fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Рівність – це оцінювання людини не за статтю, а за навичками, досвідом, амбіціями, – Алла Савченко, Президент BDO Ukraine

10/ 09/ 2021
  Алла Савченко. Президент BDO Ukraine Які риси відрізняють успішних керівниць і чи впливають жінки СЕО на фінансові показники компаній? Пошуку відповідей на ці питання присвячено дослідження «Вплив політики турботи про благополуччя жінок в команді на ефективність бізнесу», яке проводить Європейська Бізнес Асоціація у партнерстві з Радою Жіночих Ініціатив і ХГНО «Сучасна жінка». У рамках дослідження проведено інтерв’ю з жінками, які керують найбільш успішними компаніями України, що входять до ЕВА. Наступне інтерв’ю у цій серії – з Аллою Савченко, Президентом BDO Ukraine. В одному з інтерв’ю Ви зазначали, що відповідальність компанії – це не тільки про гроші, але і про зміни культури та філософії людей, і що Ваша компанія обирає такі напрямки, які будуть підтримані командою. Розкажіть, будь ласка, які цінності Ви вкладаєте у корпоративну культуру? Ми - велика глобальна компанія в сфері бухгалтерського обліку, аудиту та консалтингу. Протягом 5 років ми готуємо інтегровані звіти, де декларуємо наші цінності публічно. Інклюзивність та рівність завжди були пріоритетом BDO в усьому світі. Історично, такі спеціальності як бухоблік, аудит, податки завжди славились засиллям жінок. Наразі у керівництві нашої компанії переважно жінки: виконавчий директор, керівник маркетингу, основний власник, фінансовий директор. Керуючий партнер у нас чоловік, але заступницею вже є жінка. Я думаю, що у нашій індустрії, в принципі, більшість управляючих партнерів – чоловіки. Тут навіть можна піднімати питання рівності чоловіків. Ми намагаємось зважати на це при працевлаштуванні, але, перш за все, ми оцінюємо рівень кваліфікації, досвід кандидата, незалежно від статі, національності або віросповідання. Для жінок, які щойно повернулись з декретної відпустки, ми пропонуємо part-time графік чи роботу вдома (віддалено). Для цього розробляємо певну методологію для контролю якості виконання роботи таким чином, щоб жінка могла працювати не відриваючись від сім’ї. Особливо це актуально в умовах сучасного Києва, який, на мій погляд, не дуже комфортне місто для пересування у справах. Віддалена робота дозволяє економити до чотирьох годин щодня, які краще використовувати на щось корисне. До речі, у багатьох країнах світу проводять навіть спеціальні конкурси на визначення кращих роботодавців для жінок, для жінок, що мають дітей, тощо. Хотілось би бачити щось схоже і в Україні. Я ніколи не відчувала утиску або дискримінації у роботі чи в оплаті праці. Хоча я не виключаю існування таких ситуацій. Можливо, в моєму випадку це зумовлено сферою, в якій я працюю. На мій погляд, для жінок, які хочуть займатись кар’єрою та мають амбіції, - усі двері відчиняються. Всі обмеження знаходяться всередині нас. Якщо жінці достатньо сидіти вдома і виховувати дітей – це її вибір, і тільки. З-поміж інших країн сфери впливу СНД чи СРСР, Україна була найбільш демократичною і жінка завжди мала більше можливостей. Тому, для нас гендерне питання – це більше про вибір жінки. Чому, на Ваш погляд, керуючі партнери – чоловіки, а їх заступниці – жінки? З чим це може бути пов’язано? Цікаво, що у іноземних компаніях посади керуючих партнерів призначають чоловіків. В українських компаніях в нашому секторі є і чоловіки, і жінки. То в кого дійсно є проблеми з різноманіттям та рівністю? Мабуть, вони вважають, що чоловік краще для цієї нервової роботи підходить. В українському менталітеті цього немає. Для нашої індустрії абсолютно нормально бачити жінку керівником, власником. Чому в Україні фінанси, у тому числі бухгалтерський облік, все ж таки більше жіночий напрямок? Закордоном в області аудиту та податків зайняті здебільшого чоловіки, тому що там дуже складно навчатися і здавати екзамени. У нас бухгалтерська справа також вважається складною роботою, що вимагає методичності, акуратності, але й водночас низькооплачуваною, на відміну від інших країн. Тому чоловіків у професії менше. Маємо те, що маємо. Іншим викликом для аудиторів можна вважати відрядження. При прийомі на роботу ми завжди озвучуємо, що робота включає часті поїздки, до яких сім’я кандидата має бути готовою. Багато кандидаток на це не погоджуються. І тут мова не про дискримінацію, а скоріше про роль жінки в сім’ї, яку ми, як роботодавець, не маємо права змінювати. Повертаємось до попередньої думки про вибір, який робить жінка. Також слід згадати про гендерні ролі, які нам нав’язує суспільство. Чоловік традиційно вважається добувачем, який повинен забезпечувати сім’ю, хоче він цього чи ні. Жінки навпаки, більше асоціюються із веденням господарства та мають обов’язки – догляд за дітьми, батьками, тощо. Ці ролі міняються не так швидко, але на професійній діяльності позначаються миттєво. Наприклад, для того, щоб жінка могла поїхати у відрядження, хтось має сидіти з дітьми. В Україні, наразі, у законодавстві не передбачені відпустки по догляду за дитиною для чоловіків. Хоча закордоном це цілком нормально. Що для Вас означає рівність жінок і чоловіків у бізнесі? Рівність – це оцінювання людини як спеціаліста, фахівця, робітника не за статтю, а за навичками, досвідом, амбіціями. Тобто є певна позиція і є вимоги до неї. Кандидати повинні оцінюватись по тому, хто краще підходить на позицію, з огляду на відповідність вказаним вимогам. Оце і є рівність. Я думаю, що більшість компаній так і робить, тому що тримати некваліфікованих працівників – дорого, і інколи може призвести навіть до банкрутства. Окрім того, керівні посади передбачають створення команди з лінійних працівників. І тут якраз жінки дуже часто мають перевагу, які, як відомо, мають кращі навички комунікації та емпатії. І цей емоційний інтелект дуже важливий, особливо зараз. Усі ці soft skillsдуже високо цінуються. Рівність – це наявність можливостей. Питання більше у тому, хто і як ці можливості використовує. Сучасна молодь має свободу і вибір, якими користуються, як жінки, так і чоловіки. Чи Ви спостерігаєте певні бар’єри, які заважають жінкам займати ТОП-позиції у бізнесі? Можливо, у державному секторі, де чоловікам з чоловіками простіше працювати, особливо, якщо це люди старої формації. Зараз у керівництві суспільно-значущими державними підприємствами жінки майже не представлені. В недержавному секторі інша ситуація – багато жінок є власниками і засновниками компаній. Я багато разів брала участь у конкурсах «Жінка року», і навіть двічі вигравала. Можу сказати, що в бізнесі багато жінок – власників, менеджерів, які досягають того, чого хочуть. Але перепони, про які я казала, все ще стримують жіноче лідерство. Серед них законодавство, сімейні обов’язки. Але якщо є амбіції, то людину не спинити. Наприклад, моя племінниця хотіла займатись досить вузьким напрямком – екологічним аудитом. Вона закінчила Могилянку, потім стажувалась у Швеції, зараз працює в Польщі на відповідній посаді. З іншого боку, насправді не всі чоловіки і жінки хочуть бути підприємцями, власниками і бюрократами. Це не так просто бути керівником, тим більше власником, і не всі готові витримувати цей тиск. Неправильно визначені цілі приводять до завищених очікувань і потім розчарувань. Кожен повинен займатися тим, що йому подобається, і що краще виходить. А вродженого лідера зупинити неможливо. І це не залежить від того, дівчинка це чи хлопчик. Мама розповідала, що ще в дитинстві мені нецікаві були ігри, якими я не можу керувати. Іноді в команді було складно працювати, коли було багато лідерів і всі конкурують між собою. Я це розуміла і завжди хотіла працювати окремо чи керівником. Як з’явилась можливість, я відкрила свій бізнес. Окрім цього, у мене дуже гарна спеціальність - економічна кібернетика та математична школа у Дніпродзержинську. Після закінчення навчання я працювала програмістом. Вже тоді я знала, що мене цікавлять комп’ютери, математика. Але при цьому я маю бути головною. Які риси відрізняють лідерів і лідерок? Ніякі. Немає таких. На мій погляд, це трохи надумане питання, особливо для України. У нас є інша проблема, про яку чомусь не говорять – інфантильність чоловіків. Можливо, це наслідок історичної спадщини, коли чоловіки йшли на війну, а жінки залишались вдома і повинні були вирішувати всі питання. Тобто історично жінки завжди мали відповідальність. Що таке лідерство у бізнесі? Це харизма, ідея і відповідальність. При цьому, харизма і ідея без відповідальності не працюють. Потрібно чітко розуміти, куди вести людей за собою: надавати гідну оплату праці, допомагати справджувати очікування, вирішувати проблеми, тощо. І до цього дуже багато людей не готові, як жінки, так і чоловіки. Я не бачу різницю. Чи присутність жінок у керівному складі бізнесу впливає на фінансові показники і як саме? Скоріше так. Кризи показали, що жінки більш обережні, більш відповідальні і краще управляють антикризовими комунікаціями. Знову ж таки, бувають жінки, які нічого цього не відчувають, але, як правило, у зв’язку з тим, що народжують дітей, вже несуть відповідальність перед сім’єю, і якщо потрібно, перед підприємством. Тому+ в силу нашої професії багато жінок краще розуміють фінанси. Як сімейні, так і підприємства. Пригадую, що після падіння СРСР багато людей залишились без роботи. І бухоблік став своєрідною тихою гаванню для жінок з різних спеціальностей, які потребували стабільного заробітку. І навіть зараз, якщо гарно вчитись, здати складні міжнародні екзамени та вивчити мову – це перспектива стати громадянином світу. У нашій компанії є можливість стажування або роботи закордоном. З міжнародними сертифікатами ACCA, CIMA, англійською мовою і досвідом роботи в цій сфері – welcome to великий світ! Тому, фінанси – це важка, але стабільна спеціальність. Чи має Ваша компанія затверджені політики рівності або різноманітності й інклюзивності, і які, на Вашу думку, групи людей потребують захисту? Ми як міжнародна компанія, обов’язково маємо ці політики. Що ж до другого питання, в Україні багато категорій потребують захисту. У нас працювали і воїни АТО з пост-травматичним синдромом, і ми дуже підтримували цих людей. Один з них навіть відкрив свій бізнес. Також у нас працюють люди з інвалідністю. Ми їх менше у відрядження відправляємо і створюємо усі необхідні умови. Між іншим, я не думаю, що жінок, які належать до вразливих на ринку праці категорій, треба захищати, скоріше, треба допомагати здобути гідну освіту та практичний досвід. Я б зараз звернула увагу на проблеми людей, пов’язані з війною, з серйозними захворюваннями, на лікування яких відсутня державна допомога, тощо. Так, останнім часом став дуже актуальним напрямок mental health. У нас регулярно проходять лекції, заняття з йоги, медитації.

Алла Савченко

Президент BDO Ukraine

Які риси відрізняють успішних керівниць і чи впливають жінки СЕО на фінансові показники компаній? Пошуку відповідей на ці питання присвячено дослідження «Вплив політики турботи про благополуччя жінок в команді на ефективність бізнесу», яке проводить Європейська Бізнес Асоціація у партнерстві з Радою Жіночих Ініціатив і ХГНО «Сучасна жінка». У рамках дослідження проведено інтерв’ю з жінками, які керують найбільш успішними компаніями України, що входять до ЕВА. Наступне інтерв’ю у цій серії – з Аллою Савченко, Президентом BDO Ukraine.

В одному з інтерв’ю Ви зазначали, що відповідальність компанії – це не тільки про гроші, але і про зміни культури та філософії людей, і що Ваша компанія обирає такі напрямки, які будуть підтримані командою. Розкажіть, будь ласка, які цінності Ви вкладаєте у корпоративну культуру?

Ми велика глобальна компанія в сфері бухгалтерського обліку, аудиту та консалтингу. Протягом 5 років ми готуємо інтегровані звіти, де декларуємо наші цінності публічно. Інклюзивність та рівність завжди були пріоритетом BDO в усьому світі.

Історично, такі спеціальності як бухоблік, аудит, податки завжди славились засиллям жінок. Наразі у керівництві нашої компанії переважно жінки: виконавчий директор, керівник маркетингу, основний власник, фінансовий директор. Керуючий партнер у нас чоловік, але заступницею вже є жінка. Я думаю, що у нашій індустрії, в принципі, більшість управляючих партнерів – чоловіки. Тут навіть можна піднімати питання рівності чоловіків. Ми намагаємось зважати на це при працевлаштуванні, але, перш за все, ми оцінюємо рівень кваліфікації, досвід кандидата, незалежно від статі, національності або віросповідання.

Для жінок, які щойно повернулись з декретної відпустки, ми пропонуємо parttime графік чи роботу вдома (віддалено). Для цього розробляємо певну методологію для контролю якості виконання роботи таким чином, щоб жінка могла працювати не відриваючись від сім’ї. Особливо це актуально в умовах сучасного Києва, який, на мій погляд, не дуже комфортне місто для пересування у справах. Віддалена робота дозволяє економити до чотирьох годин щодня, які краще використовувати на щось корисне.

До речі, у багатьох країнах світу проводять навіть спеціальні конкурси на визначення кращих роботодавців для жінок, для жінок, що мають дітей, тощо. Хотілось би бачити щось схоже і в Україні.

Я ніколи не відчувала утиску або дискримінації у роботі чи в оплаті праці. Хоча я не виключаю існування таких ситуацій. Можливо, в моєму випадку це зумовлено сферою, в якій я працюю. На мій погляд, для жінок, які хочуть займатись кар’єрою та мають амбіції, – усі двері відчиняються. Всі обмеження знаходяться всередині нас. Якщо жінці достатньо сидіти вдома і виховувати дітей – це її вибір, і тільки. З-поміж інших країн сфери впливу СНД чи СРСР, Україна була найбільш демократичною і жінка завжди мала більше можливостей. Тому, для нас гендерне питання – це більше про вибір жінки.

Чому, на Ваш погляд, керуючі партнери – чоловіки, а їх заступниці – жінки? З чим це може бути пов’язано?

Цікаво, що у іноземних компаніях посади керуючих партнерів призначають чоловіків. В українських компаніях в нашому секторі є і чоловіки, і жінки. То в кого дійсно є проблеми з різноманіттям та рівністю? Мабуть, вони вважають, що чоловік краще для цієї нервової роботи підходить. В українському менталітеті цього немає. Для нашої індустрії абсолютно нормально бачити жінку керівником, власником.

Чому в Україні фінанси, у тому числі бухгалтерський облік, все ж таки більше жіночий напрямок?

Закордоном в області аудиту та податків зайняті здебільшого чоловіки, тому що там дуже складно навчатися і здавати екзамени. У нас бухгалтерська справа також вважається складною роботою, що вимагає методичності, акуратності, але й водночас низькооплачуваною, на відміну від інших країн. Тому чоловіків у професії менше. Маємо те, що маємо.

Іншим викликом для аудиторів можна вважати відрядження. При прийомі на роботу ми завжди озвучуємо, що робота включає часті поїздки, до яких сім’я кандидата має бути готовою. Багато кандидаток на це не погоджуються. І тут мова не про дискримінацію, а скоріше про роль жінки в сім’ї, яку ми, як роботодавець, не маємо права змінювати. Повертаємось до попередньої думки про вибір, який робить жінка.

Також слід згадати про гендерні ролі, які нам нав’язує суспільство. Чоловік традиційно вважається добувачем, який повинен забезпечувати сім’ю, хоче він цього чи ні. Жінки навпаки, більше асоціюються із веденням господарства та мають обов’язки – догляд за дітьми, батьками, тощо. Ці ролі міняються не так швидко, але на професійній діяльності позначаються миттєво. Наприклад, для того, щоб жінка могла поїхати у відрядження, хтось має сидіти з дітьми. В Україні, наразі, у законодавстві не передбачені відпустки по догляду за дитиною для чоловіків. Хоча закордоном це цілком нормально.

Що для Вас означає рівність жінок і чоловіків у бізнесі?

Рівність – це оцінювання людини як спеціаліста, фахівця, робітника не за статтю, а за навичками, досвідом, амбіціями. Тобто є певна позиція і є вимоги до неї. Кандидати повинні оцінюватись по тому, хто краще підходить на позицію, з огляду на відповідність вказаним вимогам. Оце і є рівність.

Я думаю, що більшість компаній так і робить, тому що тримати некваліфікованих працівників – дорого, і інколи може призвести навіть до банкрутства.

Окрім того, керівні посади передбачають створення команди з лінійних працівників. І тут якраз жінки дуже часто мають перевагу, які, як відомо, мають кращі навички комунікації та емпатії. І цей емоційний інтелект дуже важливий, особливо зараз. Усі ці soft skillsдуже високо цінуються.

Рівність – це наявність можливостей. Питання більше у тому, хто і як ці можливості використовує. Сучасна молодь має свободу і вибір, якими користуються, як жінки, так і чоловіки.

Чи Ви спостерігаєте певні бар’єри, які заважають жінкам займати ТОП-позиції у бізнесі?

Можливо, у державному секторі, де чоловікам з чоловіками простіше працювати, особливо, якщо це люди старої формації. Зараз у керівництві суспільно-значущими державними підприємствами жінки майже не представлені. В недержавному секторі інша ситуація – багато жінок є власниками і засновниками компаній.

Я багато разів брала участь у конкурсах «Жінка року», і навіть двічі вигравала. Можу сказати, що в бізнесі багато жінок – власників, менеджерів, які досягають того, чого хочуть. Але перепони, про які я казала, все ще стримують жіноче лідерство. Серед них законодавство, сімейні обов’язки. Але якщо є амбіції, то людину не спинити. Наприклад, моя племінниця хотіла займатись досить вузьким напрямком – екологічним аудитом. Вона закінчила Могилянку, потім стажувалась у Швеції, зараз працює в Польщі на відповідній посаді.

З іншого боку, насправді не всі чоловіки і жінки хочуть бути підприємцями, власниками і бюрократами. Це не так просто бути керівником, тим більше власником, і не всі готові витримувати цей тиск. Неправильно визначені цілі приводять до завищених очікувань і потім розчарувань. Кожен повинен займатися тим, що йому подобається, і що краще виходить. А вродженого лідера зупинити неможливо. І це не залежить від того, дівчинка це чи хлопчик.

Мама розповідала, що ще в дитинстві мені нецікаві були ігри, якими я не можу керувати. Іноді в команді було складно працювати, коли було багато лідерів і всі конкурують між собою. Я це розуміла і завжди хотіла працювати окремо чи керівником. Як з’явилась можливість, я відкрила свій бізнес. Окрім цього, у мене дуже гарна спеціальність – економічна кібернетика та математична школа у Дніпродзержинську. Після закінчення навчання я працювала програмістом. Вже тоді я знала, що мене цікавлять комп’ютери, математика. Але при цьому я маю бути головною.

Які риси відрізняють лідерів і лідерок?

Ніякі. Немає таких. На мій погляд, це трохи надумане питання, особливо для України. У нас є інша проблема, про яку чомусь не говорять – інфантильність чоловіків. Можливо, це наслідок історичної спадщини, коли чоловіки йшли на війну, а жінки залишались вдома і повинні були вирішувати всі питання. Тобто історично жінки завжди мали відповідальність.

Що таке лідерство у бізнесі? Це харизма, ідея і відповідальність. При цьому, харизма і ідея без відповідальності не працюють. Потрібно чітко розуміти, куди вести людей за собою: надавати гідну оплату праці, допомагати справджувати очікування, вирішувати проблеми, тощо. І до цього дуже багато людей не готові, як жінки, так і чоловіки. Я не бачу різницю.

Чи присутність жінок у керівному складі бізнесу впливає на фінансові показники і як саме?

Скоріше так. Кризи показали, що жінки більш обережні, більш відповідальні і краще управляють антикризовими комунікаціями. Знову ж таки, бувають жінки, які нічого цього не відчувають, але, як правило, у зв’язку з тим, що народжують дітей, вже несуть відповідальність перед сім’єю, і якщо потрібно, перед підприємством. Тому+ в силу нашої професії багато жінок краще розуміють фінанси. Як сімейні, так і підприємства.

Пригадую, що після падіння СРСР багато людей залишились без роботи. І бухоблік став своєрідною тихою гаванню для жінок з різних спеціальностей, які потребували стабільного заробітку. І навіть зараз, якщо гарно вчитись, здати складні міжнародні екзамени та вивчити мову – це перспектива стати громадянином світу. У нашій компанії є можливість стажування або роботи закордоном. З міжнародними сертифікатами ACCA, CIMA, англійською мовою і досвідом роботи в цій сфері – welcome to великий світ! Тому, фінанси – це важка, але стабільна спеціальність.

Чи має Ваша компанія затверджені політики рівності або різноманітності й інклюзивності, і які, на Вашу думку, групи людей потребують захисту?

Ми як міжнародна компанія, обов’язково маємо ці політики.

Що ж до другого питання, в Україні багато категорій потребують захисту. У нас працювали і воїни АТО з пост-травматичним синдромом, і ми дуже підтримували цих людей. Один з них навіть відкрив свій бізнес. Також у нас працюють люди з інвалідністю. Ми їх менше у відрядження відправляємо і створюємо усі необхідні умови. Між іншим, я не думаю, що жінок, які належать до вразливих на ринку праці категорій, треба захищати, скоріше, треба допомагати здобути гідну освіту та практичний досвід. Я б зараз звернула увагу на проблеми людей, пов’язані з війною, з серйозними захворюваннями, на лікування яких відсутня державна допомога, тощо.

Так, останнім часом став дуже актуальним напрямок mental health. У нас регулярно проходять лекції, заняття з йоги, медитації.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: