Процедура спільного транзиту працює. Та чи все так просто?

03/ 11/ 2022

Прослухати онлайн Зупинити     Практичні питання застосування процедури спільного транзиту і досвід першого місяця застосування NCTS в Україні стали основними тематиками обговорення зустрічі, що відбулася 3 листопада 2022 з ініціативи Митного комітету Західноукраїнського Офісу EBA разом із представниками бізнес спільнот та експертами Мінфіну, Держмитслужби України і EU4PFM. Як зазначила Світлана Михайловська, заступник директора Асоціації з представництва інтересів компаній-членів, приєднання до Конвенції про спільний транзит є важливим кроком вперед у стратегії України до вступу в ЄС. Участь України у Конвенції сприятиме розвитку торгівлі між Україною та державами-членами ЄС, а також іншими країнами спільного транзиту шляхом скорочення часу на обробку документів на кордоні до декількох секунд. Досвід показав - Україна дуже активно включилась в процес розподілу по країнах транзитних декларацій і виступала митницею відправлення 22 рази, а митницею призначення - 67. Частка комбінованих декларацій при переміщенні товарів з України сягнула 55%, на противагу 45% звичайним транзитним деклараціям, а їх частина при переміщенні в Україну – 70% відповідно. На зустрічі було обговорено низку питань та надано практичні роз’яснення для бізнесу, що необхідно враховувати та над чим працювати аби практично мати змогу використати усі переваги спільного транзиту. Так, зокрема: правильність заповнення заяви про надання авторизації на застосування транспортного спрощення та анкети самооцінки підприємства є чи не найважливішим моментом процедури отримання спрощень. Як зазначили експерти – у разі неправильного заповнення заяви до проведення оцінки відповідності – така заявка залишається без руху. Компанія, що усунула усі недоліки заяви має можливість у будь-який момент податись повторно на отримання спрощень. Якщо ж відмову в отримання спрощення було отримано після проведення оцінки відповідності – компанія мусить зачекати 6 місяців для повторної подачі документів; терміни отримання транзитних спрощень: до 15 днів - попередній розгляд заяви та документів; до 120 днів - проведення оцінки відповідності; до 5 днів розгляд заяви та документів, у разі коли підприємство має діючу авторизацію, для надання якої підтверджені усі критерії; Якщо частина критеріїв для транзитних спрощень підтверджена митницею в частині отримання інших авторизацій, а один критерій митним органом не перевірявся, то оцінка відповідності за таким критерієм буде прискорена та проведена у розумні терміни в межах 120 днів; найпопулярнішим транзитним спрощенням є «загальна гарантія». Як зазначають експерти – спрощення є вигідним, виходячи з простої логіки та математики. Цей вид спрощення рекомендується отримувати усім суб’єктам процедури; «Загальна гарантія» надається на усі види товарів і уже працює. При цьому для отримання цієї авторизації суб’єкт повинен відповідати критеріям №1 та №4. Альтернативою критерію №4 є вимога щодо оформлення 50 МД; Розрахунок базової суми «загальної гарантії» (100%) подається у довільній формі і здійснюється на основі середнього значення сум гарантій з 50-ти декларацій або з розрахунку потенційних операцій, що плануються здійснюватись на основі документів фінансової звітності; Набір транзитних спрощень обираються суб’єктами у індивідуальному порядку згідно запитуваних потреб. Разом з тим, експерти наголошують, що інколи компанія може отримати кілька спрощень разом, адже критерії для їх отримання є однаковими; Декларації типу Т1 не застосовуються на внутрішньому ринку. При виникненні питань щодо помилок при подачі транзитних декларацій або інших питань щодо NCTS, в Держмитслужбі з березня 2021 року функціонує Служба підтримки з питань спільного транзиту:  https://help.customs.gov.ua . Контактні номери телефонів Служби підтримки (у т.ч. мобільні із месенджерами), а також інші деталі зазначені у розділі Спільний транзит (NCTS) на сайті Держмитслужби. Дякуємо експертам: Олександру Москаленку, Оксані Ніканоровій, Сергію Демченку, Аліні Брендак, Мар’яні Гоменюк, Вітянісу Алішаускасу, Костянтину Більчуку за професійну дискусію, Ігорю Соколовському за модерацію заходу, та усім учасникам  за активну участь.

Практичні питання застосування процедури спільного транзиту і досвід першого місяця застосування NCTS в Україні стали основними тематиками обговорення зустрічі, що відбулася 3 листопада 2022 з ініціативи Митного комітету Західноукраїнського Офісу EBA разом із представниками бізнес спільнот та експертами Мінфіну, Держмитслужби України і EU4PFM.

Як зазначила Світлана Михайловська, заступник директора Асоціації з представництва інтересів компаній-членів, приєднання до Конвенції про спільний транзит є важливим кроком вперед у стратегії України до вступу в ЄС. Участь України у Конвенції сприятиме розвитку торгівлі між Україною та державами-членами ЄС, а також іншими країнами спільного транзиту шляхом скорочення часу на обробку документів на кордоні до декількох секунд.

Досвід показав – Україна дуже активно включилась в процес розподілу по країнах транзитних декларацій і виступала митницею відправлення 22 рази, а митницею призначення – 67. Частка комбінованих декларацій при переміщенні товарів з України сягнула 55%, на противагу 45% звичайним транзитним деклараціям, а їх частина при переміщенні в Україну – 70% відповідно.

На зустрічі було обговорено низку питань та надано практичні роз’яснення для бізнесу, що необхідно враховувати та над чим працювати аби практично мати змогу використати усі переваги спільного транзиту. Так, зокрема:

• правильність заповнення заяви про надання авторизації на застосування транспортного спрощення та анкети самооцінки підприємства є чи не найважливішим моментом процедури отримання спрощень. Як зазначили експерти – у разі неправильного заповнення заяви до проведення оцінки відповідності – така заявка залишається без руху. Компанія, що усунула усі недоліки заяви має можливість у будь-який момент податись повторно на отримання спрощень. Якщо ж відмову в отримання спрощення було отримано після проведення оцінки відповідності – компанія мусить зачекати 6 місяців для повторної подачі документів;
• терміни отримання транзитних спрощень: до 15 днів – попередній розгляд заяви та документів; до 120 днів – проведення оцінки відповідності; до 5 днів розгляд заяви та документів, у разі коли підприємство має діючу авторизацію, для надання якої підтверджені усі критерії;
• Якщо частина критеріїв для транзитних спрощень підтверджена митницею в частині отримання інших авторизацій, а один критерій митним органом не перевірявся, то оцінка відповідності за таким критерієм буде прискорена та проведена у розумні терміни в межах 120 днів;
• найпопулярнішим транзитним спрощенням є «загальна гарантія». Як зазначають експерти – спрощення є вигідним, виходячи з простої логіки та математики. Цей вид спрощення рекомендується отримувати усім суб’єктам процедури;
• «Загальна гарантія» надається на усі види товарів і уже працює. При цьому для отримання цієї авторизації суб’єкт повинен відповідати критеріям №1 та №4. Альтернативою критерію №4 є вимога щодо оформлення 50 МД;
• Розрахунок базової суми «загальної гарантії» (100%) подається у довільній формі і здійснюється на основі середнього значення сум гарантій з 50-ти декларацій або з розрахунку потенційних операцій, що плануються здійснюватись на основі документів фінансової звітності;
• Набір транзитних спрощень обираються суб’єктами у індивідуальному порядку згідно запитуваних потреб. Разом з тим, експерти наголошують, що інколи компанія може отримати кілька спрощень разом, адже критерії для їх отримання є однаковими;
• Декларації типу Т1 не застосовуються на внутрішньому ринку.

При виникненні питань щодо помилок при подачі транзитних декларацій або інших питань щодо NCTS, в Держмитслужбі з березня 2021 року функціонує Служба підтримки з питань спільного транзиту:  https://help.customs.gov.ua . Контактні номери телефонів Служби підтримки (у т.ч. мобільні із месенджерами), а також інші деталі зазначені у розділі Спільний транзит (NCTS) на сайті Держмитслужби.

Дякуємо експертам: Олександру Москаленку, Оксані Ніканоровій, Сергію Демченку, Аліні Брендак, Мар’яні Гоменюк, Вітянісу Алішаускасу, Костянтину Більчуку за професійну дискусію, Ігорю Соколовському за модерацію заходу, та усім учасникам  за активну участь.