Транспортна галузь у 2020 році

22/ 12/ 2020
  Дар’я Січкар. Менеджер Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації. Цьогоріч коронокриза стала справжнім випробуванням для усього світу, вплинувши негативно на розвиток окремих країн та економік. Звичайно, в Україні також було відчутно вплив наслідків пандемії, яка, серед іншого, ускладнила та уповільнила реалізацію реформ в секторі інфраструктури. І хоча ми все ще маємо попереду досить багато роботи, навіть в цей складний період не обійшлося без позитивних зрушень у різних транспортних галузях.  Залізниця. Довгоочікувана усіма подія трапилася у цьому році в залізничній галузі – започатковано пілотний проєкт із залучення приватної тяги на залізницю. Не в останню чергу, цей проєкт з’явився через те, що ми як країна маємо зобов’язання перед ЄС відкрити ринок залізничних перевезень з прозорими та рівними умовами, здоровою конкуренцією для бізнесу та якісними послугами для пасажирів. Очікується, що цього можна досягти завдяки допуску до здійснення залізничних перевезень не лише Укрзалізниці, але й приватних компаній – перевізників. Наступним логічним та очікуваним кроком, після успішного завершення пілоту, має бути відкриття ринку приватної тяги, що обумовлено перспективою ухвалення Закону України «Про залізничний транспорт». Із останнім справи дещо гірші, адже законопроєкт, розроблений в рамках гармонізації законодавства України та ЄС, передбачає нову модель ринку залізничних перевезень, аналогічну європейським залізничним системам досі не прийнятий. Більше року він знаходиться на розгляді у профільному Комітеті ВРУ з питань транспорту та інфраструктури та жодних зрушень у його прийнятті ми не спостерігаємо. Ухвалення цього законопроєкту буде головним очікуванням логістичного бізнесу на 2021 рік. Залізничні перевезення – важлива складова інфраструктури та економічної системи України, яка за останні двадцять років накопичила значний перелік проблем та дисбалансів. Хотілось б окреслити перелік ініціатив, які, на думку бізнесу, мають стати пріоритетними завданнями на 2021 рік, окрім прийняття головного галузевого закону. Відмова від субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних. Традиційно в Україні пасажирські перевезення є збитковими та витрати на їх здійснення покриваються Укрзалізницею внаслідок перехресного субсидування за рахунок прибуткових вантажних, що негативно впливає на фінансовий стан залізничної галузі та на її розвиток, і, по суті, є непрямим додатковим фінансовим навантаженням для представників бізнесу з метою перекриття збитків Укрзалізниці. Реформування структури Укрзалізниці. Для ефективного процесу реформування ринку залізничних перевезень має відбутись організаційне виокремлення окремих вертикалей Укрзалізниці: вантажні перевезення та логістика, пасажирські перевезення, інфраструктура, виробництво та сервіс. Створення прозорого механізму тарифоутворення. Наразі відсутня чітка загальнодержавна модель тарифоутворення на залізничні вантажні перевезення. Чинна тарифна система непрозора та економічно необґрунтована, крім цього відсутня прив’язка до типу затрат, що унеможливлює чітке цільове використання тарифів: тяга, вагон, інфраструктура, інвестиції. Це все призводить до субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних, разом із постійним підвищенням тарифів на останні. Необхідно розподілити залізничний тариф на локомотивну, інфраструктурну та вагонну складову (остання вже дерегульована), а також повністю переглянути систему тарифоутворення. Боротьба з крадіжками деталей вагонів та локомотивів. У результаті дій зловмисників компанії зазнають великий обсяг збитків. Так, за підрахунками компаній-учасників Комітету з логістики Асоціації, за 2018 рік та за результатами першого кварталу 2019 року, було здійснено 3859 випадків розукомплектування на суму більше ніж 24 млн грн. Бізнес підтримує ідею створення транспортної поліції, яка працюватиме над запобіганням розукомплектування вантажних вагонів та здійснюватиме патрулювання залізничних об’єктів інфраструктури. Також важливо посилити відповідальність за розукомплектування елементів залізничного рухомого складу та інфраструктури, зробити публічною інформацію щодо найкритичніших точок, де виявляються розукомплектування вагонів та розміщувати таку інформацію на офіційних ресурсах Укрзалізниці. Гарантування безпеки та збереження вантажів під час транспортування. Ситуація на залізницях України залишається досить несприятливою, адже представники бізнесу постійно потерпають від випадків крадіжок вантажів всіх видів (зернові, вантажі гірничо-металургійного комплексу) під час їх транспортування та зазнають значних фінансових збитків. Важливим кроком для вирішення цієї проблеми є, у випадку пошкодження вагонів, зобов’язати працівників Укрзалізниці забезпечити оперативне складання актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25 та інших необхідних документів. Оптимізація надлишкової інфраструктури. Необхідно напрацювати виважене рішення по роботі малодіяльних зернових станцій. Бізнес концептуально не підтримує рішення про закриття таких станцій, адже це призводить до ліквідації робочих місць та зупинки функціонування вантажної інфраструктури на цих об’єктах. Сподіваємося на діалог та напрацювання компромісних рішень з цього питання. Ми сподіваємося, що оновленій команді Укрзалізниці буде під силу виконання цих амбітних завдань для розвитку залізничної інфраструктури та стимулювання економіки. Морська та річкова галузь. Звичайно, кульмінацією роботи усього сектору цього року стало прийняття 3 грудня у другому читанні довгоочікуваного законопроєкту «Про внутрішний водний транспорт» №1182-1-д. Більше 10 років бізнес очікував на галузевий законопроєкт для розвитку внутрішніх водних шляхів України. Компанії-члени Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації завжди з високою увагою стежили за всіма законопроєктами про внутрішній водний транспорт України та надавали свої експертні зауваження на усіх етапах розробки. Ми щиро сподіваємося, що прийнятий законопроєкт дозволить відродити річкову галузь та  включити річковий транспорт в систему мультимодальних перевезень та мережу пріоритетних транспортних маршрутів. Це також важливий крок назустріч виконанню зобов’язань щодо розвитку внутрішніх водних шляхів в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Наступним логічним кроком, який очікує бізнес, є прийняття проєкту Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів» №4168. Його положення спрямовані на сприяння розвитку берегової інфраструктури внутрішнього водного транспорту, покращення стану річкового господарства, сприяння розвитку на конкурентних засадах ринку послуг у сфері внутрішнього водного транспорту та залученню інвестицій, переорієнтації вантажопотоків на екологічний та економічний річковий транспорт. Згідно нового експертного дослідження Асоціації «Інфраструктурний індекс», який цьогоріч ми вперше провели з нашими партнерами – юридичними фірмами Agreca та Sayenko Kahrenko –  головні реформи та зміни у морській галузі, на які очікує бізнес, це зниження портових зборів та відрахувань чистого прибутку АМПУ до державного бюджету, створення незалежного регулятора – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Це ті пріоритети, над втіленням  яких бізнес бачить необхідність сконцентруватись найбільше. Авіатранспорт. Ми нарешті побачили зрушення у напрямку розвитку міжнародних вантажних авіаперевезень. Вже розпочались перші кроки щодо будівництва вантажного терміналу ДП МА «Бориспіль», для якого вже виділено додаткові земельні ділянки. Очікується, що протягом 2021-2023 років буде збудований новий вантажний термінал аеропорту «Бориспіль», після чого нинішній застарілий термінал буде реконструйовано та модернізовано, таким чином планується створення нових можливостей для розвитку потенціалу аеропорту та створення великого транспортного хабу. До речі, згідно результатів Інфраструктурного індексу, 83% респондентів вважають, що необхідною реформою для розвитку авіаційного транспорту є саме розвиток аеропорту «Бориспіль» як міжнародного хабу. Згідно з презентацією, яка була представлена на Інфраструктурному дні Асоціації 3 грудня, загальна площа нового вантажного терміналу буде 15 000 м2 і передбачатиме потужність 120 000 тон/рік. Автоперевезення. Щороку бізнес скаржиться на нестачу автодозволів, зокрема з боку Республіки Польща, однак цього року вона досягла критичної точки. Цього року українські перевізники отримали 160 000 дозволів і станом на жовтень місяць повністю вичерпали цю квоту. Європейська Бізнес Асоціація неодноразово наголошувала на цій проблемі та шукала сприяння у її вирішенні як в Кабінеті Міністрів України, так і на міжнародному рівні. Ми вдячні Уряду за неодноразові звернення до польської сторони з цього питання, однак, на жаль, гравці ринку вимушені констатувати, що позитивних зрушень наразі не відбулось.  Недостатня кількість дозволів вже призводить до негативних наслідків, включаючи призупинення виробництва, затримки або скорочення поставок готової продукції до ЄС. Порушення термінів доставки вантажів до компаній-партнерів за межами України створює перешкоди для належного виконання договірних зобов’язань українськими підприємствами та негативно впливає на імідж України. Варто зазначити, що цього року Україна здійснила важливі кроки для врегулювання порядку видачі дозволів, зокрема, в частині запровадження електронного бронювання дозволів, яке сприяє забезпеченню прозорості процесу їх отримання. Втім, виключно внутрішніх зусиль недостатньо – нам потрібно налагодити діалог з міжнародними партнерами. Для того щоб у наступному році ситуація не повторилась, ми, по-перше, наполягаємо на збільшенні кількості дозволів Республіки Польща щонайменше до 200 тисяч у 2021 році; по-друге, пропонуємо передбачити 60% від виділеної кількості польських дозволів на 2021 рік для транзиту, адже через Польщу йдуть основні торгівельні потоки в ЄС; по-третє, сприяти встановленню діалогу з ЄС щодо повного скасування необхідності отримання дозволів для автотранспортних засобів категорій «Євро-5» та «Євро-6» на перевезення вантажів автомобільним транспортом з України до ЄС для комплексного врегулювання ситуації з нестачею дозволів. Наприкінці цього року, Міністерству інфраструктури вдалось домовитись про отримання ще додаткових 5000 дозволів для українських перевізників на 2020 рік. Це звісно хороша новина, але потрібно розуміти, що це не вирішує повністю проблемне питання, яке традиційно виникає наприкінці року. Тому бізнес сподівається, що до питання збільшення кількості дозволів на 2021 рік Міністерство інфраструктури України обов’язково повернеться, Асоціація готова надавати свою підтримку. Асоціація продовжить і надалі працювати над поліпшенням стану транспортної інфраструктури в Україні, зокрема над вдосконаленням регулювання та законодавства в інфраструктурній галузі. Сподіваємося, наступний 2021 рік буде більш сприятливим за попередній і нам вдасться надолужити реформи, що загальмувалися цього року через пандемію та вийти на послідовне впевнене покращення стану транспортної інфраструктури в Україні. Джерело: Журнал Mintrans №6, грудень-січень 2020
Дар’я Січкар Менеджер Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації

Цьогоріч коронокриза стала справжнім випробуванням для усього світу, вплинувши негативно на розвиток окремих країн та економік. Звичайно, в Україні також було відчутно вплив наслідків пандемії, яка, серед іншого, ускладнила та уповільнила реалізацію реформ в секторі інфраструктури. І хоча ми все ще маємо попереду досить багато роботи, навіть в цей складний період не обійшлося без позитивних зрушень у різних транспортних галузях. 

Залізниця

Довгоочікувана усіма подія трапилася у цьому році в залізничній галузі – започатковано пілотний проєкт із залучення приватної тяги на залізницю. Не в останню чергу, цей проєкт з’явився через те, що ми як країна маємо зобов’язання перед ЄС відкрити ринок залізничних перевезень з прозорими та рівними умовами, здоровою конкуренцією для бізнесу та якісними послугами для пасажирів. Очікується, що цього можна досягти завдяки допуску до здійснення залізничних перевезень не лише Укрзалізниці, але й приватних компаній – перевізників.

Наступним логічним та очікуваним кроком, після успішного завершення пілоту, має бути відкриття ринку приватної тяги, що обумовлено перспективою ухвалення Закону України «Про залізничний транспорт». Із останнім справи дещо гірші, адже законопроєкт, розроблений в рамках гармонізації законодавства України та ЄС, передбачає нову модель ринку залізничних перевезень, аналогічну європейським залізничним системам досі не прийнятий. Більше року він знаходиться на розгляді у профільному Комітеті ВРУ з питань транспорту та інфраструктури та жодних зрушень у його прийнятті ми не спостерігаємо. Ухвалення цього законопроєкту буде головним очікуванням логістичного бізнесу на 2021 рік.

Залізничні перевезення – важлива складова інфраструктури та економічної системи України, яка за останні двадцять років накопичила значний перелік проблем та дисбалансів. Хотілось б окреслити перелік ініціатив, які, на думку бізнесу, мають стати пріоритетними завданнями на 2021 рік, окрім прийняття головного галузевого закону.

  1. Відмова від субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних. Традиційно в Україні пасажирські перевезення є збитковими та витрати на їх здійснення покриваються Укрзалізницею внаслідок перехресного субсидування за рахунок прибуткових вантажних, що негативно впливає на фінансовий стан залізничної галузі та на її розвиток, і, по суті, є непрямим додатковим фінансовим навантаженням для представників бізнесу з метою перекриття збитків Укрзалізниці.
  2. Реформування структури Укрзалізниці. Для ефективного процесу реформування ринку залізничних перевезень має відбутись організаційне виокремлення окремих вертикалей Укрзалізниці: вантажні перевезення та логістика, пасажирські перевезення, інфраструктура, виробництво та сервіс.
  3. Створення прозорого механізму тарифоутворення. Наразі відсутня чітка загальнодержавна модель тарифоутворення на залізничні вантажні перевезення. Чинна тарифна система непрозора та економічно необґрунтована, крім цього відсутня прив’язка до типу затрат, що унеможливлює чітке цільове використання тарифів: тяга, вагон, інфраструктура, інвестиції. Це все призводить до субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних, разом із постійним підвищенням тарифів на останні. Необхідно розподілити залізничний тариф на локомотивну, інфраструктурну та вагонну складову (остання вже дерегульована), а також повністю переглянути систему тарифоутворення.
  4. Боротьба з крадіжками деталей вагонів та локомотивів. У результаті дій зловмисників компанії зазнають великий обсяг збитків. Так, за підрахунками компаній-учасників Комітету з логістики Асоціації, за 2018 рік та за результатами першого кварталу 2019 року, було здійснено 3859 випадків розукомплектування на суму більше ніж 24 млн грн. Бізнес підтримує ідею створення транспортної поліції, яка працюватиме над запобіганням розукомплектування вантажних вагонів та здійснюватиме патрулювання залізничних об’єктів інфраструктури. Також важливо посилити відповідальність за розукомплектування елементів залізничного рухомого складу та інфраструктури, зробити публічною інформацію щодо найкритичніших точок, де виявляються розукомплектування вагонів та розміщувати таку інформацію на офіційних ресурсах Укрзалізниці.
  5. Гарантування безпеки та збереження вантажів під час транспортування. Ситуація на залізницях України залишається досить несприятливою, адже представники бізнесу постійно потерпають від випадків крадіжок вантажів всіх видів (зернові, вантажі гірничо-металургійного комплексу) під час їх транспортування та зазнають значних фінансових збитків. Важливим кроком для вирішення цієї проблеми є, у випадку пошкодження вагонів, зобов’язати працівників Укрзалізниці забезпечити оперативне складання актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25 та інших необхідних документів.
  6. Оптимізація надлишкової інфраструктури. Необхідно напрацювати виважене рішення по роботі малодіяльних зернових станцій. Бізнес концептуально не підтримує рішення про закриття таких станцій, адже це призводить до ліквідації робочих місць та зупинки функціонування вантажної інфраструктури на цих об’єктах. Сподіваємося на діалог та напрацювання компромісних рішень з цього питання.

Ми сподіваємося, що оновленій команді Укрзалізниці буде під силу виконання цих амбітних завдань для розвитку залізничної інфраструктури та стимулювання економіки.

Морська та річкова галузь

Звичайно, кульмінацією роботи усього сектору цього року стало прийняття 3 грудня у другому читанні довгоочікуваного законопроєкту «Про внутрішний водний транспорт» №1182-1-д. Більше 10 років бізнес очікував на галузевий законопроєкт для розвитку внутрішніх водних шляхів України. Компанії-члени Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації завжди з високою увагою стежили за всіма законопроєктами про внутрішній водний транспорт України та надавали свої експертні зауваження на усіх етапах розробки.

Ми щиро сподіваємося, що прийнятий законопроєкт дозволить відродити річкову галузь та  включити річковий транспорт в систему мультимодальних перевезень та мережу пріоритетних транспортних маршрутів. Це також важливий крок назустріч виконанню зобов’язань щодо розвитку внутрішніх водних шляхів в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Наступним логічним кроком, який очікує бізнес, є прийняття проєкту Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів» №4168. Його положення спрямовані на сприяння розвитку берегової інфраструктури внутрішнього водного транспорту, покращення стану річкового господарства, сприяння розвитку на конкурентних засадах ринку послуг у сфері внутрішнього водного транспорту та залученню інвестицій, переорієнтації вантажопотоків на екологічний та економічний річковий транспорт.

Згідно нового експертного дослідження Асоціації «Інфраструктурний індекс», який цьогоріч ми вперше провели з нашими партнерами – юридичними фірмами Agreca та Sayenko Kahrenko –  головні реформи та зміни у морській галузі, на які очікує бізнес, це зниження портових зборів та відрахувань чистого прибутку АМПУ до державного бюджету, створення незалежного регулятора – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Це ті пріоритети, над втіленням  яких бізнес бачить необхідність сконцентруватись найбільше.

Авіатранспорт

Ми нарешті побачили зрушення у напрямку розвитку міжнародних вантажних авіаперевезень. Вже розпочались перші кроки щодо будівництва вантажного терміналу ДП МА «Бориспіль», для якого вже виділено додаткові земельні ділянки. Очікується, що протягом 2021-2023 років буде збудований новий вантажний термінал аеропорту «Бориспіль», після чого нинішній застарілий термінал буде реконструйовано та модернізовано, таким чином планується створення нових можливостей для розвитку потенціалу аеропорту та створення великого транспортного хабу. До речі, згідно результатів Інфраструктурного індексу, 83% респондентів вважають, що необхідною реформою для розвитку авіаційного транспорту є саме розвиток аеропорту «Бориспіль» як міжнародного хабу.

Згідно з презентацією, яка була представлена на Інфраструктурному дні Асоціації 3 грудня, загальна площа нового вантажного терміналу буде 15 000 м2 і передбачатиме потужність 120 000 тон/рік.

Автоперевезення

Щороку бізнес скаржиться на нестачу автодозволів, зокрема з боку Республіки Польща, однак цього року вона досягла критичної точки. Цього року українські перевізники отримали 160 000 дозволів і станом на жовтень місяць повністю вичерпали цю квоту.

Європейська Бізнес Асоціація неодноразово наголошувала на цій проблемі та шукала сприяння у її вирішенні як в Кабінеті Міністрів України, так і на міжнародному рівні. Ми вдячні Уряду за неодноразові звернення до польської сторони з цього питання, однак, на жаль, гравці ринку вимушені констатувати, що позитивних зрушень наразі не відбулось. 

Недостатня кількість дозволів вже призводить до негативних наслідків, включаючи призупинення виробництва, затримки або скорочення поставок готової продукції до ЄС. Порушення термінів доставки вантажів до компаній-партнерів за межами України створює перешкоди для належного виконання договірних зобов’язань українськими підприємствами та негативно впливає на імідж України.

Варто зазначити, що цього року Україна здійснила важливі кроки для врегулювання порядку видачі дозволів, зокрема, в частині запровадження електронного бронювання дозволів, яке сприяє забезпеченню прозорості процесу їх отримання. Втім, виключно внутрішніх зусиль недостатньо – нам потрібно налагодити діалог з міжнародними партнерами.

Для того щоб у наступному році ситуація не повторилась, ми, по-перше, наполягаємо на збільшенні кількості дозволів Республіки Польща щонайменше до 200 тисяч у 2021 році; по-друге, пропонуємо передбачити 60% від виділеної кількості польських дозволів на 2021 рік для транзиту, адже через Польщу йдуть основні торгівельні потоки в ЄС; по-третє, сприяти встановленню діалогу з ЄС щодо повного скасування необхідності отримання дозволів для автотранспортних засобів категорій «Євро-5» та «Євро-6» на перевезення вантажів автомобільним транспортом з України до ЄС для комплексного врегулювання ситуації з нестачею дозволів.

Наприкінці цього року, Міністерству інфраструктури вдалось домовитись про отримання ще додаткових 5000 дозволів для українських перевізників на 2020 рік. Це звісно хороша новина, але потрібно розуміти, що це не вирішує повністю проблемне питання, яке традиційно виникає наприкінці року. Тому бізнес сподівається, що до питання збільшення кількості дозволів на 2021 рік Міністерство інфраструктури України обов’язково повернеться, Асоціація готова надавати свою підтримку.

Асоціація продовжить і надалі працювати над поліпшенням стану транспортної інфраструктури в Україні, зокрема над вдосконаленням регулювання та законодавства в інфраструктурній галузі. Сподіваємося, наступний 2021 рік буде більш сприятливим за попередній і нам вдасться надолужити реформи, що загальмувалися цього року через пандемію та вийти на послідовне впевнене покращення стану транспортної інфраструктури в Україні.

Джерело: Журнал Mintrans №6, грудень-січень 2020

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: