fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

У Києві на Різдво встановили найбільший тризуб з дідухів в Україні

26/ 12/ 2023
    У Національному музеї народної архітектури та побуту України встановили найбільший тризуб з дідухів в Україні. Його висота – 7,41 метра. Дідухи для конструкції тризуба виконали з пшениці. Їх створював десантник Ярослав Кучма, який через поранення тимчасово втратив змогу ходити, та 95-річна Пелагія Живко з Львівщини.  “Тризуб з дідухів – це насамперед про повернення до власних традицій та коріння. Це заміна радянських огоньків і червоної зірки на ялинці. Ми маємо безліч красивих, глибоких і автентичних традицій, повязаних зі святкуванням Різдва та Нового року – саме час їх згадувати чи відкривати для себе. Крізь призму віків сьогодні ми констатуємо самобутність української нації, її незламний дух та волю, що й символізує тризуб-рекордсмен. Саме тому Благодійний фонд «МХП - Громаді» підтримав ініціативу Громадської організації «Обʼєднання добровольців» зі створення й встановлення тризуба, як і інші ініціативи протягом 2023 року, які утверджують українську ідентичність”, – прокоментувала Тетяна Волочай, директорка Благодійного фонду “МХП-Громаді”. Пшеницю, яку використали для дідухів, зібрали на полях компанії МХП на Львівщині. Компанія, як стратегічний партнер благодійного фонду, вирішила підтримати ініціативу, оскільки крім важливої культурної складової створення дідуха має ще додаткову цінність – підтримку військових під час реабілітації.  “Коли ми дізналися історію Ярослава, який не міг ходити, але відновлювався емоційно завдяки в’язанню снопів пшениці, ми зрозуміли, що про це варто заявити гучніше. Адже ми в межах нашої програми “МХП Поруч”, де надаємо різнопланову допомогу військовим та їхнім родинам, знаємо з власного досвіду, наскільки важливою для реабілітації є емоційна складова. А в цьому проєкті поєдналися і повернення до традицій, і віднайдення національної ідентичності, і соціальна відповідальність компанії МХП як великого бізнесу”, – додав Павло Мороз, директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності компанії МХП. Разом з військовим Ярославом Кучмою дідухи робила Пелагія Живко. Жінка пережила 5 війн, гоніння радянської влади, депортація та ув’язнення рідних у Сибірі. Та попри це Пелагея щороку плела дідухи й вносила їх у хату на Різдво. А цьогоріч ще й передавала свої знання і вміння наступним поколінням. Тризуб-рекордсмен з дідухами буде доступним для огляду в Національному музеї народної архітектури та побуту України до 5 січня. Потім його перевезуть до Львова. Тризуб встановили на експозиції “Середня Наддніпрянщина” поблизу церкви. Символічно, що в день встановлення рекорду, 25 грудня, там відбувалася різдвяна служба, колядували фольклорні колективи з різних куточків України. “На Різдво та Новий рік наш музей пропонує низку активностей для киян та гостей міста. Головна мета яких  відкрити для себе автентичні традиції українців, поринути в атмосферу пізнання власного коріння, усвідомити нашу спільну єдність, пронесену через століття”, – наголосила генеральний директор  Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель. 
01/

 

У Національному музеї народної архітектури та побуту України встановили найбільший тризуб з дідухів в Україні. Його висота – 7,41 метра. Дідухи для конструкції тризуба виконали з пшениці. Їх створював десантник Ярослав Кучма, який через поранення тимчасово втратив змогу ходити, та 95-річна Пелагія Живко з Львівщини. 

“Тризуб з дідухів – це насамперед про повернення до власних традицій та коріння. Це заміна радянських “огоньків” і червоної зірки на ялинці. Ми маємо безліч красивих, глибоких і автентичних традицій, пов’язаних зі святкуванням Різдва та Нового року – саме час їх згадувати чи відкривати для себе. Крізь призму віків сьогодні ми констатуємо самобутність української нації, її незламний дух та волю, що й символізує тризуб-рекордсмен. Саме тому Благодійний фонд «МХП – Громаді» підтримав ініціативу Громадської організації «Обʼєднання добровольців» зі створення й встановлення тризуба, як і інші ініціативи протягом 2023 року, які утверджують українську ідентичність”, – прокоментувала Тетяна Волочай, директорка Благодійного фонду “МХП-Громаді”.

Пшеницю, яку використали для дідухів, зібрали на полях компанії МХП на Львівщині. Компанія, як стратегічний партнер благодійного фонду, вирішила підтримати ініціативу, оскільки крім важливої культурної складової створення дідуха має ще додаткову цінність – підтримку військових під час реабілітації. 

“Коли ми дізналися історію Ярослава, який не міг ходити, але відновлювався емоційно завдяки в’язанню снопів пшениці, ми зрозуміли, що про це варто заявити гучніше. Адже ми в межах нашої програми “МХП Поруч”, де надаємо різнопланову допомогу військовим та їхнім родинам, знаємо з власного досвіду, наскільки важливою для реабілітації є емоційна складова. А в цьому проєкті поєдналися і повернення до традицій, і віднайдення національної ідентичності, і соціальна відповідальність компанії МХП як великого бізнесу”, – додав Павло Мороз, директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності компанії МХП.

Разом з військовим Ярославом Кучмою дідухи робила Пелагія Живко. Жінка пережила 5 війн, гоніння радянської влади, депортація та ув’язнення рідних у Сибірі. Та попри це Пелагея щороку плела дідухи й вносила їх у хату на Різдво. А цьогоріч ще й передавала свої знання і вміння наступним поколінням.

Тризуб-рекордсмен з дідухами буде доступним для огляду в Національному музеї народної архітектури та побуту України до 5 січня. Потім його перевезуть до Львова. Тризуб встановили на експозиції “Середня Наддніпрянщина” поблизу церкви. Символічно, що в день встановлення рекорду, 25 грудня, там відбувалася різдвяна служба, колядували фольклорні колективи з різних куточків України.

“На Різдво та Новий рік наш музей пропонує низку активностей для киян та гостей міста. Головна мета яких  відкрити для себе автентичні традиції українців, поринути в атмосферу пізнання власного коріння, усвідомити нашу спільну єдність, пронесену через століття”, – наголосила генеральний директор  Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: