї конвенції не включені.

Ірина Душник зазначила, що після проведеної роботи вдалося заручитися згодою ДФС щодо того, що вона не вимагатиме додаткових документів від експортерів шроту і макухи. Однак Європейська бізнес асоціація вважає, що доцільніше буде домогтися чіткого врегулювання цього питання в документах, щоб ситуація не залежала від людського фактора, коли різні чиновники трактуватимуть це питання по-своєму.

Ірина Душник Виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур
Тому ми зараз готуємо звернення, щоб це питання було врегульоване в документах самої ДФС таким чином, щоб не виникало різночитань, і цю прогалину було усунуто.

За словами представника компанії-члена асоціації «Укроліяпром», який попросив не називати його імені, подача документів до Мінприроди при експорті шроту і макухи – дуже стара проблема, однак у 2014 році норма екологічного контролю при експорті цих продуктів була скасована.

Він зазначив, що жодної потреби в подібному контролі немає, оскільки виробництво й експорт цих продуктів знаходяться під жорстким контролем Держпродспоживслужби, яка бере участь у впровадженні на українських підприємствах HACCP і GMP – систем безпеки кормів, а також видає міжнародний ветеринарний сертифікат, який гарантує якість і безпеку кормової продукції. «Тому вимагати від компаній, які поставляють шрот, якусь письмову згоду від Мінприроди, ніякої потреби немає», – сказав він, додавши, що український закон «Про зерно» відносить шрот і макуху до побічних продуктів, а не до відходів. Представник компанії нагадав, що в цьому році для поставки українського шроту було відкрито китайський ринок, і представники влади Китаю вимагають дотримання 14 пунктів, але і там немає екологічного контролю.

За словами представника компанії, норма про екологічний контроль при експорті шроту лише примножує корупцію – замість того, щоб одним-єдиним листом від Мінприроди врегулювати це питання, за отриманням документу повинна приходити кожна компанія окремо. «На розгляд документів у міністерстві та отримання заповітного листа відводиться термін до 45 діб, а у тебе вже судно стоїть під завантаженням. І в результаті з’являються різні компанії, які обіцяють прискорити цей процес до 2-3 днів», – розповів він.

Як повідомляв iAgro, обсяг світового імпорту соняшникового шроту в 2017/18 МР досяг порядку 7-7,1 млн тонн.

Його ключовими покупцями в минулому сезоні були ЄС (53% загального обсягу), Туреччина (13%), Білорусь (9%), Марокко (5%), Ізраїль (4%), Індія (4%) інші.

Україна – один з найбільших постачальників соняшникової шроту на світові ринки. Так, у 2017/18 МР (вересень-травень) на експорт було відправлено близько 3,6 млн тонн цієї продукції.

Джерело: АгроІнсайдер

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: