fbpx

Прийняття закону – відправна точка для приходу інвестора в країну

13/ 11/ 2018
    12 листопада бізнес-спільнота зустрілась з Віктором Галасюком, Головою Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва. На зустрічі обговорювався ряд законодавчих ініціатив, які, на сьогодні, розглядаються Комітетами ВР або ж знаходяться на стадії розробки. Представники бізнесу наголосили на необхідності активізації роботи над гармонізацією системи технічного регулювання в Україні, законодавчого регулювання ринку лісу, якнайскоріше прийняття закону щодо Уповноваженого економічного оператора, доступ на український ринок RND продукції та інвестицій саме в наукову розробку в сфері насінництва та засобів захисту рослин. Також говорили про законодавчі ініціативи щодо безкоштовно підключення до інженерних мереж та перегляд митних тарифів.   Так, бізнес піднімав питання законодавчих парадоксів в країні. До прикладу, в сфері інновацій в агрохімії. За два роки дії обмеження щодо ввезення препаратів нового покоління для державних випробувань та наукових дослідів, більше 100 інноваційних препаратів не заїхали до України. Інвестиції  в науково-дослідну діяльність в агрохімічному секторі зменшилися на 60%, а в найближчій перспективі і взагалі можуть впасти до 0. У той же час законопроект №6606, покликаний на вирішення цього питання, уже другий рік лежить у Верховній Раді України. Також було наголошено на необхідності усунути недоліки в сфері оцінки відповідності та технічного регламенту. Так, з 1 січня 2019 обмежується дія сертифікатів на відповідність. Бізнес підтримує ідею оновлення та гармонізації законодавства. В той же час, навіщо встановлювати обмеження на сертифікати, що вже видані, а не розпочинати видавати нові вже за оновленою процедурою. В свою чергу, пан Галасюк повідомив, що законопроект №6235, в якому про це йдеться, було рекомендовано до прийняття в другому читанні, а відповідну норму рекомендовано виключити. Окремо, піднімалось питання необхідності впровадження перехідних періодів при прийнятті нових версій технічних регламентів по аналогії з перехідними періодами, які існують в ЄС. Наразі вже прийнято майже 60 техрегламентів. До прикладу, щодо маркування побутової техніки та багато інших. У разі внесення змін у такі регламенти або прийняття їх нових версій, необхідно передбачувати адекватні перехідні періоди, протягом якого бізнес зможе підготуватись до виконання нових вимог. Так, зокрема, необхідно внести зміни у виробничі процеси, перейти до нових процедур оцінки відповідності, підготувати нові сертифікати, декларації відповідності, тощо. Положення щодо того, що технічний регламент набере чинності через 6 місяців з моменту його прийняття, не можна вважати нормальним перехідним періодом, адже це лише відстрочка. Тому, надзвичайно важливим є запровадження перехідних періодів протягом яких можна використовувати як старий, так і новий технічний регламент на вибір виробника. Таке нововведення дозволить виробникам безболісно підготуватись до виконання нових вимог і його можна внести в законодавство в рамках проекту Закону 6235, який наразі розглядається в Парламенті. В контексті інвестиційного клімату йшла мова про пайові внески у розвиток інфраструктури населеного пункту, принцип яких вже близько 18 років працює в Україні. Так, якщо інвестор хоче зайти на український ринок, то до 10% від суми він має переховувати, так би мовити, на розвиток інфраструктури. Його сума залежить він конкретного регіону, але не є фіксованою. В той же час, це може створювати корупційні ризики. Крім того, коштів явно недостатньо для створення нових об’єктів соціальної інфраструктури. Тож система потребує врегулювання, адже це не сприяє інвестиціям в країну. Як варіант – робити фіксовані ставки по видам об’єктів різного призначення. Однак, для створення дієвого механізму важливо, щоб як промислові підприємці, так і будівельники долучались до обговорень.  Окремо йшла мова  про впровадження інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) для прискорення проходження митного оформлення вантажів при здійсненні експортно-імпортних операцій. Прийняття відповідного закону України щодо запровадження АЕО є зобовязанням України в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС. Зараз існує два законопроекти проект закону №4777  і №7473, в яких детально визначено статус таких операторів та їх функції. Наряду з впровадженням єдиного вікна, запровадження АЕО значно спростить процес митного оформлення вантажів  для прозорого та легального бізнесу. Однак, вже близько 2 років триває робота у комітетах ВРУ. Сподіваємось, нам вдалось переконати пана Галасюка у важливості у найкоротший термін винести законопроект на голосування у ВРУ, щоб наряду з іншими ініціативами, повязаними з митницею, забезпечити прозорий та зрозумілий механізм проходження митного контролю для українських компаній, що виробляють та експортують свою продукцію закордон.
01/

 

12 листопада бізнес-спільнота зустрілась з Віктором Галасюком, Головою Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва.

На зустрічі обговорювався ряд законодавчих ініціатив, які, на сьогодні, розглядаються Комітетами ВР або ж знаходяться на стадії розробки. Представники бізнесу наголосили на необхідності активізації роботи над гармонізацією системи технічного регулювання в Україні, законодавчого регулювання ринку лісу, якнайскоріше прийняття закону щодо Уповноваженого економічного оператора, доступ на український ринок RND продукції та інвестицій саме в наукову розробку в сфері насінництва та засобів захисту рослин. Також говорили про законодавчі ініціативи щодо безкоштовно підключення до інженерних мереж та перегляд митних тарифів.  

Так, бізнес піднімав питання законодавчих парадоксів в країні. До прикладу, в сфері інновацій в агрохімії. За два роки дії обмеження щодо ввезення препаратів нового покоління для державних випробувань та наукових дослідів, більше 100 інноваційних препаратів не заїхали до України. Інвестиції  в науково-дослідну діяльність в агрохімічному секторі зменшилися на 60%, а в найближчій перспективі і взагалі можуть впасти до 0. У той же час законопроект №6606, покликаний на вирішення цього питання, уже другий рік лежить у Верховній Раді України.

Також було наголошено на необхідності усунути недоліки в сфері оцінки відповідності та технічного регламенту. Так, з 1 січня 2019 обмежується дія сертифікатів на відповідність. Бізнес підтримує ідею оновлення та гармонізації законодавства. В той же час, навіщо встановлювати обмеження на сертифікати, що вже видані, а не розпочинати видавати нові вже за оновленою процедурою. В свою чергу, пан Галасюк повідомив, що законопроект №6235, в якому про це йдеться, було рекомендовано до прийняття в другому читанні, а відповідну норму рекомендовано виключити.

Окремо, піднімалось питання необхідності впровадження перехідних періодів при прийнятті нових версій технічних регламентів по аналогії з перехідними періодами, які існують в ЄС. Наразі вже прийнято майже 60 техрегламентів. До прикладу, щодо маркування побутової техніки та багато інших. У разі внесення змін у такі регламенти або прийняття їх нових версій, необхідно передбачувати адекватні перехідні періоди, протягом якого бізнес зможе підготуватись до виконання нових вимог. Так, зокрема, необхідно внести зміни у виробничі процеси, перейти до нових процедур оцінки відповідності, підготувати нові сертифікати, декларації відповідності, тощо. Положення щодо того, що технічний регламент набере чинності через 6 місяців з моменту його прийняття, не можна вважати нормальним перехідним періодом, адже це лише відстрочка. Тому, надзвичайно важливим є запровадження перехідних періодів протягом яких можна використовувати як старий, так і новий технічний регламент на вибір виробника. Таке нововведення дозволить виробникам безболісно підготуватись до виконання нових вимог і його можна внести в законодавство в рамках проекту Закону 6235, який наразі розглядається в Парламенті.

В контексті інвестиційного клімату йшла мова про пайові внески у розвиток інфраструктури населеного пункту, принцип яких вже близько 18 років працює в Україні. Так, якщо інвестор хоче зайти на український ринок, то до 10% від суми він має переховувати, так би мовити, на розвиток інфраструктури. Його сума залежить він конкретного регіону, але не є фіксованою. В той же час, це може створювати корупційні ризики. Крім того, коштів явно недостатньо для створення нових об’єктів соціальної інфраструктури. Тож система потребує врегулювання, адже це не сприяє інвестиціям в країну. Як варіант – робити фіксовані ставки по видам об’єктів різного призначення. Однак, для створення дієвого механізму важливо, щоб як промислові підприємці, так і будівельники долучались до обговорень. 

Окремо йшла мова  про впровадження інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) для прискорення проходження митного оформлення вантажів при здійсненні експортно-імпортних операцій. Прийняття відповідного закону України щодо запровадження АЕО є зобов’язанням України в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС. Зараз існує два законопроекти проект закону №4777  і №7473, в яких детально визначено статус таких операторів та їх функції. Наряду з впровадженням “єдиного вікна”, запровадження АЕО значно спростить процес митного оформлення вантажів  для прозорого та легального бізнесу. Однак, вже близько 2 років триває робота у комітетах ВРУ. Сподіваємось, нам вдалось переконати пана Галасюка у важливості у найкоротший термін винести законопроект на голосування у ВРУ, щоб наряду з іншими ініціативами, повя’заними з митницею, забезпечити прозорий та зрозумілий механізм проходження митного контролю для українських компаній, що виробляють та експортують свою продукцію закордон.

Звіти та фотогалереї

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: