Стан судової влади в Україні: думки бізнесу, органів судової влади та національних експертів

15/ 01/ 2024

В кінці грудня Європейська Бізнес Асоціація у партнерстві з юридичною фірмою AEQUO провела онлайн-конференцію «Судова реформа в Україні: що нового». Захід об‘єднав представників юридичної спільноти, ставши майданчиком для обговорення результатів дослідження «Судовий індекс 2023». Експерти погодились, що попри складнощі другого року війни в роботі судової системи мають місце хоч і не дуже значні, проте позитивні зрушення. Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association, EBA), представила результати дослідження, що цьогоріч базуються на опитуванні керівників 100 компаній та 75 юристів з компаній – членів EBA. Зокрема, інтегральний показник Судового індексу збільшився до 2,73 бала (за 5-ти бальною шкалою) порівняно з 2,51 балами у 2021 році. Рівень довіри до судової системи з боку керівників компаній збільшився з 1,96 бала до 2,17 бала. Оцінка факторів організації та діяльності судової системи юридичними фахівцями вперше за всю історію опитування змістилася у нейтральну площину та склала 3,13 бала. Оцінка юристів щодо неупередженості судової системи покращилась до 2,88 бала. Респонденти загалом позитивно оцінили діяльність Верховного Суду. Вони відзначили необхідність збереження системи господарських судів, а також – але в оновленому складі – Великої Палати Верховного Суду, як механізму узгодження правових позицій між судами різних юрисдикцій та вирішення міжюрисдикційних спорів. До топ-3 факторів, які негативно впливають на довіру до судової системи, учасники опитування віднесли корупцію в рамках судового процесу, занадто високу завантаженість судів, що призводить до зниження якості судового розгляду, та неоднозначність законодавства, з яким має справу суд. Анна Дерев‘янко прокоментувала отримані результати та підкреслила, що запит бізнесу на якісні зрушення в роботі судової системи, такі як подолання корупції, підвищення професійного рівня суддів та їх незалежності, забезпечення єдності та сталості судової практики, залишається величезним. Але це також має бути двостороннім рухом: бізнес-кола мають займати відповідальну позицію у відносинах з владою і бути частиною цих важливих для майбутнього України змін. Ці висновки поділяє й Олексій Філатов, старший партнер юридичної фірми Aequo. Він вважає важливим, що в умовах воєнного часу система загалом отримала позитивні оцінки експертів. Це сигналізує про її сталість в умовах безпрецедентних викликів. Проте критично необхідною є мобілізація зусиль всіх представників судової влади для нейтралізації чинників негативного впливу, що окреслені бізнес-спільнотою. Адже її бачення роботи судочинства стане одним із вирішальних факторів для потенційних інвесторів, як вітчизняних, так і іноземних. При цьому, питання залучення інвестиційних капіталів ще ніколи в історії України не стояло настільки гостро, бо вони мають задати темп відбудові країни. Лариса Рогач, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (ВС), наголосила, що, мабуть, шість років роботи нового Верховного Суду – це замалий період, щоб побачити кардинальні зміни, до яких ми прагнемо. Водночас, за словами Лариси Рогач, відбулася зміна підходів, на які звертають увагу в роботі ВС. Відповідно, застосування таких нових підходів хотілося б поширити на апеляційні та місцеві суди, адже вони здебільшого розглядають переважний масив спорів. Надскладні умови, в яких ми зараз перебуваємо, дають додаткову можливість провести своєрідне тестування стосовно того, чи діють нові принципи, які закладалися в роботу ВС. Як зазначила голова КГС ВС, перше питання, яке постало – чи буде функціонувати судова система загалом. На її переконання, на теперішньому етапі це питання не виникає і, крім того, з’явилося розуміння, що робота судів – це утвердження суверенітету держави і його реалізація на всій території України. Не менш важливим та актуальним в умовах війни є також питання безпеки і доступу до правосуддя, що передбачає належне повідомлення учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, про рух справи. Безпека й захищеність під час перебування в суді як відвідувачів, так і працівників апарату суду є пріоритетним завданням. У цьому контексті Лариса Рогач зазначила, що активно використовується можливість дистанційного розгляду справ. Кількість випадків дистанційного розгляду справ поступово збільшується. Зокрема, у 2022 році в режимі відеоконференції КГС ВС розглянув на 26% більше справ порівняно з 2021 роком. Станом на 19 грудня 2023 року кількість таких справ збільшилася до 34 %. «Ми використовуємо всі наявні технології для того, аби не залежати від питань логістики й дати змогу сторонам безпечно взяти участь у судовому засіданні», – наголосила Лариса Рогач. На думку Дениса Маслова, голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, російська військова агресія посилила запит на цифровізацію судової системи, що має зробити правосуддя зручним, швидким, а також безпечним, й зменшити корупційні ризики. Реалізація цього процесу, який вже давно обговорювався на різних рівнях, проте рухався дуже повільно, стала нагальною вимогою сьогодення. За підтримки міжнародних партнерів та Міністерства цифрової трансформації вже проведено технічний аудит, а також заплановано проведення функціонального аудиту поточних цифрових механізмів. Після завершення аналізу, наступним етапом стане створення технічного завдання на розробку нової системи диджиталізації. Денис Маслов запросив юридичну та бізнес спільноту зайняти проактивну позицію та допомогти державі сформувати найбільш ефективний функціонал електронної системи, адже бенефіціарами змін стануть всі учасники системи судоустрою, від працівників суду до представників приватного сектору та громадян. Пан Маслов також прокоментував поточні ініціативи, скеровані на те, щоб поліпшити якість судового процесу, як-от: удосконалення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя, посилення судового контролю за виконанням судових рішень, підвищення якості юридичної освіти тощо. Олександр Сасевич, член Вищої ради правосуддя, проводячи аналогії з бізнес-структурами наголосив, що фактично судова система тривалий час функціонувала без “HR-дирекції”, тобто без Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ), крім того з 22 лютого 2022 року по 12 січня 2023 року Вища рада правосуддя була неповноважною. За таких умов отримати позитивну оцінку роботи – це свідчення високого рівня професіоналізму суддів та великого потенціалу системи як такої. Станом на сьогодні ВРП та ВККСУ вже працюють. Олександр Сасевич відмічає, що обидві структури діють в напруженому темпі та в режимі максимальної відкритості (онлайн засідання, поіменне голосування тощо), намагаючись оперативно забезпечити сталість судової системи. Зокрема, для ВРП ключові поточні завдання – подолання кадрового голоду у суддівському корпусі (у тому числі шляхом залучення кандидатів резерву), а також відновлення та вдосконалення функції щодо дисциплінарної відповідальності суддів. Олександр Сасевич також зазначив, що для зменшення завантаженості судів буде корисно провести аналіз витрат на судочинство, розглянувши кейси, які можна вирішити на рівні законотворчості, а не шляхом проведення численних судових процесів тощо. Дякуємо спікерам за діалог з бізнесом та апдейти щодо стану роботи судової системи, викликів, з якими вона стикається, та перспектив розвитку. А також за активну участь у змінах, спрямованих на вдосконалення системи правосуддя. Окрема вдячність нашому партнеру AEQUO за потужну експертну підтримку.

Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association, EBA), представила результати дослідження, що цьогоріч базуються на опитуванні керівників 100 компаній та 75 юристів з компаній – членів EBA. Зокрема, інтегральний показник Судового індексу збільшився до 2,73 бала (за 5-ти бальною шкалою) порівняно з 2,51 балами у 2021 році. Рівень довіри до судової системи з боку керівників компаній збільшився з 1,96 бала до 2,17 бала. Оцінка факторів організації та діяльності судової системи юридичними фахівцями вперше за всю історію опитування змістилася у нейтральну площину та склала 3,13 бала. Оцінка юристів щодо неупередженості судової системи покращилась до 2,88 бала.

Респонденти загалом позитивно оцінили діяльність Верховного Суду. Вони відзначили необхідність збереження системи господарських судів, а також – але в оновленому складі – Великої Палати Верховного Суду, як механізму узгодження правових позицій між судами різних юрисдикцій та вирішення міжюрисдикційних спорів. До топ-3 факторів, які негативно впливають на довіру до судової системи, учасники опитування віднесли корупцію в рамках судового процесу, занадто високу завантаженість судів, що призводить до зниження якості судового розгляду, та неоднозначність законодавства, з яким має справу суд.

Анна Дерев‘янко прокоментувала отримані результати та підкреслила, що запит бізнесу на якісні зрушення в роботі судової системи, такі як подолання корупції, підвищення професійного рівня суддів та їх незалежності, забезпечення єдності та сталості судової практики, залишається величезним. Але це також має бути двостороннім рухом: бізнес-кола мають займати відповідальну позицію у відносинах з владою і бути частиною цих важливих для майбутнього України змін.

Ці висновки поділяє й Олексій Філатов, старший партнер юридичної фірми Aequo. Він вважає важливим, що в умовах воєнного часу система загалом отримала позитивні оцінки експертів. Це сигналізує про її сталість в умовах безпрецедентних викликів. Проте критично необхідною є мобілізація зусиль всіх представників судової влади для нейтралізації чинників негативного впливу, що окреслені бізнес-спільнотою. Адже її бачення роботи судочинства стане одним із вирішальних факторів для потенційних інвесторів, як вітчизняних, так і іноземних. При цьому, питання залучення інвестиційних капіталів ще ніколи в історії України не стояло настільки гостро, бо вони мають задати темп відбудові країни.

Лариса Рогач, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (ВС), наголосила, що, мабуть, шість років роботи нового Верховного Суду – це замалий період, щоб побачити кардинальні зміни, до яких ми прагнемо. Водночас, за словами Лариси Рогач, відбулася зміна підходів, на які звертають увагу в роботі ВС. Відповідно, застосування таких нових підходів хотілося б поширити на апеляційні та місцеві суди, адже вони здебільшого розглядають переважний масив спорів.

Надскладні умови, в яких ми зараз перебуваємо, дають додаткову можливість провести своєрідне тестування стосовно того, чи діють нові принципи, які закладалися в роботу ВС. Як зазначила голова КГС ВС, перше питання, яке постало – чи буде функціонувати судова система загалом. На її переконання, на теперішньому етапі це питання не виникає і, крім того, з’явилося розуміння, що робота судів – це утвердження суверенітету держави і його реалізація на всій території України.

Не менш важливим та актуальним в умовах війни є також питання безпеки і доступу до правосуддя, що передбачає належне повідомлення учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, про рух справи.

Безпека й захищеність під час перебування в суді як відвідувачів, так і працівників апарату суду є пріоритетним завданням. У цьому контексті Лариса Рогач зазначила, що активно використовується можливість дистанційного розгляду справ. Кількість випадків дистанційного розгляду справ поступово збільшується. Зокрема, у 2022 році в режимі відеоконференції КГС ВС розглянув на 26% більше справ порівняно з 2021 роком. Станом на 19 грудня 2023 року кількість таких справ збільшилася до 34 %. «Ми використовуємо всі наявні технології для того, аби не залежати від питань логістики й дати змогу сторонам безпечно взяти участь у судовому засіданні», – наголосила Лариса Рогач.

На думку Дениса Маслова, голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, російська військова агресія посилила запит на цифровізацію судової системи, що має зробити правосуддя зручним, швидким, а також безпечним, й зменшити корупційні ризики.

Реалізація цього процесу, який вже давно обговорювався на різних рівнях, проте рухався дуже повільно, стала нагальною вимогою сьогодення. За підтримки міжнародних партнерів та Міністерства цифрової трансформації вже проведено технічний аудит, а також заплановано проведення функціонального аудиту поточних цифрових механізмів. Після завершення аналізу, наступним етапом стане створення технічного завдання на розробку нової системи диджиталізації. Денис Маслов запросив юридичну та бізнес спільноту зайняти проактивну позицію та допомогти державі сформувати найбільш ефективний функціонал електронної системи, адже бенефіціарами змін стануть всі учасники системи судоустрою, від працівників суду до представників приватного сектору та громадян.

Пан Маслов також прокоментував поточні ініціативи, скеровані на те, щоб поліпшити якість судового процесу, як-от: удосконалення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя, посилення судового контролю за виконанням судових рішень, підвищення якості юридичної освіти тощо.

Олександр Сасевич, член Вищої ради правосуддя, проводячи аналогії з бізнес-структурами наголосив, що фактично судова система тривалий час функціонувала без “HR-дирекції”, тобто без Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ), крім того з 22 лютого 2022 року по 12 січня 2023 року Вища рада правосуддя була неповноважною. За таких умов отримати позитивну оцінку роботи – це свідчення високого рівня професіоналізму суддів та великого потенціалу системи як такої.

Станом на сьогодні ВРП та ВККСУ вже працюють. Олександр Сасевич відмічає, що обидві структури діють в напруженому темпі та в режимі максимальної відкритості (онлайн засідання, поіменне голосування тощо), намагаючись оперативно забезпечити сталість судової системи. Зокрема, для ВРП ключові поточні завдання – подолання кадрового голоду у суддівському корпусі (у тому числі шляхом залучення кандидатів резерву), а також відновлення та вдосконалення функції щодо дисциплінарної відповідальності суддів. Олександр Сасевич також зазначив, що для зменшення завантаженості судів буде корисно провести аналіз витрат на судочинство, розглянувши кейси, які можна вирішити на рівні законотворчості, а не шляхом проведення численних судових процесів тощо.

Дякуємо спікерам за діалог з бізнесом та апдейти щодо стану роботи судової системи, викликів, з якими вона стикається, та перспектив розвитку. А також за активну участь у змінах, спрямованих на вдосконалення системи правосуддя. Окрема вдячність нашому партнеру AEQUO за потужну експертну підтримку.