23% побутової електротехніки ввезено нелегально в Україну

16/ 03/ 2020

Прослухати онлайн Зупинити   З 9 жовтня по 5 листопада 2019, дослідницька компанія GfK за ініціативи Європейської Бізнес Асоціації та Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» провела експертне опитування учасників ринку щодо обсягів та тенденцій «сірого» імпорту побутової техніки та електроніки в Україні у 2019 році. Сьогодні, 16 березня, відбулась офіційна презентація результатів даного дослідження. За отриманими даними, обсяг продажів побутової техніки і електроніки, ввезеної за «сірими» схемами (без належних митних процедур і повної сплати податків і зборів), становить $792 млн. (20,5 млрд. грн.) або 23% від загального обсягу продажів досліджуваних категорій. Найбільший обсяг «сірого» імпорту, на суму $328 млн, припадає на категорію смартфонів.  За оцінками дослідження, 29% смартфонів ввезені за «сірими» схемами.  На другому місці з обсягом нелегального імпорту на суму в $102 млн знаходяться плоскопанельні телевізори.  Так, кожен пятий телевізор в Україні імпортовано за «сірими» схемами. Висока частка «сірого» імпорту (вище 30%) спостерігається також по категорії фототехніки і аксесуарів (навушники, портативна акустика). Водночас, середній рівень частки «сірого» імпорту (близько 20%) характерний для таких категорій: дрібна техніка для кухні та будинку, вбудована кухонна техніка, кліматична техніка, пилососи.  Частка «сірого» імпорту в близько 15% зафіксована для таких категорій як холодильники, пральні машини, дрібна техніка для особистого догляду, планшети, ноутбуки, компютери та монітори. У більшості досліджуваних категорій, товари «сірого» імпорту переважають в цінових сегментах вище середнього і преміального рівня (наприклад, телевізори з діагоналлю більше 55 дюймів, ігрові ноутбуки, професійна фототехніка).  Моделі нижчого цінового сегмента, як правило, рідше називаються серед товарів «сірого» імпорту.  Винятком є ​​категорії кліматичної техніки, аксесуарів та дрібної побутової техніки для особистого догляду. У цих категоріях, товари схильні до «сірого» імпорту нарівні з моделями середнього і вище середнього сегментів. За оцінками дослідження, основне зростання частки «сірого» імпорту припало на 2018 рік. У 2019 році зростання сповільнилося.  Ця тенденція простежується для категорій смартфонів. У категорії ноутбуків, планшетів і дрібної побутової техніки експерти також відзначають тенденцію до зниження частки «сірого» імпорту. Водночас, у категорії компютерів-десктопів і моніторів частка «сірого» імпорту стабільна і не змінювалася два останні роки. Крім того, динаміка зростання частки «сірого» імпорту зберігається в категорії холодильників і аксесуарів. За отриманими даними, основні канали збуту - Інтернет-продажі як без зазначення, так і з зазначенням продавця.  Вікторія Куликова. менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації. За нашими оцінками, близько 80% сайтів інтернет-магазинів порушують вимоги законодавства про електронну комерцію і не вказують на сайтах інформацію, яка дала б можливість їх ідентифікувати як суб’єкта торгівлі і в разі необхідності притягнути до відповідальності. Основними причинами «сірого» імпорту названі корупція у митних органах, різниця в цінах на товари в Україні та сусідніх країнах, можливість для продавця заробити вищу маржу за рахунок уникнення сплат митних платежів, тощо.  Учасники прес-конференції висловили думку: нелегальний імпорт можна мінімізувати тільки консолідованими зусиллями, які будуть спрямовані як на закриття схем нелегального імпорту на митниці, так і на контроль кінцевих продажів усередині країни.  Проголосовані у 2019 році Закони №128 і 129 дають таку можливість через введення реальної відповідальності за невидачу фіскального чека, а не номінального штрафу в одну гривню, як це було раніше, через зобовязання мати документи, що підтверджують походження товару та моніторинг з боку споживача. «У той же час, бізнес спільноту турбує реєстрація в Парламенті цілого ряду законопроєктів, спрямованих на відміну вищезазначених прогресивних норм», - коментує Вікторія Куликова.  – Крім того, ми сподіваємося, що державні органи зможуть запустити повноцінну роботу Законів №128 і 129 з 1 жовтня цього року, в тому числі, і можливість покупцям перевіряти легальність фіскального чека і отримати фіскальний кешбек в разі отримання  підробленого документа».

З 9 жовтня по 5 листопада 2019, дослідницька компанія GfK за ініціативи Європейської Бізнес Асоціації та Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» провела експертне опитування учасників ринку щодо обсягів та тенденцій «сірого» імпорту побутової техніки та електроніки в Україні у 2019 році. Сьогодні, 16 березня, відбулась офіційна презентація результатів даного дослідження.

За отриманими даними, обсяг продажів побутової техніки і електроніки, ввезеної за «сірими» схемами (без належних митних процедур і повної сплати податків і зборів), становить $792 млн. (20,5 млрд. грн.) або 23% від загального обсягу продажів досліджуваних категорій.

Найбільший обсяг «сірого» імпорту, на суму $328 млн, припадає на категорію смартфонів.  За оцінками дослідження, 29% смартфонів ввезені за «сірими» схемами.  На другому місці з обсягом нелегального імпорту на суму в $102 млн знаходяться плоскопанельні телевізори.  Так, кожен п’ятий телевізор в Україні імпортовано за «сірими» схемами.

Висока частка «сірого» імпорту (вище 30%) спостерігається також по категорії фототехніки і аксесуарів (навушники, портативна акустика). Водночас, середній рівень частки «сірого» імпорту (близько 20%) характерний для таких категорій: дрібна техніка для кухні та будинку, вбудована кухонна техніка, кліматична техніка, пилососи.  Частка «сірого» імпорту в близько 15% зафіксована для таких категорій як холодильники, пральні машини, дрібна техніка для особистого догляду, планшети, ноутбуки, комп’ютери та монітори.

У більшості досліджуваних категорій, товари «сірого» імпорту переважають в цінових сегментах вище середнього і преміального рівня (наприклад, телевізори з діагоналлю більше 55 дюймів, ігрові ноутбуки, професійна фототехніка). 

Моделі нижчого цінового сегмента, як правило, рідше називаються серед товарів «сірого» імпорту.  Винятком є ​​категорії кліматичної техніки, аксесуарів та дрібної побутової техніки для особистого догляду. У цих категоріях, товари схильні до «сірого» імпорту нарівні з моделями середнього і вище середнього сегментів.

За оцінками дослідження, основне зростання частки «сірого» імпорту припало на 2018 рік. У 2019 році зростання сповільнилося.  Ця тенденція простежується для категорій смартфонів. У категорії ноутбуків, планшетів і дрібної побутової техніки експерти також відзначають тенденцію до зниження частки «сірого» імпорту. Водночас, у категорії комп’ютерів-десктопів і моніторів частка «сірого» імпорту стабільна і не змінювалася два останні роки. Крім того, динаміка зростання частки «сірого» імпорту зберігається в категорії холодильників і аксесуарів.

За отриманими даними, основні канали збуту – Інтернет-продажі як без зазначення, так і з зазначенням продавця. 

Вікторія Куликова менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації

За нашими оцінками, близько 80% сайтів інтернет-магазинів порушують вимоги законодавства про електронну комерцію і не вказують на сайтах інформацію, яка дала б можливість їх ідентифікувати як суб’єкта торгівлі і в разі необхідності притягнути до відповідальності.

Основними причинами «сірого» імпорту названі корупція у митних органах, різниця в цінах на товари в Україні та сусідніх країнах, можливість для продавця заробити вищу маржу за рахунок уникнення сплат митних платежів, тощо. 

Учасники прес-конференції висловили думку: нелегальний імпорт можна мінімізувати тільки консолідованими зусиллями, які будуть спрямовані як на закриття схем нелегального імпорту на митниці, так і на контроль кінцевих продажів усередині країни.  Проголосовані у 2019 році Закони №128 і 129 дають таку можливість через введення реальної відповідальності за невидачу фіскального чека, а не номінального штрафу в одну гривню, як це було раніше, через зобов’язання мати документи, що підтверджують походження товару та моніторинг з боку споживача.

«У той же час, бізнес спільноту турбує реєстрація в Парламенті цілого ряду законопроєктів, спрямованих на відміну вищезазначених прогресивних норм», – коментує Вікторія Куликова.  – Крім того, ми сподіваємося, що державні органи зможуть запустити повноцінну роботу Законів №128 і 129 з 1 жовтня цього року, в тому числі, і можливість покупцям перевіряти легальність фіскального чека і отримати фіскальний кешбек в разі отримання  підробленого документа».