Точкова терапія

10/ 11/ 2021

Автор: Олексій НАСАДЮК, «Юридична практика» Світлана Михайловська. Заступник директора з представництва інтересів компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації. У контексті багатьох українських індустрій точкові заходи з підтримки національних виробників є ефективними, проте без впровадження комплексних реформ не вирішують питання стратегічно. Під час торговельних розслідувань надзвичайно важливі прозорість процесу і можливість відкритого діалогу. Про роль бізнесспільноти в удосконаленні регулювання сфери міжнародної торгівлі, практику застосування обмежувальних заходів та альтернативні механізми захисту внутрішнього ринку «Юридична практика» розпитала Світлану Михайловську, заступника директора з представництва інтересів компаній — членів Європейської Бізнес Асоціації. Як ви в цілому оцінюєте українську практику застосування обмежувальних заходів у міжнародній торгівлі та її вплив на український ринок? Що переважає: економічний чи політичний складник? Розвиток підприємництва в Україні — одне з головних завдань, яке ми ставимо перед собою в Європейській Бізнес Асоціації. А отже, ми послідовно підтримуємо принципи вільної торгівлі та ринкової економіки. Утім, неможливо не зважати на глобальний контекст, у якому перебуває наша країна і в якому має місце захист інтересів національних виробників в тій чи іншій формі. Звісно, держави можуть на свій розсуд, але в межах міжнародних угод, застосовувати певні інструменти захисту або стимулювання розвитку внутрішнього ринку. У контексті України, наприклад, вважаю дуже важливою державну політику, спрямовану на стимулювання вітчизняних підприємств щодо випуску на світовий ринок готових продуктів із максимальною доданою вартістю. Проте інструменти для досягнення таких цілей мають бути чітко вивчені та економічно прораховані з урахуванням інтересів широкого кола стейкхолдерів та всіх можливих наслідків. Оскільки час від часу з’являються приклади, коли рішення держави щодо захисту нацвиробників обертаються на проблему для цілої низки виробництв, які залежать від постачання тієї чи іншої продукції, — з’являється дефіцит сировини, компанії не можуть виконати зобов’язання за своїми контрактами або вимушені підвищувати ціни. Взяти хоча б нещодавній кейс із запровадженням спеціального мита на імпорт в Україну деяких полімерних матеріалів. Звісно, політичний контекст також присутній у питаннях регулювання міжнародної торгівлі. Залишимо політику державним діячам, однак як бізнес ми маємо розуміти, що держава змушена реагувати на деякі зовнішні виклики та вживати контрзаходів, як, наприклад, у ситуації з нашим північним сусідом. До того ж на усталені правила торгівлі можуть впливати геополітичні зміни, як у випадку з Brexit, тому я б не відкидала важливість впливу політичних обставин. Які торговельні розслідування в Україні у 2020—2021 роках є найбільш показовими? Торговельні розслідування — доволі сенситивне питання, а для нас особливо, якщо до розслідувань залучені членські компанії. У цьому контексті можу сказати, що завжди є дві сторони медалі, тому нехай розслідуваннями займаються компетентні органи, але зупинюся на одному важливому моменті. Як і в інших ситуаціях, під час розслідувань надзвичайно важливі прозорість процесу і можливість відкритого діалогу. Будьяку кулуарність прийняття рішень має бути виключено, натомість треба забезпечити абсолютно прозорий та всебічний процес розслідування на всіх етапах. Чи вдається Україні зберігати баланс між інтересами національних виробників та імпортерів? Припускаю, що здебільшого так. Звісно, трапляються інциденти, втім вони набувають серйозного розголосу та залучаються всі сторони, тож часто проблемі вдається запобігти ще до її виникнення. До того ж налагоджена взаємодія Асоціації з державними органами дає змогу оперативно донести позицію бізнесу та проаналізувати наслідки впровадження тих чи інших рішень. — Наскільки ефективно національні виробники використовують можливості, які дає їм застосування тих чи інших захисних механізмів на внутрішньому ринку? Влучне запитання. За моїми спостереженнями, в контексті багатьох українських індустрій точкові заходи з підтримки національних виробників є ефективними, проте без упровадження комплексних реформ не вирішують питання стратегічно. До прикладу, розглянемо ситуацію в деревообробній галузі, зокрема запроваджений тимчасовий мораторій на експорт необробленої деревини. Цей неоднозначний з огляду на наші міжнародні зобов’язання крок було зроблено для підтримки та розвитку вітчизняної деревообробної галузі, і значною мірою підприємства ним скористались. Утім, незважаючи на наданий державою поштовх для розвитку, мораторій не вирішив проблему дефіциту сировини. Оскільки із забороною експорту паралельно не було сформовано адекватне правове регулювання ринку деревини. Нині подальший розвиток індустрії стримує відсутність законодавчо закріплених прозорих та адекватних правил продажу деревини, тож водночас із забороною експорту лісоматеріалів варто було навести лад на внутрішньому ринку та запровадити чіткі правила його функціонування. Які можуть бути альтернативні механізми захисту внутрішнього ринку? Експерти Асоціації завжди активно долучалися до вдосконалення інструментів ринкового нагляду як важливого механізму захисту внутрішнього ринку. Так, минулого року набули чинності зміни до законодавчих актів щодо зменшення тиску на бізнес із боку органів ринкового нагляду, до напрацювання яких активно долучалась Асоціація. Наприклад, нам вдалося прибрати повноваження органів ринкового нагляду вимагати в бізнесу невичерпний перелік документів під час перевірки. Також були вилучено з переліку обов’язкових документів ті, які часто взагалі не існують, але вимагаються контролювальними органами. І на додаток було скасовано штрафи за формальні порушення, якто, наприклад, відсутність декларації про відповідність або неправильне маркування, коли знак відповідності нанесено не на товар, а на паковання, тощо. Ми вважаємо важливим і надалі вдосконалювати інструменти ринкового нагляду, щоб забезпечити ефективний, але не обтяжливий для сумлінного бізнесу контроль. Нещодавно було зареєстровано нову версію проєкту закону про ринковий нагляд, підготовану Мінекономіки, тож ми обов’язково долучатимемося до її аналізу та доопрацювання разом з експертами наших компаній. Як ви оцінюєте стан законодавчого забезпечення сфери міжнародної торгівлі в Україні? Що потребує першочергового вдосконалення? На моє переконання, на розвиток міжнародної торгівлі в Україні дуже впливають системні речі — це й постійні зміни законодавства, і нереформована судова система, і нестабільне регуляторне поле. Часто відсутність цього фундаменту створює операційні проблеми для компаній, через що страждають контракти і втрачаються можливості співпраці. Першочерговою я б назвала також необхідність вирішення системної проблеми, на яку скаржиться бізнес і про яку ми говоримо, мабуть, від початку заснування Асоціації, — тіньової економіки та контрабанди. І хоча спроби приборкати тіньову економіку можуть нагадувати боротьбу з вітряками, все ж додати системності було б дуже добре. Так, ми сподіваємося, що владі не забракне політичної волі рухатися в цьому напрямку, тим паче перші напрацювання вже є, зокрема в контексті регулювання електронної комерції, чесної та прозорої торгівлі, фіскалізації тощо. Яка роль бізнесспільноти в удосконаленні регулювання сфери міжнародної торгівлі в Україні? Зокрема, які GRініціативи в цій сфері реалізує ЕВА? Як найбільше об’єднання міжнародного та вітчизняного бізнесу в Україні, ми передусім підтримуємо наші компанії у форматі відкритого діалогу. Доволі часто в контексті ініціатив, з якими працює Асоціація, ми стикаємось із конфліктом інтересів компаній або навіть індустрій та переходимо до пошуку консенсусу. Асоціація виходить тільки зі збалансованою позицією, а отже, в інтересах самих учасників дійти згоди з того чи іншого питання та напрацювати компромісне рішення для усіх сторін. У цьому контексті ми — насамперед важливий майданчик для компаній, де вони можуть вибудовувати зв’язки та обговорювати рішення між собою та з органами влади. Співробітники Асоціації є не тільки експертами свого напряму, але й комунікаторами, медіаторами і навіть трішки психологами. Окрім цієї глобальної місії, наші експерти активно долучаються до роботи над багатьма ініціативами, покликаними сприяти розвитку міжнародної торгівлі та поглибити його. Так, ми були раді приєднатися експертним складом Асоціації до розробки та адаптації українського технічного регулювання до практик і норм ЄС, що наблизило нас до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА). Підписання цієї угоди дасть змогу вільно експортувати українські товари до ЄС і навпаки без проходження додаткових процедур оцінювання відповідності. Це допоможе усунути чинні бар’єри та суттєво зекономить час і ресурси бізнесу. До того ж ми долучалися та підтримували прийняття оновленого митного тарифу і таких ініціатив, як запровадження механізму «авторизованого економічного оператора» (АЕО) та режиму спільного транзиту. Ми також регулярно інформуємо бізнес про можливості просування товарів на міжнародні ринки в контексті чинних угод про зони вільної торгівлі, Регіональної конвенції про панєвросередземноморські преференційні правила походження (ПанЄвроМед), а ще ведемо регулярний діалог із компетентними органами. Звісно, перелік наших ініціатив у цій царині далеко не вичерпний, адже ми усвідомлюємо важливість і необхідність налагодження міжнародних торговельних відносин та подальшого розвитку бізнесу в Україні. Джерело: Юридична практика

Автор: Олексій НАСАДЮК, «Юридична практика»

Світлана Михайловська Заступник директора з представництва інтересів компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації

У контексті багатьох українських індустрій точкові заходи з підтримки національних виробників є ефективними, проте без впровадження комплексних реформ не вирішують питання стратегічно. Під час торговельних розслідувань надзвичайно важливі прозорість процесу і можливість відкритого діалогу.

Про роль бізнесспільноти в удосконаленні регулювання сфери міжнародної торгівлі, практику застосування обмежувальних заходів та альтернативні механізми захисту внутрішнього ринку «Юридична практика» розпитала Світлану Михайловську, заступника директора з представництва інтересів компаній — членів Європейської Бізнес Асоціації.

Як ви в цілому оцінюєте українську практику застосування обмежувальних заходів у міжнародній торгівлі та її вплив на український ринок? Що переважає: економічний чи політичний складник?

Розвиток підприємництва в Україні — одне з головних завдань, яке ми ставимо перед собою в Європейській Бізнес Асоціації. А отже, ми послідовно підтримуємо принципи вільної торгівлі та ринкової економіки. Утім, неможливо не зважати на глобальний контекст, у якому перебуває наша країна і в якому має місце захист інтересів національних виробників в тій чи іншій формі.

Звісно, держави можуть на свій розсуд, але в межах міжнародних угод, застосовувати певні інструменти захисту або стимулювання розвитку внутрішнього ринку. У контексті України, наприклад, вважаю дуже важливою державну політику, спрямовану на стимулювання вітчизняних підприємств щодо випуску на світовий ринок готових продуктів із максимальною доданою вартістю. Проте інструменти для досягнення таких цілей мають бути чітко вивчені та економічно прораховані з урахуванням інтересів широкого кола стейкхолдерів та всіх можливих наслідків. Оскільки час від часу з’являються приклади, коли рішення держави щодо захисту нацвиробників обертаються на проблему для цілої низки виробництв, які залежать від постачання тієї чи іншої продукції, — з’являється дефіцит сировини, компанії не можуть виконати зобов’язання за своїми контрактами або вимушені підвищувати ціни. Взяти хоча б нещодавній кейс із запровадженням спеціального мита на імпорт в Україну деяких полімерних матеріалів.

Звісно, політичний контекст також присутній у питаннях регулювання міжнародної торгівлі. Залишимо політику державним діячам, однак як бізнес ми маємо розуміти, що держава змушена реагувати на деякі зовнішні виклики та вживати контрзаходів, як, наприклад, у ситуації з нашим північним сусідом. До того ж на усталені правила торгівлі можуть впливати геополітичні зміни, як у випадку з Brexit, тому я б не відкидала важливість впливу політичних обставин.

Які торговельні розслідування в Україні у 2020—2021 роках є найбільш показовими?

Торговельні розслідування — доволі сенситивне питання, а для нас особливо, якщо до розслідувань залучені членські компанії. У цьому контексті можу сказати, що завжди є дві сторони медалі, тому нехай розслідуваннями займаються компетентні органи, але зупинюся на одному важливому моменті. Як і в інших ситуаціях, під час розслідувань надзвичайно важливі прозорість процесу і можливість відкритого діалогу. Будьяку кулуарність прийняття рішень має бути виключено, натомість треба забезпечити абсолютно прозорий та всебічний процес розслідування на всіх етапах.

Чи вдається Україні зберігати баланс між інтересами національних виробників та імпортерів?

Припускаю, що здебільшого так. Звісно, трапляються інциденти, втім вони набувають серйозного розголосу та залучаються всі сторони, тож часто проблемі вдається запобігти ще до її виникнення. До того ж налагоджена взаємодія Асоціації з державними органами дає змогу оперативно донести позицію бізнесу та проаналізувати наслідки впровадження тих чи інших рішень.

— Наскільки ефективно національні виробники використовують можливості, які дає їм застосування тих чи інших захисних механізмів на внутрішньому ринку?

Влучне запитання. За моїми спостереженнями, в контексті багатьох українських індустрій точкові заходи з підтримки національних виробників є ефективними, проте без упровадження комплексних реформ не вирішують питання стратегічно. До прикладу, розглянемо ситуацію в деревообробній галузі, зокрема запроваджений тимчасовий мораторій на експорт необробленої деревини. Цей неоднозначний з огляду на наші міжнародні зобов’язання крок було зроблено для підтримки та розвитку вітчизняної деревообробної галузі, і значною мірою підприємства ним скористались. Утім, незважаючи на наданий державою поштовх для розвитку, мораторій не вирішив проблему дефіциту сировини. Оскільки із забороною експорту паралельно не було сформовано адекватне правове регулювання ринку деревини. Нині подальший розвиток індустрії стримує відсутність законодавчо закріплених прозорих та адекватних правил продажу деревини, тож водночас із забороною експорту лісоматеріалів варто було навести лад на внутрішньому ринку та запровадити чіткі правила його функціонування.

Які можуть бути альтернативні механізми захисту внутрішнього ринку?

Експерти Асоціації завжди активно долучалися до вдосконалення інструментів ринкового нагляду як важливого механізму захисту внутрішнього ринку. Так, минулого року набули чинності зміни до законодавчих актів щодо зменшення тиску на бізнес із боку органів ринкового нагляду, до напрацювання яких активно долучалась Асоціація. Наприклад, нам вдалося прибрати повноваження органів ринкового нагляду вимагати в бізнесу невичерпний перелік документів під час перевірки. Також були вилучено з переліку обов’язкових документів ті, які часто взагалі не існують, але вимагаються контролювальними органами. І на додаток було скасовано штрафи за формальні порушення, якто, наприклад, відсутність декларації про відповідність або неправильне маркування, коли знак відповідності нанесено не на товар, а на паковання, тощо. Ми вважаємо важливим і надалі вдосконалювати інструменти ринкового нагляду, щоб забезпечити ефективний, але не обтяжливий для сумлінного бізнесу контроль. Нещодавно було зареєстровано нову версію проєкту закону про ринковий нагляд, підготовану Мінекономіки, тож ми обов’язково долучатимемося до її аналізу та доопрацювання разом з експертами наших компаній.

Як ви оцінюєте стан законодавчого забезпечення сфери міжнародної торгівлі в Україні? Що потребує першочергового вдосконалення?

На моє переконання, на розвиток міжнародної торгівлі в Україні дуже впливають системні речі — це й постійні зміни законодавства, і нереформована судова система, і нестабільне регуляторне поле. Часто відсутність цього фундаменту створює операційні проблеми для компаній, через що страждають контракти і втрачаються можливості співпраці. Першочерговою я б назвала також необхідність вирішення системної проблеми, на яку скаржиться бізнес і про яку ми говоримо, мабуть, від початку заснування Асоціації, — тіньової економіки та контрабанди. І хоча спроби приборкати тіньову економіку можуть нагадувати боротьбу з вітряками, все ж додати системності було б дуже добре. Так, ми сподіваємося, що владі не забракне політичної волі рухатися в цьому напрямку, тим паче перші напрацювання вже є, зокрема в контексті регулювання електронної комерції, чесної та прозорої торгівлі, фіскалізації тощо.

Яка роль бізнесспільноти в удосконаленні регулювання сфери міжнародної торгівлі в Україні? Зокрема, які GRініціативи в цій сфері реалізує ЕВА?

Як найбільше об’єднання міжнародного та вітчизняного бізнесу в Україні, ми передусім підтримуємо наші компанії у форматі відкритого діалогу. Доволі часто в контексті ініціатив, з якими працює Асоціація, ми стикаємось із конфліктом інтересів компаній або навіть індустрій та переходимо до пошуку консенсусу. Асоціація виходить тільки зі збалансованою позицією, а отже, в інтересах самих учасників дійти згоди з того чи іншого питання та напрацювати компромісне рішення для усіх сторін. У цьому контексті ми — насамперед важливий майданчик для компаній, де вони можуть вибудовувати зв’язки та обговорювати рішення між собою та з органами влади. Співробітники Асоціації є не тільки експертами свого напряму, але й комунікаторами, медіаторами і навіть трішки психологами.

Окрім цієї глобальної місії, наші експерти активно долучаються до роботи над багатьма ініціативами, покликаними сприяти розвитку міжнародної торгівлі та поглибити його. Так, ми були раді приєднатися експертним складом Асоціації до розробки та адаптації українського технічного регулювання до практик і норм ЄС, що наблизило нас до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА). Підписання цієї угоди дасть змогу вільно експортувати українські товари до ЄС і навпаки без проходження додаткових процедур оцінювання відповідності. Це допоможе усунути чинні бар’єри та суттєво зекономить час і ресурси бізнесу.

До того ж ми долучалися та підтримували прийняття оновленого митного тарифу і таких ініціатив, як запровадження механізму «авторизованого економічного оператора» (АЕО) та режиму спільного транзиту. Ми також регулярно інформуємо бізнес про можливості просування товарів на міжнародні ринки в контексті чинних угод про зони вільної торгівлі, Регіональної конвенції про панєвросередземноморські преференційні правила походження (ПанЄвроМед), а ще ведемо регулярний діалог із компетентними органами. Звісно, перелік наших ініціатив у цій царині далеко не вичерпний, адже ми усвідомлюємо важливість і необхідність налагодження міжнародних торговельних відносин та подальшого розвитку бізнесу в Україні.

Джерело: Юридична практика