У 2024 році ставлення банків до кредитування підприємців може змінитися на краще, але це залежить від низки чинників

Поведінка фінансового, банківського та валютного ринків України, особливо у наш непростий воєнний час, не може не цікавити різного роду бізнесові об’єднання чи спілки. Адже від їхньої реакції та пропозицій для влади неможливе повноцінне функціонування компаній, які представляють великий, середній чи малий бізнес.

Саме таким цікавим об’єднанням, яке працює для блага бізнесу та у тісному контакті із законодавчою та виконавчою гілками влади країни, є Європейська Бізнес Асоціація (далі ЄБА або Асоціація). Вона активно допомагає своїм членам та й всьому українському бізнес-загалу у вирішенні їхніх, як повсякденних проблем, так і більш стратегічних питань. Асоціація є також бізнесовим та юридичним консультантом підприємців.

Banki.ua поцікавилися по це та інше у координатора комітетів ЄБА Вікторії БУРДЕЙНОЇ:

Оперативне реагування на ризики та «очищення» ринку

 – Як ЄБА та її члени оцінюють роботу та взаємодію з банківським ринком у 2023 році?

– Регуляторні зміни та багаторічний системний досвід управління ризиками змусив банки оперативно реагувати на виклики та переглядати процеси взаємодії з клієнтами.

Разом з цим, ринок фінансових послуг залишається однією з найкраще врегульованих галузей національної економіки, окремі індустрії навіть беруть її собі за приклад.

Так, взаємодію бізнесу з банками суттєво ускладнили тимчасові валютні обмеження, запроваджені Національним банком з першого дня повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 року. Проте, з іншого боку, бізнес із розумінням ставиться до ситуації, що склалася, і на майданчику Європейської Бізнес Асоціації ми надаємо нашим членським компаніям можливість для діалогу та підготовки спільних, виважених позицій бізнес-спільноти.

До прикладу, вже 8 лютого 2024 року за участю представників банків, міжнародних донорів та компаній-членів ЄБА відбудеться конференція з питань доступу до фінансових інструментів для бізнесу під час війни, у тому числі у контексті повоєнного відновлення.

– В Україні останніми роками відбулося фактичне «очищення» банківського ринку. Було ліквідовано десятки фінансових установ. Як Ви можете оцінити цей процес? Що у ньому було правильним, а де були перекоси, які даються взнаки і зараз?

– Так зване «очищення» банківського ринку розпочалося майже 10 років тому: у 2014 році було ліквідовано 17 банків, а у 2015 аж 46. У 2019-2021 з ринку щороку виходило всього по два банки, а у воєнні 2022 та 2023 роки – по чотири. Ці показники свідчать про те, що процес був ефективним, завдяки цим діям регулятора банківський сектор демонструє надзвичайну стійкість, попри шоки повномасштабної війни.

Тому, з одного боку, ліквідація неплатоспроможних банків та удосконалення регуляторної системи можуть сприяти збільшенню стійкості та надійності банківської системи. З іншого, – цей процес може мати негативні наслідки, оскільки може призвести до зменшення конкуренції та обмеження доступу до фінансових послуг для споживачів.

Податок з прибутку: нечуваний метод змін «заднім числом»

– Банки у 2022-23 роках отримали нечувані прибутки та навіть надприбутки. Все це вилилось у те, що було ухвалено спеціальний закон про чимале оподаткування фінустанов. Чому маючи прибутки та непогану капіталізацію, банки не поспішають кредитувати бізнес, особливо малий та середній? Невже вони лише лякаються воєнних ризиків і чи зміниться їхнє відношення до кредитування підприємців у 2024 році?

– Війна зробила свій вплив на кожен напрям та сектор економіки, зокрема, і банківський. Закон, згідно якого банки повинні сплатити 50% податку на прибуток, отриманий у 2023 році, а починаючи з 2024 року – 25%, набув чинності на початку грудня 2023 року.

Слід зазначити, що в початковій редакції законопроекту №9656 було передбачено підвищення ставки податку на прибуток для банків з 18% до 36%. Банки поставилися до такої пропозиції з розумінням, однак під час підготовки до другого читання запропонована концепція зазнала суттєвих змін.

Банки готові збільшити відрахування до державного бюджету, аби підтримати країну у воєнний період, але вони хотіли б робити це передбачувано, планомірно та обґрунтовано, в рамках загальнодержавної стратегії економічного оновлення.

Це безпрецедентний випадок, коли законодавчі зміни фактично запроваджуються «заднім числом», збільшуючи непередбачуваність бізнес-середовища. Подібні заходи у майбутньому можуть дуже погано можуть вплинути на будь-який бізнес. У суспільстві бурхливо обговорювалося припущення, що нові податкові правила змусять банки підвищити тарифи на послуги та ціни на кредити, однак в умовах високої конкуренції.

Швидше за все, банки, в першу чергу, сфокусуються на скороченні операційних витрат, однак внаслідок цього кількість безкоштовних сервісів для споживачі може скоротитися, я деякі тарифи поступово зростатимуть.

Сподіваємось, що у 2024 банки можуть адаптувати свою діяльність до нових умов, включаючи зміни в оподаткуванні, що в свою чергу може позитивно вплинути на їхнє відношення до кредитування підприємців. Однак конкретні наслідки цього закону на діяльність банків потребують подальшого вивчення.

Кредитування є важливим напрямком для підтримки та стимулювання роботи бізнесу. У 2024 році ставлення банків до кредитування підприємців може змінитися, але необхідно звертати увагу на різні фактори, які впливають на цей процес. Так, наприклад, подальше зниження облікової ставки НБУ може стимулювати банки до збільшення кредитування, оскільки це збільшить їх прибутки.

Разом з цим слід зазначити, що банки активно співпрацюють з міжнародними донорами та збільшують портфоліо кредитних та грантових продуктів для бізнесу, в тому числі малого та середнього. Крім того, у 2023 році уряд вніс зміни до держпрограм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» в умовах воєнного стану.

Це, в свою чергу, стимулювало збільшення обсягів кредитування. Про ці та інші фінансові інструменти, можливі зміни політик та правил для бізнесу ми будемо дискутувати 8 лютого.

Про облікову ставку та державні банки

– 2023 рік став роком декількаразового суттєвого зниження облікової ставки Нацбанком України. Вона наразі становить 15%. Яким чином зниження цього показника позитивно впливало на зменшення ставок за кредитами у банках України для підприємців? Чи такого взагалі особливо не відбулося?

– Дійсно, зниження облікової ставки НБУ до 15% у 2023 році сприяло зниженню вартості кредитів, щоб стимулювати підприємства до розвитку. Однак деякі банки не відобразили зниження цього показника, що, в свою чергу, стримує залучення позикових коштів у реальний сектор економіки.

Загалом же вплив зниження облікової ставки на зменшення ставок за кредитами у банках України для підприємців може бути складним і залежить від різних економічних та фінансових чинників, як то економічні прогнози НБУ щодо темпів зростання ВВП та зниження інфляції, стійкість курсу гривні тощо.

– Ваше ставлення до того, що більше 60% українських банків наразі є державними. Яким чином це позитивно та негативно впливає на роботу фінансового ринку та бізнесу, включаючи членів ЄБА?

– Останнє слово, особливо сьогодні, йде за споживачем, який обирає не стільки банк, скільки продукт, оцінюючи доступність та зручність сервісу чи не в першу чергу. Таким чином, як державні, так і приватні банки зацікавлені у впровадженні інноваційних технологічних рішень та покращенні якості обслуговування, аби зберегти свою долю на ринку та залучити нових клієнтів.

Цьому також сприяє і регулятор, оновлюючи законодавчу та нормативно-правову базу, а Європейська Бізнес Асоціація активно долучається до обговорення відповідних законопроєктів та проєктів регуляторних актів НБУ з метою забезпечення рівних конкурентних умов для всіх учасників ринку фінансових послуг.

Водночас, звісно, перекіс банківської системи в сторону державних не дуже здоровий і в подальшому хотілось би більш здорової конкуренції. Так, зараз ситуація непроста і в період війни будь-які глобальні зміни здійснювати важко. Тим не менше, покращення будуть йти на користь, зокрема, і у сенсі відбудови країни.

Валютні послаблення позитивно вплинуть на інвестування

– НБУ також упродовж минулого року робив значні послаблення у регулюванні валютного ринку країни. Що саме він у цьому сенсі зробив, на Вашу думку, правильно, а що було недоречним?

– Асоціація перебуває в активному діалозі з Національним банком України з питань валютної лібералізації. Разом із компаніями ми ще у березні 2022 року сформулювали пакет пропозиції щодо послаблення тимчасових валютних обмежень, запроваджених у зв’язку з введенням воєнного стану по всій території України.

На регулярній основі відбуваються зустрічі представників бізнес-спільноти з керівництвом НБУ з питань валютної лібералізації. Значну кількість пропозицій бізнесу Нацбанк України прийняв повністю або частково, зокрема у червні 2023 року регулятор дозволив резидентам-позичальникам переказувати за кордон кошти для виконання зобов’язань за зовнішніми кредитами та позиками, які:

– забезпечені гарантією чи порукою міжнародної фінансової організації;

– надані за участю іноземного експортно-кредитного агентства чи іноземної держави через уповноважену нею установу або через іноземну юридичну особу, серед акціонерів яких є іноземна держава чи іноземний державний банк.

Запровадження цього пом’якшення валютних обмежень дійсно стимулює збільшення надходження нових кредитних коштів в Україну. Адже виконання позикових зобов’язань позичальниками-резидентами перед іноземними інвесторами сприяє покращенню інвестиційної привабливості України та дозволяє залучити більше коштів на реалізацію проектів з відновлення.

У тому ж червні компаніям-резидентам була надана можливість сплачувати за кордон валютні кошти, призначені для обслуговування й повернення нових кредитів від нерезидентів, а саме тих кредитних договорів, кошти за якими надходитимуть з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки позичальників в українських банках та за умови одночасного дотримання низки умов.

Прийняті послаблення є позитивним кроком для майбутніх інвестицій в Україну, які держава активно намагається залучити для відбудови країни. Однак наразі для реального сектору бізнесу надзвичайно важливо також отримати можливість виконувати свої поточні зобов’язання перед нерезидентами за кредитами, отриманими до введення режиму воєнного стану, спричиненого повномасштабним вторгненням.

Цей фактор беззаперечно впливає на стійкість та операційну діяльність компаній під час воєнного стану, а також на їхній міжнародний кредитний рейтинг. А це кумулятивно матиме вплив на вартість капіталу при залученні нових інвестицій, щоб запустити відновлення економіки України.

Додатковим фактором слугує і те, що саме компанії, які вже залучили іноземний капітал, продовжуватимуть інвестувати в країну, незважаючи на військовий стан та стануть прикладом для подальшого фінансування відновлення України. Тому, не виконання поточних боргових зобов’язань, на думку Асоціації, негативно вплине на поточну операційну діяльність бізнесу та темпи майбутньої української відбудови.

Разом з тим, для бізнесу все ще залишаються вкрай актуальними питання надання можливості компаніям здійснювати транскордонні валютні перекази для виплат зобов’язань за єврооблігаціями (хоча б для оплати купонних платежів), зокрема, підприємствам-поручителям, материнські компанії яких знаходяться іноземній юрисдикції.

Про неможливість оплати за товари та послуги від інопартнерів, отримані до війни

– Також бізнес, мабуть, потребує надання можливості здійснювати оплати за отримані від іноземних партнерів товари та послуги, отримані до 23 лютого 2022 року?

Так, суб’єкти господарювання мають річні контракти, які закриваються актами зазвичай у першому кварталі року, який слідує за роком поставки товарів чи надання послуг.

Тобто компанії до початку повномасштабного вторгнення росії не встигли здійснити оплату за товари та послуги, надані за такими річними контрактами у 2021 році, і відповідно до Постанови НБУ №18 наразі не мають можливості здійснити таку оплату у повному обсязі, оскільки частина товарів та послуг надавалась чи поставлялась у період з 1 січня до 23 лютого 2022 року.

У листопаді минулого року Асоціація зверталася до Уряду та регулятора з проханням із розумінням поставитись до ситуації, яка впливає на діяльність бізнесу та вимог в рамках взаємодії на глобальному рівні.

Також ми просили розглянути можливість недопущення подальшого скорочення граничних строків повернення валютної виручки та введення будь-яких додаткових валютних обмежень, а також розглянути можливість збільшення згаданих строків повернення валютної виручки. Однак з 11 листопада Нацбанк України вдвічі скоротив граничні строки розрахунків за операціями з експорту – зі 180 до 90 календарних днів.

Також для компаній досі залишається актуальним питання збільшення лімітів за безготівковими розрахунками за товари та послуги за кордоном з використанням гривневих корпоративних платіжних карток, оскільки у багатьох компаній працівники досі працюють віддалено, на території іноземних держав.

Сподіваємося на те, що ситуація на валютному ринку зберігатиметься стабільною та дозволятиме Національному банку України продовжити поступове зняття тимчасових валютних обмежень, запроваджених Постановою НБУ від 24 лютого 2022 року №18 та врахувати всі пропозицій бізнес-спільноти вже у найближчий час.

Стратегія розвитку фінсектору та Концепція відкритого банкінгу

– У 2023 році було ухвалено Стратегію розвитку фінансового сектору України. Документ встановлює актуальні пріоритети та цілі розвитку фінансового сектору як на етапі повномасштабної війни, так і під час післявоєнної відбудови. Особливу увагу в Стратегії приділено імплементації європейського законодавства, адже рух України до ЄС є безумовним пріоритетом. Яким чином наразі виконується цей документ?

– Нацбанк України і до повномасштабного вторгнення активно працював у напрямку гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС. Європейська Бізнес Асоціація активно долучалася та продовжує брати участь у обговоренні розроблених регулятором відповідних законопроєктів та проєктів регуляторних актів НБУ, з метою забезпечення врахування інтересів бізнесу під час імплементації європейських норм.

– У серпні 2023 року Національний банк України затвердив Концепцію відкритого банкінгу, що визначає напрями розвитку, дорожню карту та ключові вимоги до впровадження в Україні відкритого банкінгу (англ. Open Banking). Відкритий банкінг передбачає структурований і безпечний обмін даними між надавачами платіжних послуг через відкриті API (англ. application programming interface). ЄБА також брала активну участь у розробці цього документу. Яким чином зараз працює ця Концепція? Що про неї кажуть члени ЄБА?

– Концепція відкритого банкінгу зобов’язує установи, які обслуговують клієнтів, за згодою останніх надавати постійний доступ до їхніх рахунків та фінансової інформації іншим надавачам платіжних послуг. Запровадження відкритого банкінгу в України передбачено положеннями закону «Про платіжні послуги», що наберуть чинності 1 серпня 2025 року.

Відкритий банкінг дозволить клієнтам мати доступ до своїх рахунків, відкритих у різних надавачах платіжних послуг, будь-то банки чи небанківські фінустанови, через один зручний застосунок. Для надавачів платіжних послуг це надасть можливість мати технологічну можливість обмінюватися клієнтською інформацією в режимі реального часу та пропонувати клієнтам нові сервіси щодо доступу до їхньої інтегрованої платіжної інформації від різних надавачів платіжних послуг в одному місці.

Експерти комітету з електронних платежів Асоціації беруть участь у розробці та обговоренні проектів нормативно-правових та регуляторних актів НБУ, прийняття яких передбачено цією Концепцією.

Про життя після «спліту»

– Як відомо, більше трьох років тому небанківські фінансові установи перейшли з контролю та регулювання від Нацкомфінпослуг до НБУ. Як ви можете оцінити позитивні та негативні моменти такого переходу для самих компаній та їхніх клієнтів?

– Після «спліту» впродовж останніх трьох років було прийнято три нових закони: «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про страхування» та «Про кредитні спілки». Нацбанк,у свою чергу, прийняв кілька десятків нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію вимог зазначених законів. По суті, це реформа, аналогічна тій, що пережили банки у 2014-2015 роках.

Страхові компанії, які складають найбільший сегмент цього ринку, в цілому позитивно сприйняли зазначені зміни, непогано адаптувалися до оновлених регуляторних вимог та роботи в умовах війни, спостерігається зростання попиту у корпоративних клієнтів на страхування життя.

Деякі страховики вже пропонують споживачам продукти, які покривають воєнні ризики та розробляють інші види страхових продуктів, на які є запит у бізнесу, наприклад, страхування транзиту. Регулятор, зі свого боку, не вбачає загроз для цього сегменту небанківських фінпослуг.

Щодо мікрокредитів, НБУ проробив значну роботу впродовж 2023 року для впровадження відповідального кредитування. Дотримання учасниками ринку оновлених регуляторних вимог повинно забезпечити абсолютно нову якість кредитування в небанківському секторі. Вже за півроку ставки мають становити щонайбільше 1% на день.

Асоціація продовжить бути голосом не лише банків, а й небанківських фінустанов

– Якими основними завданнями щодо співпраці із банками, а також щодо ухвалення нових нормативно-правових актів, які значно поліпшать роботу фінансового ринку та бізнесу, бачить для себе ЄБА у 2024 році?

– По-перше, продовження діалогу з Національним банком України щодо реалізації Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. У рамках цього діалогу Асоціація сприятиме врегулюванню застарілих, надмірних та/або недосконалих обмежень у сфері регулювання валютного контролю з належною повагою та розумінням принципів стратегії валютної лібералізації.

По-друге, Національний банк України розробляє Стратегію відновлення кредитування, яка має допомогти у відбудові країни. Для наших компаній це важливий пріоритет, тому ми будемо активно долучатися до обговорення як до цього проєкту, так і відповідної нормативки, аби забезпечити врахування потреб бізнесу у фінансуванні своєї діяльності та реалізації проектів з відновлення.

По-третє, Асоціація продовжить бути голосом небанківських фінансових установ у процесі адаптації до нового законодавства для небанківського фінансового сектору. Бізнес неминуче зіткнеться з певними труднощами щодо приведення діяльності у відповідність до нових норм, що вимагатиме тісного спілкування з регулятором щодо неоднозначних чи суперечливих питань.

На майданчику комітету з електронних платежів ЕВА ми з бізнесом продовжимо співпрацю з регулятором у напрямку впровадження стандартів відкритого банкінгу. Нацбанк вже прийняв більшість підзаконних актів, передбачених Законом України «Про платіжні послуги».

Проте учасники ринку наголошують на тому, що деякі з них мають бути впроваджені поступово, зокрема ті, технічна реалізація яких потребує значних інвестицій та часу. Пріоритетами комітету у 2024 році, як і раніше, є забезпечення справедливих конкурентних умов для усіх учасників ринку, запуску нових сервісів та послуг у сфері безготівкових платежів, запровадженню інноваційних технологічних рішень, подальшої популяризації та розширення сфер застосування безготівкових форм оплати.

Також ми плануємо продовжувати взаємодію з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, адже ця установа активно займається розробкою та коригуванням нормативно-правових актів для підконтрольного бізнесу (ринки капіталу, віртуальні активи тощо). Тож важливо і в цьому напрямку мати спільне бачення та стратегію.

Джерело: BANKI.UA