fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Регулювання енергетичної утилізації відходів потребує більш комплексного підходу

16/ 06/ 2021
  16 червня Екокомітет ВРУ розгляне законопроєкт №5611 щодо енергетичної утилізації відходів. Так, документ передбачає легалізацію та стимулювання вже існуючих установок з виробництва відновлюваного палива з відходів (SRF, RDF) та створення певних привілеїв для їх діяльності. Водночас, діяльність, пов’язана з операціями управління відходами, у тому числі високотемпературне спалювання на промислових об’єктах, проєктом Закону не регулюється. В основі управління твердими побутовими відходами (ТПВ) в країнах ЄС – комплексна переробка: роздільне збирання, сортування, механіко-біологічна обробка, компостування/анаеробне зброджування фракцій ТПВ, що біологічно розкладаються та виробництво RDF/SRF з фракцій ТПВ, що залишаються. Використання палива з відходів (RDF, SRF), зокрема, у цементній промисловості, має ряд переваг: зменшує кількість відходів, що підлягають захороненню на полігонах; запобігає викидам метану; унеможливлює потрапляння у довкілля токсичних металів, таких як: свинець, ртуть, діоксини, фурани у повітря, воду та ґрунти, які зазвичай утворюються при спалюванні ТПВ на сміттєспалювальних заводах та залишаються у летючій золі; сприяє зменшенню викидів CO2 завдяки заміщенню спалювання викопного палива. В умовах євроінтеграційних процесів та курсу на декарбонізацію економіки, питання енергетичної утилізації відходів у промисловості набуває особливої актуальності. Європейська Бізнес Асоціація послідовно виступає за розвиток ринку альтернативних видів палива, зокрема, з використанням SRF, RDF. Проте, пропонована редакція проєкту Закону №5611 не відображає комплексний підхід до розвитку галузі управління відходами, зокрема, в частині залучення інвестицій у проєкти будівництва та запуску ліній переробки відходів у паливо, створення нових робочих місць, спрощення регуляторного поля тощо. Також слід зазначити, що до законопроєкту доцільно було б включити положення про розробку відповідного стандарту на RDF, гармонізованого з європейським, а також створення в Українській класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності (УКТЗЕД) відповідного коду для RDF, який збігається з європейським кодом 19.12.10, та для SRF – відповідно. Окрім цього, документ містить інші положення, які можуть призвести до спотворення конкуренції на ринку енергетичних послуг, зокрема: встановлення пріоритетного доступу до мереж та будівництво «прямої лінії» для виробників електричної енергії з відходів (SRF, RDF) незалежно від пропускної здатності та механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО). Так, підприємницький інтерес до енергетичної утилізації відходів не може бути поставлений у більш пріоритетне положення, ніж послуги загальносуспільного інтересу, зокрема щодо забезпечення енергетичної стабільності країни. забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з використанням відновлюваного палива з відходів (SRF, RDF) призведе до запровадження нових видів ПСО, які будуть покладені на операторів системи передачі (ОСП), постачальника універсальних послуг (ПУП) і Гарантованого покупця. Таке положення несе ризик погіршення і без того поганого фінансового становища Гарантованого покупця та ОСП. Окрім цього, такий механізм призведе до збільшення тарифу на передачу, адже в структурі тарифу додатково необхідно буде враховувати складову витрат. обов’язок Гарантованого покупця купувати електричну енергію, вироблену з відходів (SRF, RDF), що не була продана на ринку і за двосторонніми договорами за середньозваженою аукціонною ціною попереднього року покупки електричної енергії з біомаси / біогазу (з урахуванням надбавки). При цьому, у випадку, якщо продаж такої електричної енергії на ринку і за двосторонніми договорами відбувся за ціною нижче середньозваженої, Гарантований покупець компенсує різницю між продажем і аукціонною ціною попереднього року покупки електричної енергії з біомаси / біогазу. Відтак, з’являється ризик збільшення обсягу команд на розвантаження, що матиме наслідком збільшення небалансів у системі. обов’язок укладення суб’єктами господарювання комунальної форми власності, а також бюджетними установами і організаціями, прямих договорів на постачання теплової і електричної енергії на період 10 і більше років з виробниками енергії з відходів (SRF, RDF), а також інше пріоритетне їм сприяння запроваджує додаткові неринкові стимулюючі привілеї, що в тому числі протирічать чинним законам про публічні закупівлі та про державну допомогу суб’єктам господарювання. встановлення пріоритетності виробників електроенергії з відходів (SRF, RDF) при диспетчеризації ОСП прирівнює електроенергію з SRF, RDF до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). По-перше, енергія з відходів не може вважатись ВДЕ. По-друге, ВДЕ характеризуються здатністю до поновлення природнім шляхом за короткий проміжок часу та має мінімальний екологічний слід. Енергія з відходів (SRF, RDF) навпаки, має на меті постійне збільшення виробництва відходів, які слугуватимуть сировиною для таких джерел енергії. Це в свою чергу суперечить європейській ієрархії управління відходами, на чолі якої стоїть принцип «запобігання» утворення відходів. Отже, Європейська Бізнес Асоціація не підтримує проєкт Закону у поточній редакції та закликає відправити його на доопрацювання. Довідково:  Refuse Derived Fuel, RDF – це паливо, отримане при видаленні вторинної сировини та негорючих матеріалів із ТПВ.  Solid Recovered Fuel, SRF – це тверде паливо, отримане з безпечних відходів, в тому числі твердих побутових, промислових і комерційних відходів, включаючи папір, картон, дерево, текстиль та пластмасу, які можуть будуть використані для відновлення енергії в установках спалювання або спільного спалювання.   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

16 червня Екокомітет ВРУ розгляне законопроєкт №5611 щодо енергетичної утилізації відходів.

Так, документ передбачає легалізацію та стимулювання вже існуючих установок з виробництва відновлюваного палива з відходів (SRF, RDF) та створення певних привілеїв для їх діяльності. Водночас, діяльність, пов’язана з операціями управління відходами, у тому числі високотемпературне спалювання на промислових об’єктах, проєктом Закону не регулюється.

В основі управління твердими побутовими відходами (ТПВ) в країнах ЄС – комплексна переробка: роздільне збирання, сортування, механіко-біологічна обробка, компостування/анаеробне зброджування фракцій ТПВ, що біологічно розкладаються та виробництво RDF/SRF з фракцій ТПВ, що залишаються.

Використання палива з відходів (RDF, SRF), зокрема, у цементній промисловості, має ряд переваг:

  • зменшує кількість відходів, що підлягають захороненню на полігонах;
  • запобігає викидам метану;
  • унеможливлює потрапляння у довкілля токсичних металів, таких як: свинець, ртуть, діоксини, фурани у повітря, воду та ґрунти, які зазвичай утворюються при спалюванні ТПВ на сміттєспалювальних заводах та залишаються у летючій золі;
  • сприяє зменшенню викидів CO2 завдяки заміщенню спалювання викопного палива.

В умовах євроінтеграційних процесів та курсу на декарбонізацію економіки, питання енергетичної утилізації відходів у промисловості набуває особливої актуальності. Європейська Бізнес Асоціація послідовно виступає за розвиток ринку альтернативних видів палива, зокрема, з використанням SRF, RDF.

Проте, пропонована редакція проєкту Закону №5611 не відображає комплексний підхід до розвитку галузі управління відходами, зокрема, в частині залучення інвестицій у проєкти будівництва та запуску ліній переробки відходів у паливо, створення нових робочих місць, спрощення регуляторного поля тощо.

Також слід зазначити, що до законопроєкту доцільно було б включити положення про розробку відповідного стандарту на RDF, гармонізованого з європейським, а також створення в Українській класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності (УКТЗЕД) відповідного коду для RDF, який збігається з європейським кодом 19.12.10, та для SRF – відповідно.

Окрім цього, документ містить інші положення, які можуть призвести до спотворення конкуренції на ринку енергетичних послуг, зокрема:

  1. встановлення пріоритетного доступу до мереж та будівництво «прямої лінії» для виробників електричної енергії з відходів (SRF, RDF) незалежно від пропускної здатності та механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО). Так, підприємницький інтерес до енергетичної утилізації відходів не може бути поставлений у більш пріоритетне положення, ніж послуги загальносуспільного інтересу, зокрема щодо забезпечення енергетичної стабільності країни.
  2. забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з використанням відновлюваного палива з відходів (SRF, RDF) призведе до запровадження нових видів ПСО, які будуть покладені на операторів системи передачі (ОСП), постачальника універсальних послуг (ПУП) і Гарантованого покупця. Таке положення несе ризик погіршення і без того поганого фінансового становища Гарантованого покупця та ОСП. Окрім цього, такий механізм призведе до збільшення тарифу на передачу, адже в структурі тарифу додатково необхідно буде враховувати складову витрат.
  3. обов’язок Гарантованого покупця купувати електричну енергію, вироблену з відходів (SRF, RDF), що не була продана на ринку і за двосторонніми договорами за середньозваженою аукціонною ціною попереднього року покупки електричної енергії з біомаси / біогазу (з урахуванням надбавки). При цьому, у випадку, якщо продаж такої електричної енергії на ринку і за двосторонніми договорами відбувся за ціною нижче середньозваженої, Гарантований покупець компенсує різницю між продажем і аукціонною ціною попереднього року покупки електричної енергії з біомаси / біогазу. Відтак, з’являється ризик збільшення обсягу команд на розвантаження, що матиме наслідком збільшення небалансів у системі.
  4. обов’язок укладення суб’єктами господарювання комунальної форми власності, а також бюджетними установами і організаціями, прямих договорів на постачання теплової і електричної енергії на період 10 і більше років з виробниками енергії з відходів (SRF, RDF), а також інше пріоритетне їм сприяння запроваджує додаткові неринкові стимулюючі привілеї, що в тому числі протирічать чинним законам про публічні закупівлі та про державну допомогу суб’єктам господарювання.
  5. встановлення пріоритетності виробників електроенергії з відходів (SRF, RDF) при диспетчеризації ОСП прирівнює електроенергію з SRF, RDF до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). По-перше, енергія з відходів не може вважатись ВДЕ. По-друге, ВДЕ характеризуються здатністю до поновлення природнім шляхом за короткий проміжок часу та має мінімальний екологічний слід. Енергія з відходів (SRF, RDF) навпаки, має на меті постійне збільшення виробництва відходів, які слугуватимуть сировиною для таких джерел енергії. Це в свою чергу суперечить європейській ієрархії управління відходами, на чолі якої стоїть принцип «запобігання» утворення відходів.

Отже, Європейська Бізнес Асоціація не підтримує проєкт Закону у поточній редакції та закликає відправити його на доопрацювання.

Довідково: 

Refuse Derived Fuel, RDF – це паливо, отримане при видаленні вторинної сировини та негорючих матеріалів із ТПВ. 

Solid Recovered Fuel, SRF – це тверде паливо, отримане з безпечних відходів, в тому числі твердих побутових, промислових і комерційних відходів, включаючи папір, картон, дерево, текстиль та пластмасу, які можуть будуть використані для відновлення енергії в установках спалювання або спільного спалювання.

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: