4 лайфхаки як вчитись протягом всього життя

13/ 05/ 2019

Лілія Ямборак. менеджер Центру професійного розвитку. Вчитись ніколи не пізно. Цей вираз досить часто можна почути. Вивчення нового стимулює мозок, тримає нас у тонусі. Та й щоб залишатися ментально здоровим, ми повинні кидати мозку виклики. Але як же можна правильно та з користю вчитись, не виснажуючи себе? Процес навчання можна розділити на два етапи. Перший, фактичне набуття інформації, початковий етап. Другий, перегляд та оновлення інформації, довгострокове навчання. Нас оточує безліч джерел інформації, тож часто нам важко сконцентруватися. Тож, щоб зрозуміти як ми можемо працювати з мозком та навчатися краще, що шкодить навчанню варто відповісти на три ключові питання: Що я хочу припинити робити? Що я хочу продовжити робити? Що я хочу робити по-новому? Доведено, що середньостатистична людина навчається (оволодіває новими знаннями) лише 24 хвилини на тиждень. Яким же чином можна змінити цю статистику? Для нового покоління (покоління Z) дуже важливий сенс навчання, тому парадигма навчання змінюється. Так, раніше люди отримувати освіту, йшли на роботу та працювали до пенсії. Проте, зараз macro learning (вивчити щось нове) змінився на micro learning (потрібно щось знати зараз). Тобто, для нового покоління важливо вчитись, щоб щось вміти, а не лише знати. Адже знати не означає вміти це робити на практиці. Отож, нова парадигма навчання характеризується наступними ознаками: Навчанням протягом всього життя (life-long learning). Орієнтацією саме на усвідомлене набуття нових знать (knowledge-able). Власне, це коли інформація перетворюється на знання. Кілька лайфхаків стосовно мозку: Мозок шукає сенс через встановлення закономірностей. Навчання ефективне тоді, коли потенціал мозку людини розвивається через подолання інтелектуальних труднощів. Людський мозок сприймає краще візуальний та графічний матеріал. Людський мозок завжди шукає звязок колишнього досвіду з новою ситуацією. Мозок здатен записувати та зберігати інформацію протягом всього життя. Водночас, саме пам’ять відіграє важливу роль у процесі навчання, адже мозок фіксує та зберігає інформацію за допомогою пам’яті. Вона буває короткострокова (20-30 секунд) та довгострокова, яка відповідає за знання, моторні навички (говорити, ходити, їздити тощо). Спогади та особистий досвід також відносяться до довгострокової пам’яті. Память визначає особистість людини та дозволяє зберегти цілісне бачення свого існування, об’єднує нові відчуття, сприйняття з новою інформацією. У мозку є певна частина, яка відповідає за навчання. Це гіпокамп. Чим більше ця зона мозку активується під час навчання, тим краще мозок сприймає, обробляє і перетворює інформацію на довгострокову пам’ять. Навчання та мозок можна поєднати за допомогою моделі AGES: A – attention/ увага G – generation/інсайт E – emotions/емоції S – spacing/зберігання Увага – людина в середньому здатна утримувати увагу протягом 20 хвилин. Для того, щоб ефективно виконувати завдання, потрібно сконцентруватися на одному завданні. Мультизадачність – великий стрес для мозку, він виснажується, перестає ефективно функціонувати. Якщо мозок виконує одне завдання – ефективність дорівнює 100%. Якщо мозок одночасно виконує 2 завдання, ефективність виконання кожного – 40%, ще 20% мозок витрачає, щоб переключатися з одного завдання на інше. Інсайти – це інформація, яка потрапляє у мозок та перетворюється на знання. Тож щоб перетворити інформацію на знання, потрібно її проаналізувати, накласти на попередній досвід та підвести підсумки. Просте прочитання матеріалу не перетворить його на знання. Емоції – зв’язок між мозковим центром та пам’яттю. Наша пам’ять залежить від яскравості враження та першого відчуття. Отже, емоції є вирішальними для пам’яті. Чим більше вражень викликає ситуація чи подія, тим сильніша їх фіксація у пам’яті. Позитивні емоції розвивають творче мислення, у той час, як негативні емоції привертають увагу, але набута інформація швидко забувається. Простір – це зберігання набутої інформації, яке відбувається за певних умов. Ось чому дуже важливо все ж робити перерви в навчанні, щоб краще запам’ятати та активувати довгострокову пам’ять. Отож, для ефективнішого навчання дуже важливо обговорювати отриману інформацію, аналізувати її, проводити паралелі та асоціації. Водночас, концентруватись на навчанні не розпорошуючи увагу та робити перерви між навчання. Навчання 24/7 однозначно не є ефективним. Людина може і має навчатись протягом всього життя. Це робить його більш цікавим, різнобарвним та насиченим. Але це потрібно робити правильно. Впевнена, ці прості правила допоможуть пізнавати та вивчати більше та якісніше! Джерело: Корреспондент

Лілія Ямборак менеджер Центру професійного розвитку

Вчитись ніколи не пізно. Цей вираз досить часто можна почути. Вивчення нового стимулює мозок, тримає нас у тонусі. Та й щоб залишатися ментально здоровим, ми повинні кидати мозку виклики. Але як же можна правильно та з користю вчитись, не виснажуючи себе?

Процес навчання можна розділити на два етапи. Перший, фактичне набуття інформації, початковий етап. Другий, перегляд та оновлення інформації, довгострокове навчання.

Нас оточує безліч джерел інформації, тож часто нам важко сконцентруватися.

Тож, щоб зрозуміти як ми можемо працювати з мозком та навчатися краще, що шкодить навчанню варто відповісти на три ключові питання:

Що я хочу припинити робити?
Що я хочу продовжити робити?
Що я хочу робити по-новому?

Доведено, що середньостатистична людина навчається (оволодіває новими знаннями) лише 24 хвилини на тиждень. Яким же чином можна змінити цю статистику?

Для нового покоління (покоління Z) дуже важливий сенс навчання, тому парадигма навчання змінюється. Так, раніше люди отримувати освіту, йшли на роботу та працювали до пенсії. Проте, зараз macro learning (вивчити щось нове) змінився на micro learning (потрібно щось знати зараз). Тобто, для нового покоління важливо вчитись, щоб щось вміти, а не лише знати. Адже знати не означає вміти це робити на практиці.

Отож, нова парадигма навчання характеризується наступними ознаками:

Навчанням протягом всього життя (life-long learning).
Орієнтацією саме на усвідомлене набуття нових знать (knowledge-able). Власне, це коли інформація перетворюється на знання.

Кілька лайфхаків стосовно мозку:

Мозок шукає сенс через встановлення закономірностей.
Навчання ефективне тоді, коли потенціал мозку людини розвивається через подолання інтелектуальних труднощів.
Людський мозок сприймає краще візуальний та графічний матеріал.
Людський мозок завжди шукає зв’язок колишнього досвіду з новою ситуацією.

Мозок здатен записувати та зберігати інформацію протягом всього життя. Водночас, саме пам’ять відіграє важливу роль у процесі навчання, адже мозок фіксує та зберігає інформацію за допомогою пам’яті. Вона буває короткострокова (20-30 секунд) та довгострокова, яка відповідає за знання, моторні навички (говорити, ходити, їздити тощо). Спогади та особистий досвід також відносяться до довгострокової пам’яті.

Пам’ять визначає особистість людини та дозволяє зберегти цілісне бачення свого існування, об’єднує нові відчуття, сприйняття з новою інформацією.

У мозку є певна частина, яка відповідає за навчання. Це гіпокамп. Чим більше ця зона мозку активується під час навчання, тим краще мозок сприймає, обробляє і перетворює інформацію на довгострокову пам’ять.

Навчання та мозок можна поєднати за допомогою моделі AGES:

A – attention/ увага

G – generation/інсайт

E – emotions/емоції

S – spacing/зберігання

Увага – людина в середньому здатна утримувати увагу протягом 20 хвилин. Для того, щоб ефективно виконувати завдання, потрібно сконцентруватися на одному завданні. Мультизадачність – великий стрес для мозку, він виснажується, перестає ефективно функціонувати. Якщо мозок виконує одне завдання – ефективність дорівнює 100%. Якщо мозок одночасно виконує 2 завдання, ефективність виконання кожного – 40%, ще 20% мозок витрачає, щоб переключатися з одного завдання на інше.

Інсайти – це інформація, яка потрапляє у мозок та перетворюється на знання. Тож щоб перетворити інформацію на знання, потрібно її проаналізувати, накласти на попередній досвід та підвести підсумки. Просте прочитання матеріалу не перетворить його на знання.

Емоції – зв’язок між мозковим центром та пам’яттю. Наша пам’ять залежить від яскравості враження та першого відчуття. Отже, емоції є вирішальними для пам’яті. Чим більше вражень викликає ситуація чи подія, тим сильніша їх фіксація у пам’яті. Позитивні емоції розвивають творче мислення, у той час, як негативні емоції привертають увагу, але набута інформація швидко забувається.

Простір – це зберігання набутої інформації, яке відбувається за певних умов. Ось чому дуже важливо все ж робити перерви в навчанні, щоб краще запам’ятати та активувати довгострокову пам’ять.

Отож, для ефективнішого навчання дуже важливо обговорювати отриману інформацію, аналізувати її, проводити паралелі та асоціації. Водночас, концентруватись на навчанні не розпорошуючи увагу та робити перерви між навчання. Навчання 24/7 однозначно не є ефективним.

Людина може і має навчатись протягом всього життя. Це робить його більш цікавим, різнобарвним та насиченим. Але це потрібно робити правильно. Впевнена, ці прості правила допоможуть пізнавати та вивчати більше та якісніше!

Джерело: Корреспондент