8 причин підтримати законопроєкт №4167-1 про промислове забруднення

13/ 11/ 2020

Запровадження інтегрованої дозвільної системи у сфері запобігання та контролю промислового забруднення є одним із зобовязань України в рамках Угоди про асоціацію. Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано два законопроєкти з метою реформування промислового забруднення. Мова йде про проєкт Закону «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» №4167 та альтернативний проєкт Закону №4167-1. Обидва документи мають за мету імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: об’єднати природоохоронні дозволи в один - інтегрований, запровадити найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ), створити реєстр промислових підприємств, що мають отримувати інтегрований дозвіл тощо. Водночас, підходи до впровадження таких норм у двох законопроєктах різняться. Так, проєкт Закону №4167, зокрема, містить певні суперечливі моменти, які, у разі прийняття документу у поточній редакції, можуть мати негативні наслідки для підприємств та економіки країни в цілому. Зокрема, це введення термінів, що дублюють вже існуючі; регулювання видів діяльності, для яких відсутні європейські висновки НДТМ; невизначеність з термінами адаптації та затвердження самих НДТМ; недостатній адаптаційний період для запровадження нової дозвільної системи; можливість дозвільного органу самостійно зупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду, що створює сприятливі передумови для корупції; відсутність чітких підстав для зупинення дозволу. У альтернативному проєкті Закону №4167-1, на думку експертів Європейської Бізнес Асоціації, передбачено більш комплексний та системний підхід до реформи дозвільної системи у сфері промислового забруднення. Зокрема, на це є 8 причин: 1) у якості відповідника терміну «pollution» Директиви 2010/75/ЄС вводиться термін «забруднення», що є більш виправданим з точки зору повноти змісту та узгоджується із чинним законодавством; 2) відсутність потреби отримувати інтегрований дозвіл для тих видів діяльності, які не входять в перелік Додатку 1 Директиви 2010/75/ЄС та для яких немає затверджених Європейською Комісією НДТМ; 3) НДТМ мають бути закріплені на рівні окремого закону, при цьому, проєкт Закону №4167-1 вводиться в дію не раніше дня набрання чинності закону про НДТМ; 4) Збільшено до 24 місяців незастосування окремих положень для енергетичних підприємств, що дозволить компаніям більш ретельно підготувати заяву для отримання інтегрованого дозволу та інші документи, зокрема базовий звіт, який запроваджується цим проєктом Закону; 5) чітко сформовано підстави для ініціювання процедури зупинення інтегрованого дозволу та визначено процедуру його поновлення, а також передбачається можливість прийняття рішення про анулювання інтегрованого дозволу лише в судовому порядку; 6) збільшено до 15 років максимальний строк відступу (строк, на який підприємству можуть встановлюватися менш жорсткі нормативи гранично допустимого забруднення ніж визначені НДТМ). На думку бізнесу, це повністю виправдане рішення з огляду на різницю у технологічному розриві між українськими та європейськими підприємствами. 7) відсутність повноважень дозвільного органу для встановлення додаткових вимог для підприємств, якщо застосування НДТМ не дозволяє досягнути встановлених нормативів; 8) можливість не оприлюднювати інформацію, що становить комерційну таємницю. Експерти Асоціації також звертають увагу на відсутність в обох законопроєктах положень щодо розробки перехідного плану для підприємств енергетичного сектору. Причиною для його розробки є потреба у визначені графіку виконання еконормативів різними установками на рівні сектору, адже з точки зору забезпечення сталого енергопостачання дозволено одночасно виводити в ремонт обмежену кількість енергоблоків. Таким чином, Європейська Бізнес Асоціація закликає прийняти за основу законопроєкт №4167-1 та доопрацювати його відповідно до вищевказаних пропозицій з усіма зацікавленими сторонами. Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

Запровадження інтегрованої дозвільної системи у сфері запобігання та контролю промислового забруднення є одним із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію.

Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано два законопроєкти з метою реформування промислового забруднення. Мова йде про проєкт Закону «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» №4167 та альтернативний проєкт Закону №4167-1.

Обидва документи мають за мету імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: об’єднати природоохоронні дозволи в один – інтегрований, запровадити найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ), створити реєстр промислових підприємств, що мають отримувати інтегрований дозвіл тощо.

Водночас, підходи до впровадження таких норм у двох законопроєктах різняться. Так, проєкт Закону №4167, зокрема, містить певні суперечливі моменти, які, у разі прийняття документу у поточній редакції, можуть мати негативні наслідки для підприємств та економіки країни в цілому. Зокрема, це введення термінів, що дублюють вже існуючі; регулювання видів діяльності, для яких відсутні європейські висновки НДТМ; невизначеність з термінами адаптації та затвердження самих НДТМ; недостатній адаптаційний період для запровадження нової дозвільної системи; можливість дозвільного органу самостійно зупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду, що створює сприятливі передумови для корупції; відсутність чітких підстав для зупинення дозволу.

У альтернативному проєкті Закону №4167-1, на думку експертів Європейської Бізнес Асоціації, передбачено більш комплексний та системний підхід до реформи дозвільної системи у сфері промислового забруднення. Зокрема, на це є 8 причин:

1) у якості відповідника терміну «pollution» Директиви 2010/75/ЄС вводиться термін «забруднення», що є більш виправданим з точки зору повноти змісту та узгоджується із чинним законодавством;

2) відсутність потреби отримувати інтегрований дозвіл для тих видів діяльності, які не входять в перелік Додатку 1 Директиви 2010/75/ЄС та для яких немає затверджених Європейською Комісією НДТМ;

3) НДТМ мають бути закріплені на рівні окремого закону, при цьому, проєкт Закону №4167-1 вводиться в дію не раніше дня набрання чинності закону про НДТМ;

4) Збільшено до 24 місяців незастосування окремих положень для енергетичних підприємств, що дозволить компаніям більш ретельно підготувати заяву для отримання інтегрованого дозволу та інші документи, зокрема базовий звіт, який запроваджується цим проєктом Закону;

5) чітко сформовано підстави для ініціювання процедури зупинення інтегрованого дозволу та визначено процедуру його поновлення, а також передбачається можливість прийняття рішення про анулювання інтегрованого дозволу лише в судовому порядку;

6) збільшено до 15 років максимальний строк відступу (строк, на який підприємству можуть встановлюватися менш жорсткі нормативи гранично допустимого забруднення ніж визначені НДТМ). На думку бізнесу, це повністю виправдане рішення з огляду на різницю у технологічному розриві між українськими та європейськими підприємствами.

7) відсутність повноважень дозвільного органу для встановлення додаткових вимог для підприємств, якщо застосування НДТМ не дозволяє досягнути встановлених нормативів;

8) можливість не оприлюднювати інформацію, що становить комерційну таємницю.

Експерти Асоціації також звертають увагу на відсутність в обох законопроєктах положень щодо розробки перехідного плану для підприємств енергетичного сектору. Причиною для його розробки є потреба у визначені графіку виконання еконормативів різними установками на рівні сектору, адже з точки зору забезпечення сталого енергопостачання дозволено одночасно виводити в ремонт обмежену кількість енергоблоків.

Таким чином, Європейська Бізнес Асоціація закликає прийняти за основу законопроєкт №4167-1 та доопрацювати його відповідно до вищевказаних пропозицій з усіма зацікавленими сторонами.

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.